Рішення № 77915536, 16.11.2018, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 4/79/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.11.2018 Справа № 908/1252/18

м.Запоріжжя Запорізької області

за позовом Заступника військового прокурора Запорізького гарнізону Південного регіону України, (69063, м. Запоріжжя, вул. Базарна, буд. 2) в інтересах держави, в особі

1. Міністерства оборони України, (03168, м. Київ, пр. Повітрофлотський, буд. 6);

2. Військової частини А0593, (53221, Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Княжа, буд. 100а);

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Б.І.З.-ТЕХНОЛОГІЇ", (01024, м. Київ, вул. Богомольця, буд. 7/14, прим. 182, к. 42);

третя особа 1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача Бердянська районна державна адміністрація Запорізької області, (71100, Запорізька область, м. Бердянськ, пр. Перемоги, буд. 3);

третя особа 2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача: ОСОБА_3, (70600, АДРЕСА_1);

про повернення земельної ділянки

Суддя Зінченко Н.Г.

секретар судового засідання Петриченко А.Є.

За участю представники сторін:

від прокуратури - Кришталевич В.М., посвідчення № 035731 від 21.09.2015;

від позивача 1 - Зінченко С.О., довіреність № 220/414/Д від 26.06.2018;

від позивача 2 - Гончарук А.К., довіреність № 1206 від 29.12.2017;

від відповідача - не з'явився;

від третьої особи 1 - не з'явився;

від третьої особи 2 - не з'явився;

В липні 2018 року до господарського суду Запорізької області звернувся Заступник військового прокурора Запорізького гарнізону Південного регіону України з позовною заявою в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, м. Київ та Військової частини А0593, м. Нікополь Дніпропетровської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Б.І.З.-ТЕХНОЛОГІЇ", м. Київ про повернення земельної ділянки (кадастровий номер НОМЕР_2) загальною площею 2 га, яка розташована на території Новопетрівської сільської ради Бердянського району Запорізької області.

02.07.2018 автоматизованою системою документообігу господарського суду Запорізької області здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справу розподілено судді Зінченко Н.Г.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 06.07.2018 позовну заяву Заступник військового прокурора Запорізького гарнізону Південного регіону України про повернення земельної ділянки (кадастровий номер НОМЕР_2) загальною площею 2 га, яка розташована на території Новопетрівської сільської ради Бердянського району Запорізької області, залишено без руху, прокурору надано час для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 27.07.2018, після усунення недоліків позовної заяви, відкрито провадження у справі № 908/1252/18 за правилами загального позовного провадження, справі присвоєно номер провадження справи 4/79/18, залучено до участі у справі в якості третьої особи 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Бердянську районну державну адміністрацію Запорізької області, м. Бердянськ Запорізької області та у якості третьої особи 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_3, м. Пологи Пологівського району Запорізької області, призначено підготовче судове засідання на 04.09.2018.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 04.09.2018 у справі № 908/1252/18 продовжено строк підготовчого провадження у справі до 24.10.2018, відкладено підготовче засідання на 26.09.2018.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 26.09.2018 підготовче засідання у справі № 908/1252/18 відкладалося до 09.10.2018.

В судовому засіданні 09.10.2018 судом закрито підготовче провадження у справі № 908/1252/18 та призначено справу № 908/1252/18 до судового розгляду по суті в судовому засіданні 16.10.2018.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 16.10.2018 розгляд справи по суті в судовому засіданні відкладено до 12.11.2018 з повідомленнями сторін.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 09.11.2018 у зв'язку з перебуванням судді Зінченко Н.Г. з 12.11.2018 по 14.11.2018 у відпустці, на підставі наказу №279В від 08.11.2018, розгляд справи по суті в судовому засіданні відкладено до 16.11.2018 з повідомленнями сторін.

В судовому засіданні 16.11.2018 справу розглянуто, на підставі ст. 240 ГПК України судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідно до ст. 219 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та долучених судом до матеріалів справи.

