Вирок № 77904687, 15.11.2018, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/29604/18

Провадження №1-кп/761/1948/2018

В И Р О К

іменем України

15 листопада 2018 року м.Київ

Шевченківський районний суд міста Києва у складі :

головуючого судді Щебуняєвої Л.Л.,

секретар судового засідання Якимів І.І.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні

кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за

№32018100100000101 від 26 липня 2018 року,з угодою про визнання винуватості,

за обвинуваченням ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м.Києва, громадянки України, з середньою освітою, не одруженої, має неповнолітню дитину,2014 року народженняч, не працюючої, зареєстрованої за адресою : АДРЕСА_1,проживаючої за адресою : АДРЕСА_2, не судимої,

- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.205-1 КК України,

за участю :

прокурора Краковецької Д.С.,

обвинуваченої ОСОБА_1,

захисника Войцеха В.Я.

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_1 у листопаді 2016 року, у денний час доби, перебуваючи у кафе «Експрес» на площі Т. Шевченка, разом з громадянським чоловіком ОСОБА_4, отримала від невстановленої особи пропозицію перереєструвати (придбати) на своє ім'я підприємство ТОВ «Деспегар» (код 39570870) за грошову винагороду.

Через деякий час, в денний час доби ОСОБА_1 надала невстановленій особи копію власного паспорта серії НОМЕР_1, виданий Оболонським РВ ГУ ДМС України в м. Києві від 29 серпня 2015 року та копію реєстраційного номеру облікової картки платника податків НОМЕР_2, яка згодом на підставі цих документів виготовила протокол №6 Загальних зборів учасників ТОВ «Деспегар» (код 39570870) від 19 грудня 2016 року, статут ТОВ «Деспегар» (код 39570870) від 19 грудня 2016 року, договір купівлі-продажу (відступлення) частки (корпоративних прав) в статутному капіталі ТОВ «Деспегар» (код 39570870).

Після чого, попередньо отримавши відомості від невстановленої особи про подальші дії, ОСОБА_1, 19 грудня 2016 року в денний час прибувши за адресою: АДРЕСА_3, внесла завідомо неправдиві відомості до протоколу №6 Загальних зборів учасників ТОВ «Деспегар» (код 39570870) від 19 грудня 2016 року, статуту ТОВ «Деспегар» (код 39570870) від 19 грудня 2016 року, договору купівлі-продажу (відступлення) частки (корпоративних прав) в статутному капіталі ТОВ «Деспегар» (код 39570870), зокрема: щодо формування статутного капіталу ТОВ «Деспегар» (код 39570870) у розмірі 3 000 гривень, наявності в останньої наміру займатися наданням інших інформаційних послуг та щодо місця розташування ТОВ «Деспегар» (код 39570870) за адресою: м. Київ, вул. Оноре Де Бальзака, 16 ,та після внесення зазначених неправдивих відомостей підписала їх.

Крім того, усвідомлюючи, що статутну діяльність ТОВ «Деспегар» (код 39570870) ОСОБА_1 здійснювати не буде, 19 грудня 2016 року в денний час, спільно з невстановленою особою, знаходячись за адресою: АДРЕСА_3, звернулась до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5, у присутності якої підписала від свого імені, як співвласник, статут ТОВ «Деспегар» (код 39570870), який зареєстрований 19 грудня 2016 року приватним нотаріусом в реєстрі за №2409.

Після підписання всіх вищевказаних документів ОСОБА_1, остання за внесення завідома неправдивих відомостей до документів, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи отримала від невстановленої особи грошову винагороду.

На підставі вищевказаних установчих документів, засвідчених ОСОБА_1, як співзасновником ТОВ «Деспегар» (код 39570870), ОСОБА_4, як співзасновник та директор ТОВ «Деспегар» (код 39570870), 20 грудня 2016 року подав вказані документи до державного реєстратора відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації за адресою: м. Київ, проспект Маяковського, 29, яким за результатами їх розгляду внесено відомості щодо перереєстрації ТОВ «Деспегар» (код 39570870).

Отже, ОСОБА_1, виконавши всі перелічені дії, запропоновані їй невстановленою особою, будучи зацікавленою в отриманні грошової винагороди, та фактично підписавши протокол №6 Загальних зборів учасників ТОВ «Деспегар» (код 39570870) від 19 грудня 2016 року, статут ТОВ «Деспегар» (код 39570870) від 19 грудня 2016 року, договір купівлі-продажу (відступлення) частки (корпоративних прав) в статутному капіталі ТОВ «Деспегар» (код 39570870), досягнула своєї злочинної мети у вигляді вчинення підроблення документів, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи та фізичних осіб підприємців.

Таким чином, ОСОБА_1 своїми діями, які виразились у внесенні в документи, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи, завідомо неправдивих відомостей, тобто вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 205-1 КК України.

