Рішення № 77912302, 16.11.2018, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 1540/5039/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2018 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Соколенко О.М.;

при секретарі - Любімовій О.Є.

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1 (згідно ордеру)

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, визначених ст.287 КАС України та ст.ст.268, 269,271,272 КАС України адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - акціонерне товариство «ВТБ БАНК» про визнання протиправною та скасування постанови в частині,-

ВСТАНОВИВ:

01 жовтня 2018 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_2 в особі адвоката ОСОБА_1 до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання незаконною та скасування постанови головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_3 про відкриття виконавчого провадження №56063126 від 27.03.2018 року.

Ухвалою суду від 08.10.2018 року, судом на підставі положень ч.1 ст.169 КАС України позовну заяву залишено без руху, та позивачу наданий десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії ухвали.

Копію ухвали суду від 08.10.2018 року отримано позивачем 11.10.2018 року, що підтверджується розпискою, яка міститься в матеріалах справи.

22 жовтня 2018 року через канцелярію суду за вх. №31267/18 до суду надійшла уточнена позовна заява ОСОБА_2 до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 19.10.2018 року, в якій позивач просить суд визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_3 про відкриття виконавчого провадження №56063126 від 27.03.2018 року.

До вказаної позовної заяви позивачем додано додатки, згідно переліку, який наведено у ній, зокрема, квитанцію про сплату судового збору №0.0.1155947073.1 від 11.10.2018 року.

В уточненій позовній заяві позивачем на виконання ухвали суду наведено доводи, а також, позивачем надано до суду докази на їх підтвердження, які свідчать про звернення позивача до суду у межах строку, визначеного статтею п.1 ч.2 ст.287 КАС України.

В обґрунтування позовних вимог позивач в уточненій позовній заяві зазначає, що він вважає постанову від 27.03.2018 року неправомірною та такою, що порушує його права, внаслідок відкриття виконавчого провадження №56063126 в порушення ч.4 ст.4 Закону України «Про виконавче провадження» №1404-VIII від 02.06.2016 р, а саме: відкриття виконавчого провадження на підставі виконавчого документа, строк пред'явлення якого закінчився та безпідставного стягнення виконавчого збору у розмірі 11465528,34 грн., що суперечить діючому законодавству.

Також, позивач вважає, що постанова від 27.03.2018 року прийнята з порушенням ст.ст. 12, 27 Закону України «Про виконавче провадження» №1404-VIII від 02.06.2016 р. та ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження» № 606-ХІV від 21.04.1999 р., оскільки її винесено на підставі виконавчого напису №660, виданого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Криворотенко Л.І. 04 квітня 2011 року про звернення стягнення на земельну ділянку, розміром 5,00 га, яка розташована на території Сичавської сільської ради Комінтернівського району Одеської області, кадастровий номер: НОМЕР_2, яка належить на праві власності громадянину ОСОБА_2, строк на пред'явлення якого до виконання закінчився.

Водночас, позивач зазначає, що у постанові від 27.03.2018 р. вказано про стягнення з боржника (ОСОБА_2) виконавчого збору у розмірі 11465528,34 грн., проте її винесено на підставні виконавчого напису від 04.04.2011 року про звернення стягнення на земельну ділянку, розміром 5,00 га для задоволення вимог ПАТ «ВТБ БАНК» за рахунок коштів, отриманих від реалізації даної земельної ділянки, а ст.27 Закону № 1404- VIII від 02.06.2016 р., в свою чергу, не містить випадку визначення розміру виконавчого збору при зверненні стягнення на майно. Тобто, на думку позивача, ч. 2 ст. 27 Закону № 1404-VIII від 02.06.2016 р. не містить умов, за яких у разі виконання виконавчого документа про звернення стягнення на майно, стягується виконавчий збір.

Як стверджує позивач, на підставі ст. 39, ст.40 Закону № 1404-VІІІ від 02.06.2016 р. можна дійти висновку, що лише після закінчення виконавчого провадження у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом чи недостатності коштів, що надійшли від реалізації заставленого майна можливе стягнення виконавчого збору за виконання виконавчого документу про звернення стягнення на майно.

Тобто, на думку позивача, головний державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_3 при винесенні постанови від 27.03.2018 р. про відкриття виконавчого провадження №56063126, вказавши про необхідність стягнення з боржника (ОСОБА_2) виконавчого збору у розмірі 11465528,34 грн., порушила положення ст.ст. 27, 39, 40 Закону № 1404-VIII від 02.06.2016 р.

Отже, враховуючи вищевикладене, позивач вважає постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_3 про відкриття виконавчого провадження №56063126 від 27.03.2018 р. такою, що суперечить положенням ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження від 21.04.1999 року, ст.ст. 12 і 27, 39,40 Закону України «Про виконавче провадження» №1404-VІІІ від 02.06.2016 р., ст. 7 Закону України «Про іпотеку», у зв'язку із чим просить суд її скасувати.

Оскільки у визначений судом строк, позивачем усунено недоліки позовної заяви, ухвалою суду від 29.10.2018 року судом:

- прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_2 (в редакції уточненої позовної заяви від 19.10.2018 року);

- відкрито провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_2 до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови;

- вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, з урахуванням особливостей, визначених ст.287 КАС України та ст.ст.268, 269,271,272 КАС України;

- призначено судове засідання на 06.11.2018 року о 14:00 год.;

- встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву до суду.

- витребувано з Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України належним чином засвідчені копії матеріалів виконавчого провадження ВП № 56063126, яке відкрито головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.

Копію ухвали суду від 29.10.2018 року направлено усім учасникам справи засобами електронної пошти 30.10.2018 року та 31.10.2018 року.

06 листопада 2018 року за вх. №ЕП/6216/18 через канцелярію суду від Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України надійшов відзив на позовну заяву разом із матеріалами виконавчого провадження №56063126 (т.1 а.с.103-162).

Так, у відзиві на позовну заяві відповідачем зазначено, що відповідач не погоджується із вказаним адміністративним позовом та вважає його безпідставним та необґрунтованим, виходячи з наступного.

Як вказано у відзиві, в провадженні ВПВР ДДВС МЮУ перебуває на виконанні виконавче провадження №560063126 з примусового виконання виконавчого напису № 660, виданого 04.04.2011 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Криворотепко Л.І. про звернення стягнення на земельну ділянку, розміром 5,00 га. яка розташована на території Сичавської сільської ради Комінтернівського району Одеської області, кадастровий номер:НОМЕР_2, цільове призначення: для ведення садівництва, яка належить на праві власності на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_3, виданого Відділом земельних ресурсів у Комінтернівському районі Одеської області 22.11.2007 року та зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі № 010752400555, на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Куценко В.Д. 31.10.2007 р. за реєстровим номером № 4861. зареєстрованого в державному реєстрі правочинів 31.10.2007 року, номер правочину: 2459522, громадянину ОСОБА_2, адреса постійного проживання та реєстрації: АДРЕСА_2. У виконавчому документі зазначено, що за рахунок коштів, отриманих від реалізації вищезазначеної земельної ділянки, задовольнити вимоги ПАТ "ВТБ Банк" станом з 02.08.2007 року по 16.02.2011 року у розмірі: 9000000 доларів США - сума заборгованості за кредитом; 3109825 доларів США - несплачені відсотки за користування кредитом за період з 25.09.2008 року до 16.02.2011 року; 1464657,53 доларів США - сума відсотків річних за несвоєчасне погашення кредиту; 237108,07 доларів США - сума пені за несвоєчасне погашення нарахованих процентів; 4932913 гри. 50 коп. по курсу НБУ станом на 16.02.2011 року - 621000 доларів США - сума інфляційних нарахувань за несвоєчасне погашення кредиту, 10000,00 грн. - витрати за вчинення виконавчого напису; всього до стягнення: 13811590,60 доларів США, що в еквіваленті складає 109712369,93 гри. за курсом Національного Банку України станом на 16.02.2011 року (1 долар США =7,9435 грн.) та 4942913,50 грн.

27.03.2018 державним виконавцем у відповідності до вимог ст. ст. 3, 4. 24, 25, 26, 27 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.

Нормативно обґрунтовуючи свої доводи положеннями ч.1 ст.28 Закону України «Про виконавче провадження», відповідач зазначає, що копію постанови ВПВР ДДВС МЮУ від 27.03.2018 року про відкриття виконавчого провадження надіслано, зокрема, боржнику ОСОБА_2 за адресою (АДРЕСА_1), зазначеною у виконавчому документі. Боржником не отримано під час доставки постанову про відкриття виконавчого провадження, а тому вказане відправлення повернуто за зворотною адресою.

Щодо строків пред'явлення до виконання виконавчих написів, то у відзиві на позовну заяву зазначено, що згідно з відмітками на виконавчому документі, виконавчий документ декілька разів було повернуто стягувачу, а саме, 30 листопада 2016 року його повернуто стягувачу на підставі п. 2 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції Закону про виконавче провадження 02.06.2016 № 1404-VIII).

Нормативно обґрунтовуючи свої доводи положеннями п.5, п.7 розділу ХІІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про виконавче провадження» №1404-VIII та ч.5 ст.12 вказаного Закону відповідач стверджує, що строки пред'явлення виконавчого напису від 04.04.2011 до виконання перервано, а тому перебіг цього строку розпочався з 30 листопада 2016 року.

З посиланням на положення ч.1 ст.12 Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII, відповідач вказує, що виконавчий напис від 04.04.2011 року міг бути пред'явлений до виконання в термін до 30 листопада 2019 року включно, а отже, оскаржувана постанова винесена у відповідності до чинного законодавства.

Зважаючи на вищевикладене, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2

У судовому засіданні 06.11.2018 року судом, з урахуванням думки представника позивача, долучено до матеріалів справи відзив на позовну заяву разом із матеріалами виконавчого провадження №2931604572, про що постановлено відповідну ухвалу на місці, яку занесено до протоколу судового засідання.

Водночас, у судовому засіданні 06.11.2018 року з метою повного та всебічного з'ясування обставин у справі та встановлення належного складу учасників справи, враховуючи думку представника позивача, судом на підставі ст.80 КАС України витребувано з Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України копії:

- Положення про Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України та Положення про Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (у разі їх наявності),

- або іншого документу, в якому визначено правовий статус та повноваження Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України та Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.

Разом з цим, зважаючи на необхідність отримати витребувані судом докази, у судовому засіданні 06.11.2018 року судом оголошено перерву у розгляді справи до 08.11.2108 року 16:30 год., про що постановлено відповідну ухвалу на місці, яку занесено до протоколу судового засідання.

07 листопада 2018 року за вх. №ЕП/6260/18 та 08 листопада 2018 року за вх. №ЕП/6278/18 засобами електронної пошти від представника відповідача надійшли витребувані судом Положення про Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України та Положення про Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (т.1 а.с.184-211).

У судовому засіданні 08.11.2018 року судом долучено до матеріалів справи вищевказані Положення, про що постановлено відповідну ухвалу суду на місці, яку занесено до протоколу судового засідання.

Разом з цим, ухвалою суду від 08.11.2018 року, судом витребувано з Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України належним чином засвідчені копії матеріалів усіх виконавчих проваджень з примусового виконання виконавчого напису №660 від 04.04.2011 року, виданого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Криворотенко Л.І., стягувачем за якими є публічне акціонерне товариство "ВТБ БАНК" (ідентифікаційний код юридичної особи 14359319), а боржником є ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1) чи товариство з обмеженою відповідальністю "ПРОГРЕСБУД-ІНВЕСТ" (ідентифікаційний код юридичної особи 33812782) в частині поданих стягувачем заяв про примусове виконання та прийнятих постанов про повернення виконавчого документу без виконання.