Прокурор підтримав заявлені позовні вимоги з підстав, зазначених в позовній заяві. Позовні вимоги прокурор обґрунтовує посиланням на ст. 131-1 Конституції України, ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», ст. ст. 328, 388 ЦК України, ст., ст. 13, 18, 77, 92, 93, 116, 123, 152, 211, 212 Земельного кодексу України. Мотивуючи заявлені вимоги прокурор зазначає, що рішенням господарського суду Запорізької області від 07.12.2010 у справі № 15/45/09-4/20/10, яке у встановленому законом порядку набрало законної сили, скасовано розпорядження Бердянської районної державної адміністрації Запорізької області № 192 від 03.04.2009 «Про припинення військовій частині А4322 права постійного користування земельною ділянкою», яким припинено право постійного користування військовій частині А4322 Бердянського гарнізону Донецької КЕЧ земельною ділянкою площею 2802,06 га на території Новопетрівської сільської ради Бердянського району Запорізької області. Не зважаючи на це, 12.02.2010 прийнято розпорядження голови Бердянської районної державної адміністрації Запорізької області № 80 «Про передачу громадянам у власність земельних ділянок на території Новопетрівської сільської ради», пунктом 2 якого громадянину ОСОБА_3 безоплатно передано у власність земельну ділянку площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства, що входила до складу землі, як колишньої території полігону в/ч А4322, вартістю 35874,34 грн. На підставі вказаного розпорядження голови Бердянської РДА Запорізької області № 80 від 12.02.2010 ОСОБА_3 отримав державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1 (кадастровий номер НОМЕР_2). Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 10.07.2013, яка у встановленому законом порядку набула законної сили, скасовано розпорядження голови Бердянської РДА Запорізької області № 80 від 12.02.2010. Рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 03.12.2015 по справі № 310/8388/15-ц визнано недійсним державний акт серії НОМЕР_1 на право власності на земельну ділянку площею 2,0000 га, для ведення особистого селянського господарства, розташовану за адресою: Запорізька області, Бердянський район, Новопетрівська сільська рада, «За межами населеного пункту», виданий на ім'я ОСОБА_3 Як зазначено в рішенні Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 03.12.2015 по справі № 310/8388/15-ц під час розгляду справи судом було встановлено, що відповідно до договору купівлі-продажу, укладеного 29.04.2010 та посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Рвач Ж.В. (реєстровий № 1624) право власності на земельну ділянку перейшло від ОСОБА_3 до ТОВ "Б.І.З.-ТЕХНОЛОГІЇ". Отже, у зв'язку із неправомірністю отримання земельної ділянки з земель оборони право власності на неї у ОСОБА_3 не виникло, а тому воно не могло відчужуватися в подальшому та переходити до інших осіб, зокрема до ТОВ "Б.І.З.-ТЕХНОЛОГІЇ". Відповідно до приписів ст., ст. 330, 387, 388 ЦК України власник майна може витребувати належне йому майно від будь-якої особи, яка є останнім набувачем майна та яка набула майно з незаконних підстав, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене попередніми набувачами, та без визнання попередніх угод щодо спірного майна недійсними. З урахуванням викладеного, прокурор вважає наявними законні підстави для зобов'язання ТОВ "Б.І.З.-ТЕХНОЛОГІЇ" повернути спірну земельну ділянку Міністерству оборони України - органу уповноваженому здійснювати управління землями оборони, в особі військової частини А0593, у зв'язку із чим просить суд позов задовольнити повністю.

Позивач 1 і позивач 2 про відмову від позову прокурора не заявили, повністю підтримали заявлені прокурором позовні вимоги з підстав, наведених у позовній заяві, письмових пояснень по суті спору суду не надали.

Представник відповідача в жодне судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи відповідач повідомлявся належним чином відповідними ухвалами суду по справі, які отримувалися уповноваженими особами ТОВ "Б.І.З.-ТЕХНОЛОГІЇ", про що свідчать відмітки на наявних в матеріалах справи рекомендованих повідомленнях про вручення поштового відправлення. Письмового відзиву на позовну заяву у встановлені судом строки відповідач суду не надав.

Третя особа 1 і третя особа 2 в жодне судове засідання також не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи треті особи повідомлялися належним чином відповідними ухвалами суду по справі, письмових пояснень по суті спору суду не надали.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з п. п. 1, 2 ч. 3 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки (п. 1) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки (п. 2).

У відповідності до ст. 42 ГПК України учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.

Згідно ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

З урахуванням викладеного, суд вирішив за доцільне розглянути справу по суті за наявними матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті, за відсутністю відповідача.

Розглянувши зібрані у справі докази, заслухавши пояснення прокурора і представників позивачів, суд -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Бердянської районної ради народних депутатів Запорізької області від 28.12.2000 р. № 7 Донецькій КЕЧ військової частини А-4322 Бердянського гарнізону була надана в постійне користування земельна ділянка площею 2802,06 га для розміщення та обслуговування об'єктів і споруд полігону, у підтвердження чого був виданий Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою серії НОМЕР_3.

