Ухвала суду № 77923083, 19.11.2018, Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 214/6872/14-к

1-кп/214/17/18

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2018 року, Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді - Чернової Н.В.,

за участю:

секретаря - Звади Л.В.,

прокурора - Горбенка О.В.,

захисників - Савенка М.О., Гавриленка В.В.,

обвинуваченого - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі кримінальне провадження внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 32014040230000007 від 17.06.2015 року відносно

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, українця, уродженця смт. Казанка Миколаївської області, директора ТОВ "Гласс-КР", з вищою освітою, одруженого, маючого на утриманні неповнолітніх дітей: ОСОБА_9, 2007 р.н. та ОСОБА_10 2012 р.н., раніше не судимого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2, проживає за адресою: АДРЕСА_3,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 обвинувачується у тому, що працюючи директором ТОВ «НВП МАГНЕС» (м. Кривий Ріг, СДРПОУ 33759352), зареєстрованого виконавчим комітетом Криворізької міської ради Дніпропетровської області 28.09.2005 року № 12271020000003784, який перебуває на обліку платника податків у Криворізькій центральній ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області, розташованої в м.Кривому Розі по пр. Дзержинського 42, зареєстрованого 17.10.2005 року платником податку на додану вартість, будучи службовою особою підприємства, виконуючи організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції, будучи відповідальним відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-XIV від 16.07.1999 року, за створення необхідних умов для правильного ведення бухгалтерського та податкового обліків, забезпечення фіксування в бухгалтерському обліку підприємства достовірних фактів здійснення господарських операцій, правильного та своєчасного складання податкової звітності, її надання в Криворізьку Центральну МДПІ м. Кривого Рогу, а так само за повну і своєчасну сплату податків до бюджету, в період жовтня-листопада 2010 року,шляхом незаконного формування та завищення податкового кредиту з податку на додану вартість, в порушення п.п.7.4.5. , п.7.4, ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.1997 року, із змінами і доповненнями, не сплотивдо державного бюджету податку на додану вартість у сумі 5 494 425,87 грн., що призвело до фактичного ненадходження до державного бюджету коштів в особливо великих розмірах.

Так, ОСОБА_3, неналежно виконуючи свої службові обов'язки директора ТОВ «НВП МАГНЕС» м. Кривого Рогу, в звітні податкові періоди жовтня-листопада 2010 року, будучи службовою особою, відповідальною за нарахування та сплату податкових платежів, здійснюючи фінансово-господарську діяльність і виконуючи свої обов'язки щодо складання податкової звітності з податку на додану вартість, знаючи, що формування податкових зобов'язань та податкового кредиту регулюються ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року № 168/97-ВР,в порушення положення зазначеного Закону, незаконно включив до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість по фінансово-господарським операціям, чим формував суми податкового кредиту з ПДВ у бік його необґрунтованого завищення.

А саме, в звітні періоди жовтня-листопада 2010 року, директор ТОВ «НВП МАГНЕС» ОСОБА_3, достовірно знаючи, що Законом України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року № 168\97-ВР передбачено можливість зменшення податкових зобов'язань з ПДВ, що підлягають перерахуванню до державного бюджету, на суму податкового кредиту за наявності документального підтвердження придбання товарів (робіт, послуг), неналежно виконуючи свої службові обов'язки, через несумлінне ставлення до них, в порушення п.п. 7.4.5, п.7.4, ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року № 168\97-ВР, незаконно включив до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість за операціями з придбання ТОВ «НВП МАГНЕС» сировини для агломераційного виробництва у ТОВ «ТРАНС ГАРАНТ СЕРВІС» м. Миколаїв.

Так, у листопаді 2010 року ОСОБА_3 не пересвідчившись у тому, що податкові накладні не підписував ОСОБА_5, який значився директором ТОВ «ТРАНС ГАРАНТ СЕРВІС» та не надавав повноважень іншим особам підписувати їх,в порушення п.п. 7.4.5, п.7.4, ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року № 168\97-ВРнезаконно завищив податковий кредит з податку на додану вартість на суму 2 927 605,26 грн., що призвело до фактичного ненадходження до державного бюджету за жовтень 2010 податку на додану вартість у сумі 2927605,26грн.

