Ухвала суду № 77923702, 03.11.2018, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/12964/18 1-кс/335/8559/2018

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2018 року м. Запоріжжя

Слідчий суддя Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя Соляник А.В., за участю секретаря Шутіної Г.Ю., слідчого Сіроух Р.І., прокурора Хрущ П.В., захисника Калашник М.П., підозрюваного ОСОБА_2, розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжя клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП України в Запорізькій області Танкушиної Т.Ю., розглянувши матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018080000000312 від 31.10.2018 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 369 ч. 3 КК України, відносно:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Дніпрорудне, Василівського району, Запорізької області, українця, громадянина України, який має повну середню освіту, одруженого, не маючого на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей, не працюючого, який проживає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні СУ ГУНП України в Запорізькій області перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № № 12018080000000312 від 31.10.2018 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 369 ч. 3 КК України.

З 24 жовтня 2018 року наказом начальника Головного управління Національної поліції в Запорізькій області генерала поліції третього рангу Комісарова С.А. тимчасове виконання обов'язків начальника сектора кримінальної поліції Дніпрорудненського відділення поліції Василівського відділу поліції на період додаткової оплачуваної відпустки як учаснику бойових дій за 2018 рік та частини щорічної основної оплачуваної відпустки за 2018 рік майора поліції ОСОБА_5 покладено на лейтенанта поліції ОСОБА_6 строком з 25 жовтня до 23 листопада 2018 року.

У відповідності до положень п. 2 примітки до статті 368 КК України посада начальника сектора кримінальної поліції підпадає під категорію керівників і заступників керівників органів державної влади, їх структурних підрозділів та одиниць, а тому ОСОБА_6 є особою, яка займає відповідальне становище.

Відповідно до ст.ст. 24, 68 Конституції України громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Згідно з ч. 3 ст. 13 Закону України «Про Національну поліцію» у складі поліції функціонують: 1) кримінальна поліція; 2) патрульна поліція; 3) органи досудового розслідування; 4) поліція охорони; 5) спеціальна поліція; 6) поліція особливого призначення.

Положеннями п. 4 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про запобігання корупції» встановлено (далі - Закону), що особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняні до них особи у разі надходження пропозиції щодо неправомірної вигоди або подарунка, незважаючи на приватні інтереси, зобов'язані невідкладно вжити таких заходів, як письмово повідомити про пропозицію безпосереднього керівника (за наявності) або керівника відповідного органу, підприємства, установи, організації, спеціально уповноважених суб'єктів у сфері протидії корупції.

Так, 28.10.2018 о 22.30 год. до Дніпрорудненського ВП Василівського ВП ГУНП в Запорізькій області надійшло повідомлення від ОСОБА_7 про те, що двоє невідомих чоловіків в масках, шляхом виставлення вікна, проникли до будинку за місцем мешкання останньої, де зв'язали її та чоловіка скотчем і, погрожуючи предметом, схожим на пістолет, відкрито заволоділи грошима у сумі 4500 гривень та золотими сережками.

29.10.2018 т.в.о. начальника СВ Дніпрорудненського ВП Василівського ВП ГУНП в Запорізькій області Федько М.М. відомості за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018081190000571.

30.10.2018 після зібрання достатніх доказів для підозри особи у кримінальному провадженні № 12018081190000571 від 31.10.2018, керуючись положеннями ст.ст. 42, 276, 277, 278 КПК України, слідчим СВ Дніпрорудненського ВП Василівського ВП ГУНП в Запорізькій області Анисименко Ю.В. підготовлений і поданий на погодження процесуальному керівнику проект повідомлення про підозру ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, його дружині ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_3, та іншим особам у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України.

У подальшому, у невстановлений в ході досудового розслідування час ОСОБА_2 стало відомо, що подане до Василівського відділу Енергодарської місцевої прокуратури Запорізької області повідомлення про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України не погоджене, у зв'язку з необхідністю проведення додаткових слідчих (розшукових) дій, а оперативне супроводження вищезазначених заходів у кримінальному провадженні № 12018081190000571 від 29.10.2018 здійснюється сектором кримінальної поліції Дніпрорудненського відділення поліції Василівського відділу поліції ГУНП в Запорізькій області, виконуючим обов'язки начальника якого є ОСОБА_6

Надалі, 30 жовтня 2018 року у невстановлений слідством час у ОСОБА_2 виник умисел на оголошення пропозиції, обіцянці та надання службовій особі, яка займає відповідальне становище - виконуючому обов'язки начальника сектору кримінальної поліції Дніпрорудненського відділення поліції Василівського відділу поліції ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_6, - неправомірної вигоди за вчинення службовою особою в його інтересах та інтересах третьої особи, а саме: його дружини ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_3, - дій з використанням наданої їй влади та службового становища.

