Ухвала суду № 77896952, 16.11.2018, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 520/11701/18

Провадження № 2-з/522/576/18

УХВАЛА

16 листопада 2018 року м. Одеса

Суддя Приморського районного суду м.Одеси Шкамерда К. С., дослідивши матеріали заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання права власності, про перевод прав покупця та стягнення матеріальної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Київського районного суду м.Одеси з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 відповідно до якого просить:

1.про визнання недійсним Інвестиційного Договору №ГЕН-2-68, укладеного 16.05.2005 року між ОСОБА_3 та ВАТ Прогрес-Риелтор, як удаваний правочин.

2.визнати таким, що відбувся Інвестиційний договір №ГЕН-2-68 16.06.2005 року, у кладений між ОСОБА_1 та ВАТ «Прогрес-Риелтор».

3.Перевести права інвестора з ОСОБА_3 на ОСОБА_1;

4.визнати за ОСОБА_1 право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1;

5.визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири за адресою: м.Одеса, вул. Корольова, 81, корп.. 4, кв. 16, укладений 04.10.2005 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_4, як удаваний правочин.

6.Визнати таким, що відбувся договір купівлі-продажу квартири за адресою: м.Одеса, вул. Корольова, 81, корп.. 4, кв. 16, від 04.102005 року, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_4.

7.Перевести права інвестора з ОСОБА_2 на ОСОБА_1;

8.визнати за ОСОБА_1 право власності на квартиру , яка знаходиться за адресою: м.Одеса, вул. Корольова, 81, корп.. 4, кв. 16;

9.стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в рівних частках на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі 6 720 000 грн.

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 06.09.18 р. справу передано за підсудністю до Приморського районного суду м. Одеси.

14.11.2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про забезпечення позову шляхом накладення арешту та заборони на відчуження на квартиру за адресою: АДРЕСА_1, на квартиру за адресою: АДРЕСА_2, на квартиру за адресою: м.Одеса, вул. Ак.Корольова, 81, корп.. 4, кв. 22; шляхом заборони ОСОБА_2, ОСОБА_3, Днржавному реєстратору, Державним та /або приватним судовим виконавцям, та третім особам здійснювати будь-які дії щодо відчуження, переоформлення права власності, реєстрації в Державному реєстрі переходу прав власності на квартири за адресою: АДРЕСА_1, на квартиру за адресою: м.Одеса, вул. Ак.Корольова, 81, корп.. 4, кв. 16, на квартиру за адресою: м.Одеса, вул. Ак.Корольова, 81, корп.. 4, кв. 22, реєстрацію місця мешкання фізичних осіб в даних квартирах до вирішення спору по суті.

В обґрунтування заяви позивач вказує, що на теперішній час їй від судових виконавців стало відомо, що обидві квартири, які позивачка вважає власними, судовими виконавцями 05.07.2018 року виставляють на продаж на користь стягувачів за боргами ОСОБА_3.

Крім того, позивач вказує, що невжиття судом невідкладних дієвих засобів щодо забезпечення позовних вимог, можуть призвести до відчуження на користь та для задоволення вимог третіх осіб даних квартир, що є предметами позовних вимог, та долей в квартирі, що можуть забезпечити відшкодування матеріальної шкоди на користь ОСОБА_1 в сумі 6720000,00 грн.

Заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі, відповідно до вимог ст.153 ч.1 ЦПК України.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд приходить до висновку, що в задоволенні даної заяви слід відмовити, виходячи з наступного.

Згідно з ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред’явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року N 9 розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з’ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Враховуючи, що ст. 150 ЦПК України є дискреційною, суд, відмовляючи у застосуванні заходів забезпечення позову, приймає до уваги наявність обставин, які виключають можливість їх застосування.

Заходи забезпечення позову повинні відповідати і бути співмірними заявленим вимогам, а також мають бути безпосередньо пов’язанні з предметом спору, необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення.

При цьому, позивач у вищезазначеній заяві про забезпечення позову не довела існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду. В заяві відсутні дані, які б підтверджували наявність ризиків, які призведуть до невиконання або ускладнення виконання рішення суду, оскільки згідно поданої заяви ці дані ґрунтуються на особистому припущенні заявника. Крім того, позивачем до заяви про забезпечення позову не додано жодного доказу на обставини, якими позивач обгрунтовує дану заяву.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню.

На підставі наведеного, керуючись ст. 149, 151 153, 260 ЦПК України, та постановою Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання права власності про перевод прав покупця та стягнення матеріальної шкоди, - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через Приморський районний суд м.Одеси шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний строк з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом 15 днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя К.С. Шкамерда