Вирок № 7793177, 25.12.2009, Кельменецький районний суд Чернівецької області

Справа №1-160/09

Вирок

Іменем України

25 грудня 2009 року Кельменецький районний суд Чернівецької області в складі:

головуючого судді: Харабари І.В.

при секретарі: Бузило М.Л.

за участю

прокурора: Гриціва В.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Кельменці справу про обвинувачення:

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, жительки с. Нелипівці Кельменецького району Чернівецької області, українки, громадянки України, не працюючої, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженої, раніше судима згідно вироку Кельменецького районного суду від 05.12.2008 року за ст.185 ч3 КК України до позбавлення волі на строк 4 роки -

за ст.ст. 190 ч.1., 358 ч.3 КК України,-

Встановив:

Підсудна ОСОБА_1 маючи намір на незаконне заволодіння шляхом обману державними коштами, діючи умисно, усвідомлюючи протиправність своїх дій, протягом 2003-2007 років з метою отримання державної соціальної допомоги малозабезпеченій сім’ї , зверталася до працівників сільської ради с. Нелипівці Кельменецького району з проханням про видачу їй довідок про склад сім’ї, якими було б підтверджено, що вона виховує своїх шістьох дітей, серед яких й були ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, які фактично жодного дня не проживали на території Нелиповецької сільської ради та ОСОБА_1 не утримувались і їх місце перебування їй не відоме. Разом з цим, звертаючись за отриманням даних довідок до працівників сільської ради, ОСОБА_1С вказувала їм неправдиві відомості, пояснюючи що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 проживають і навчаються в її матері ОСОБА_4, в с. Керстенці Хотинського району. В подальшому, реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на заволодіння шахрайським способом державними коштами, ОСОБА_1 подавала до Управління праці та соціального захисту населення Кельменецької районної державної адміністрації завідомо для неї підроблені довідки про склад сім’ї або зареєстрованих у жилому приміщенні осіб, на основі яких і отримувала соціальну грошову допомогу на шістьох дітей, хоча фактично виховувала і утримувала тільки чотирьох своїх дітей. У зв’язку з тим, що розмір державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям прямо залежить від кількості членів сім’ї , які фактично спільно проживають, управлінням праці та соціального захисту Кельменецької районної державної адміністрації, на основі недостовірних довідок про склад сім’ї ОСОБА_1, які подавались нею ж, їй було переплачено 8457,60 гривень державної соціальної допомоги малозабезпеченої сім’ї та 55,33 гривень державної соціальної допомоги по догляду за дитиною до трьох років, та завдано таким чином державі збитків на загальну суму 8512,93 гривень.

Підсудна ОСОБА_1 свою вину визнала повністю та дала суду показання про те, що народила шестеро дітей: ОСОБА_5 14 листопада 1992 року, ОСОБА_2 і ОСОБА_3, 16 листопада 1994 року, ОСОБА_3, 23 лютого 2000 року, ОСОБА_6 26 грудня 2005 року та ОСОБА_6 24 серпня 2008 року.