Крім того, у грудні 2010 року ОСОБА_3 не пересвідчившись у тому, що податкові накладні не підписував ОСОБА_5, який значився директором ТОВ «ТРАНС ГАРАНТ СЕРВІС» та не надавав повноважень іншим особам підписувати їх,в порушення п.п. 7.4.5, п.7.4, ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року № 168\97-ВР незаконно завищив податковий кредит з податку на додану вартість на суму 2 566 820,61 грн., що призвело до фактичного ненадходження до державного бюджету за листопад 2010 року податку на додану вартість у сумі 2 566 820,61 грн.

Відповідно до висновків судово-економічної експертизи №09-14 від 28.07.2014 р. встановлено, що формування податкового кредиту з ПДВ ТОВ «НВП МАГНЕС» (СДРПОУ 33759352) по взаємовідносинам з контрагентом ТОВ «Транс Гарант Сервіс» (код 35639320) за період жовтень-листопад 2010 року документально не підтверджуються, за звітні періоди жовтень - листопад 2010 року ТОВ «НВП МАГНЕС» (СДРПОУ 33759352) завищено податковий кредит та занижено податок на додану вартість, у розмірі 5 494 425,87 грн., а саме: жовтень 2010 року - 2 927 605,26 грн.; листопад 2010 року - 2 566 820,61 грн.

До завищення податкового кредиту та заниження податку на додану вартість ТОВ «НВП МАГНЕС» (СДРПОУ 33759352) за звітні періоди жовтень - листопад 2010 року у розмірі 5 494 425,87 грн., призвело не дотримання ТОВ «НВП МАГНЕС» (СДРПОУ 33759352) п.п 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97- ВР від 03.04.1997 року (із змінами та доповненнями).

Таким чином, неналежне виконання своїх службових обов'язківдиректором ТОВ «НВП МАГНЕС» ОСОБА_3, що виразилися в не сплаті податків у повному обсязі, потягли ненадходження до державного бюджету, за жовтень-листопад 2010 року, коштів у вигляді податку на додану вартість, на загальну суму 5 494 425,87 грн., що в 12 645 разів перевищує встановлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян і є особливо великим розміром.

Дії обвинуваченого ОСОБА_3 кваліфіковані за ч. 2 ст. 367 КК України за ознаками: неналежне виконання службовою особою своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом інтересам держави.

Під час судового засідання захисник заявив письмове клопотання про звільнення обвинуваченого ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності притягнення особи до кримінальної відповідальності та відповідно закриття кримінального провадження на підставі ст. 49 КК України.

Обвинувачений ОСОБА_3 в судовому засіданні свою вину категорично не визнав, однак, підтримав клопотання свого захисника - адвоката Гавриленка В.В., просив звільнити його від кримінальної відповідальності, провадження у справі закрити у зв'язку із закінченням строків давності притягнення особи до кримінальної відповідальностіта зазначив, що йому відомі наслідки закриття кримінального провадження з нереабілітуючих підстав.

Захисник Савенко М.О. підтримав заявлене адвокатом Гавриленком В.В. клопотання в інтересах підзахисного ОСОБА_3 та наполягав на його задоволенні у повному обсязі.

Прокурор в судовому засіданні не заперечував проти задоволення клопотання захисника про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого ОСОБА_3 та закриття кримінального провадження із вказаних підстав та мотивів.

Суд, вислухавши думку учасників судового засідання, вважає, що клопотання захисника про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності, підлягає задоволенню, за таких підстав.

Вивченням особи обвинуваченого ОСОБА_3 встановлено, що останній являється громадянином України, українцем, є одруженим, з вищою освітою, працює директором ТОВ "Гласс-КР", має на своєму утриманні 2 неповнолітніх дітей: ОСОБА_9, 2007 р.н. та ОСОБА_10, 2012 р.н., депутатом будь-якої ради не являється; раніше до адміністративної відповідальності за вчинення корупційних правопорушень не притягався; раніше не судимий, вперше вчинив злочин середньої тяжкості, на обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, позитивно характеризується.

Відповідно до ст. 12 КК України злочином середньої тяжкості є злочин, за який передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше п'яти років.

Санкція ст. 367 ч. 2 КК України передбачає такі альтернативні види покарання - позбавлення волі на строк від двох до п'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та зі штрафом від двохсот п'ятдесяти до семисот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або без такого.

