Постанова № 7729555, 02.02.2010, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

02 лютого 2010 р. № 8/8

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Короткевича О.Є. (доповідач у справі) суддів :Заріцької А. О., Коваленка В. М. розглянувши матеріали касаційної скарги Державної інноваційної фінансово-кредитної установи Львівського регіонального відділення на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 20.10.2009 року у справі№ 8/8 за заявою Державної інноваційної фінансово-кредитної установи Львівського регіонального відділення доТовариства з обмеженою відповідальністю "Ваттюс" проБанкрутство в судовому засіданні взяли участь: Від ліквідатора: Надлонок А. І. Від скаржника: Лобань Г. С. дов. від 18.12.2009 року №2404; Від "Промінвестбанк": Поврозник А. П. дов. від 26.10.2009 року ВСТАНОВИВ: Постановою господарського суду Львівської області від 04.08.2009 року (суддя Гутьєва В.В.) Товариство з обмеженою відповідальністю "Ваттюс" код 32730531 визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру у справі №8/8, призначено ліквідатором банкрута - арбітражного керуючого Надлонка А. І., скасовано арешти, що накладені на майно боржника, зобов'язано ліквідатора відповідно вимог Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом ” подати оголошення до офіційних друкованих органів про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідації процедури у справі №8/8, а також зобов'язано останнього надати суду обґрунтований звіт про виконану роботу, всі докази, що свідчать про виконання ліквідаційної процедури та інше. Постановою Львівського апеляційного господарського суд від 20.10.2009 року залишено без змін постанову господарського суду Львівської області від 04.08.2009 року. Державна інноваційна фінансово-кредитна установа Львівського регіонального відділення звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову господарського суду Львівської області від 04.08.2009 року та постанову суду апеляційної інстанції скасувати та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції. В обґрунтування касаційної скарги скаржник посилається на те, що судом при винесенні оскаржуваної постанови порушені норми матеріального та процесуального права, зокрема, норми Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” та господарського процесуального кодексу України. Ухвалою Вищого господарського суду України від 29.12.2009 року прийнято касаційну скаргу Державної інноваційної фінансово-кредитної установи Львівського регіонального відділення на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 20.10.2009 року до провадження та призначено скаргу до розгляду. Судова колегія, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Відповідно до ст. 4 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” до боржника застосовуються такі судові процедури: розпорядження майном боржника; мирова угода; санація (відновлення платоспроможності) боржника; ліквідація банкрута. Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” передбачено певні стадії процедури банкрутства, встановлено строк та умови їх проведення. Постанова суду про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури є за своєю правовою природою судовим рішенням, в якому необхідно повно відобразити обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і їх правові наслідки повинні бути вичерпними, відповідати дійсності та підтверджуватися достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні (Постанова Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 №11 із змінами на даний час). Згідно зі ст.ст. 4, 43 ГПК України судове рішення є законним та обґрунтованим лише у випадку всебічного повного та об’єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності у відповідності з нормами матеріального та процесуального права. Відповідно ст. 22 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” господарський суд приймає постанову про визнання боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру у випадках, передбачених цим Законом. Відповідно до статті 16 вказаного Закону до компетенції комітету кредиторів належить прийняття рішення, зокрема, про звернення до господарського суду з клопотанням про відкриття процедури санації, визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, припинення повноважень арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) та про призначення нового арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), надання згоди на укладення арбітражним керуючим значних угод боржника чи угод боржника, щодо яких є заінтересованість. Як вбачається з матеріалів справи на засідання комітету кредиторів було прийнято рішення - звернутись до господарського суду Львівської області з клопотанням про припинення процедури розпорядження майном боржника, введення процедури ліквідації та призначення ліквідатором підприємства - банкрута арбітражного керуючого Надлонка А. І., що підтверджується протоколом зборів комітету кредиторів Товариство з обмеженою відповідальністю "Ваттюс" від 31.07.2009 року. Процедура ліквідації застосовується у випадках, якщо після виявлення кредиторів, затвердження реєстру вимог кредиторів та створення комітету кредиторів, до суду не надійшло пропозицій щодо санації боржника або укладення мирової угоди. Такої правої позиції також дотримується Верховний суд України в своїй постанові від 13.12.2005 року у справі № 6/216-8/115. Відповідно до ст. 1 вищезазначеного Закону неплатоспроможність - це неспроможність суб'єкта підприємницької діяльності виконати після настання встановленого строку їх сплати грошові зобов'язання перед кредиторами, у тому числі по заробітній платі, а також виконати зобов'язання щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) не інакше як через відновлення платоспроможності. Як вбачається з матеріалів справи, на протязі всієї стадії розпорядження майном, виявлення кредиторів, пропозицій щодо укладення мирової угоди або санації боржника до суду не поступало, окрім того судом було встановлено, що фінансовий стан підприємства незадовільний. За таких обставин, місцевий суд, з чим погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що були виконані усі необхідні умови процедури розпорядження майном, своєчасно здійснена публікація в офіційному друкованому органі з метою виявлення кредиторів та санаторів боржника, складено реєстр заявлених вимог кредиторів, пропозицій щодо укладення мирової угоди або санації боржника до суду не поступало, обґрунтовано дійшов висновку про введення процедури ліквідації та визнання боржника банкрутом.

Відповідно до п. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що рішення місцевого господарського суду або постанова апеляційного господарського суду прийняті з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

На підставі викладеного колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що відповідно до вимог ст. 43 ГПК України постанова суду апеляційної інстанції ґрунтуються на всебічному, повному та об’єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам процесуального права, а доводи касаційної скарги не спростовують висновку господарського суду, у зв’язку з чим підстав для скасування вказаної постанови не вбачається.

Таким чином, колегія суддів вважає, що судом апеляційної інстанції вірно застосовані норми матеріального та процесуального права і підстав для скасування оскаржуваного судового акту відсутні.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119-11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Державної інноваційної фінансово-кредитної установи Львівського регіонального відділення на постанову господарського суду Львівської області від 04.08.2009 року у справі №8/8 залишити без задоволення.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 20.10.2009 року у справі №8/8 залишити без змін.

Матеріали справи №8/8 повернути до господарського суду Львівської області.

Головуючий О.Є. Короткевич

Судді                                                                       А. О. Заріцька

В. М. Коваленко