Постанова № 77897720, 25.10.2018, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/3868/18

Номер справи місцевого суду: 1512/7803/2012

Головуючий у першій інстанції Калініченко Л.В.

Доповідач Заїкін А. П.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.10.2018 року м. Одеса

Справа № 1512/7803/2012

Апеляційний суд Одеської області у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

- головуючого судді - Заїкіна А.П.,

- суддів: - Таварткіладзе О.М., Погорєлової С.О.,

за участю секретаря - Драганової Ю.С.,

учасники справи:

- стягувач - товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна»,

- боржники - 1) ОСОБА_4, 2) ОСОБА_5,

- заінтересована особа - заступник начальника відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором,за поданням заступника начальника відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГТУЮ в Одеській області про звернення стягнення на нерухоме майно, право власності на яке не зареєстровано у встановленому законом порядку, за апеляційною скаргою відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області, поданою представником Поярковою Катериною Миколаївною, на ухвалу Київського районного суду м. Одеси, постановлену у складі судді Калініченко Л.В. 14 грудня 2017 року, про відмову у зверненні стягнення на нерухоме майно, право власності на яке не зареєстровано у встановленому законом порядку,

встановив:

У листопаді 2017 р. заступник начальника відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області Коржова Ю.Е. звернулася до Київського районного суду м. Одеси з поданням про звернення стягнення на нерухоме майно боржника згідно з виконавчим листом 1512\7803\2012 від 24 травня 2017 р., виданого Київським районним судом м. Одеси 24 травня 2017 р., а саме на: 1) садовий будинок з господарськими спорудами, загальною площею - 54,1 кв. м, допоміжною площею - 83, 7 кв. м., який розташований в АДРЕСА_1, та належить ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно НОМЕР_1, виданого 05.06.2008 р. виконавчим комітетом Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області, зареєстрованого в реєстрі під № 41 в книзі 1, реєстраційний номер 23533785 КП «ОРБТІ»; 2) земельну ділянку, площею - 305 кв. м., кадастровий номер - НОМЕР_2, яка розташована в АДРЕСА_2, та належить ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу від 10.07.2008 р., посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чепелевою Т.В. у реєстрі № 2857.

Заява заступника начальника відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області Коржової Ю.Е. обґрунтована тим, що рішенням Апеляційного суду Одеської області від 09.03.2017 р. по цивільній справі № 520/7803/2012 апеляційну скаргу ОСОБА_5 задоволено частково. Рішення Київського районного суду м. Одеси від 11.12.2012 р. скасовано. Ухвалено нове рішення. Позов ТОВ «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_5 та ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» заборгованість за кредитним договором № МL-502/105/2008 від 10.07.2008 року в розмірі - 215 797 доларів 62 центи США та - 6 040 779,14 грн., яка складається з: - 155 406 доларів 36 центів США - заборгованість за кредитом; - 60 391 долар 26 центів США - відсотки за користування кредитом; - 6 040 779,14 грн. - пеня за прострочення виконання зобов'язань. В решті позову відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна судові витрати у розмірі - 3 218 грн.. Стягнуто з ТОВ «ОТП Факторинг Україна» на користь ОСОБА_5 судові витрати у розмірі - 3 540 грн..

На підставі вищезазначеного рішення Апеляційного суду Одеської області Київським районним судом м. Одеси 24.05.2017 р. виданий виконавчий лист. 25.05.2017 р. заступником начальника відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області Коржовою Ю.Е. винесена постанова про відкриття виконавчого провадження (ВП № 54024471). ОСОБА_4 у встановлений термін добровільно рішення суду не виконав, у зв'язку з чим актом опису та арешту майна описано та арештовано майн боржника, а саме: 1) садовий будинок з господарськими спорудами, загальною площею - 54,1 кв. м., допоміжною площею - 83,7 кв. м., який розташований в АДРЕСА_2, та належить ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно НОМЕР_1, виданого 05.06.2008 р. виконавчим комітетом Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області, зареєстрованого в реєстрі під № 41 в книзі 1, реєстраційний номер 23533785 КП «ОРБТІ»; 2) земельну ділянку, площею - 305 кв. м., кадастровий номер - НОМЕР_2, яка розташована в АДРЕСА_1, який належить ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу від 10.07.2008 р., посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чепелевою Т.В. у реєстрі № 2857.

