Рішення № 77922923, 15.11.2018, Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 188/1105/18

Провадження № 2/188/555/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2018 року Петропавлівський районний суд

Дніпропетровської області

в складі головуючого судді Полубан М.П.

при секретарі Гречко В.С. .

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Петропавлівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Миколаївської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини ,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про визначення додаткового строку для прийняття спадщини у зв'язку з наступним.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер спадкодавець - ОСОБА_2 , після смерті якого відкрилася спадщина у вигляді права на земельну ділянку площею 1.7000 га , яка належала спадкодавцеві на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії НОМЕР_2 від 29.03.2002 р. на території Петрівської сільської ради .

За життя спадкодавець склав заповіт від 02.12.2001 р. посвідчений Петрівською сільською радою , який за життя не був скасований чи змінений . Згідно вказаного заповіту ОСОБА_2 заповів усе належне йому майно ( в ому числі і спірну земельну ділянку ) ОСОБА_1 .

Згідно з довідкою Миколаївської сільської ради від 03.08.2018 р. № 363 на день смерті спадкодавець був зареєстрований та проживав один .

Позивачем було пропущено строк для прийняття спадщини , яка залишилася після смерті спадкодавця і дана причина полягає в наступному.

До смерті ОСОБА_2 позивач з ним товаришував , спілкувався , доглядав його , але не був його родичем . Після його смерті позивач не знав і не підозрював про те , що ОСОБА_2 склав заповіт та заповів позивачу все його майно . Про існування заповіту позивач дізнався випадково в Петрівській сільській раді лише 06.11.2017 р. і отримав його дублікат.

Крім того , у позивача відсутні документи , що підтверджують факт родинного зв"язку зі спадкодавцем , що неуможливлює отримання в Петропавлівському РВ ДРАЦС ГТУЮ у Дніпропетровській області свідоцтва про смерть ОСОБА_2 , що не дало змоги звернутися до нотаріуса з питання відкриття спадкової справи та отримання свідоцтва про право на спадщину .

Крім того , позивач почав тривалий час хворіти . Погіршення стану його здоров"я триває протягом усього строку на прийняття спадщини , що зумовило його звертатися до лікарні та витрачати на своє лікування весь свій час .

На поховання ОСОБА_2 та своє лікування позивач витратив всі свої заощадження . Зазначені обставини і стали причиною пропуску строку на прийняття спадщини .

Крім того , позивач не знав про те , що ним пропущено строк на прийняття спадщини , оскільки вважав , що він не має права на успадкування майна після смерті ОСОБА_2

Позивач особисто звертався до Петропавлівської ДНК з питання оформлення своїх спадкових прав. Однак , нотаріус відмовив йому у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_2 , вказавши , що строк прийняття спадщини ним пропущено й у зв"язку з цим позивачу необхідно звертатися до суду для визначення додаткового строку для прийняття спадщини .

Просить суд визначити ОСОБА_1 ( і.п.н. НОМЕР_1 ) додатковий строк для прийняття спадщини за заповітом , що залишилася після смерті спадкодавця - ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 - 60 днів з дня набрання рішення суду по даній справі законної сили .

Сторони в судове засідання не з"явилися. В своїх заяваж просять суд справу розглянути без їхньої участі. Позивач позов підтримує . Відповідач позов визнає .

Суд ували справу розглянути без участі сторін на підставі наявних у справі матеріалів .

Відповідно до ч.3 ст.211 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання усіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи , суд вважає , що позов підлягає задоволенню .

Судом встановлено , що згідно довідки виконавчого комітету Миколаївської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області від 03.08.2018 р. ( вих. № 363 ) ОСОБА_2 , 26.05.1915 р. на день смерті ІНФОРМАЦІЯ_1. був зареєстрований у АДРЕСА_1. У господарстві зареєстрований був один .

На підставі Державного акту на право приватної власності на землю , серії НОМЕР_2 ОСОБА_2 отримав у приватну власність земельну ділянку площею 1.700 га на території Петрівської сільської ради на підставі розпорядження голови Петропавлівської РДА № 100-р від 22.03.2002 р.

03.12.2001 р. секретарем виконкому Петрівської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області було посвідчено заповіт ОСОБА_2 , жителя АДРЕСА_1. Згідно даного документа ОСОБА_2 на випадок своєї смерті зробив заповітне розпорядження на все своє майно , яке належатиме йому на день смерті і взагалі на все те , що він матиме по закону на ім"я ОСОБА_1.

Приймаючи рішення про задоволення позову суд бере до уваги наступне .

Згідно п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 30. 05. 2008 року, «Про судову практику у справах про спадкування», особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України. Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно зі спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини відповідно до ч.1 ст. 1269 ЦК України . Заява про прийняття спадщини подається до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини особисто.

Статтею 1272 ЦК України визначені наслідки пропущення строку для прийняття спадщини, зокрема, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до вимог ст. 1272 ЦК України позов про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини подається:

1) у разі відсутності письмової згоди всіх спадкоємців, які прийняли спадщину, на подання спадкоємцем, який пропустив шестимісячний строк, заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори;

2) у разі пропуску шестимісячного строку подання заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори та відсутності інших спадкоємців, які прийняли спадщину та могли б дати письмову згоду на подання цієї заяви.

