Ухвала суду № 77926346, 05.11.2018, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/6901/18

Провадження № 1-кс/461/9605/18

УХВАЛА

Іменем України

05.11.2018 м.Львів

Слідчий суддя Галицького районного суду м.Львова Радченко В.Є., при секретарі Сидорак М.А., розглянувши погоджене з прокурором прокуратури Львівської області Смілевським М. клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах СУ ГУ НП у Львівській області Алембець В. про арешт майна у кримінальному провадженні,-

В С Т А Н О В И В:

До суду надійшло погоджене з прокурором прокуратури Львівської області Смілевським М. клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах СУ ГУ НП у Львівській області Алембець В. про арешт майна у кримінальному провадженні 12018140080002360, яке 07.08.2018 зареєстроване в ЄРДР за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України. Клопотання обґрунтоване наступним.

Слідчим управлінням ГУНП у Львівській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12018140080002360, яке 07.08.2018 зареєстроване в ЄРДР за ознаками кримінальних правопорушень, передбаченихч.4 ст.190 КК України. Підставою для внесення відомостей в ЄРДР про кримінальне правопорушення слугувала заява ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, про заволодіння шляхом шахрайства її нерухомим майном. У відповідності до відомостей внесених до ЄРДР, невідомі особи шахрайським шляхом заволоділи квартирами АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1, що належали ОСОБА_3, що завдало їй матеріальної шкоди в особливо великих розмірах. Крім того, невідомі особи впродовж 2017-2018 шахрайським шляхом заволоділи квартирою АДРЕСА_3, які належали ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, що завдало матеріальної шкоди її спадкоємиці ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3. в особливо великих розмірах. Допитана в якості потерпілої ОСОБА_5 показала, що ОСОБА_4 померла 10.08.2006 та ніколи не відчужувала в жодний спосіб вище вказаний об'єкт нерухомості, як і не надавала дозвіл на це жодним фізичним чи юридичним особам, та не підписувала з даного приводу жодних документів.

01.11.2018 р. до СУ ГУНП від потерпілої ОСОБА_5 надійшло клопотання про накладення арешту на вищевказаний об'єкт нерухомого майна, з позбавленням права на його відчуження, розпорядження та використання будь-яким фізичним та/або юридичним особам, а саме:об'єкт нерухомого майна під реєстраційним номером 1416010512242 - квартира № АДРЕСА_3, загальна площа якої становить 35.3 кв.м, житлова площа 26.5 кв.м, котра складається з двох житлових кімнат та кухні; матеріали стін: цегла; комора в підвалі площею 4.0 кв.м.

02.11.2018 р. постановою старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП у Львівській області Алембеця В.М. вищевказаний об'єкт нерухомого майна визнаний речовим доказом у даному кримінальному провадженні, оскільки відповідно до матеріалів провадження наявні достатні підстави вважати, що він є об'єктом кримінально протиправних дій.

Слідчий зазначає, що на даний час в органу досудового розслідування існує сукупність підстав вважати, що вищезазначений об'єкт нерухомого майна є доказом злочину - заволодіння чужим майном шляхом обману, вчиненого в особливо великих розмірах, оскільки він є об'єктом кримінально протиправних дій, та отриманий юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення, а тому має доказове значення у кримінальному провадженні та є речовим доказом у вказаному вище кримінальному провадженні. Незастосування арешту на вище вказане нерухоме майно унеможливить виконання завдання кримінального провадження для встановлення винних осіб, а також відшкодування завданої шкоди потерпілій ОСОБА_5, та створить передумови невстановленим слідством особам для подальшого незаконного використання зазначеного вище нерухомого майна, та його відчуження.

Відтак, з метою захисту потерпілої ОСОБА_5 від кримінального правопорушення, забезпечення швидкого, повного та неупередженого досудового розслідування у кримінальному провадженні, досягнення дієвості кримінального провадження; забезпечення збереження речового доказу; з метою запобігання можливості подальшого незаконного використання невстановленими особами зазначеного вище об'єкту нерухомого майна, який визнаний у кримінальному провадженні речовим доказом, його відчуження; забезпечення подальшого повернення потерпілій ОСОБА_5 збитків шляхом вжиття відповідних заходів цивільно-правового характеру (цивільного позову у кримінальному провадженні), слідчий просить слідчого суддю накласти арешт на нерухоме майно з позбавленням права на його відчуження, розпорядження та використання будь-яким фізичним та/або юридичним особам, а саме на:об'єкт нерухомого майна під реєстраційним номером 1416010512242 - квартира № АДРЕСА_3, загальна площа якої становить 35.3 кв.м, житлова площа 26.5 кв.м, котра складається з двох житлових кімнат та кухні; матеріали стін: цегла; комора в підвалі площею 4.0 кв.м.