Так 16 листопада 1994 року вона народила своїх двох дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_2, однак пологи проходили не в пологовому будинку, а в будинку її матері ОСОБА_4, що в селі Керстенці Хотинського району в я кому вони в той час із чоловіком ОСОБА_7 проживали. Того ж дня після її пологів ввечері її батьки викликали сільського лікаря, який оглянувши її сказав, що потрібно її везти до лікарні. Після цього її вінчальний батько ОСОБА_8 на своєму автомобілі відвіз її в пологовий будинок м. Хотин разом з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 Через кілька днів потому її перевели в дитячу лікарню м. Чернівці яка знаходиться по вул.. Руській, де вона пролежала з своїми новонародженими дітьми близько місяця. Після того як її виписали з лікарні вона разом з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 поїхали жити в с. Керстенці Хотинського району до її батьків, де на той час з ними уже проживала їхня старша донька ОСОБА_5 У подальшому під час їхнього з чоловіком та дітьми спільного проживання в будинку її батьків, між нею та матір’ю часто виникали сварки, оскільки їх житловий будинок був невеликих розмірів і вони всі разом були змушені жити в ньому, до того ж її мати постійно зловживала алкогольними напоями. Також під час даних сварок її мати постійно казала їй, щоб вона разом зі своїм чоловіком та дітьми шукали собі інше житло, адже вона не може утримувати їх всіх у своєму будинку. У той час вона почула від жителів села, від кого саме вже не пам’ятає, що її новонароджених дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_3 Х,С. можна відвести в якийсь притулок на певний період часу, а потім назад забрати. Тоді вони з чоловіком не хотіли віддавати їхніх дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_2 у дитячий притулок і тому вирішили поїхати в с. Нелипівці Кельменецького району та запитати у батьків її чоловіка ОСОБА_7 чи згідні вони щоб вона разом з її чоловіком та їхніми трьома дітьми проживали в них. Приїхавши до батьків, а саме до матері ОСОБА_7- ОСОБА_9 вони попросили в неї дозволу проживати їхньою сім’єю в її будинку, однак тоді вони з чоловіком напередодні сильно посварились з останньою і вона відмовила їм в цьому, сказавши що їй не потрібно, в своєму господарстві утримувати ще й їх з чоловіком та їхніми трьома дітьми. Після цього вони з чоловіком повернулися в с. Керстенці Хотинського району і вирішили тимчасово віддати їхніх новонароджених дітей в якійсь притулок, до тих пір, доки вони не знайдуть собі житло та роботу.

В подальшому, в другій половині травня 1995 року вони з її чоловіком вирішили поїхати в м. Кам’янець – Подільський Хмельницької області, щоб в одному із притулків залишити своїх дітей ОСОБА_2 та ОСОБА_3 Тоді ж вона разом з своїм чоловіком ОСОБА_7, їхньою малолітньою донькою ОСОБА_5 та ОСОБА_3 та ОСОБА_2 нічого не сказавши її батькам (останніх в той час не було дома) поїхали на автобусі з села Керстенці Хотинського району до м. Кам’янець-Подільський Хмельницької області. По приїзді в місто Кам’янець-Подільський вони всі почали ходити по місту та шукати дитячий будинок. Під час їхнього пошуку вони побачили на одній з вулиць (де саме і яка то була вулиця вона вже не пам’ятає) приміщення лікарні, яка була розташована навпроти парку. Потім вона взяла на руки своїх дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_2 і пішла на територію лікарні, а її чоловік ОСОБА_7 залишився з їхньою донькою ОСОБА_5 на вулиці. Підійшовши до вхідних дверей у вказану лікарню вона подзвонила у дверний дзвінок, та як то була вже близько 20 година і вказані двері були зачинені. Через кілька хвилин потому до неї вийшла незнайома їй жінка похилого віку низького зросту, яка була одягнена в білий медичний халат і запитала, що їй потрібно. Тоді вона розповіла їй свою ситуацію, а саме те, що вона не має де жити з своїми дітьми і хоче тимчасово їх залишити до того часу, доки знайде собі якесь житло. Тоді вказана жінка сказала їй, що це лікарня, а не притулок і що їй потрібно шукати саме притулок в якому в неї візьмуть її дітей. Тоді ж вона сказала вказаній жінці, що в неї немає грошей, щоб далі шукати притулок, немає грошей і взагалі вже пізня година, а вона ще й до того ж має з собою ще одну неповнолітню доньку. Почувши дане вказана жінка запитала в неї чи має вона при собі свідоцтво про народження своїх дітей ( ОСОБА_3С та ОСОБА_2С ) на що вона збрехала їй, сказавши що забула вдома, хоча в дійсності свідоцтва були в неї з собою. Збрехала вона тому, що боялася, що якщо вона віддасть вказані свідоцтва про народження своїх дітей, то не зможе їх потом назад забрати, адже потім їй було б складно доводити, що саме вони її діти. Почувши її розповідь вказана жінка взяла в неї ОСОБА_10С та ОСОБА_2С і сказала, що вони розбереться. Тоді ж вона сказала даній жінці, що через кілька днів повернеться за своїми дітьми і пішла з даної території. Також вона зазначила, що вказана жінка її документів, які б засвідчували особу її не запитувала, а вона їй їх не показувала. Вийшовши з території даної лікарні та підійшовши до свого чоловіка ОСОБА_7 з донькою ОСОБА_5, ОСОБА_7І запитав у неї кому вона віддала їхніх дітей, на що вона відповіла йому, що залишила на підвіконні біля входу в лікарню ( не повідомивши йому про вказану жінку, яка взяла в неї дітей ).