Визначаючи спадкоємцеві додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, суд не повинен вирішувати питання про визнання за ним права на спадщину. Спадкоємець після визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини має право прийняти спадщину в порядку, встановленому ст.1269 ЦК України, та набути право на спадщину відповідно до ч.5 ст.1268, ст.ст.1296-1299 ЦК України. Вирішення судом спору щодо визнання права власності в порядку спадкування може відбуватися лише після прийняття спадщини.

Як встановлено судом , позивач від своєї спадщини не відмовився , про що свідчать вищезазначені обставини.

Суд вважає обгрутованим посилання позивача на ту обставину , що він не знав про існування заповіту від спадкодавці , так як в даному випадку наявні інституції таємниці заповіту .

Як зазначалося вище спадкоємець зробив заповідальне розпорядження у виконкомі Петрівської сільської ради.

Статтею 1255 ЦК ( 2004 р. ) передбачається положення про таємницю заповіту. У цій нормі йдеться про те, що нотаріус, інша посадова, службова особа, яка посвідчує заповіт, свідки, а також фізична особа, яка підписує заповіт замість заповідача, не мають права до відкриття спадщини розголошувати відомості щодо факту складення заповіту, його змісту, скасування або зміни заповіту.

Згідно Закону України "Про нотаріат" до суб'єктів, які зобов'язанні зберігати нотаріальну таємницю, зокрема, й при посвідчені заповіту, віднесено і секретарів виконкомі місцевих органів влади .

Нотаріус, інша посадова, службова особа, яка посвідчує заповіт, свідки, а також фізична особа, яка підписує заповіт замість заповідача, не мають права до відкриття спадщини розголошувати відомості щодо факту складення заповіту, його змісту, скасування або зміни заповіту.

Нотаріус, а також інша посадова, службова особа, яка посвідчує заповіт, свідки, а також особа, що підписує заповіт замість заповідача (ст. 1247 ЦК), до смерті заповідача не мають права розголошувати відомості відносно факту складання заповіту, його змісту, зміни та скасування.

Будь-які довідки щодо вказаних обставин видаються спадкоємцям тільки після смерті заповідача при пред?явленні свідоцтва про його смерть. Відомості про заповіти можуть бути надані після смерті заповідача на письмову вимогу суду, прокуратури, органів досудового слідства в зв?язку з кримінальними, цивільними справами, що знаходяться у їх провадженні.

Порядок посвідчення заповітів станом на грудень 2001 р. регулювався Інструкцією «Про порядок вчинення нотаріальних дій посадовими особами виконавчих комітетів сільських, селищних, міських рад», затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 25.04.1998 року № 22/5 .

Крім того , нотаріальна таємниця - сукупність відомостей, отриманих під час вчинення нотаріальної дії або звернення до нотаріуса заінтересованої особи, в тому числі про особу, її майно, особисті майнові та немайнові права і обов'язки тощо.

Тобто , посадові особи виконкому сільської ради , де вчинялися нотаріальні дії щодо посвідчення заповіту зобов'язані були зберігати нотаріальну таємницю, навіть якщо їх діяльність обмежується наданням правової допомоги чи ознайомленням з документами і нотаріальна дія або дія, яка прирівнюється до нотаріальної, не вчинялась.

Також суд бере до уваги і ту обставину , що посадові особи виконавчих комітетів сільських … рад не зобов"язані після смерті спадкодавця повідомляти спадкоємців про наявність посвідченого заповіту .

Також суд бере до уваги і ту обставину , що з часу посвідчення заповіту і до дня смерті спадкодавця строк повноважень виконкому сільської ради , голови сільської ради , так і повноваження секретаря та їхні каденції закінчувалися . Нові посадові особи сільської ради не зобов"язані вести контроль за наявністю заповітів та не зобов"язані повідомляти спадкоємців про наявність посвідченого заповіту.

Таким чином , в даній конкретній ситуації незнання позивачем про існування на його ім"я заповіту від спадкодавця , на думку суду і тією поважною причиною , яка дає право суду для задоволення позову , тобто для поновлення та визначення додаткового строку на прийняття спадщини.

Інші посилання позивача на поважність причин пропуску строку на прийняття спадщини , суд не бере до уваги .

Стаття 1272 ЦК України передбачає , що за позовом спадкоємця, який пропустив строк на прийняття спадщини з поважної причини , суд може визначити йому додатковий строк , достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Факт пропуску строку для прийняття спадщини не є підставою для усунення від спадкування.

Проаналізувавши встановлені обставини по справі, оцінивши надані в силу положень ст. 81 ЦПК України докази в їх сукупності, оскільки позивач пропустив строк прийняття спадщини, то суд вважає за необхідне визнати причини пропуску строку подачі заяви про прийняття спадщини спадкоємцем поважними, а позов задовольнити і визначити йому додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини.

Також суд вважає звільнити відповідача від сплати судових витрат , понесених позивачем , так як спірні відносини виникли не з вини відповідача.

На підставі викладеного , керуючись ст.. 4 ,12, 13, 81, 259, 263-265 ЦПК України, ЦПК України , ст..1268 , 1272 ЦК України , суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Миколаївської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 ( і.п.н. НОМЕР_1 ) додатковий строк для прийняття спадщини за заповітом , що залишилася після смерті спадкодавця - ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 - 60 днів з дня набрання рішення суду по даній справі законної сили .

Копію рішення направити сторонам для відома.

Відповідача звільнити від сплати судових витрат .

Рішення може бути оскаржене в Апеляційний суд Дніпропетровської області протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 30 днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя М. П. Полубан