Також, у судовому засіданні, судом з'ясовано, що у постанові про відкриття виконавчого провадження №56063126 з примусового виконання виконавчого напису №660 від 04.04.2011 року, боржником зазначено ОСОБА_7, а стягувачем - публічне акціонерне товариство "ВТБ БАНК". У даній постанові вказано, зокрема ідентифікаційний код юридичної особи стягувача - публічного акціонерного товариства "ВТБ БАНК" - 14359319.

При цьому згідно інформації, яка міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, станом на 08.11.2018 року повним найменуванням юридичної особи з ідентифікаційним кодом" 14359319" є акціонерне товариство "ВТБ БАНК".

Ухвалою суду від 08.11.2018 року судом:

- залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - акціонерне товариство «ВТБ БАНК» (ідентифікаційний код юридичної особи 14359319);

- зобов'язано Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України надати до суду витребувані судом докази у строк до 13.11.2018 року до 10:00 год., в тому числі, засобами електронної пошти;

- вирішено розпочати спочатку розгляд адміністративної справи № 1540/5039/18 за позовною заявою ОСОБА_2 до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - акціонерне товариство «ВТБ БАНК», про визнання протиправною та скасування постанови;

- роз'яснено, що розгляд справи починається зі стадії відкриття провадження у справі, зважаючи на що, встановлено відповідачу -Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України строк для подання відзиву на позовну заяву (у разі необхідності його подання) в тому числі, засобами електронної пошти до 13.11.2018 року до 10 год. 00 хв.

08 листопада 2018 року за вх. №ЕП/6406/18 засобами електронної пошти від представника третьої особи надійшов відзив (пояснення) на позовну заяву, в якому представник АТ «ВТБ БАНК» зазначає, що третя особа не погоджується з доводами ОСОБА_2 про порушення стягувачем строку пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання, оскільки виконавчий напис віл 04.04.2011 року №660 був направлений на примусове виконання до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України та 30.11.2016 року вказаним Департаментом було винесено постанову про повернення виконавчого документу. Як стверджує третя особа, строк пред'явлення виконавчого напису від 04.04.2011 року №660 не закінчився, та з дати повернення 30.11.2016 року триває три роки. Таким чином, останній день для подання виконавчого документу до виконання є 30.11.2019 року. Як вказує представник АТ «ВТБ БАНК», третьою особою у встановлений чинним законодавством строк подано заяву про відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до ст.269 КАС України у справах, визначених статтями 273-277, 280-283, 285-289 цього Кодексу, заявами по суті справи є позовна заява та відзив на позовну заяву (відзив). Копії позовної заяви та доданих до неї документів направляються відповідачу й іншим учасникам справи на офіційну електронну адресу, а за її відсутності - електронною поштою, якщо така відома суду, або надаються для ознайомлення в судовому засіданні.

16 листопада 2018 року за вх. №ЕП/6549/18 засобами електронної пошти та за вх. №34913/18 через канцелярію суду від позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог (з урахуванням внесених уточнень до неї), в якій позивач просить суд визнати протиправною та скасувати постанову Головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_3 про відкриття виконавчого провадження №56063126 від 27.03.2018 року лише в частині п.3 про стягнення з ОСОБА_2 виконавчого збору у розмірі 11465528,34 гривні.

У вказаній заяві представником позивача зазначено, що підставою зменшення позовних вимог стало те, що отримані матеріали виконавчого провадження та відзив третьої особи спростовують обставини, які на думку позивача, свідчили про незаконність оскаржуваної постанови в частині наявності підстав для відмови у відкриті виконавчого провадження в зв'язку із пропуском строку звернення заявника із заявою про примусове виконання виконавчого напису.

Також, у заяві зазначено, що позивач не змінює підстав позову та не надає додаткових доказів, що свідчать про обґрунтованість цієї позовної вимоги, враховуючи те, що в матеріалах справи № 1540/5039/18 знаходиться уточнена позовна заява, відповідно якої позивач виклав обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги та зазначив докази, що підтверджують вказані обставини.

Таким чином, станом на 16.11.2018 року до суду подані усі заяви по суті справи.

Відповідно до ст.268 КАС України у справах, визначених статтями 273-277, 280-283, 285-289 цього Кодексу, щодо подання позовної заяви та про дату, час і місце розгляду справи суд негайно повідомляє відповідача та інших учасників справи шляхом направлення тексту повістки на офіційну електронну адресу, а за її відсутності - кур'єром або за відомими суду номером телефону, факсу, електронною поштою чи іншим технічним засобом зв'язку.

Учасник справи вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи, визначеної частиною першою цієї статті, з моменту направлення такого повідомлення працівником суду, про що останній робить відмітку у матеріалах справи, та (або) з моменту оприлюднення судом на веб-порталі судової влади України відповідної ухвали про відкриття провадження у справі, дату, час та місце судового розгляду.

Неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Зважаючи на належне повідомлення відповідача та третьої особи про дату, час та місце проведення судового засідання, суд розглядав справу за відсутності представника відповідача та уповноваженого представника третьої особи.

У судовому засіданні 16.11.2018 року представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд позов задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві, заяві про уточнення позовних вимог, у наданих під час розгляду справи поясненнях у вступному слові та зважаючи на подані до суду докази, лише в частині скасування п.3 оскаржуваної постанови.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши у судовому засіданні вступне слово представника позивача, ознайомившись із заявами сторін по суті справі, дослідивши обставини, якими обґрунтовуються ці заяви, та перевіривши їх доказами, суд встановив наступні факти та обставини.