Також підсудна зазначила, ОСОБА_7І був категорично проти того, щоб вони віддавали в притулок ОСОБА_3 та ОСОБА_2, однак через безвихідь потім також погодився на дане. Потім вони в трьох пішли на залізничну станцію м. Кам’янець-Подільський і звідти приїхали в смт. Кельменці, а потім в с. Нелипівці Кельменецького району до батьків її чоловіка. Тоді ж мати ОСОБА_7 нічого не запитувала в них з чоловіком за їхніх дітей – ОСОБА_3С та ОСОБА_2, так як вона й так ледь погодилась на те, що вони в трьох будуть проживати в її будинку, до того ж вони тоді й далі були з нею в неприязних відносинах. Згодом через деякий час мати її чоловіка ОСОБА_9 запитала в них з чоловіком де їхні двоє дітей ( ОСОБА_3С та ОСОБА_2С ) про які вони їй розповідали раніше, коли просилися проживати з нею, на що вони спочатку сказали їй, що останні проживають в ІНФОРМАЦІЯ_2 в господарстві її батьків, однак через деякий час сказали їй правду про те, що залишили їх в лікарні. Почувши дане ОСОБА_9 сказала їм щоб вони поїхали і забрали своїх дітей, адже вона вже згідна щоб ті проживали з ними в її господарстві. З того часу вона восени 1996 року та 2008 року приїздила до вказаної лікарні і просила надати їй інформацію про те, де її діти, однак ніхто ій нічого сказати про місце знаходження її дітей не сказав.

В подальшому в неї народилось ще троє дітей і вона почала виховувати їх.

Також вона вказала що коли вона в подальшому провідувала її батьків (мати), то повідомляла, що ОСОБА_3 та ОСОБА_2 вона віддала в притулок (лікарню).

Згодом, починаючи близько з 2003 року вона вирішила отримувати грошову допомогу на своїх неповнолітніх дітей в зв’язку з чим зверталась до голови сільської ради с. Нелипівці Кельменецького району та секретаря з проханням видати їй довідки про склад її сім’ї. Також вона зазначила, що коли вона вперше отримувала довідки про склад сім’ю, то в неї ніхто не запитував свідоцтва про народження її дітей, оскільки вони (діти) всі приписані в с. Нелипівці Кельменецького району (ОСОБА_2 та ОСОБА_3 також), до того ж вони (діти) вписані в її паспорті громадянина України. Дані довідки про склад її сім’ї в яких були вписані ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які фактично не проживали з нею, вона подавала для отримання державної соціальної допомоги сім’ї до Управління праці та соціального захисту населення Кельменецької РДА. За весь час коли їй видавали вказані довідки про склад сім'ї вона голові сільської ради с. Нелипівці і секретарю повідомляла, що ОСОБА_3 та ОСОБА_2 перебувають у її матері в с. Керстенці Хотинського району, однак після народження їхнього сина ОСОБА_6 вона сказала, що в березні 2009 року голові сільської ради ОСОБА_11 про те, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вона в 1995 році віддала в лікарню м. Кам’янець-Подільський і де вони зараз їй не відомо. Також вона вказала, що після того як голова сільської ради с. Нелипівці дізнався про вище вказане, ні він, а ні будь-хто інший більше ніяких довідок про склад її сім’ї їй не видавав. Вказані довідки та й взагалі всю необхідну документацію на отримання матеріальної допомоги вона збирала сама і ніхто їй в цьому не допомагав, а також гроші (матеріальну допомогу) вона також отримувала сама.

