Ухвала суду № 7793559, 02.02.2010, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

02 лютого 2010 р. № 10/265 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :

головуючого суддіГубенко Н.М.

Барицької Т.Л.

Мирошниченка С.В. суддів розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалуГосподарського суду Львівської області від 08.12.2009 у справі№ 10/265 за позовомОСОБА_4 до1 - ОСОБА_5 2 - Західно-Українського закритого акціонерного товариства "Вторкольормет"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог ОСОБА_6 провизнання недійсним договору купівлі-продажу № 8 від 01.10.2009 Встановив: ОСОБА_4 (надалі скаржник) звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на ухвалу господарського суду Львівської від 08.12.2009 в частині відмови у задоволенні його заяви про забезпечення позову - шляхом заборони скликання та проведення загальних зборів учасників (акціонерів) Західно-Українського акціонерного товариства "Вторкольормет".

Подана касаційна скарга ОСОБА_4 не відповідає вимогам розділу XII1 Господарського процесуального кодексу України з таких підстав.

Приписами ст. 129 Конституції України встановлені основні засади судочинства, до яких віднесено забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Зазначена конституційна норма конкретизована законодавцем у статті 12 Закону України "Про судоустрій України", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, передбачених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

Таким чином, реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення названим законом ставиться в залежність від положень процесуального закону.

Отже, Господарський процесуальний кодекс України повинен містити імперативні норми про те, в яких випадках учасник судового процесу має право оскаржити ухвалу суду в апеляційному чи касаційному порядку.

Відповідно до ст. 22 ГПК України (права та обов'язки сторін), сторони мають право оскаржувати судові рішення господарського суду в установленому цим кодексом порядку.

В силу статті 11113 ГПК України ухвали місцевого або апеляційного господарського суду можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадках, передбачених Господарським процесуальним кодексом України та Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Отже, вказана норма не містить виключного переліку ухвал, які можуть бути предметом касаційного оскарження, однак обмежує такий перелік ухвалами, оскарження яких прямо передбачено ГПК України та Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Статтею 86 ГПК України встановлено, що якщо господарський спір не вирішується по суті (відкладення розгляду справи, зупинення, припинення провадження у справі, залишення позову без розгляду тощо), господарський суд виносить ухвалу.

Крім того, пунктом 12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 13.06.2007 №8 "Про незалежність судової влади" передбачено, що оскарження судових рішень допускається у випадках, порядку та з підстав, визначених законом. Оскарження ухвал або інших процесуальних актів суду, якими не завершується провадження у справі (про прийняття заяв і скарг до розгляду, про призначення судових засідань, про виклик осіб, про витребування документів та інших доказів тощо), крім випадків, прямо передбачених процесуальним законом, не допускається.

Колегією суддів встановлено, що оскаржуваною ухвалою господарського суду Львівської від 08.12.2009, винесеною на підставі ст.ст. 22, 27, 64, 65, 66, 67, 68 ГПК України, було порушено справу, прийнято позовну заяву до розгляду, зобов'язано сторін вчинити певні дії, вжито заходів до забезпечення позову, а також відмовлено повністю в частині заяви про забезпечення позову - шляхом заборони скликання та проведення загальних зборів учасників (акціонерів) Західно-Українського акціонерного товариства "Вторкольормет" (код ЄДРПОУ 00195952, місцезнаходження - Україна, м. Львів, вул. Я.Мудрого, 10-а).

Статті 66, 67, 68 ГПК України, на підставі яких приймалась ухвала суду першої інстанції не містять вказівки про можливість оскарження ухвал в частині відмови у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Частиною другою статті 6 Конституції України передбачено, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України.

Оскільки статті 66, 67, 68 ГПК України не передбачають права сторін на оскарження такої ухвали в частині відмови у задоволенні заяви про забезпечення позову, то, відповідно, у суду касаційної інстанції не має правових підстав для порушення касаційного провадження за касаційною скаргою позивача на ухвалу суду першої інстанції від 08.12.2009.

Керуючись ст. ст. 86, 111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ:

Відмовити ОСОБА_4 у прийнятті касаційної скарги на ухвалу господарського суду Львівської області від 08.12.2009 у справі № 10/265.

Касаційну скаргу повернути заявнику.

Матеріали справи № 10/265 повернути до господарського суду Львівської області.

ГоловуючийН.М. Губенко

Судді:Т.Л. Барицька

С.В. Мирошниченко