Ухвала суду № 77895551, 13.11.2018, Київський районний суд м. Одеси

______________________

Справа № 520/7062/18

Провадження № 2-з/520/373/18

УХВАЛА

13.11.2018 року м. Одеса

Суддя Київського районного суду м. Одеси Салтан Л.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_1 до ОСОБА_4, третя особа ОСОБА_5, ОСОБА_6, про визнання права власності на спадкове майно,

ВСТАНОВИВ:

08 червня 2018 року позивачі ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_1 звернулися до Київського районного суду м. Одеси з позовною заявою до ОСОБА_4, третя особа ОСОБА_5, ОСОБА_6, про визнання права власності в порядку спадкування по 1/3 частину на квартиру АДРЕСА_1.

Ухвалою судді Київського районного суду м. Одеси від 16 липня 2018 року відкрито провадження у справі.

Надалі, позивач ОСОБА_1 надав до суду заяву про забезпечення позову, в якій просить накласти арешт на квартиру АДРЕСА_2.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст.152 ЦПК України,заява про забезпечення позову подається, зокрема, одночасно з пред’явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Заява про забезпечення позову відповідає вимогам ст. 151 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Частиною 2 ст.149 ЦПК України передбачено, що забезпечення позову допускається як до пред’явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з ч.3 ст.149 ЦПК України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до роз’яснень, викладених у пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з’ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв’язку із застосуванням відповідних заходів.

При цьому, насамперед забезпечення позову шляхом накладення арешту повинно бути обґрунтовано доказами, щодо наявності у відповідача у власності об’єктів нерухомого майна, на які позивач просить накласти арешт.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Метою забезпечення позову, згідно з вказаною постановою, є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Цей правовий висновок міститься у постанові Верховного суду України у справі за № 6-605цс16 від 25 травня 2016 року.

Позивачем не надано доказів, щодо наявності підстав для ухилення відповідача від виконання ймовірного рішення суду.

Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Керуючись ст. 149-153 ЦПК України, суддя, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_1 до ОСОБА_4, третя особа ОСОБА_5, ОСОБА_6, про визнання права власності на спадкове майно - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Одеської області шляхом подання до Київського районного суду м. Одеси апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання суддею, однак оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя Салтан Л. В.