Цивільний позов прокурора вона визнає в повному обсязі.

Сумнівів в достовірності та щирості показань підсудної не має, а тому судове слідство було обмежено її допитом.

Таким чином, вина підсудної ОСОБА_1 в скоєному стверджується її показаннями.

Дії підсудної ОСОБА_1 слід кваліфікувати за ст. !90 ч.1 КК України, оскільки по справі доведено, що вона заволоділа чужим майном шляхом обману (шахрайства), та за ст. 358 ч.3 КК України, оскільки також доведено, що вона скоїла використання завідомо підробленого документа.

При призначенні підсудній покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винної та всі обставини справи.

Так, суд враховує, що ОСОБА_1 щиро розкаялась в скоєному та сприяла розкриттю злочину, позитивно характеризуються за місцем проживання, має на утриманні чотирьох неповнолітніх дітей.

Враховуючи ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу підсудної ОСОБА_1, яка раніше не одноразово притягувалась до кримінальної відповідальності, в даний час відбуває покарання у виді позбавлення волі, а тому їй слід призначити покарання у виді обмеження волі у межах санкції ст.ст. 190 ч. 1 та 358 ч.3 КК України.

Остаточну міру покарання підсудній ОСОБА_1 слід призначити на підставі ст.71 КК України, повністю приєднавши до призначеного покарання за даним вироком невідбуту міру покарання у виді позбавлення волі за вироком Кельменецького районного суду від 05 грудня 2008 року.

Суд вважає, що на підставі ст.72 КК України при складанні покарань за сукупністю вироків менш суровий вид покарання, а саме обмеження волі слід перевести у більш суровий-позбавлення волі з розрахунку одному дню позбавлення волі відповідають два дні обмеження волі.

Суд також вважає, що з підсудної ОСОБА_1 слід стягнути на користь Управління праці та соціального захисту населення Кельменецької РДА Чернівецької області 8457 гривень 60 копійок державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям та 55 гривень 33 копійки державної соціальної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трьох річного віку, які були нею неправомірно отримані на підставі вищевказаних протиправних дій.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винною та призначити покарання:

- за ч. 1 ст. 190 КК України у виді обмеження волі на строк 2 (два) роки;

- за ч. 3 ст. 358 КК України у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік.

На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинення менш сурового покарання більш суровим остаточну міру покарання засудженій ОСОБА_1 призначити 2 (два) роки обмеження волі.

На підставі ст. 72 КК України при складанні покарань за сукупністю вироків перевести два роки обмеження волі з розрахунку два дні обмеження волі до одного дня позбавлення волі, що складає один рік позбавлення волі.

На підставі ст. 71 КК України, остаточну міру покарання засудженій ОСОБА_1 призначити за сукупністю вироків, шляхом повного приєднання до призначеного покарання за даним вироком, не відбуту міру покарання міру покарання за вироком Кельменецького районного суду від 05 грудня 2008 року у виді 5 (п’яти) років позбавлення волі.

Стягнути з засудженої ОСОБА_1 на користь Управління праці та соціального захисту населення Кельменецької районної державної адміністрації Чернівецької області 8457 (вісім тисяч чотириста п’ятдесят сім) гривень 60 копійок, код ЄДРПОУ 03196340 МФО 856135 малозабезпеченим сім’ям р/р 35419006000834 та 55 (п’ятдесят п’ять) гривень 33 копійки державної соціальної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трьох річного віку на р/р 35413002000834, які були їй зайво виплачені.

До вступу вироку в законну силу обрати засудженій ОСОБА_1 міру запобіжного заходу в виді тримання під вартою.

Міру відбування покарання засудженій ОСОБА_1 відраховувати з 02 липня 2009 року.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Чернівецької області на протязі 15 діб: засудженою ОСОБА_1 з моменту отримання копії вироку, а іншими учасниками судового розгляду з моменту його проголошення через Кельменецький районний суд.

Суддя: /підпис/

З оригіналом згідно: