Ухвала суду № 77897175, 16.11.2018, Приморський районний суд м. Одеси

Провадження № 2/522/8871/18

Справа № 520/9588/16-ц

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2018 року м. Одеса

Суддя Приморського районного суду м. Одеси Бондар В.Я., розглянувши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Держави України про відшкодування за рахунок коштів Державного Бюджету України матеріальної та моральної шкоди, включення у трудовий стаж час, протягом якого ОСОБА_1 не працював,

ВСТАНОВИВ:

До Приморського районного суду м. Одеси 12.11.2018 року супровідним листом, на підставі ухвали Миколаївського апеляційного суду від 01.11.2018 року для визначення підсудності надійшла цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна про відшкодування за рахунок коштів Державного бюджету України матеріальної та моральної шкоди, включення у трудовий стаж часу, протягом якого ОСОБА_1 не працював.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.11.2018 року, головуючим по справі було призначено суддю Бондаря В.Я.

Дослідивши матеріали справи, суддя Бондар В.Я. приходить до висновку про наявність підстав для заявлення самовідводу з наступних підстав.

Статтею 15 Кодексу суддівської етики визначено, що неупереджений розгляд справ є основним обов'язком судді. Вказане випливає з принципу об'єктивності, визначеному у Бангалорських принципах поведінки суддів, відповідно до яких об'єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків.

Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Самовідвід мотивований тим, що вимоги сформовані до Апеляційного суду Одеської області, який є судом апеляційної інстанції, у межах апеляційного округу якого (території, на яку поширюються повноваження відповідного апеляційного суду) знаходиться Приморський районний суд м. Одеси. Зазначене обставина може викликати у позивача сумніви щодо об'єктивного розгляду справи.

Відповідно до ст. 39 ЦПК України за наявності підстав, зазначених у ст. 36 ЦПК України, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Заява про самовідвід судді заявлена до початку з'ясування обставин справи та перевірки доказами, тому відповідає вимогам ст. 39 ЦПК України.

Статтею 40 ЦПК України передбачено, що питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. Питання про самовідвід судді вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу.

У п. 2.5 «Бангалорських принципів поведінки судді» (схвалені резолюцією 2006/23 від 27 липня 2006 року) зазначається, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви у неупередженості судді.

Згідно п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (яка підлягає застосуванню відповідно до ст.9 Конституції та ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), закріплено принцип, за яким кожен має право на справедливий публічний розгляд його справи безстороннім судом.

Відповідно до практики ЄСПЛ (рішення від 09.11.2006 року у справі «Білуга проти України», від 28.10.1999 року у справі «Ветштан проти Швейцарії») важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві. Судді зобов'язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід або бути відведений.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Волков проти України» суд зазначив, що відповідно до п. 1 ст. 6 Європейської конвенції з прав людини кожен має право на розгляд його справи незалежним і безстороннім судом.

Згідно із практикою ЄСПЛ, розгляд даної справи, в якій вимоги заявлені до Апеляційного суду Одеської області, може викликати достатні підстави для сумнівів щодо забезпечення головуючим суддею по справі принципів незалежності та безсторонності, які вимагаються ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У рішеннях ЄСПЛ «Білуха проти України», «ОСОБА_2 проти Бельгії» суд зазначив, що навіть зовнішні прояви можуть мати певну важливість або, іншими словами, «правосуддя повинно не тільки чинитися, повинно бути також видно, що воно чиниться».

З огляду на вищевикладене, із метою зняття у сторін будь-яких сумнівів в об'єктивності та неупередженості судді при розгляді даної справи, заяву про самовідвід необхідно задовольнити, а справу передати до канцелярії суду для визначення іншого судді у порядку встановленому ст. 33 ЦПК України.

Керуючись ст. ст.12, 13, 36, 38-40 ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Заяву про самовідвід судді Приморського районного суду міста Одеси Бондаря Вячеслава Яковича – задовольнити.

Передати дану справу для повторного автоматизованого розподілу між суддями Приморського районного суду Одеси у порядку, передбаченому ч. 3 ст. 14 та ст.33 ЦПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В.Я. Бондар