Боржник - ОСОБА_4 садовий будинок з господарськими спорудами, загальною площею - 54,1 кв. м., допоміжною площею - 83,7 кв. м., який розташований в АДРЕСА_2 - оформлений належним чином, а земельна ділянка, площею - 305 кв. м., кадастровий номер - НОМЕР_2, яка розташована в АДРЕСА_2 - оформлена не належним чином. Земельна ділянка не зареєстрована в установленому законом порядку, у державному реєстрі відсутній запис про її належність боржнику.

З посиланням на абз. 2 ч. 4 ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження» та на ст. 377 ЦК України, заступник начальника відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області Коржова Ю.Е. просила подання задовольнити (а. с. 1 - 2).

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 14.12.2017 р. у задоволенні вищевказаного подання відмовлено в повному обсязі.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що подання заступника начальника відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області Коржової Ю.Е. про звернення стягнення на земельну ділянку є передчасним, оскільки останньою не надані докази щодо звернення в суд з поданням про виділ частки із майна, що є у спільній сумісній власності.

З тексту подання та безпосередньо з наданих у судовому засіданні пояснень вбачається, що садовий будинок з господарськими спорудами, загальною площею - 54,1 кв. м., допоміжною площею - 83,7 кв. м., який розташований в АДРЕСА_2, зареєстрований за ОСОБА_4 належним чином, а тому звернення з поданням про звернення стягнення на дане майно на підставі ст. 377 ЦПК України, не ґрунтується на Законі та є безпідставним.

З поданням до суду звернувся представник відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області заступник начальника - ОСОБА_10, а не державний виконавець, як передбачено вищезазначеними нормами законодавства (а. с. 57 - 58).

Пояркова К.М., представник відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області, в апеляційній скарзі просить скасувати ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 14.12.2017 р.. Постановити нову ухвалу, якою задовольнити вищезазначене подання.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що оскаржувану ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 14.11.2017 р. постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Апелянт вказує, що судом першої інстанції всупереч вимогам ст. 7 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» зазначено, що з даним поданням до суду звернувся заступник начальника відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області - ОСОБА_10, як представник відділу, а не державний виконавець, як передбачено нормами діючого законодавства.

ОСОБА_11, представник ТОВ «ОТП Факторинг Україна», у судовому засіданні підтримала вимоги апеляційної скарги, просила апеляційну скаргу задовольнити.

ОСОБА_12, представник ОСОБА_4, у відзиві на апеляційну скаргу вважає необхідним скаргу залишити без задоволення. Ухвалу суду першої інстанції залишити без змін. Посилається на законність та обґрунтованість ухвали. Вказує, що до подання не додано копію виконавчого листа, про який вказується у поданні. Наявний виконавчий лист виданий за позовом ТОВ «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_13, ОСОБА_14 про стягнення заборгованості за кредитним договором. До подання не додано документів про надання дружиною ОСОБА_4 дозволу на отримання кредиту. Право власності на садовий будинок оформлено у встановленому законом порядку, тому суд правильно відмовив у зверненні стягнення на нього. Суб'єктом звернення з відповідним подання може бути державний виконавець, а не відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області. Тому вказаний відділ не може бути і апелянтом. Правильним є висновок суду про необхідність визначення частки боржника у спільному майні, на підтвердження чого не надано жодного доказу. Надання згоди дружиною на укладення кредитного договору чи договору іпотеки не свідчить про те, що остання надала згоду на відповідні дії відносно земельної ділянки, яка навіть не оформлена належним чином. Дружина надавала згоду на укладення відповідних угод тільки відносно частки ОСОБА_4. Свою частку в майні вона нікому не зобов'язувалась передавати. Майно подружжя не розділено, їх частки не визначено. Правових підстав для звернення стягнення на майно, яке належить фізичним особам у невизначеному розмірі, не має. ТОВ «ОТП Факторинг Україна» не є стороною по справі, а тому не має ніякого процесуального права приймати участь у розгляді справи.

ОСОБА_4 та його представник у судове засідання не з'явилися. ТОВ «ОТП Факторинг Україна» представника у судове засідання не направило. ОСОБА_5 у судове засідання не з'явилися Про дату, час і місце розгляду справи сповіщені належним чином. Причини неявки не повідомили. Відзиву на апеляційну скаргу, заяв та клопотань не надали.

Згідно із ч. 2 ст. 372 ЦПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.

Виходячи з вищевказаного, враховуючи строки розгляду справи, баланс інтересів сторін у як найскорішому вирішені питання щодо подання, колегія суддів ухвалила розглянути справу за відсутності її інших учасників.

Відповідно до ч. ч. 2, 6 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції перевіряє законність та обґрунтованість судового рішення суду першої інстанції в межах вимог, заявлений у суді першої інстанції, доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши пояснення осіб, які прийняли участь у судовому засіданні, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при постановленні ухвали, колегія суддів зазначає наступне.