Судом встановлено, що 01.12.2007 року між відкритим акціонерним товариством «ВТБ БАНК» (іпотекодержатель) та ОСОБА_2 (іпотекодавець) укладено іпотечний договір серії ВКС №437676, який посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Криворотенко Л.І. (т.1 а.с.23-24, 79-80, 114-117).

Відповідно до п.1.1. вказаного іпотечного договору, його предметом є передача іпотекодавцем іпотекодержателю в іпотеку-нерухомого майна, зазначеного в п.1.3. цього договору, надалі - предмет іпотеки, для забезпечення виконання зобов'язань позичальника в повному обсязі щодо повернення кредиту, сплати плати за користування кредитом, комісій, пені, інших платежів, штрафних санкцій та збитків, розмір, термін та умови повернення та сплати яких встановлюються кредитним договором № 11/07 від 02 серпня 2007 року та будь-якими додатковими угодами до нього (у т.ч. які збільшують основне зобов'язання), надалі все разом - кредитний договір.

Згідно з п.1.2 Договору від 01.12.2007 року згідно з кредитним договором іпотекодержатель відкрив позичальнику відзивну відновлювальну кредитну лінію з лімітом кредитування 9000000,00 доларів США 00 центів зі строком повернення до другого серпня дві тисячі десятого року та зі сплатою процентів за користування кредитом в розмірі 11,8% відсотків річних. Сплата іпотекодержателю процентів за користування кредитом та погашення кредиту здійснюються в порядку, встановленому кредитним договором.

Пунктом 1.3 Договору від 01.12.2007 року визначено, що іпотекодавець передає іпотекодержателю в іпотеку земельну ділянку, площею 5,00 (п'ять) гектарів, в тому числі 5,00 га рілля, у межах згідно з планом, що знаходиться на території Сичавської сільської ради Комінтернівського району Одеської області. Цільове призначення земельної ділянки: для ведення садівництва, кадастровий номер - НОМЕР_2.

Земельна ділянка належить Іпотекодавцю на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_3, виданого Відділом земельних ресурсів у Комінтернівському районі Одеської області 22.11.2007 року та зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010752400555, на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Куценко В. Д. 31.10.2007 року за реєстром N 4861, зареєстрованого в державному реєстрі правочинів 31.10.2007р., номер правочину: 2459522.

Ринкова вартість зазначеної земельної ділянки згідно висновку № 05-12-з/2007 оцінювача про ринкову вартість земельної ділянки станом на 05.12.2007р. становить: 7330000,00 гривень 00 коп. (реценція від 11.12.2007р.).

Відповідно до п.1.4 Договору від 01.12.2007 року предмет іпотеки сторони оцінили в 7330000, 00 грн., що за офіційним курсом Національного Банку України (1 долар США = 5,05 грн.) на день підписання договору становить 1451485,15 доларів США.

28.10.2008 року між відкритим акціонерним товариством «ВТБ БАНК» (іпотекодержатель) та ОСОБА_2 (іпотекодавець) укладено договір про внесення змін до іпотечного договору, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Криворотенко Л.І. (т.1 а.с.25, 81, 118), згідно умов якого, сторонами внесено зміни, зокрема, до п.1.2 іпотечного договору серії ВКС №437676 щодо розміру процентів за користування кредитом.

04 квітня 2011 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу на підставі ст.87 Закону України «Про нотаріат» та п.1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих приписів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року №1172, видано виконавчий напис, який зареєстрований в реєстрі за №660 (т.1 а.с.120-121) про звернення стягнення на земельну ділянку, розміром 5,00 га, яка розташована на території Сичавської сільської ради Комінтернівського району Одеської області, кадастровий номер:НОМЕР_2, цільове призначення: для ведення садівництва, яка належить на праві власності на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_3, виданого Відділом земельних ресурсів у Комінтернівському районі Одеської області 22.11.2007 р. та зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі № 010752400555, на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Куценко В.Д. 31.10.2007 р. за реєстровим номером № 4861, зареєстрованого в державному реєстрі правочинів 31.10.2007 р., номер правочину: 2459522, громадянину ОСОБА_2, адреса постійного проживання та реєстрації: м. Одеса, АДРЕСА_2.

За рахунок коштів, отриманих від реалізації вищезазначеної земельної ділянки, задовольнити вимоги ПАТ "ВТБ Банк" станом з 02.08.2007 р. по 16.02.2011 р. у розмірі: 9000000 доларів США - сума заборгованості за кредитом; 3109825 доларів США - несплачені відсотки за користування кредитом за період з 25.09.2008 р. до 16.02.2011 р.; 1464657,53 доларів США - сума відсотків річних за несвоєчасне погашення кредиту; 237108,07 доларів США - сума пені за несвоєчасне погашення нарахованих процентів; 4932913 грн. 50 коп. по курсу НБУ станом на 16.02.2011 р. - 621000 доларів США - сума інфляційних нарахувань за несвоєчасне погашення кредиту, 10000,00 грн. - витрати за вчинення виконавчого напису; всього до стягнення: 13811590,60 доларів США, що в еквіваленті складає 109712369,93 грн. за курсом Національного Банку України станом на 16.02.2011 року (1 долар США=7,9435 грн.) та 4942913,50 грн.

Згідно вказаного виконавчого напису №660 від 04.04.2011 року вказаний документ має бути пред'явлено до виконання до відділу (підрозділу) державної виконавчої служби протягом року з дня його вчинення.

Також згідно виконавчого напису №660 від 04.04.2011 року, він набирає чинності з 04.04.2011 року.

Як встановлено судом з матеріалів виконавчого провадження №56063126, 22.02.2018 року ПАТ «ВТБ БАНК» звернулось до відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС МЮ України із заявою про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого напису №660 від 04.04.2011 року, виданого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Криворотенко Л.І. (т.1 а.с.109-110).