03.04.2009 р. головою Бердянської районної державної адміністрації Запорізької області прийнято розпорядження № 192 "Про припинення права постійного користування земельною ділянкою", відповідно до якого вирішено припинити право постійного користування військовій частині А-4322 Бердянського гарнізону Донецької КЕЧ земельною ділянкою площею 2802,06 га на території Новопетрівської сільської ради Бердянського району Запорізької області, у тому числі: рілля - 1037,38 га, пасовища - 1581,53 га, під господарськими шляхами та прогонами - 5,26 га, забудовані землі - 116,68 га, інші землі - 59,13 га, під водою - 2,08 га, яка надавалася рішенням сесії Бердянської районної ради від 28.12.2000 р. № 7 для розміщення та обслуговування об'єктів і споруд полігону; перевести зазначену земельну ділянку до земель запасу Новопетрівської сільської ради Бердянського району Запорізької області до категорії земель сільськогосподарського призначення; а також вважати таким, що втратив чинність Державний акт на право постійного користування землею серії НОМЕР_3, реєстраційний № 390 від 17.05.2001 р., виданий військовій частині А-4322 Бердянського гарнізону Донецької КЕЧ для розміщення та обслуговування об'єктів і споруд полігону.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 07.12.2010 у справі № 15/45/09-4/20/10 скасовано розпорядження Бердянської районної державної адміністрації Запорізької області № 192 від 03.04.2009 «Про припинення військовій частині А4322 права постійного користування земельною ділянкою».

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 15.02.2011 р. рішення господарського суду Запорізької області від 07.12.2010 р. у справі № 15/45/09-4/20/10 залишено без змін. Постановою Вищого господарського суду України від 19.05.2011 р. постанову Донецького апеляційного господарського суду від 15.02.2011 р. у справі № 15/45/09-4/20/10 залишено без змін.

На підставі постанови Вищого господарського суду України від 19.05.2011 р. у справі № 15/45/09-4/20/10 прийнято розпорядження голови Бердянської районної державної адміністрації Запорізької області від 20.06.2011 № 483, яким вирішено вважати таким, що втратило чинність розпорядження № 192 від 03.04.2009 «Про припинення військовій частині А4322 права постійного користування земельною ділянкою», рекомендовано відділу Держкомзему у Бердянському районі Запорізької області внести відповідні зміни в земельно-облікову документацію.

Як встановлено судом, під час розгляду господарським судом справи про визнання недійсним розпорядження № 192 від 03.04.2009 прийнято розпорядження голови Бердянської районної державної адміністрації Запорізької області № 80 від 12.02.2010 «Про передачу громадянам у власність земельних ділянок на території Новопетрівської сільської ради», пунктом 2 якого громадянину ОСОБА_3 безоплатно передано у власність земельну ділянку площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства, що входила до складу землі, як колишньої території полігону в/ч А4322, вартістю 35874,34 грн.

На підставі вказаного розпорядження голови Бердянської районної державної адміністрації Запорізької області № 80 від 12.02.2010 ОСОБА_3 отримав державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1 (кадастровий номер НОМЕР_2), про що вчинено запис в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі від 17.02.2010 за № 011026500115 про державну реєстрацію державного акта.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 10.07.2013, яка ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21.05.2014 р. залишена без змін, скасовано розпорядження голови Бердянської районної державної адміністрації Запорізької області № 80 від 12.02.2010.

Рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 03.12.2015 по справі № 310/8388/15-ц, яке набрало законної сили 30.12.2015, визнано недійсним державний акт серії НОМЕР_1 на право власності на земельну ділянку площею 2,0000 га, для ведення особистого селянського господарства, розташовану за адресою: Запорізька області, Бердянський район, Новопетрівська сільська рада, «За межами населеного пункту», виданий на ім'я ОСОБА_3

При цьому, у вказаному рішенні від 03.12.2015 по справі № 310/8388/15-ц зазначено, що під час розгляду справи судом встановлено, що відповідно до договору купівлі-продажу, укладеного 29.04.2010 та посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Рвач Ж.В. (реєстровий № 1624) право власності на земельну ділянку перейшло від ОСОБА_3 до ТОВ "Б.І.З.-ТЕХНОЛОГІЇ".

Наведене стало підставою для звернення прокурора до суду з позовними вимогами про зобов'язання ТОВ "Б.І.З.-ТЕХНОЛОГІЇ" повернути на користь Міністерства оборони України в особі Військової частини А0593 земельну ділянку (кадастровий номер НОМЕР_2) загальною площею 2 га, яка розташована на території Новопетрівської сільської ради Бердянського району Запорізької області, що є предметом розгляду у даній справі.