Відповідно до ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: п'ять років - у разі вчинення злочину середньої тяжкості.

Строк давності - це передбачений ст.49 Кримінального кодексу певний проміжок часу з дня вчинення злочину і до дня набрання вироком законної сили, закінчення якого є підставою звільнення особи, яка вчинила злочин, від кримінальної відповідальності.

Матеріально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності є:

- закінчення встановлених ч. 1 ст. 49 та ст. 106 КК строків;

- відсутність обставин, що порушують їх перебіг (ч.ч. 2 - 4 ст.49 КК).

Процесуально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності є:

- притягнення особи як обвинуваченого;

- згода обвинуваченого на таке звільнення від кримінальної відповідальності (ст.ст. 284 - 288 Кримінального процесуального кодексу).

Підставою для звільнення особи від кримінальної відповідальності за ст.49 КК визнається благополучне закінчення певних строків давності з дня вчинення злочину і до набрання законної сили обвинувальним вироком суду, яким особа засуджена за вчинений нею злочин певної тяжкості.

Благополучним визнається таке закінчення зазначених строків давності, протягом яких особа, що вчинила злочин, виконала дві умови:

- не ухилялася від слідства або суду;

- не вчинила новий злочин середньої тяжкості, тяжкий або особливо тяжкий злочин.

З матеріалів кримінального провадження слідує, що обвинувачений ОСОБА_3 виконав зазначені умови.

Згідно ст. 284 ч. 2 п. 1 КПК України - кримінальне провадження закривається судом: у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Ст. 285 КПК України передбачає:

"1. Особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

2. Особі, яка підозрюється, обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення та щодо якої передбачена можливість звільнення від кримінальної відповідальності у разі здійснення передбачених законом України про кримінальну відповідальність дій, роз'яснюється право на таке звільнення.

3. Підозрюваному, обвинуваченому, який може бути звільнений від кримінальної відповідальності, повинно бути роз'яснено суть підозри чи обвинувачення, підставу звільнення від кримінальної відповідальності і право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави. У разі якщо підозрюваний чи обвинувачений, щодо якого передбачене звільнення від кримінальної відповідальності, заперечує проти цього, досудове розслідування та судове провадження проводяться в повному обсязі в загальному порядку".

Положення ч. 4 ст. 286 КПК України, передбачає - якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

Відповідно до ч. 3 ст. 288 КПК України, суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Як зазначено у постанові Верховного Суду від 19.06.2018 (справа № 462/2762/14, провадження № 51-1241км18), що за змістом статей 284 - 288 КПК України підставами для звільнення особи від кримінальної відповідальності при розгляді справи в суді є наявність відповідної норми кримінального закону, яка передбачає таке звільнення, клопотання сторони кримінального провадження про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності та згода обвинуваченого на закриття кримінального провадження на цих підставах. Отже, наявність цих умов є правовою підставою для прийняття судом рішення про звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності. Визнання підозрюваним, обвинуваченим своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення як обов'язкової умови такого звільнення кримінальним процесуальним законом не передбачено.

Відповідно до п. 8 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» № 12 від 23.12.2005 р. передбачене у ст. 49 КК України звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов'язковим, при цьому, закон не пов'язує можливість застосування положень ч. 1 ст.49 КК України із визнанням особою вини, обов'язковою передумовою для закриття провадження у справі є наявність згоди особи на звільнення від кримінальної відповідальності з нереабілітуючих підстав, яку обвинувачений надав та просив закрити провадження і не наполягав на продовженні розгляду справи в загальному порядку.

Крім того, згідно ч. 4 ст. 174 КПК України, суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

Постановою старшого слідчого СВ ПМ Криворізької Південної МДПІ Дніпропетровської області Державної податкової служби ОСОБА_6 про накладення арешту на майно від 19.09.2012 р. в рамках розслідування кримінальної справи № 99125512 (нині кримінальне провадження №32014040230000007 від 12.05.2014) за ст.ст. 212 ч. 3, 366 ч. 2 КК України на майно обвинуваченого ОСОБА_3 накладено арешт, а саме:

1-кімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_2;

легковий автомобіль "Mazda 6" з р.н. НОМЕР_4;

легковий автомобіль НОМЕР_1

легковий автомобіль НОМЕР_2

із забороною ним розпоряджатися (т. 3 а.п. 103, 104).

