Ухвала суду № 77900803, 15.11.2018, Черкаський районний суд Черкаської області

707/2451/18

2/707/1498/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

про забезпечення позову

15 листопада 2018 року м. Черкаси

Черкаський районний суд в складі головуючого судді Смоляра О.А., розглянувши заяву про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Фінмарк”, Публічного акціонерного товариства “Західінкомбанк”, треті особи, які не заявляють самостійних вимог реєстратор Рацівської сільської ради ЧигиринЧеркаської області ОСОБА_4, територіальне управління Державної судової адміністрації України в Черкаській області про визнання недійсним договору та скасування запису в державному реєстрі,

ВСТАНОВИВ:

13.11.2018 до Черкаського районного суду Черкаської області надійшла позовна заява ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Фінмарк”, Публічного акціонерного товариства “Західінкомбанк”, треті особи, які не заявляють самостійних вимог реєстратор Рацівської сільської ради Чигиринського району Черкаської області ОСОБА_4, територіальне управління Державної судової адміністрації України в Черкаській області про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги по кредитному договору та скасування запису в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

В ході ознайомлення з матеріалами позовної заяви встановлено, що житловий будинок за вказаною адресою з метою забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором від 25.12.2006 між ОСОБА_2 та ПАТ “Західінкомбанк” був переданий в іпотеку за іпотечним договором від 25.12.2006 між ПАТ “Західінкомбанк” та ОСОБА_1 У подальшому 01.03.2018 між ПАТ “Західінкомбанк” та ТОВ “Фінансова компанія “Фінмарк” укладено договори про відступлення права вимоги по кредитному договору та по іпотечному договору. У свою чергу ТОВ “Фінансова компанія “Фінмарк” 19.03.2018 відступила отримані права вимоги за кредитним та іпотечним договорами ОСОБА_3

Одночасно з поданням позовної заяви позивачами 13.11.2018 подано також заяву про забезпечення позову, в якій позивачі просять суд до ухвалення рішення по суті спору:

- заборонити ОСОБА_3 розпоряджатися житловим будинком за адресою: Черкаська область, Черкаський район, с. Мошни, вул. Оніщенка, 102-а, зокрема, здавати його в оренду, відчуджувати будь-яким способом, від’єднувати від систем життєзабезпечення (газопостачання, електропостачання та інше), вселяти до будинку та господарських споруд сторонніх осіб чи тварин;

- зупинити дію договору оренди від 26.09.2018, укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_5

Подану заяву позивачі обґрунтовують тим, що 25.09.2018 право власності на житловий будинок з господарськими спорудами, що знаходиться за адресою: Черкаська область, Черкаський район, с. Мошни, вул. Оніщенка, 102-а, зареєстровано за ОСОБА_3 Між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 26.09.2018 укладено договір оренди вищевказаного житлового будинку. Разом з тим, 26.09.2018 за заявою позивача ОСОБА_2 щодо проникнення невстановлених осіб до його будинку Черкаським районним відділенням поліції Черкаського відділу поліції ГУНП в Черкаській області зареєстровано кримінальне провадження №12018250270001184 за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України.

Позивачі вважають, що на цей час існує реальна можливість з боку відповідача ОСОБА_3 відчужити зазначений будинок, вчинити інші дії, спрямовані на виселення з будинку позивачів чи від’єднання будинку від систем життєзабезпечення.

Суд, дослідивши зміст та вимоги заяви про забезпечення позову, дійшов до наступних висновків.

Заяву про забезпечення позову подано до суду з дотриманням порядку, встановленого ч. 1 ст. 152 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Враховуючи, що розгляд справи відбувався у відсутність сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Забезпечення позову - це вжиття судом, в провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують за його позовом про присудження реальне виконання позитивно прийнятого рішення. Інститут забезпечення позову врегульований статями 149-158 ЦПК України і спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його. Ним усуваються утруднення і неможливості виконання рішення.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 ЦПК України заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Як роз’яснив Пленум Верховного Суду України в п.4 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» №9 від 22 грудня 2006 року, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з’ясувати обсяг позовних вимог, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Крім цього, з роз’яснень Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, викладених в п.20 постанови «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» №5 від 07 лютого 2014 року, з метою забезпечення знаходження майна у володінні відповідача на час судового розгляду позову про право на це майно суд за клопотанням позивача може вжити заходи забезпечення позову (статті 151, 152 ЦПК), наприклад, накласти арешт на майно, заборонити відповідачеві вчиняти певні дії (розпоряджатися і/або користуватися спірним майном), заборонити державному реєстратору прав на нерухоме майно вносити зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, передати спірне майно на зберігання третій особі відповідно до ст. 976 ЦК України (судовий секвестр).