Разом із вказаною заявою ПАТ «ВТБ БАНК», як зазначено у ній, були додані: належним чином засвідчена копія довіреності представника ПАТ «ВТБ БАНК», оригінал виконавчого напису №660 від 04.04.2011 року, оригінал платіжного доручення про сплату авансового внеску.

Судом встановлено, що 27.03.2018 року головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_3 за результатами розгляду заяви про примусове виконання виконавчого напису №660 від 04.04.2011 року, виданого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Криворотенко Л.І. про звернення стягнення на земельну ділянку, розміром 5,00 га, яка розташована на території Сичавської сільської ради Комінтернівського району Одеської області, кадастровий номер:НОМЕР_2, цільове призначення: для ведення садівництва, яка належить на праві власності на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_3, виданого Відділом земельних ресурсів у Комінтернівському районі Одеської області 22.11.2007 р. та зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі № 010752400555, на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Куценко В.Д. 31.10.2007 р. за реєстровим номером № 4861, зареєстрованого в державному реєстрі правочинів 31.10.2007 р., номер правочину: 2459522, громадянину ОСОБА_2, адреса постійного проживання та реєстрації: АДРЕСА_1. За рахунок коштів, отриманих від реалізації вищезазначеної земельної ділянки, задовольнити вимоги ПАТ "ВТБ Банк" станом з 02.08.2007 р. по 16.02.2011 р. у розмірі: 9000000 доларів США - сума заборгованості за кредитом; 3109825 доларів США - несплачені відсотки за користування кредитом за період з 25.09.2008 р. до 16.02.2011 р.; 1464657,53 доларів США - сума відсотків річних за несвоєчасне погашення кредиту; 237108,07 доларів США - сума пені за несвоєчасне погашення нарахованих процентів; 4932913 грн. 50 коп. по курсу НБУ станом на 16.02.2011 р. - 621000 доларів США - сума інфляційних нарахувань за несвоєчасне погашення кредиту, 10000,00 грн. - витрати за вчинення виконавчого напису; всього до стягнення: 13811590,60 доларів США, що в еквіваленті складає 109712369,93 грн. за курсом Національного Банку України станом на 16.02.2011 року (1 долар США=7,9435 грн.) та 4942913,50 грн. прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження №56063126 (т.1 а.с.16-17, 67-69, 124-126).

У вказаній постанові від 27.03.2018 року про відкриття виконавчого провадження ВП №56063126 з примусового виконання виконавчого напису №660 від 04.04.2011 року, боржником зазначено ОСОБА_7, а стягувачем - публічне акціонерне товариство «ВТБ Банк», а також, зазначено, що виконавчий документ вступив в силу (набрав чинності) 04.04.2011 року.

Так, згідно вказаної постанови постановлено:

1. Відкрити виконавче провадження з виконання виконавчого напису №660 від 04.04.2011 року.

2. Зобов'язати боржника подати декларацію про доходи та майно та попередити боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

3. Стягнути з боржника виконавчий збір у розмірі 11465528,34 грн.

4. Копію постанови направити сторонам виконавчого провадження.

5. Постанова про відкриття виконавчого провадження може бути оскаржена у порядку та строки, встановлені Законом України «Про виконавче провадження».

6. Сторони виконавчого провадження мають право ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження, внесеними до Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень.

Як вбачається з матеріалів справи, супровідним листом №56063126/1-20.1 від 27.03.2018 року на адреси сторін виконавчого провадження направлені копії постанови від 27.03.2018 року про відкриття виконавчого провадження (т.1 а.с.126).

Не погоджуючись з прийнятою відповідачем постановою від 27.03.2018 року про відкриття виконавчого провадження ВП №56063126, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 23.07.2018 року).

У позовній заяві позивачем зазначено, що підставами для скасування постанови від 27.03.2018 року про відкриття виконавчого провадження ВП №56063126 є:

- порушення строку пред'явлення виконавчого документа до виконання;

- стягнення виконавчого збору в порушення норм Закону України «Про виконавче провадження».

В свою чергу, як вже зазначено судом, 16 листопада 2018 року від представника позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог (з урахуванням внесених уточнень до неї), в якій позивач просить суд визнати протиправною та скасувати постанову Головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_3 про відкриття виконавчого провадження №56063126 від 27.03.2018 року лише в частині п.3 про стягнення з ОСОБА_2 виконавчого збору у розмірі 11465528,34 гривні.

Тобто, позивач оскаржує дану постанову лише в частині п.3 щодо стягнення з нього виконавчого збору.

При цьому, у вказаній заяві від 16.11.2018 року представником позивача зазначено, що підставою зменшення позовних вимог стало те, що отримані матеріали виконавчого провадження та відзив третьої особи спростовують обставини, які на думку позивача, свідчили про незаконність оскаржуваної постанови в частині наявності підстав для відмови у відкриті виконавчого провадження в зв'язку із пропуском строку звернення заявника із заявою про примусове виконання виконавчого напису.

Отже, зважаючи на заяву представника позивача про зменшення позовних вимог від 16.11.2018 року, суд розглядає даний спір лише в частині п.3 постанови від 27.03.2018 року про відкриття виконавчого провадження ВП №56063126 щодо стягнення з позивача виконавчого збору, та відповідно, надає оцінку доводам позивача та відповідача і третьої особи лише в частині, що стосується стягнення виконавчого збору.

Вирішуючи питання щодо правомірності винесення відповідачем оскаржуваної постанови в частині п.3, суд виходить з наступного.