Беручи до уваги санкцію статті 367 ч. 2 КК України яка не передбачає конфіскації, а також той факт, що саме кримінальне провадження закривається, цивільний позов залишається без розгляду, враховуючи положення ст. 1 Першого Протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка передбачає, що «Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права… »,а також ст. 41 Конституції України,з огляду на ст. 124 Конституції України та мету судового контролю - своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, суд вважає за необхідне зняти арешт з майна обвинуваченого ОСОБА_3

Ст. 100 ч. 9 п. 7 КПК передбачено, що питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази і документи повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили. У разі закриття кримінального провадження слідчим або прокурором питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів вирішується ухвалою суду на підставі відповідного клопотання, яке розглядається згідно із статтями 171-174 цього Кодексу. При цьому: 7) документи, що є речовими доказами, залишаються в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.

Дослідженими письмовими доказами у судовому засіданні встановлено, що по вказаному провадженню (кримінальній справі) постановою старшого слідчого СВ ПМ Криворізької Південної МДПІ Дніпропетровської області Державної податкової служби ОСОБА_6 про визнання та долучення до кримінальної справи речових доказів від 19.09.2012 р. речовим доказом визнано та долучено до матеріалів кримінальної справи № 99125512 висновок судово-почеркознавчого експертного дослідження НДЕКЦ при УМВС України в Миколаївській області за № 1465 від 11.07.2011 року,оглянутий протоколом огляду від 19.09.2012 р. (т. 3 а.п. 109-122, 123, 124), який належить залишити в матеріалах провадження з обвинувальним актом.

По вказаному кримінальному провадженню 31.07.2014 р. прокуратурою м. Кривого Рогу в інтересах держави в особі позивача Криворізької центральної ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровської області заявлено цивільний позов до ОСОБА_3 на суму завданих державі збитків в розмірі 5 494 425,87 грн., який належить залишити без розгляду на підставі системного аналізу ст. 129 КПК України.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за можливе, звільнити ОСОБА_3, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, від кримінальної відповідальності у зв'язку зі спливом строків давності притягнення особи до кримінальної відповідальності, т.я. з моменту вчинення злочину (30 листопада 2010 року) до дня подання клопотання (19 листопада 2018) минуло більше 5-ти років та закрити кримінальне провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №32014040230000007 від 12.05.2014 р.на підставі ст. 49 КК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 49 КК України, ст.ст. 284 ч. 2 п. 1, 285, 286 ч. 4, 288, 369-372, 376 КПК України, п. 8 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» № 12 від 23.12.2005 р.,суд -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання захисника - адвоката Гавриленка В.В. в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3 задовольнити.

Звільнити ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, обвинуваченого у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 367 ч. 2 КК України від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності притягнення особи до кримінальної відповідальності.

Кримінальне провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №32014040230000007 від 12.05.2014 р.по обвинуваченню ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 367 ч. 2 КК України на підставі ст. 49 КК України закрити.

Скасувати арешт, накладений постановою старшого слідчого СВ ПМ Криворізької Південної МДПІ Дніпропетровської області Державної податкової служби ОСОБА_8 про накладення арешту на майно від 19.09.2012 р. в рамках розслідування кримінальної справи № 99125512 (нині кримінальне провадження №32014040230000007 від 12.05.2014) на майно обвинуваченого ОСОБА_3, а саме:

1-кімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_1;

легковий автомобіль "Mazda 6" з р.н. НОМЕР_4;

легковий автомобіль НОМЕР_3;

легковий автомобіль НОМЕР_2.

та відповідно дозволити розпорядження ним.

Цивільний позов, заявлений прокуратурою м. Кривого Рогу в інтересах держави в особі позивача Криворізької центральної ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровської області, залишити без розгляду.

Речовий доказ - висновок судово-почеркознавчого експертного дослідження НДЕКЦ при УМВС України в Миколаївській області за № 1465 від 11.07.2011 року, який оглянутий протоколом огляду від 19.09.2012 р., залишити в матеріалах кримінального провадження.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення через Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.

Суддя Н.В. Чернова