Приписами Господарського процесуального кодексу України унормовано, що спори, що виникають з приводу нерухомого майна, розглядаються господарським судом за місцем знаходження майна або основної його частини. (ч. 3 ст. 30 ГПК України)

Частиною 2 статті 2 ЦК України передбачено, що одним з учасників цивільних відносин є держава Україна, яка згідно зі статтями 167, 170 цього ж Кодексу набуває і здійснює цивільні права та обов'язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом, та діє у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин.

Одним із зазначених органів є прокуратура, на яку покладено функції представництва інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. (п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України)

У відповідності до ст. 18 ЗК України до земель України належать усі землі в межах її території, в тому числі острови та землі, зайняті водними об'єктами, які за основним цільовим призначенням поділяються на категорії. Категорії земель України мають особливий правовий режим.

Серед категорій земель згідно зі ст. 19 ЗК України виділяються, зокрема, землі оборони, правовий режим використання яких визначається ст. 77 цього ж Кодексу України, а також Законами України "Про Збройні Сили України" та "Про оборону України".

Виходячи з приписів ст. 77 ЗК України землями оборони визнаються землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законодавства України. Цільове призначення земель оборони та виконання ними специфічних соціально-економічних функцій обумовлює їх перебування тільки у державній та комунальній власності.

При цьому, за загальним правилом, землі для потреб оборони є об'єктом права саме державної власності. Лише в окремих випадках певні земельні ділянки із земель оборони можуть передаватися у комунальну власність. Така можливість визначається ст. 84 ЗК України, згідно з якою до земель державної власності, які не можуть передаватися у комунальну власність, належать, зокрема, землі оборони, крім земельних ділянок під об'єктами соціально-культурного, виробничого та житлового призначення.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про використання земель оборони» землями оборони визнаються землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України (далі - військові частини).

Військовим частинам для виконання покладених на них функцій та завдань земельні ділянки надаються у постійне користування відповідно до вимог Земельного кодексу України (ч. 1 ст. 2 Закону України «Про використання земель оборони»).

За приписами ч. 2 ст. 14 Закону України «Про Збройні Сили України» земля закріплена за військовими частинами, військовими навчальними закладами, установами та організаціями Збройних Сил України, є державною власністю, належить їм на праві оперативного управління.

З наведених приписів чинного законодавства вбачається, що суб'єктами права користування землями, наданими для потреб оборони, виступають військові частини, установи, військово-навчальні заклади, підприємства та організації Збройних Сил України, інші військові формування, які функціонують як самостійні юридичні особи. Земля, води, інші природні ресурси, а також майно, закріплені за військовими частинами, військовими навчальними закладами, установами та організаціями Збройних Сил України, є державною власністю, належать їм на праві оперативного управління.

Відповідно до наявного в матеріалах справи наказу Головнокомандувача Військ протиповітряної оборони Збройних Сил України № 75 від 05.11.2003 р. "Про ліквідацію військового господарства військової частини А4322 та призначення ліквідаційної комісії" правонаступником військової частини А4322 визначено військову частину А0593 (м. Нікополь Дніпропетровської області).

Згідно із ст. 3 Закону України «Про правовий режим майна у Збройних Силах України» військове майно закріплюється за військовими частинами Збройних Сил України на праві оперативного управління (з урахуванням особливостей, передбачених частиною другою цієї статті). З моменту надходження майна до Збройних Сил України і закріплення його за військовою частиною Збройних Сил України воно набуває статусу військового майна. Військові частини використовують закріплене за ними військове майно лише за його цільовим та функціональним призначенням. Облік, інвентаризація, зберігання, списання, використання та передача військового майна здійснюються у спеціальному порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 25 Положення про порядок надання в користування земель, земельних ділянок (земельних ділянок) для потреб Збройних Сил України та основні правила користування наданими землями, затвердженого наказом Міністра оборони України від 22.12.1997. № 483, передбачено, що облік усіх земель, наданих для потреб Міністерства оборони України, здійснюється згідно з Керівництвом по обліку земель (земельних ділянок) в квартирно-експлуатаційній службі Збройних Сил України. Облік земель складається з оформлення встановлених документів на право користування і здійснення правильних і своєчасних записів у книгах (картках) обліку (накопичувачах інформації в електронно-обчислювальних машинах) всіх операцій, пов'язаних з прийомом (передачею), зміною якісного стану і зняттям з обліку земельних ділянок.

Як встановлено судом з матеріалів справи, спірна земельна ділянка (кадастровий номер НОМЕР_2) загальною площею 2 га, яка розташована на території Новопетрівської сільської ради Бердянського району Запорізької області, відноситься до категорії земель оборони та входить до складу земель, раніше наданих у постійне користування Донецькій КЕЧ військової частини А-4322 Бердянського гарнізону для розміщення та обслуговування об'єктів і споруд полігону на підставі Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою серії НОМЕР_3.

За приписами ст. 10 Закону України «Про оборону України» Міністерство оборони України є центральним органом виконавчої влади, який забезпечує проведення в життя державної політики у сфері оборони, функціонування, бойову та мобілізаційну готовність, боєздатність і підготовку Збройних Сил України до здійснення покладених на них функцій і завдань.

Міністерство оборони України як центральний орган управління Збройних Сил України здійснює відповідно до закону управління військовим майном, у тому числі закріплює військове майно за військовими частинами (у разі їх формування, переформування), приймає рішення щодо перерозподілу цього майна між військовими частинами Збройних Сил України, в тому числі у разі їх розформування (ч. 2 ст. 2 Закону України «Про правовий режим майна у Збройних Силах України»).

Як вже зазначалося раніше, в рішенні Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 03.12.2015 по справі № 310/8388/15-ц за позовом Заступника військового прокурора Запорізького гарнізону Південного округу України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та Військової частини А0593 до ОСОБА_3 про визнання недійсним державного акту на право приватної власності на земельну ділянку та повернення земельної ділянки судом встановлено, що відповідно до договору купівлі-продажу, укладеного 29.04.2010 та посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Рвач Ж.В. (реєстровий № 1624) право власності на земельну ділянку перейшло від ОСОБА_3 до ТОВ "Б.І.З.-ТЕХНОЛОГІЇ".

У відповідності до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини встановленні рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з ч. 2 ст. 149 ЗК України вилучення земельних ділянок провадиться за згодою землекористувачів на підставі рішень Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, сільських, селищних, міських рад відповідно до їх повноважень.

Матеріали справи свідчать, що ані Кабінетом міністрів України, ані міністерством оборони України рішення про припинення постійного користування спірною земельною ділянкою не приймалося.

З наданих прокурором до матеріалів справи Інформаційних довідок № 140375773 і № 140376648 вбачається, що в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, в Реєстрі прав власності на нерухоме майно, в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та в Державному реєстрі іпотек відсутні відомості про право власності, інші речові права, іпотеки, обтяження щодо спірної земельної ділянки (кадастровий номер НОМЕР_2).

У відповідності до приписів ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

За змістом статті 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Оскільки спірна земельна ділянка (кадастровий номер НОМЕР_2) була передана первісному набувачу - ОСОБА_3 - у власність на підставі незаконного розпорядження Бердянської районної державної адміністрації Запорізької області (№ 80 від 12.02.2010) , тому право власності у ОСОБА_3 на цю земельну ділянку не виникло, як і право розпоряджатися нею.

Статтею 212 ЗК України унормовано, що самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

Засади захисту права власності, які поширюються і на правовідносини щодо права користування, регулюються ст. 386 ЦК України, зокрема, держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності.

Частиною 1 статті 321 ЦК України визначено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (ст. 387 ЦК України).

Відповідно до ст. 388 цього ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала право його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Відповідачем за віндикаційним позовом має бути незаконний володілець майна власника, який може і не знати про неправомірність свого володіння та утримання такого майна. При цьому незаконними володільцями вважаються як особи, які безпосередньо неправомірно заволоділи чужим майном, так і особи, які придбали майно не у власника, тобто в особи, яка не мала права ним розпоряджатися.

Підставою віндикаційного позову є обставини, які підтверджують правомірність вимог позивача про повернення йому майна із чужого незаконного володіння.

З наведеного вище слідує, що віндикаційний позов має місце, коли у власника зберігається право власності, але він не може його здійснювати, оскільки річ вибула із його володіння і перебуває у неправомірному (незаконному) володінні іншої особи. Тобто віндикаційний позов - це позов неволодіючого власника до незаконно володіючого невласника з метою відновлення порушеного володіння річчю шляхом вилучення її у натурі.