Так, в цей же день, приблизно о 18.00 год. ОСОБА_2, реалізуючи вказаний злочинний намір, будучи обізнаним в тому, що оперативне супроводження кримінального провадження №12018081190000571 від 29.10.2018 здійснюється сектором кримінальної поліції Дніпрорудненського відділення поліції Василівського відділу поліції ГУНП в Запорізькій області, знаходячись у службовому кабінеті ОСОБА_6, розташованого за адресою: м. Дніпрорудне, вул. Героїв Праці, 1, кабінет № 15, оголосив йому пропозицію та обіцянку надати неправомірну вигоду за вирішення питання щодо непритягнення його та його дружину ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_3, до кримінальної відповідальності у кримінальному провадженні №12018081190000571 від 29.10.2018 і подальшого набуття ними статусу свідка у ньому.

Одразу після цього ОСОБА_6 на виконання вимог п. 4 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про запобігання корупції» доповів про вказану подію безпосередньому керівництву Дніпрорудненського відділення поліції Василівського відділу поліції ГУНП в Запорізькій області у формі рапорту, за результатами розгляду якого Слідчим управлінням ГУНП в Запорізькій області до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені відомості за № 12018080000000312 від 31 жовтня 2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України, та на підставі постанови прокурора відділу прокуратури Запорізької області досудове розслідування доручено слідчому управлінню Головного управління Національної поліції в Запорізькій області.

Надалі, 02.11.2018 приблизно об 14 годині 20 хвилин ОСОБА_2, продовжуючи реалізовувати свій злочинний намір, направлений на пропозицію, обіцянку та надання службовій особі, яка займає відповідальне становище - виконуючому обов'язки начальника сектору кримінальної поліції Дніпрорудненського відділення поліції Василівського відділу поліції ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_6, - неправомірної вигоди за вчинення службовою особою в його інтересах та інтересах третьої особи - його дружини ОСОБА_10, - дій з використанням наданої їй влади та службового становища, перебуваючи у службовому кабінеті № 15 Дніпрорудненського відділення поліції Василівського відділу поліції ГУНП в Запорізькій області, розташованого за адресою: м. Дніпрорудне, вул. Героїв Праці, 1, діючи умисно, оголосив пропозицію та надав виконуючому обов'язки начальника сектора кримінальної поліції Дніпрорудненського відділення поліції Василівського відділу поліції ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_6 неправомірну вигоду у сумі 500,00 гривень за невжиття заходів і надання можливості уникнення кримінальної відповідальності у кримінальному провадженні № 12018081190000571 від 29.10.2018, і подальшого набуття ним та його дружиною ОСОБА_10 статусу свідка у провадженні, оголосивши при цьому пропозицію та обіцянку у подальшому надати ОСОБА_6 додатково неправомірну винагороду у сумі 500 доларів США за невжиття заходів і надання можливості уникнення кримінальної відповідальності у кримінальному провадженні № 12018081190000571 від 29.10.2018.

02.11.2018 о 14 годині 44 хвилини ОСОБА_2 затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України.

02.11.2018 ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України.

Посилаючись на те, що ОСОБА_2, з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілих та свідків у цьому ж кримінальному провадженні; може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; може вчинити інше кримінальне правопорушення, зазначаючи, що менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вищевказаним ризикам, слідчий звернувся до суду з клопотанням, у якому просить суд застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_2

Захисник підозрюваного в судовому засіданні проти клопотання заперечував, посилаючись на необґрунтованість підозри і недоведеність ризиків, просили застосувати більш м'який запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою.

Підозрюваний вину у вчиненні інкримінованого злочину не визнав, заперечував проти обрання йому запобіжного заходу, пояснив, що інкримінованого йому злочину не вчиняв.

Прокурор та слідчий у судовому засіданні клопотання підтримали вважали, що затримання відбулося на законних підставах, оскільки на вчинення злочину саме цією особою вказували очевидці. Просили клопотання задовольнити на підставах, які викладені у клопотанні.

Суд заслухавши думку учасників процесу з приводу вищевказаної заяви суд зазначає наступне.

Згідно ч. 2 ст. 206 КПК України, якщо слідчий суддя отримує з будь-яких джерел відомості, які створюють обґрунтовану підозру, що в межах територіальної юрисдикції суду знаходиться особа, позбавлена свободи за відсутності судового рішення, яке набрало законної сили, або не звільнена з-під варти після внесення застави в установленому цим Кодексом порядку, він зобов'язаний постановити ухвалу, якою має зобов'язати будь-який орган державної влади чи службову особу, під вартою яких тримається особа, негайно доставити цю особу до слідчого судді для з'ясування підстав позбавлення свободи.

