Ухвала суду № 77895679, 15.11.2018, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 520/17136/18

Провадження № 1-кс/520/7029/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.11.2018 року

Слідчий суддя Київського районного суду міста Одеси Чаплицький В.В., при секретарі судового засідання Сницереві А.С., розглянувши в судовому засіданні в місті ОСОБА_1 клопотання слідчого Київського ВП в м.Одесі ГУНП в Одеській області ОСОБА_2, погоджене з прокурором Одеської місцевої прокуратури №1 ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №42018162010000068 від 26.09.2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з клопотання, слідчим відділом Київського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області здійснюється судове розслідування у кримінальному провадженні за № 42018162010000068, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26.09.2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

Виконуючи окреме доручення співробітниками Управління СБУ в Одеській області встановлено окремі обставини функціонування протиправної схеми з привласнення коштів в особливо великому розмірі, а також місця, де зберігаються предмети та документи, які можуть бути доказами у даному провадженні.

Зокрема, отримано дані, що 02.06.2003 року, на підставі договору № 16/06/02 та додатків до нього, укладених між Міністерством культури та мистецтв України та ТОВ «Фірма Будущее», останнє отримало виключні майнові авторські права на фільмофонд Одеської кіностудії, який містить понад 500 фільмів та є власністю держави. 65% виручених від трансляції та демонстрації вказаного фільмофонду коштів, згідно умов договору та відповідних додатків до нього, ТОВ «Фірма Будущее» зобов’язалось перераховувати Міністерству культури.

Натомість, відображаючи в офіційній звітності співпрацю лише з деякими російськими компаніями ООО «Арт технологии» (м. Москва) та ООО «ЭкзекьютивСервис» (м. Москва), ОСОБА_1 приховувала дійсні обсяги демонстрації кінофонду, співпрацюючи з невстановленими телерадіокомпаніями РФ, прокатними компаніями, в тому числі з громадянином РФ Серебренніковим ОСОБА_4 - керівником ООО «Детский сеанс».

Отримуючи надприбутки від демонстрації вітчизняного кінематографічного надбання, засновник ТОВ «Фірма Будущее» ОСОБА_1 привласнювала їх, акумулюючи на рахунках підконтрольних офшорних компаній, відкритих у банку «Рижський інвестиційний банк», а саме:

1.CE Cinema Limited, regnumber HE 146277 (3 KyriacouMatsiSt., RoussosLimassolTower, 6 thFloor, Office 6B, P.C. 3040, Limassol, Cyprus), зареєстрована в 2004 році.

2.Langarus Commercial Limited, regnumber HE 180333 (3 KyriacouMatsiSt., Roussos LimassolTower, 6 thFloor, Office 6A, P.C. 3040, Limassol, Cyprus), зареєстрована в 2006 році.

Обслуговує вказані рахунки представниця АТ «Рижський інвестиційний банк» громадянка України ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1. Так, ОСОБА_5, без отримання в установленому порядку банківської ліцензії, підшукує серед мешканців м. Одеси потенційних клієнтів АТ «Рижського інвестиційного банку», яким пропонує повний пакет дистанційного обслуговування у вказаній банківській установі, що включає: відкриття на підставних осіб (номінальних власників) компаній в офшорних зонах, відкриття та обслуговування банківських рахунків в АТ «РІБ», виведення коштів за кордон.

Під час розслідування здобуті дані, що на підставі угоди №16/06/02 укладеної між Міністерством культури та мистецтвУкраїни та посадовими особами ТОВ «Фірма Будущее», останніми отримано майнові авторськиправа на фільмофонд Одеської кіностудії який є власністю держави. Відповідно до умовугоди 65% отриманих від трансляції та демонстрації вказаного фільмофонду коштів ТОВ«Фірма Будущее» зобов’язалось перераховувати Міністерству культури та мистецтв України.В той же час посадовими особами ТОВ «Фірма Будущее» приховані, як обсяги демонстраціїкінофонду так і отримані від трансляції та демонстрації вказаного фільмофонду кошти. Внаслідокзазначених протиправних дій, посадовими особами ТОВ «Фірма Будущее» привласненідержавні грошові кошти в особливо великих розмірах, тобто що у 600 та більше разів перевищуєнеоподаткований мінімум доходів громадян.

Згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна право власності на об’єкт нерухомого майна – житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, станом на 26.10.2018 року зареєстровано на праві спільної часткової власності у розмірі 2/3 частки на підставі договору дарування серія та номер: 2795 від 24.06.2010 року належить НеверкоЄвгеннії Геннадіївні та праві спільної часткової власності у розмірі 1/3 ОСОБА_6.

Слідчий зазначає, що 13.11.2018 року на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Одеси, за адресою: АДРЕСА_2, було проведено обшук, в ході проведення якого було виявлено та вилучено наступні речі: жорсткий диск WD7SOBPKT – 8OPK4TO; жорсткий диск ST1000LM024; жорсткий диск JS5005SD606B.

У зв’язку із тим, що вилучені в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_2 речі мають істотне доказове значення для проведення повного, всебічного та неупередженого досудового розслідування по вказаному кримінальному провадженню та долучені до матеріалів кримінального провадження у якості речових доказів, слідчий просить накласти арешт на зазначені в клопотанні речі.

Слідчий в судове засідання не з’явився, надавши заяву про розгляд клопотання за його відсутності.

Власник майна в судове засідання не з’явився, згідно долученого слідчим рапорту, про дату та час судового засідання був повідомлений належним чином.

Розглянувши клопотання та долучені до нього матеріали, слідчий суддя приходить до наступного переконання.

Відповідно до п.п.1, 2 ст.131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходом забезпечення кримінального провадження є, зокрема, арешт майна.

Згідно з ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи.

При цьому, у відповідності до ч.2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч.5 ст.171 КПК України, клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.

Згідно ч.1 ст.98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об’єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об’єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправних шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до матеріалів, наданих з клопотанням, постановою слідчого від 13.11.2018 року вищезазначені речі було визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.

Розглянувши клопотання та долучені до нього матеріали, слідчий суддя приходить до переконання про наявність правових підстав для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, оскільки існує необхідність в забезпеченні збереження речових доказів. В свою чергу не накладення арешту на тимчасово вилучене майно може призвести до його знищення, приховання, що в свою чергу призведе до втрати доказів в рамках кримінального провадження та суттєво ускладнить процес встановлення істини по кримінальному провадженні.

Таким чином, враховуючи наявність правових підстав для накладення арешту на тимчасово вилучене майно, оскільки існує необхідність в забезпеченні його збереження, слідчий суддя приходить до переконання, що клопотання слідчого підлягає задоволенню, й, відповідно захід забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна підлягає застосуванню.

Керуючись ст.ст.170, 171, 172, 173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого Київського ВП в м.Одесі ГУНП в Одеській області ОСОБА_2, погоджене з прокурором Одеської місцевої прокуратури №1 ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №42018162010000068 від 26.09.2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України – задовольнити.

Накласти арешт на речі, які 13.11.2018 року були вилучені в ході проведення обшуку за адресою:м. Одеса, АДРЕСА_3, а саме:

1.жорсткий диск WD7SOBPKT – 8OPK4TO;

2. жорсткий диск ST1000LM024;

3. жорсткий диск JS5005SD606B.

Виконання ухвали про арешт майна покласти на слідчого Київського ВП в м.Одесі ГУНП в Одеській області ОСОБА_2

Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти діб з дня її проголошення до апеляційного суду Одеської області.

Слідчий суддя Чаплицький В. В.