Вирок № 77923436, 16.11.2018, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/4996/18 1-кп/335/530/2018

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2018 року м. Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя в складі:

головуючого судді Геєць Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання Ровенської В.В.,

прокурора Соловей Т.М.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018080060001036 від 20.04.2018 року, відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Дніпропетровськ, громадянина України, неодруженого, офіційно не працевлаштованого, освіта базова середня, який не має на утримані неповнолітніх дітей та осіб похилого віку, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2, раніше судимого:

вироком Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 10.11.2006 року за ч. 2 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням строком на 3 роки (постановою Синельніківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 06.05.2008 року скасовано іспитовий строк, у строк відбування покарання зараховано строк тримання під вартою з 03.04.2006 по 10.11.2006 року);

вироком Кіровського районного суду Дніпропетровської області від 05.09.2014 року за ч. 2 ст. 263 КК України з застосуванням ст. 71 КК України з урахуванням вироку Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 10.11.2006 року за ч. 2 ст. 185 КК України до 3 років 1 місяця позбавлення волі, звільнився 09.01.2016 року у зв'язку з відбуттям строку покарання;

вироком Заводського районного суду м. Запоріжжя від 21.05.2018 року за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України до одного року позбавлення волі, в порядку ст.ст. 75, 76 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням строком на 1 рік;

вироком Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 02.08.2018 року за ч. 2 ст. 15. ч. 2 ст. 185 КК України до чотирьох місяців арешту, в строк відбування покарання зараховано строк попереднього ув'язнення та рахувати строк відбування покарання з 24.07.2018 року, у відповідності до ч. 4 ст. 70 КК України вирок Заводського районного суду м. Запоріжжя від 21.05.2018 року, виконувати самостійно (запобіжний захід до набрання вироком суду законної сили залишити без змін у вигляді тримання під вартою),

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

20 квітня 2018 року приблизно о 11 годині 50 хвилин ОСОБА_1, знаходячись в приміщенні магазину «Єва - 110» за адресою м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 190, у якості покупця, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, з корисливих мотивів, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, шляхом вільного доступу, намагався викрасти майно, яке належить ТОВ «Руш», а саме: чоловічі парфуми «ММ Андре Де Люкс» - тестер, об'ємом 100 мл, вартість яких складає 415 гривень 85 копійок (без урахування ПДВ). Після чого, попрямував до виходу та пройшовши через зону виходу осіб без перепусток не оплативши за товар, був зупинений працівником магазину «Єва - 110» при спробі виносу викраденого майна з магазину. ОСОБА_1 виконав всі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від його волі.

Крім того, в період часу з 20 години 00 хвилин 20 квітня 2018 року до 08 години 00 хвилин 21 квітня 2018 року ОСОБА_1, знаходячись у якості гостя, в квартирі АДРЕСА_1, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, з корисливих мотивів, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, шляхом вільного доступу, викрав зі спальні вказаної квартири, мобільний телефон «Sony Ericsson LT8i» в корпусі чорного кольору, вартість якого складає - 750 гривень, після чого, ОСОБА_1 з місця злочину зник разом з викраденим майном, отримавши можливість розпорядитися ним на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_3 матеріальну шкоду на вказану суму.

Обвинувачений ОСОБА_1 в суді вину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України та ч. 2 ст. 185 КК України, визнав в повному обсязі, розкаявся, не оспорював час, місце, спосіб, мотив, мету, форму вини, розмір та вартість викраденого майна за кримінальними правопорушеннями. В суді дав показання, відповідно до яких 20 квітня 2018 року в денний час, знаходячись в приміщенні магазину «Єва - 110» за адресою м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 190, у якості покупця, шляхом вільного доступу, намагався викрасти майно, а саме: чоловічі парфуми, проте пройшовши через зону виходу осіб без перепусток не оплативши за товар, був зупинений працівником магазину «Єва - 110» при спробі виносу викраденого майна з магазину.

Крім того, пояснив, що в період часу з 20 години 00 хвилин 20 квітня 2018 року до 08 години 00 хвилин 21 квітня 2018 року, знаходячись у якості гостя у знайомого ОСОБА_3, в квартирі АДРЕСА_1, шляхом вільного доступу, викрав зі спальні вказаної квартири, мобільний телефон «Sony Ericsson LT8i», після чого, з місця злочину зник разом з викраденим майном.

З урахуванням думки обвинуваченого, інших учасників кримінального провадження, із застосуванням вимог ч. 3 ст. 349 КПК України, оскільки проти цього не заперечують учасники кримінального провадження, суд визнав недоцільним дослідження тих обставин, які ніким не оспорюються, щодо часу, місця, способу, мотиву та мети, форми вини, у зв'язку з відсутністю сумнівів в правильності розуміння їх змісту учасниками судового провадження, добровільності їх позицій. При цьому обвинуваченому ОСОБА_1 було роз'яснено, що у випадку визнання таких обставин він буде позбавлений права оскаржувати ці обставини в суді.

Таким чином, суд приходить до висновку, що винність ОСОБА_1, у вчиненні злочинів, а саме, у закінченому замаху на злочин, а саме на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), під час якого особа виконала усі дії, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, що не залежали від її волі, вчинена повторно, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України, а також у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, доведена і він повинен нести відповідальність за вчинене.