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами врегульовані, зокрема, але не виключно Законом України "Про виконавче провадження" № 1404-VIII від 2 червня 2016 року та в редакції від 21.04.1999 року № 606-XIV, Законом України "Про державну виконавчу службу", Законом України «Про нотаріат», Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року №512/5 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 02 квітня 2012 року за №489/20802 (далі - Інструкція №512/5), в редакціях, чинних на момент винесення оскаржуваної постанови.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" № 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з п.7 ч.1 ст.3 Закону України "Про виконавче провадження" № 1404-VIII відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, як рішень інших державних органів та рішень Національного банку України, які законом визнані виконавчими документами.

Порядок правового регулювання діяльності нотаріату в Україні встановлює Закон України «Про нотаріат».

Відповідно до ст.88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Згідно зі ст.89 Закону України «Про нотаріат» передбачені вимоги, які пред'являються до виконавчого напису.

Згідно зі ст.90 Закону України «Про нотаріат» стягнення за виконавчим написом провадиться в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Судом встановлено, що на час вчинення виконавчого напису нотаріуса №660 від 04.04.2011 року, на підставі якого прийнято оскаржувану постанову діяла редакція Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 року № 606-XIV, який втратив чинність з 5 жовтня 2016 року, крім статті 4.

Стаття 4 втратила чинність з 5 січня 2017 року (згідно із Законом України від 2 червня 2016 року N 1404-VIII).

В свою чергу, відповідно до п. 6 ч. 1 ст.4 Закону України "Про виконавче провадження" № 1404-VIII від 2 червня 2016 року (далі - Закон № 1404-VIII), який діє на момент прийняття оскаржуваної постанови в частині п.3, у виконавчому документі зазначається дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню).

Частиною 1 статті 12 Закону № 1404-VIII визначено, що виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Відповідно до ч.2 ст.12 Закону № 1404-VIII строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.

Пунктом 5 розділу ХІІІ Закону України "Про виконавче провадження" № 1404-VIII встановлено, що виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред'являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.

Тобто, відповідно до п. 5 розд.ХІІІ Закону України "Про виконавче провадження" № 1404-VIII, при подачі заяви позивача про відкриття виконавчого провадження, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 22.02.2018 року за №5682-33-18, виконавчий напис №660 від 04.04.2011 року повинен бути пред'явлений до виконання у строки, встановлені цим Законом № 1404-VIII, тобто протягом трьох років.

Відповідно до ч.4 ст.12 Закону № 1404-VIII строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі:

1) пред'явлення виконавчого документа до виконання;

2) надання судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, відстрочки або розстрочки виконання рішення.

Згідно з ч.5 ст.12 Закону № 1404-VIII у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення, строк пред'явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв'язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони.

З аналізу вищевикладеного, вбачається, що як Законом України «Про виконавче провадження» № 606-XIV, який діяв на момент вчинення виконавчого напису №660 від 04.04.2011 року, так і Законом України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII, який діє станом на дату прийняття постанови про відкриття ВП №56063126, визначено, що строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі пред'явленням виконавчого документа до виконання.

Таким чином, після переривання строку пред'явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується.

Аналогічні висновки викладені у постанові Великої палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 26 червня 2018 року по справі №727/1256/16-ц.

При цьому, в матеріалах справи наявні матеріали інших виконавчих проваджень за вказаним виконавчим написом, з яких вбачається, що цей виконавчий напис вже неодноразово пред'являвся до виконання, та державними виконавцями були прийняті постанови про повернення виконавчого документу стягувачу на підставі приписів Закону України «Про виконавче провадження».

Тобто, матеріалами справи підтверджено, що у 2018 році, цей виконавчий напис був поданий до примусового виконання в порядку Закону України «Про виконавче провадження» №1404-VIII від 02 червня 2016 року, який набув чинності 05 жовтня 2016 року та відповідно, на цей виконавчий напис вже розповсюджувалась дія пункту 5 Розділу ХІІІ «Прикінцеві та Перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» №1404-VIII від 02 червня 2016 року.

Таке тлумачення пункту 5 Розділу ХІІІ «Прикінцеві та Перехідні положення» Закону України "Про виконавче провадження" №1404-VIII від 02 червня 2016 року узгоджується з правовою позицією, викладеною в ухвалі Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 30.07.2018 року у справі № 690/89/18, в якій зазначено, що установивши щодо закінчення однорічного строку пред'явлення виконавчого листа до виконання у зв'язку із прийняттям та набрання чинності новим законом, - такий строк заявнику було продовжено до трьох років, суди дійшли правильного висновку про те, що дії державного виконавця щодо відкриття виконавчого провадження є законними та вчиненими в межах повноважень та відповідно до вимог чинного на час відкриття виконавчого провадження закону, оскільки стягувачем був пред'явлений виконавчий документ до виконання у строк, передбачений Законом.

Отже, як вбачається з викладеного, відповідачем при прийняті постанови про відкриття виконавчого провадження №56063126 від 27.03.2018 року було дотримано вимоги ст.12 Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIIІ, в частині відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, строк пред'явлення якого не закінчився.

В свою чергу, як вже встановлено судом, позивач згідно заяви про зменшення позовних вимог погодився із позицією відповідача та третьої особи, в частині того, що строк пред'явлення виконавчого документу до виконання не був пропущений.

Надаючи оцінку доводам позивача про порушення відповідачем положень ст.27 Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIIІ в частині стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 11465528,34 грн., суд виходить з наступного.

Згідно з Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів", Законом України "Про виконавче провадження", інших законодавчих актів України та нормативно-правових актів Міністерства юстиції України розроблена Інструкція з організації примусового виконання рішень, затверджена Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 2 квітня 2012 року № 489/20802 (далі - Інструкція), яка визначає окремі питання організації виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення), що відповідно до Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до п. 8 розділу III Інструкції стягнення виконавчого збору здійснюється у порядку, визначеному статтею 27 Закону.

