Ухвала суду № 77904800, 14.11.2018, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження № 2/760/4801/18

в справі № 760/22558/14-ц

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 листопада 2018 року Солом'янський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді - Шереметьєвої Л.А.

за участю секретаря - Гак Г.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Акцент- Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, суд

В С Т А Н О В И В:

В жовтні 2014 року позивач звернувся до суду з позовом і просить стягнути з відповідача 33 223. 56 гр. заборгованості за Кредитним договором.

Рішенням суду від 19 грудня 2014 року в справі було ухвалено заочне рішення.

Ухвалою суду від 17 квітня 2018 року за заявою відповідача заочне рішення в справі було скасовано і справа призначена до судового розгляду на 22 травня 2018 року.

Після скасування заочного рішення представник позивача в судове засідання жодного разу не з»явився, не дивлячись на отримання судових повісток.

Крім того, в зв»язку з переглядом заочного рішення та підставами для цього, викладеними в заяві відповідача та ухвалі суду, листом від 22 жовтня 2018 року позивач черговий раз був повідомлений про час розгляду справи 14 листопада 2018 року та необхідністю явки представника банку в судове засідання для надання особистих пояснень в порядку п.5 ч.2 ст.223 ЦПК України.

Не дивлячись на це, і в дане судове засідання представник банку, отримавши судову повістку, не з»явився, і про причину неявки суд до відома не поставив.

Суд при цьому враховує заяви, подані представником позивача в листопаді та грудні 2014 року про розгляд справи в її відсутності.

В той же час, з матеріалів справи вбачається, що позивач, отримував судову повістку в судове засідання на 17 квітня 2018 року, в якому заочне рішення було скасовано, однак у судове засідання не з»явився.

При цьому ухвалу суду позивач отримав, володів інформацією про підстави скасування заочного рішення суду, в подальшому неодноразово отримував судові повістки про час розгляду справи, однак будь-яких заяв суду не подавав.

Враховуючи викладене вище, підстави для скасування заочного рішення суду, суд вважає, що подані представником позивача заяви в листопаді та грудні 2014 року перед ухваленням заочного рішення суду після його скасування при розгляді справи враховуватися не можуть.

Справа призначалася судом до розгляду неодноразово, а саме: на 22 травня 2018 року, 27 червня 2018 року, 23 серпня 2018 року, 01 жовтня 2018 року та 14 листопада 2018 року.

Банк та представник банку в судові засідання жодного разу не з»явився, не дивлячись на те, що судові повістки про час розгляду справи направлялися позивачу за вказаною в матеріалах справи адресою та отримувалися ними, в тому числі лист від 22 жовтня 2018 року.

/ а.с.93; 105; 107; 122 - 124; 134 - 135; 139; 149; 157 /

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить з того, що положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов'язків.

Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Європейський суд з прав людини дотримується позиції, що проявляти ініціативу щодо своєчасного розгляду справи повинен саме позивач.

В свою чергу вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справи є обов»язком держави.

Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Водночас, неявки позивача в судові засідання спричиняє затягування строків розгляду справи, що є порушенням як положень Цивільного процесуального кодексу України, так і п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до якого кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору.

Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі "Смірнова проти України").

Аналіз приведеного вище свідчить про те, що саме позивач не проявляє зацікавленості у розгляді справи, не направляючи свого представника до суду з метою її розгляду з урахуванням виниклого спору між сторонами з приводу укладеного договору.

Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 10 ЦПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.

Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

В свою чергу ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

За змістом ч.5 ст.223 та п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.

В свою чергу, відповідно до п.5 ч.2 ст.223 ЦПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення.

Тобто, з точки зору закону умовами залишення позовної заяви без розгляду у випадку повторної неявки в судове засідання є ряд чинників, а саме:

-повторна неявка позивача поспіль у судове засідання;

-належне повідомлення позивача про час розгляду справи;

-відсутність поважних причин неявки позивача в судове засідання або неповідомлення їх суду;

-неявка позивача в судове засідання перешкоджає вирішенню спору по суті;

-відсутність заяви позивача про розгляд справи в його відсутності.

З приводу поданих представником позивача заяв про розгляд спарви в його відсутності до ухвалення заочного рішення суду суд вище прийшов до висновку про неможливість їх врахування після скасування заочного рішення суду та підстав його скасування.

Не дивлячись на тривалість перебування справи в провадженні суду, неодноразової неявки представника позивача в судові засідання, а також неподання доказів поважності причин неявки в судові засідання, розгляд справи неодноразово відкладався.

Відповідно до ч.1 ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Неявка представника позивача в судове засідання є перешкодою для дотримання даних принципів, оскільки суд позбавлений права приймати участь у збиранні доказів у справі.

Крім того, позивачем не спростовані приведені відповідачем мотиви, які стали підставою для скасування заочного рішення, а саме: твердження відповідача щодо відсутності договірних відносин з банком та оспорювання ним наявного в матеріалах справи кредитного договору.

Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку про залишення позову без розгляду.

Керуючись ст.ст.49,223, 257 ЦПК України, суддя

У Х В А Л И В:

Справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Акцент- Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості залишити без розгляду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Л.А.Шереметьєва