Ухвала суду № 77929993, 16.11.2018, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/13499/18

2/357/4675/18

Категорія 24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 листопада 2018 року суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Бондаренко О.В., оглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС», третя особа: ОСОБА_2, про захист прав споживача та стягнення страхового відшкодування, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з даним позовом 13.11.2018 року та просив в судовому порядку стягнути з ПАТ «Страхова група «ТАС» на свою користь страхове відшкодування у розмірі 604 220,00 грн. та судові витрати у справі.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 2 ст. 27 ЦПК України позови до юридичних осіб пред’являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Позивач, звернувся до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області, посилаючись на Закон України «Про захист прав споживачів», зазначає, що заяву подає за зареєстрованим місцем проживання позивача, однак з аналізу судової практики розгляду цивільних справ, що виникають із договорів страхування, проведеному Верховним Судом України у 2011 році, зроблено висновок про те, що ЗУ «Про захист прав споживачів» не поширюється на правовідносини, які випливають із Закону від 1 липня 2004 р. «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та на правовідносини з добровільного майнового страхування відповідно до Закону України від 7 березня 1996 р. № 85/96-ВР «Про страхування».

Отже, страхування - це окремий вид договірних зобов’язань, який не регулюється ЗУ «Про захист прав споживачів».

З матеріалів справи вбачається, що спір щодо виплати страхового відшкодування виник з правовідносин пов’язаних з виконанням договору добровільного страхування наземного транспорту укладений між страхувальником ОСОБА_2 та страховиком ПАТ «Страхова група «ТАС», у зв’язку з порушенням умов договору на отримання страхового відшкодування згідно Закону України «Про страхування», отже, в даному випадку предметом спору є не якість страхових послуг, а права та обов’язки сторін згідно умов договору страхування.

Закон України «Про захист прав споживачів» регулює відносини між споживачами товарів (крім харчових продуктів, якщо інше прямо не встановлено цим Законом), робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про страхування» страхування — це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів. У ст. 4 цього Закону зазначено, що предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, що не суперечать закону, і пов’язані з володінням, користуванням і розпорядженням майном (майнове страхування).

Метою страхування при укладенні договору майнового страхування є погашення за рахунок страховика ризику майнової відповідальності перед іншими особами чи ризику виникнення інших збитків у результаті страхового випадку.

Отже, аналіз наведених норм свідчить, що відносини, які виникають з майнового страхування, не підпадають під предмет регулювання Закону України «Про захист прав споживачів» і положення цього Закону не застосовуються до відносин майнового страхування.

Як вбачається з позовної заяви, місцезнаходження відповідача ПАТ «Страхова група «ТАС» зареєстровано за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1.

Також, відповідно до ч. 6 ст. 28 ЦПК України позови про відшкодування шкоди, заподіяної майну фізичних або юридичних осіб, можуть пред’являтися також за місцем заподіяння шкоди.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, місцем заподіяння шкоди майну фізичної особи позивача ОСОБА_1 є м. Київ, вул. Григоренка, 18, де невідома особа незаконно заволоділа автомобілем НОМЕР_1, котрий перебував у користуванні ОСОБА_3, що підтверджується витягом з єдиного реєстру досудових розслідувань.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду

Відповідно до ч. 3 ст. 31 ЦПК України передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п’яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п’яти днів після залишення її без задоволення.

Отже, суд приходить до висновку, що справа за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС», третя особа: ОСОБА_2, про захист прав споживача та стягнення страхового відшкодування, підлягає передачі за належною територіальною підсудністю до Святошинського районного суду міста Києва (Перше приміщення : 03148, м. Київ, вул. Якуба Коласа, 27А; Друге приміщення : 01032 м. Київ, вул.Жилянська,142).

Керуючись ст.ст. 31, 187, 353 ЦПК України, суд –

П О С Т А Н О В И В :

Справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС», третя особа: ОСОБА_2, про захист прав споживача та стягнення страхового відшкодування, передати за підсудністю для розгляду до Святошинського районного суду міста Києва (Перше приміщення : 03148, м. Київ, вул. Я.Коласа, 27А; Друге приміщення : 01032 м. Київ, вул.Жилянська,142).

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області протягом п’ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала не була вручена в день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали.

СуддяОСОБА_4