Слідчий в судове засідання не прибув. В матеріалах клопотання міститься заява, в якій слідчий просив проводити розгляд клопотання у його відсутності. Клопотання просив задовольнити.

Відповідно до ч.2 ст. 172 КПК України, клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

Власник майна не повідомлявся про дату, час та місце розгляду клопотання в порядку ч.2 ст. 172 КПК України з метою забезпечення арешту майна.

Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Арешт може бути накладено на нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, цінні папери, корпоративні права, які перебувають у власності у підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, і перебувають у нього або в інших фізичних, або юридичних осіб, а також які перебувають у власності юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, з метою забезпечення можливої конфіскації майна, спеціальної конфіскації або цивільного позову.

Ч.2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Згідно ч.3 ст.170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

У відповідності до ч.1 ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

З клопотання вбачається, що об'єкт нерухомого майна під реєстраційним номером 1416010512242 - квартира № АДРЕСА_3, загальна площа якої становить 35.3 кв.м, житлова площа 26.5 кв.м, котра складається з двох житлових кімнат та кухні; матеріали стін: цегла; комора в підвалі площею 4.0 кв.м. є доказом злочину - заволодіння чужим майном шляхом обману, вчиненого в особливо великих розмірах, оскільки він є об'єктом кримінально протиправних дій, та отриманий юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення, а тому має доказове значення у кримінальному провадженні та є речовим доказом у вказаному вище кримінальному провадженні.

Статтями 84, 98 КПК України передбачено, що вище вказане майно (речовий доказ) може бути використане як доказ у кримінальному провадженні.

Слідчий довів, що вказаний об'єкт нерухомого майна є доказом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, має важливе доказове значення для даного кримінального провадження та є предметом, який набутий кримінально протиправним шляхом. Арешт вище вказаного об'єкта нерухомого майна є розумним та співрозмірним обмеженням права власності щодо виконання завдання кримінального провадження відповідно до ст.2 КПК України.

Застосування заходів забезпечення кримінального провадження шляхом накладення арешту на вище вказаний об'єкт нерухомого майна, обумовлено тим, що їх незастосування призведе до його використання, відчуження.

Зі змісту клопотання вбачається, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого.

Завдання, для виконання якого слідчий звертається із клопотанням може бути виконане.

Оцінюючи надані стороною обвинувачення докази слідчий суддя вважає їх належними та допустимими, їх сукупність та взаємозв'язок між ними достатній для прийняття процесуального рішення про арешт майна.

Незастосування арешту майна може привести до настання наслідків, що перешкоджатимуть збереженню речових доказів. Незастосування арешту на вище вказане нерухоме майно унеможливить виконання завдання кримінального провадження для встановлення винних осіб, а також відшкодування завданої шкоди потерпілій ОСОБА_5, та створить передумови невстановленим слідством особам для подальшого незаконного використання зазначеного вище нерухомого майна, та його відчуження. Накладення арешту на вказане вище майно забезпечить неможливість його відчуження, ризик якого доведено слідчим та прокурором.

Враховуючи вищевикладене, а також правову підставу для арешту майна, достатність доказів, що вказують на вчинення особами кримінального правопорушення, наслідки арешту майна, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наявність об'єктивної необхідності та виправданість такого втручання у права і свободи особи, з метою збереження речових доказів вважаю, що клопотання слідчого підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст. 131, 132, 167, 170, 172, 173 КПК України, слідчий суддя -

УХВАЛИВ:

Клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах СУ ГУ НП у Львівській області Алембець В. про арешт майна у кримінальному провадженні - задовольнити.

Накласти арешт, шляхом тимчасового, до скасування у встановленому КПК України порядку, позбавлення права відчужувати, користуватись та розпоряджатись, на:

- об'єкт нерухомого майна під реєстраційним номером 1416010512242 - квартира № АДРЕСА_3, загальна площа якої становить 35.3 кв.м, житлова площа 26.5 кв.м, котра складається з двох житлових кімнат та кухні; матеріали стін: цегла; комора в підвалі площею 4.0 кв.м.

Контроль за виконанням ухвали покласти на старшого слідчого в особливо важливих справах СУ ГУ НП у Львівській області Алембець В.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п`яти днів з дня її оголошення, а особам, які не викликались до суду - протягом п'яти днів з дня її отримання.

Слідчий суддя: Радченко В.Є.