Відповідно до ч.1 ст.27 Закону №1404-VIIІ виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

Згідно з ч.2 ст.27 Закону №1404-VIIІ виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.

Частиною 4 статті 27 Закону №1404-VIIІ державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

Стягнутий виконавчий збір перераховується до Державного бюджету України протягом трьох робочих днів з дня надходження на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби.

Відповідно до ч.5 ст.27 Закону №1404-VIIІ виконавчий збір не стягується:

1) за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів (крім виконавчих документів про стягнення аліментів, за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців), накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, за виконавчими документами, що підлягають негайному виконанню;

2) у разі виконання рішень Європейського суду з прав людини;

3) якщо виконання рішення здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень";

4) за виконавчими документами про стягнення виконавчого збору, стягнення витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених виконавцем відповідно до вимог цього Закону;

5) у разі виконання рішення приватним виконавцем;

6) за виконавчими документами про стягнення заборгованості, що підлягає врегулюванню відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії", а також згідно з постановами державних виконавців, винесеними до набрання чинності цим Законом.

Водночас, п.8 розділу III Інструкції визначено, що про стягнення з боржника виконавчого збору та його розмір державний виконавець зазначає у постанові про відкриття виконавчого провадження.

Виконавчий збір стягується з боржника на підставі постанови про стягнення виконавчого збору, у якій зазначаються розмір та порядок стягнення нарахованого виконавчого збору.

Постанову про стягнення виконавчого збору державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження (крім виконавчих документів про стягнення аліментів) та не пізніше наступного робочого дня після її винесення надсилає сторонам виконавчого провадження.

У разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 7, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев'ятою статті 27 Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, постанова про стягнення виконавчого збору не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) реєструється в автоматизованій системі виконавчого провадження як виконавчий документ та підлягає виконанню в порядку, передбаченому Законом та цією Інструкцією.

Державний виконавець зобов'язаний відкрити виконавче провадження за постановою про стягнення виконавчого збору не пізніше наступного робочого дня з дня її реєстрації в автоматизованій системі виконавчого провадження.

Про розмір стягнутого виконавчого збору державний виконавець зазначає у виконавчому документі.

Вказані положення відображені також й у ч.3 ст.40 Закону №1404-VIIІ, а саме: у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев'ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.

Як вже встановлено судом постанова про відкриття виконавчого провадження №56063126 від 27.03.2018 року прийнята головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_3 за результатами розгляду заяви про примусове виконання виконавчого напису №660 від 04.04.2011 року, виданого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Криворотенко Л.І. про звернення стягнення на земельну ділянку, розміром 5,00 га, яка розташована на території Сичавської сільської ради Комінтернівського району Одеської області, кадастровий номер:НОМЕР_2, цільове призначення: для ведення садівництва, яка належить на праві власності на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_3, виданого Відділом земельних ресурсів у Комінтернівському районі Одеської області 22.11.2007 р. та зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі № 010752400555, на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Куценко В.Д. 31.10.2007 р. за реєстровим номером № 4861, зареєстрованого в державному реєстрі правочинів 31.10.2007 р., номер правочину: 2459522, громадянину ОСОБА_2, адреса постійного проживання та реєстрації: АДРЕСА_1.

При цьому, як зазначено у виконавчому написі та відповідно у постанові про відкриття виконавчого провадження, за рахунок коштів, отриманих від реалізації вищезазначеної земельної ділянки, задовольнити вимоги ПАТ "ВТБ Банк" станом з 02.08.2007 р. по 16.02.2011 р. у розмірі: 9000000 доларів США - сума заборгованості за кредитом; 3109825 доларів США - несплачені відсотки за користування кредитом за період з 25.09.2008 р. до 16.02.2011 р.; 1464657,53 доларів США - сума відсотків річних за несвоєчасне погашення кредиту; 237108,07 доларів США - сума пені за несвоєчасне погашення нарахованих процентів; 4932913 грн. 50 коп. по курсу НБУ станом на 16.02.2011 р. - 621000 доларів США - сума інфляційних нарахувань за несвоєчасне погашення кредиту, 10000,00 грн. - витрати за вчинення виконавчого напису; всього до стягнення: 13811590,60 доларів США, що в еквіваленті складає 109712369,93 грн. за курсом Національного Банку України станом на 16.02.2011 року (1 долар США= 7,9435 грн.) та 4942913,50 грн. (т.1 а.с.16-17, 67-69, 124-126).

Водночас, з як зазначено у п.1.2 іпотечному договорі від 01.12.2007 року згідно з кредитним договором іпотекодержатель відкрив позичальнику відзивну відновлювальну кредитну лінію з лімітом кредитування 9000000,00 доларів США 00 центів зі строком повернення до другого серпня дві тисячі десятого року та зі сплатою процентів за користування кредитом.

Пунктом 1.3 Договору від 01.12.2007 року визначено, що іпотекодавець передає іпотекодержателю в іпотеку земельну ділянку, площею 5,00 (п'ять) гектарів, в тому числі 5,00 га рілля, у межах згідно з планом, що знаходиться на території Сичавської сільської ради Комінтернівського району Одеської області. Цільове призначення земельної ділянки: для ведення садівництва, кадастровий номер - НОМЕР_2.

Ринкова вартість зазначеної земельної ділянки згідно висновку № 05-12-з/2007 оцінювача про ринкову вартість земельної ділянки станом на 05.12.2007р. становить: 7330000,00 гривень 00 коп. (реценція від 11.12.2007р.).

Відповідно до п.1.4 Договору від 01.12.2007 року предмет іпотеки сторони оцінили в 7330000, 00 грн., що за офіційним курсом Національного Банку України (1 долар США = 5,05 грн.) на день підписання договору становить 1451485,15 доларів США.