30 липня 2018 року між прокурором Київської місцевої прокуратури №10 Байчасом Д.В., якому на підставі ст.37 КПК України надані повноваження прокурора у даному кримінальному провадженні, та підозрюваною ОСОБА_1, за участю захисника, в порядку передбаченому ст. ст. 468, 469 та 472 КПК України укладено угоду про визнання винуватості.

У відповідності до даної угоди про визнання винуватості ОСОБА_1 повністю та беззастережно визнала свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення ,передбаченого ч.1 ст.205-1 КК України в обсязі пред'явленого обвинувачення, щиро розкаюється у скоєному, критично оцінює свою злочинну поведінку, в тому числі шляхом повного визнання вини і готовності нести кримінальну відповідальність, сприятиме розслідуванню кримінального провадження у з'ясуванні обставин щодо встановлення інших осіб,причетних до вчинення кримінального правопорушення.

Також, вказаною угодою про визнання винуватості зазначено узгоджене покарання,яке повинна понести ОСОБА_1,зокрема, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення,яке є злочином невеликої тяжкості,за відсутністю обставин,які обтяжують покарання обвинуваченої, наявністю обставин,які пом'якшують покарання ОСОБА_1,а саме : щире каяття,активне сприяння розкриттю злочину,а також те,що ОСОБА_1 раніше не судима, має місце реєстрації та постійне місце проживання ,позитивно характеризується за місцем проживання,має на утриманні неповнолітню дитину,2014 року народження, не перебуває на обліку у лікаря нарколога,психіатра .Враховуючи наявність декількох обставин, що пом'якшують покарання ОСОБА_1, та відсутність обтяжуючих обставин, особу винної, що у сукупності істотно знижує ступінь тяжкості вчиненого злочину, сторони в угоді погодилися на застосування ст. 69 КК України,нижче від найнижчої межі,встановленої в санкції ч.1 ст.205-1 КК України, а саме: на призначення покарання у виді штрафу у розмірі 150 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 2550 грн.

В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, які роз'яснені ОСОБА_1

Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходив з наступного.

Відповідно до правил ст. 468, п.1 ч.4 ст. 469 КПК України у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів може бути укладена угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим.

Прокурор Краковецька Д.С. в судовому засіданні просила затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 30 липня 2018 року між прокурором Київської місцевої прокуратури №10 Байчасом Д.В. та підозрюваною ОСОБА_1, за участі захисника, та призначити обвинуваченій узгоджену сторонами угоди міру покарання.

Обвинувачена ОСОБА_1 в судовому засіданні просила угоду про визнання винуватості, укладену між нею та прокурором 30 липня 2018 року затвердити і призначити узгоджену в ній міру покарання, при цьому беззастережно визнала себе винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.205-1 КК України, дала згоду на застосування узгодженого виду покарання, а також інших заходів у разі затвердження угоди, заявивши, що здатна реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов'язання.

Захисник Войцех В.Я. просив затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 30 липня 2018 року між прокурором та підозрюваною ОСОБА_1, вважаючи, що вона відповідає вимогам КК та КПК України, є усі підстави для її затвердження та призначення обвинуваченій узгодженої сторонами угоди міри покарання.

Злочин, у вчиненні якого ОСОБА_1 беззастережно визнала себе винною, згідно із ст.12 КК України є злочином невеликої тяжкості.

Суд шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому судом з'ясовано, що обвинувачена ОСОБА_1 повністю усвідомлює зміст укладеної угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винною обвинувачена, цілком розуміє свої права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч.2 ст.473 КПК України, та наслідки її не виконання, передбачені ст. 476 КПК України.

Враховуючи викладене, оскільки умови угоди про визнання винуватості, укладеної 30 липня 2018 року між прокурором та підозрюваною ОСОБА_1, її форма та зміст відповідають вимогам КПК та КК України, суд дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження цієї угоди.

За таких обставин суд вважає доведеним, що обвинувачена ОСОБА_1 внесла в документи, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи завідомо неправдиві відомості, тому такі дії обвинуваченої ОСОБА_1 кваліфікує за ч.1 ст.205-1 КК України; за якими належить призначити ОСОБА_1 узгоджену сторонами угоди про визнання винуватості міру покарання.

Керуючись ст.ст.373, 374, 475 КПК України, суд

УХВАЛИВ :

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 30 липня 2018 року між прокурором Київської місцевої прокуратури №10 Байчасом Дмитром Владиславовичем та підозрюваною ОСОБА_1.

ОСОБА_1 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.205-1 КК України та призначити узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості покарання з застосуванням ст.69 КК України у виді штрафу в розмірі сто п'ятдесят неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 2550 ( дві тисячі п'ятсот п'ятдесят) гривень.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд міста Києва шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченій ОСОБА_1, прокурору.

Суддя Л.Л. Щебуняєва