Вивчивши клопотання та докази, якими воно обґрунтовується, заслухавши пояснення сторін кримінального провадження, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Слідчим суддею встановлено, що в провадженні СУ ГУНП України в Запорізькій області перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12018080000000312 від 31.10.2018 за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ст. 369 ч. 3 КК України

02.11.2018 року ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України, яку ОСОБА_2 отримувати відмовився в присутності захисника.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Стороною обвинувачення у клопотанні та доданих документах доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 злочину, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 інкримінованого правопорушення (злочину) підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:

- показаннями потерпілого в.о. начальника СКП Дніпрорудненського ВП Василівського ВП ОСОБА_6, котрий пояснив обставини, за яких ОСОБА_2 висунув пропозицію та обіцянку надати йому, як службовій особі, яка займає відповідальне становище, неправомірну вигоду;

- протоколом огляду приміщення від 02.11.2018 в період часу з 13:19 до 13:30, кабінету № 15, розташованому за адресою: Запорізька область, м. Дніпрорудне, вул. Героїв Праці, 1, в ході якого зафіксовано відсутність в кабінеті та у ОСОБА_6 будь-яких грошових коштів та сторонніх речей, які не відносяться до кримінальних проваджень;

- протоколом огляду місця події від 02.11.2018 в період часу з 14 год. 44 хв. до 15 год. 25 хв., кабінету № 15, розташованому за адресою: Запорізька область, м. Дніпрорудне, вул. Героїв Праці, 1, в ході якого вилучено грошові кошти в сумі 500 гривень, які, як пояснив в ході огляду місця події в.о. начальника СКП Дніпроруднінського ВП Василівського ВП ОСОБА_6, йому 02.11.2018 приблизно о 14:30 годині надав ОСОБА_2 за вирішення питання щодо не притягнення останнього до кримінальної відповідальності за розбійний напад у кримінальному провадженні № 12018081190000571 від 29.10.2018;

- іншими матеріалами кримінального провадження.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Санкція ч. 3 ст. 369 КК України передбачає покарання у вигляді позбавленням волі на строк від чотирьох років до восьми років з конфіскацією майна або без такої.

Фактичні обставини інкримінованого ОСОБА_2 кримінального правопорушення свідчать про наявність конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості та кореспондуються з визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту, та у справі Ілійков проти Болгарії Європейський суд з прав людини зазначив, що „суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів.

Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_2 та дані про особу підозрюваного, його вік, стан здоров'я, міцність соціальних зв'язків, який раніше засуджений, одружений, не має на утриманні малолітніх дітей, не працюючого, який проживає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1.

Виходячи з того, що ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі, слідчий суддя приходить до висновку про наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КК України, про які зазначено у клопотанні слідчого та наведено прокурором у судовому засіданні.

Європейський суд з прав людини у рішенні „Подвезько проти України крім іншого зазначає, що пункт 1 статті 5 Конвенції вимагає, що для того, щоб позбавлення свободи не вважалося свавільним, недостатньо самого факту застосування цього заходу згідно з національним законодавством - він також повинен бути необхідним за конкретних обставин. На думку Суду, тримання під вартою відповідно до підпункту «c» пункту 1 статті 5 Конвенції має відповідати вимозі пропорційності, яка обумовлює існування обґрунтованого рішення, в якому здійснюється оцінка відповідних аргументів «за» і «проти» звільнення.

Виходячи з інкримінованого ОСОБА_2 злочину, при вирішенні даного клопотання, слідчий суддя враховує його суспільну небезпеку, шкідливість неправомірної поведінки для суспільства, усвідомлення її підозрюваним.

Слідчий суддя при вирішенні клопотання враховує доводи сторони захисту про відсутність у ОСОБА_2 намірів перешкоджати проведенню досудового розслідування, однак з урахуванням обставин вчинення злочину та наданих матеріалів клопотання, приходить до висновку про недостатність таких характеристик для оцінки поведінки підозрюваного належною при застосуванні більш м'якого запобіжного заходу.

Тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_2 у разі визнання його винним, у сукупності із даними про особу підозрюваного, з огляду на вірогідність переховування від органів досудового розслідування та суду; незаконного впливу на потерпілих та свідків у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином; спростовують доводи захисника про відсутність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, та можливість застосування до підозрюваного менш суворого запобіжного заходу.

У відповідності до п.п. 61, 62 рішення Європейського суду з прав людини від 24 липня 2003 року по справі «Смирнов проти Росії», наявність підстав для утримання під вартою повинно бути оцінено по кожній конкретній справі з урахуванням всіх обставин справи.