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (стаття 89 ЦПК України).

Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму ВСУ №9 від 22.12.2006 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.

На підставі вищевикладеного, дослідивши матеріали справи, беручи до уваги наведені норми процесуального законодавства, із врахуванням роз'яснення Верховного Суду України, виходячи з оцінки обґрунтованості доводів позивачів щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін; наявності зв'язку між заходом щодо забезпечення позову і предметом позовної вимоги, в тому числі, спроможності заходів, яких заявник просить вжити у порядку забезпечення позову, забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; з урахуванням встановленого спору між сторонами по справі, суд дійшов висновку, що вимоги стосовно забезпечення позову шляхом заборони ОСОБА_3 розпоряджатися житловим будинком за адресою: Черкаська область, Черкаський район, с. Мошни, вул. Оніщенка, 102-а, зокрема, здавати його в оренду, відчужувати будь-яким способом, від’єднувати від систем життєзабезпечення (газопостачання, електропостачання та інше), вселяти до будинку та господарських споруд сторонніх осіб чи тварин до вирішенні спору в цій справі, є обґрунтованими, законними та співрозмірними із заявленими позовними вимогами, які безпосередньо пов’язані із вказаним нерухомим майном. Крім того, зазначене майно перебувало у власності позивача ОСОБА_1 та було перереєстроване у власність ОСОБА_3, тоді як позивачем на цей час оспорюються підстави набуття і реєстрації відповідачем права власності. При цьому невжиття заходів забезпечення позову може зробити неможливим виконання рішення суду у випадку його ухвалення на користь позивача, оскільки спірний об’єкт нерухомості до розгляду спору по суті може бути неналежним чином використаний відповідачем по справі, а відтак й порушить права позивача на судовий захист та останньому для відновлення прав необхідно буде докласти значних зусиль та витрат. У цьому випадку забезпечення позову навпаки виступає запорукою виконання можливого рішення суду.

Суд зазначає, що вжиття заходів забезпечення позову не порушує принципів змагальності і процесуального рівноправності сторін, оскільки мета забезпечення позову - це негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання рішення, а також перешкоджання завдання шкоди позивачу.

Разом з тим, суд вважає, що вимога зупинити дію договору оренди від 26.09.2018, укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_5, задоволенню не підлягає, оскільки ОСОБА_5 не є стороною у справі, без волевиявлення ОСОБА_3 вчиняти будь-які дії стосовно спірного житла не вправі, а тому ця вимога не стосується предмету спору і фактично є похідною від дій відповідача ОСОБА_3

Керуючись ст. ст.149-153, 260 ЦПК України, суд-

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2 про забезпечення позову - задовольнити частково.

Вжити заходи забезпечення позову у цивільній справі позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Фінмарк”, Публічного акціонерного товариства “Західінкомбанк”, треті особи, які не заявляють самостійних вимог реєстратор Рацівської сільської ради ЧигиринЧеркаської області ОСОБА_4, територіальне управління Державної судової адміністрації України в Черкаській області про визнання недійсним договору та скасування запису в державному реєстрі, а саме:

заборонити ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_1, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП НОМЕР_1) розпоряджатися житловим будинком за адресою: Черкаська область, Черкаський район, с. Мошни, вул. Оніщенка, 102-а, зокрема, здавати його в оренду, відчуджувати будь-яким способом, від’єднувати від систем життєзабезпечення (газопостачання, електропостачання та інше), вселяти до будинку та господарських споруд сторонніх осіб чи тварин.

У задоволенні заяви ОСОБА_1, ОСОБА_2 про забезпечення позову в частині зупинення дії договору оренди від 26.09.2018, укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_5, - відмовити.

Копію ухвали направити сторонам у справі.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду Черкаської області через Черкаський районний суду Черкаської області, шляхом подання апеляційної скарги у п’ятнадцятиденний строк з дня проголошення ухвали.

Суддя: О. А. Смоляр