Згідно з ч.7 ст.51 Закону №1404-VII примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється виконавцем з урахуванням положень Закону України "Про іпотеку".

Згідно зі ст. 11 Закону України «Про іпотеку», майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання виключно в межах вартості предмета іпотеки.

Як вже зазначено судом, вартість іпотеки згідно договору становила 7330000, 00 грн.

При цьому, згідно постанови про відкриття виконавчого провадження №56063126 від 27.03.2018 року в її оскаржуваній частині, відповідачем стягнуто з боржника виконавчий збір у розмірі 11465528,34 грн., що становить 10% від суми усіх зобов'язань позивача перед третьою особою - стягувачем, а не від вартості предмету іпотеки.

Згідно виконавчого напису №660 від 04.04.2011 року вказані грошові кошти підлягають поверненню за рахунок грошових коштів, отриманих від реалізації земельної ділянки, розміром 5,00 га, яка розташована на території Сичавської сільської ради Комінтернівського району Одеської області, кадастровий номер:НОМЕР_2.

Отже, у виконавчому написі чітко передбачено, що вимоги ПАТ "ВТБ Банк" необхідно задовольнити лише за рахунок коштів, отриманих від реалізації вищезазначеної земельної ділянки.

Таким чином, зважаючи на вищевикладене у сукупності, суд доходить висновку, що 10 відсотків виконавчого збору має обраховуватись з вартості майна боржника (вказаної земельної ділянки), а не заборгованості позивача (боржника) за кредитним договором, з розміру якої і було обраховано спірний розмір виконавчого збору.

Отже, виконавчий збір повинен бути стягнений у розмірі 10% від вартості майна - предмета іпотеки.

Водночас, суд зазначає, що в матеріалах виконавчого провадження №56063126 міститься висновок про вартість земельної ділянки, згідно якого, станом на дату проведення оцінки - 29.08.2018 року, вартість об'єкта оцінки (земельної ділянки: для ведення садівництва, кадастровий номер - НОМЕР_2) становить 2393000 грн. (т.1 а.с.161).

При цьому, згідно з ч.5 ст.51 Закону №1404-VIIІ за рахунок коштів, що надійшли від реалізації заставленого майна, здійснюються відрахування, передбачені пунктами 1 і 2 частини першої статті 45 цього Закону, після чого кошти перераховуються заставодержателю та стягується виконавчий збір.

Відповідно до ч.1 ст.45 Закону, розподіл стягнутих виконавцем з боржника за виконавчим провадженням грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника) здійснюється у такій черговості:

1) у першу чергу повертається авансовий внесок стягувача на організацію та проведення виконавчих дій;

2) у другу чергу компенсуються витрати виконавчого провадження, не покриті авансовим внеском стягувача;

3) у третю чергу задовольняються вимоги стягувача та стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків фактично стягнутої суми або основна винагорода приватного виконавця пропорційно до фактично стягнутої з боржника суми (крім виконавчих документів про стягнення аліментів);

4) у четверту чергу стягуються штрафи, накладені виконавцем відповідно до вимог цього Закону, та виконавчий збір або основна винагорода за виконавчими документами про стягнення аліментів.

За таких обставин, суд вважає, що відповідачем оскаржуваною постановою в частині пункту 3 передчасно, без попередньої оцінки об'єкта нерухомого майна, яке підлягає продажу на конкурсних засадах, здійснено обрахунок розміру виконавчого збору.

При цьому, в даному випадку, визначення розміру виконавчого збору у відповідному процесуальному рішенні є дискреційними повноваженнями відповідача, які він може реалізувати відповідно до вищенаведених судом положень Закону №1404-VIIІ як після відкриття виконавчого провадження, так й у разі повернення виконавчого документа стягувачу та закінчення виконавчого провадження з підстав, визначених Законом.

В свою чергу, суд зазначає, що ні у відзиві відповідача, ні у поясненнях третьої особи не наведено жодних обґрунтувань щодо безпідставності доводів позивача в частині оскарження постанови про відкриття виконавчого провадження щодо стягнення виконавчого збору.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно зі ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування постанови головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_3 про відкриття виконавчого провадження №56063126 від 27.03.2018 року в частині п.3, а саме: щодо стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 11465528,34 грн.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Матеріалами справи підтверджено, що позивачем сплачено судовий збір у загальному розмірі 8810,00 грн. (за позовну заяву, яка містить вимогу майнового характеру про стягнення виконавчого збору), а саме: 704,80 грн. згідно квитанції №0.0.1144199983.1 (т.1 а.с.6) та 8105,20 грн. згідно квитанції №0.0.1155947073.1 (т.1 а.с.54).

Суми сплаченого судового збору згідно вищевказаних платіжних документів зараховані до спеціального фонду Державного бюджету України.

Таким чином, з відповідача підлягає стягненню сплачена позивачем сума судового збору.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 139, 241-246, 262, 268, 269, 271, 272, 287 КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_2 до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - акціонерне товариство «ВТБ БАНК» про визнання протиправною та скасування постанови в частині - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_3 про відкриття виконавчого провадження №56063126 від 27.03.2018 року в частині пункту 3 «Стягнути з боржника виконавчий збір у розмірі 11465528,37 грн.».

Стягнути з Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (вул. Січових Стрільців, 73, м. Київ, 04053) на користь ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_3, 65020) судовий збір у загальному розмірі 8810,00 грн. (вісім тисяч вісімсот десять гривень 00 копійок).

Судові рішення за наслідками розгляду судами першої інстанції справ, визначених статтями 273, 275-277, 280, 282, пунктами 5 та 6 частини першої статті 283, статтями 286-288 цього Кодексу, набирають законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Рішення може бути оскаржене до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Одеський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя О.М. Соколенко

.