У справі «Летельє проти Франції» вказано, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

Обставин, які б свідчили про те, що даний захід забезпечення кримінального провадження у вигляді тримання під вартою не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи підозрюваного, слідчим суддею не встановлено та стороною захисту не доведено.

Зазначені обставини дають підстави для висновку, що інший запобіжний захід, крім тримання під вартою, не зможе ефективно попередити спроби підозрюваного ухилитися від органів розслідування й суду, оскільки протягом розгляду клопотання доведено наявність обґрунтованої підозри та наявність обставин, передбачених п. 2, 3 ч. 1 ст. 194 КПК України, а також для запобігання ризикам, які зазначені у клопотанні та наведено у судовому засіданні, слідчий суддя вважає недостатнім застосування більш м'якого запобіжного заходу.

У зв'язку з цим, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_2 є обґрунтованим та підлягає задоволенню. На даний час є підстави обґрунтовано підозрювати ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України. Перевірка належності та допустимості доказів причетності до вчинення злочину, які надані органом досудового розслідування слідчому судді, буде здійснена в ході подальшого досудового слідства і на даний час не є можливою. Ризиком, який знайшов своє підтвердження у ході розгляду справи, є можливий незаконний вплив з боку підозрюваного на свідків та потерпілих, прізвища та адреса яких йому відомі із матеріалів клопотання про обрання запобіжного заходу. Для мінімізації зазначеного ризику, врахувавши норми ст. 178 КПК України, суд вважає, що до підозрюваного ОСОБА_2 належить застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою

Виходячи з вимог ст. 115 КПК України строк дії запобіжного відносно підозрюваного ОСОБА_2 слід обчислювати з моменту його фактичного затримання з 02.11.2018 року, та у відповідності до ст. 197 КПК України, згідно якої строк дії ухвали слідчого судді про тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів, але в межах строку досудового розслідування.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов'язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави.

За вимогами п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи майновий стан підозрюваного, тяжкість інкримінованого діяння, з урахуванням встановлених у судовому засіданні обставин, слідчий суддя вважає за необхідне визначити заставу відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України у вигляді 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 528 600 ( п'ятсот двадцять вісім тисяч шістсот) гривень 00 копійок, оскільки внесення застави саме в такому розмірі зможе гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та зумовити його належну процесуальну поведінку, а не 500 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, як просив прокурор.

Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до ч. 3 ст. 183 та ч. 5 ст. 194 КПК України у разі внесення застави покласти на підозрюваного такі обов'язки: - не відлучатись із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, та місця роботи; утриматися від спілкування зі свідками по справі та потерпілими у даному кримінальному провадженні;прибувати до слідчого, прокурора в суд за першою вимогою.

Підсумовуючи викладене, клопотання слідчого задовольнити частково.

Керуючись ст.ст. ст.177, 178, 182, 183, 184, 193-194, 196, 197, 395 КПК України, слідчий суддя,

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_2 задовольнити частково.

Застосувати до ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 30.12.2018 року включно, який обчислювати з 02.11.2018 року, в межах строку досудового розслідування.

Встановити строк дії даної ухвали до 30.12.2018 року включно.

Встановити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, заставу 300 (триста) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 528 600 ( п'ятсот двадцять вісім тисяч шістсот) гривень 00 копійок, яка може бути внесена протягом строку дії запобіжного заходу на депозитний рахунок № 37319085001205, відкритий в Державній казначейській службі України, м. Київ МФО 820172, отримувач платежу - ТУ ДСА України в Запорізькій області, ЄДРПОУ 26316700, призначення платежу - застава за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, у справі № 335/12964/18, Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя.

Після внесення застави і звільнення з-під варти покласти на ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, такі обов'язки:

- не відлучатись із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, та місця роботи;

- утриматися від спілкування зі свідками по справі та потерпілими у даному кримінальному провадженні;

- прибувати до слідчого, прокурора в суд за першою вимогою.

Уповноваженій службовій особі місця ув'язнення після внесення застави, перевірки документа, що підтверджує внесення - негайно здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, з-під варти.

Роз'яснити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, обов'язки, що покладаються у зв'язку із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави та наслідки їх невиконання.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до апеляційного суду Запорізької області протягом п'яти днів з дня її оголошення.

Подання апеляційної скарги не зупиняє виконання, а ухвала підлягає негайному виконанню з моменту її оголошення.

Ухвалу прийнято у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини у судовому засіданні 3 листопада 2018 р.

Повний текст ухвали буде виготовлений та оголошений 6 листопада 2018 р. о 16 годин 00 хвилин.

Слідчий суддя А.В. Соляник