Умисні дії ОСОБА_1, які виразились у закінченому замаху на злочин, а саме на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), під час якого особа виконала усі дії, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, що не залежали від її волі, вчинена повторно, суд кваліфікує за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України.

Умисні дії ОСОБА_1, які виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, суд кваліфікує за ч. 2 ст. 185 КК України.

При призначенні покарання ОСОБА_1, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпечності вчинених кримінальних правопорушень, особу обвинуваченого та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Вирішуючи питання про покарання, суд враховує положення ст. 65 КК України, відповідно до якої особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання необхідне і достатнє для її виправлення і попередження нових злочинів. Призначене покарання за своїм видом та розміром повинно бути відповідним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.

Обставинами, які пом'якшують покарання, відповідно до ст. 66 КК України, є визнання вини та щире розкаяння ОСОБА_1

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_1 відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

При призначенні покарання ОСОБА_1 суд враховує обставини, які пом'якшують, та відсутність таких, що обтяжують покарання, дані про особу ОСОБА_1, який раніше судимий, ступінь тяжкості злочину, який є умисним корисливим злочином середньої тяжкості, вартість майна, щодо якого вчинено замах на крадіжку, а також щодо якого вчинено крадіжку, ступінь здійснення злочинного наміру, особу обвинуваченого, який на спеціальних обліках не перебуває, суд дійшов висновку, що необхідним і достатнім буде призначити покарання за вчинення злочинів у виді арешту в межах санкції статті, застосувавши ч. 1 ст. 70 КК України, остаточно визначити покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, оскільки зазначене покарання буде необхідним та достатнім для його виправлення, яке не можливе без ізоляції обвинуваченого від суспільства та попередження нових злочинів.

Відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України за правилами, передбаченими в частинах першій - третій цієї статті, призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому злочині, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку. У цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю злочинів, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком.

Як вбачається з обставин справи ОСОБА_4 02.08.2018 року був засуджений вироком Шевченківського районного суду м. Запоріжжя за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України до чотирьох місяців арешту, в строк відбування покарання зараховано строк попереднього ув'язнення та визначено рахувати строк відбування покарання з 24.07.2018 року. Також відповідно до вказаного вироку у відповідності до ч. 4 ст. 70 КК України вирок Заводського районного суду м. Запоріжжя від 21.05.2018 року визначено виконувати самостійно та запобіжний захід до набрання вироком суду законної сили залишено без змін у вигляді тримання під вартою.

До постановляння зазначеного вироку ОСОБА_4 20.04.2018 року приблизно о 11 годині 50 хвилин та в період часу з 20 години 00 хвилин 20 квітня 2018 року до 08 години 00 хвилин 21 квітня 2018 року вчинив злочини.

Отже, з огляду на наведені положення закону, суд повинен призначити ОСОБА_4 покарання з застосування ч. 4 ст. 70 КК України.

Згідно протоколу затримання від 24.07.2018 року ОСОБА_4 затриманий 24.07.2018 року на підставі ухвали Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 24.07.2018 року.

У зв'язку з такими обставинами підстав для призначення покарання з іспитовим строком із застосуванням ст. 75 КК України не убачається.

Міра запобіжного заходу ОСОБА_4 по кримінальному провадженню №12018080060001036 від 20.04.2018 року не обиралася.

Цивільний позов не заявлено.

Питання щодо речових доказів слід вирішити у відповідності до положень ст.100 КПК України.

Процесуальні витрати по справі відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 374-376, 475 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України, та призначити покарання

за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України у виді арешту на строк три місяці;

за ч. 2 ст. 185 КК України у виді арешту на строк п'ять місяців.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України ОСОБА_1 призначити покарання за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, у виді арешту на строк п'ять місяців.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України ОСОБА_1 шляхом поглинення менш суворого покарання за вироком Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 02.08.2018 року у вигляді чотирьох місяців арешту більш суворим за цим вироком та призначити остаточне покарання у виді п'яти місяців арешту.

В строк відбування покарання ОСОБА_1 зарахувати строк попереднього ув'язнення та рахувати строк відбування покарання з 24 липня 2018 року, тобто з моменту фактичного затримання на підставі ухвали Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 24.07.2018 року.

Речові докази: 1 парфумована вода «ММ Андре Де Люкс» - тестер, об'ємом 100 мл, передана на відповідальне зберігання представнику потерпілого, залишити ТОВ „Руш" за належністю; мобільний телефон «Sony Ericsson LT8i» в корпусі чорного кольору, переданий потерпілому ОСОБА_3 на відповідальне зберігання, залишити останньому за належністю; диск з відеозаписом факту вчинення кримінального правопорушення, який приєднаний до матеріалів досудового розслідування - залишити в матеріалах досудового розслідування.

На вирок можуть бути подані учасниками судового провадження апеляційні скарги до Запорізького Апеляційного суду через Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя протягом тридцяти днів з моменту його проголошення, а особою, яка перебуває під вартою, - в той же строк з моменту отримання копії вироку, з урахуванням положень ч. 2 ст. 394 КПК України.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя Ю.В. Геєць