Колегія суддів вважає, що погодитися з вищезазначеними висновками суду першої інстанції не можна. Цих висновків суд дійшов при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм процесуального права.

Відповідно до ст. ст. 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, роз'яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій. Сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Ці загальні правила стосуються і розгляду подання щодо звернення стягнення на нерухоме майно, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку.

За правилами, передбаченими ст. 377 ЦПК України, в редакції, чинній на час постановлення ухвали, питання про звернення стягнення на нерухоме майно, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, під час виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за поданням державного виконавця, приватного виконавця.

Суд негайно розглядає подання державного виконавця, приватного виконавця без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного виконавця, приватного виконавця.

Аналогічні положення містяться у ч. 10 ст. 440 ЦПК України, чинного на час розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до ст. ст. 1, 7 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» примусове виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) покладається на органи державної виконавчої служби та у визначених Законом України «Про виконавче провадження» випадках - на приватних виконавців.

Відповідно до цього Закону державними виконавцями є керівники органів державної виконавчої служби, їхні заступники, головні державні виконавці, старші державні виконавці, державні виконавці органів державної виконавчої служби.

З матеріалів справи вбачається, що 25.05.2017 р. заступником відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області - ОСОБА_10 було відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа від 24.05.2017 р. № 1512/7803/2012 (а. с. 5 - 6) та ухвалено постанову про арешт майна боржника (а. с. 7). 23.06.2017 р. заступником відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області - ОСОБА_10 було ухвалено постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника (а. с. 8 - 9). Подання до суду підписано заступником начальника відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області - ОСОБА_10.

Враховуючи наведене, заступник начальника відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області - Коржова Ю.Е. виконує функції державного виконавця, а не функції керівника відділу у вищевказаному виконавчому провадженні. З урахуванням вищенаведених приписів Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», посилання суду першої інстанції на порушення правил наведеного Закону які полягають в тому, що з даним поданням до суду звернувся представник відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області заступник начальника - ОСОБА_10, а не державний виконавець, являються хибними.

За правилами ст. 7 Закону України «Про іпотеку», за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь - якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

Відповідно до ст. 3 іпотечного договору № PML - 502/105/2008 від 10.07.2008 р. (а. с. 11 - 17) предметом іпотеки є - земельна ділянка, площею - 305 кв. м., кадастровий номер -НОМЕР_2, яка розташована в АДРЕСА_2, та належить ОСОБА_4 на підставі договору купівлі - продажу від 10 липня 2008 р., посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чепелевою Т.В. у реєстрі 2857, та розмішений цій земельній ділянці садовий будинок.

Матеріали справи не містять доказів, щодо визнання наведеного іпотечного договору № PML - 502/105/2008 не дійсним. Тому є хибним посилання суду першої інстанції на те, що подання заступника начальника відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області - Коржової Ю.Е. про звернення стягнення на земельну ділянку є передчасним, оскільки останньою не надані докази щодо звернення в суд з поданням про виділ частки із майна, що є у спільній сумісній власності.

Разом з тим, матеріали справи не містять відомостей про з'ясування питання щодо надання згоди іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки.

Таким чином, доводи апелянта про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права при постановлені оскарженої ухвали є обґрунтованими.

Доводи та вимоги апелянта про постановлення ухвали про задоволення подання є передчасними.

Таким чином, апеляційна скарга є частково обґрунтованою, підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 374, п. п. 1, 4 ст. 379 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, у випадку постановлення судового рішення при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, порушенні норм процесуального права чи неправильного застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкового судового рішення.

На підставі вищевикладеного, колегія судів вважає, що ухвала суду першої інстанції постановлена при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, порушенні норм процесуального права, неправильному застосуванні норм матеріального права, а тому підлягає скасуванню з направленням справи для продовження її розгляду до суду першої інстанції - Київського районного суду м. Одеси.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 379, 381, 382, 383, 384, 390 ЦПК України, Апеляційний суд Одеської області у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ,

постановив:

Апеляційну скаргу відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області - задовольнити частково.

Ухвалу Київського районного суду міста Одеси від 14 грудня 2017 року про відмову у зверненні стягнення на нерухоме майно, право власності на яке не зареєстровано у встановленому законом порядку- скасувати.

Справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повна постанова складена 05 листопада 2018 року.

Головуючий суддя: А. П. Заїкін

Судді: О. М. Таварткіладзе

С. О. Погорєлова