При розгляді віндикаційного позову позивач повинний підтвердити право власності на витребуване майно, факт вибуття майна з його володіння, наявність майна у незаконному володінні відповідача, відсутність у відповідача правових підстав для володіння майном. На підтвердження наявності у позивача суб'єктивного права на витребуване майно позивач повинен надати суду відповідні докази.

Отже, умовами задоволення такого позову є обставини, які підтверджують правомірність вимог позивача про повернення йому майна з чужого незаконного володіння.

Верховний Суд України в постанові від 17.12.2014 № 6-140цс14 зазначив, що за положеннями статей 330, 387, 388 ЦК України власник майна може витребувати належне йому майно від будь якої особи, яка є останнім набувачем майна та яка набула майно з незаконних підстав, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене попередніми набувачами, та без визнання попередніх угод щодо спірного майна недійсними.

Захист порушених прав особи, що вважає себе власником майна, яке було неодноразово відчужене, можливий шляхом пред'явлення віндикаційного позову до останнього набувача цього майна з підстав, передбачених статтями 387 та 388 ЦК України.

Матеріалами справи доведено, що право власності на спірну земельну ділянку у ОСОБА_3 не виникло у зв'язку із неправомірністю отримання цієї земельної ділянки із земель оборони, а, отже, це право не могло в подальшому відчужуватися до інших осіб. Зокрема, до ТОВ "Б.І.З.-ТЕХНОЛОГІЇ".

З аналізу змісту ст., ст. 211, 212 ЗК України слідує, що при порушенні права землекористувача внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки іншою особою адекватним способом захисту такого порушеного права є подання ним позову про зобов'язання повернути земельну ділянку.

Предметом позову у даній справі є зобов'язання відповідача повернути спірну земельну ділянку, перебування якої у володінні ТОВ "Б.І.З.-ТЕХНОЛОГІЇ" на незаконних підставах є доведеним та підтвердженим матеріалами справи, внаслідок чого держава в особі Міністерства оборони України, як власник майна, не має можливості вільно розпоряджатися цим майном.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що право держави в особі Міністерства оборони України на власність підлягає захисту.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог прокурора в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та Військової частини А0593 про повернення земельної ділянки, оскільки прокурором доведено суб'єктивне право держави на спірну земельну ділянку, факт вибуття цієї земельної ділянки з володіння держави і наявність земельної ділянки у незаконному володінні ТОВ "Б.І.З.-ТЕХНОЛОГІЇ" та відсутність у останнього правових підстав для володіння нею. Відповідач доказів на підтвердження наявності правових підстав для утримування спірної земельної ділянки не надав.

За приписами ст. 74 ГПК України обов'язок доказування і подання доказів віднесено на сторони.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Прокурор та позивачі надали всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.

Відповідач належними доказами доводи прокурора та позивачів не спростував.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст., ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Заступник військового прокурора Запорізького гарнізону Південного регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, м. Київ та Військової частини А0593, м. Нікополь Дніпропетровської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Б.І.З.-ТЕХНОЛОГІЇ", м. Київ про повернення земельної ділянки задовольнити повністю.

2. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Б.І.З.-ТЕХНОЛОГІЇ", (01024, м. Київ, вул. Богомольця, буд. 7/14, прим. 182, к. 42, код ЄДРПОУ 36844974) повернути Міністерству оборони України, (03168, м. Київ, пр. Повітрофлотський, буд. 6, код ЄДРПОУ 00034022) в особі Військової частини А0593, (53221, Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Княжа, буд. 100а, код ЄДРПОУ 08202683) земельну ділянку (кадастровий номер НОМЕР_2) загальною площею 2,0000 га, яка розташована на території Новопетрівської сільської ради Бердянського району Запорізької області. Видати наказ.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Б.І.З.-ТЕХНОЛОГІЇ", (01024, м. Київ, вул. Богомольця, буд. 7/14, прим. 182, к. 42, код ЄДРПОУ 36844974) на користь Військової прокуратури Південного регіону України (65012, Одеська область, м Одеса, вул. Пироговська, буд. 11, отримувач: Військова прокуратура Південного гарнізону, ідентифікаційний код юридичної особи: 38296363, розрахунковий рахунок № 35216073082762, банк отримувача: Державна казначейська служба України, м. Київ, код банку: 820172) кошти, витрачені на сплату судового збору у розмірі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп. Видати наказ.

Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст. ст. 240, 241 ГПК України "19" листопада 2018 р.

Суддя Н. Г. Зінченко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Центрального апеляційного господарського суду через господарський суд Запорізької області, а у разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.