Рішення № 77895261, 12.11.2018, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 12.11.2018 Справа № 554/2483/16-ц

Провадження №2/554/585/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2018 року Октябрський районний суд м.Полтави

в складі головуючого судді Чуванової А.М.

за участю секретаря Садошенко М.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом керівника Полтавської місцевої прокуратури ОСОБА_1 до виконавчого комітету Шевченківської районної у м. Полтаві ради, Шевченківської районної у м.Полтаві ради, ОСОБА_2 про визнання недійсним та скасування рішень про надання у власність земельної ділянки, визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку, повернення земельної ділянки, треті особи: Полтавська міська рада, Полтавське міське управління земельних ресурсів та земельного кадастру, Управління Держгеокадасту у м.Полтаві, Полтавський міський парк культури та відпочинку «Перемога», Управління з питань містобудування та архітектури виконавчого комітету Полтавської міської ради, -

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2016 року Полтавська місцева прокуратура звернулась до суду з позовом, згодом уточнивши його, до виконавчого комітету Шевченківської районної у м. Полтаві ради, Шевченківської районної у м. Полтаві ради, ОСОБА_2 про визнання недійсним та скасування рішень про надання у власність земельної ділянки, визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку, повернення земельної ділянки.

В обґрунтування позову зазначила, що на підставі постанови прокурора Полтавської місцевої прокуратури від 23.04.2013 року проведено перевірку у порядку нагляду за додержанням і застосуванням законів у діяльності Полтавської міської ради. Проведеною перевіркою в порядку нагляду за додержанням і застосуванням законів у діяльності Полтавської міської ради встановлено порушення вимог Земельного Кодексу України при розпорядженні землями парку «Перемога» в м. Полтаві. Так, за результатами розслідування кримінальної справи відносно засудженого завідуючого Полтавським сектором охорони навколишнього природного середовища ОСОБА_3 за ч.2 ст.367 КК України доведено, що він упродовж 2009-2010 років незаконно погодив висновки про погодження проектів землеустрою щодо надання у власність 17 земельних ділянок на території заповідного парку-пам'ятника садово-паркового мистецтва місцевого значення - парку «Перемога». Зокрема, ОСОБА_2 незаконно погоджено та передано у власність земельну ділянку по вул.Карла Лібкнехта,81-л у м.Полтаві, площею 1000 кв.м. для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, що знаходиться під об'єктом природно-заповідного фонду - заповідного парку-пам'ятника садово-паркового мистества місцевого значення парку «Перемога» в м.Полтаві.

Позивач зазначав, що рішенням виконавчого комітету Октябрської районної у м. Полтаві ради від 28.07.2009 року № 332 ОСОБА_2 надано дозвіл на виготовлення проекту відведення зі складу земель житлової та громадської забудови міста земельної ділянки, площею 1 000 кв. м, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, що розташована за адресою: вул.Карла Лібкнехта,81-л у м.Полтаві.

Рішенням виконавчого комітету Октябрської районної у м. Полтаві ради від 26.01.2010 року №26 було затверджено проект відведення та передано у власність ОСОБА_2 зі складу земель житлової чи громадської забудови міста вищевказану земельну ділянку, на підставі якого останній отримав державний акт на право власності на земельну ділянку від 12.05.2010 року.

Спірна земельна ділянка віднесена до категорії парків пам'яток садово-паркового мистецтва місцевого значення, а саме: входить до складу парку пам'ятки «Парк Перемоги».

При цьому, Полтавською міською радою не приймалося рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки парку «Перемоги» та рішення щодо зміни її цільового призначення. Також така зміна не погоджувалася з Кабінетом Міністрів України.

Посилаючись на наведене, просив визнати незаконним та скасувати рішення виконавчого комітету Октябрської районної у м. Полтаві ради від 28.07.2009 року за №332, яким ОСОБА_2 надано дозвіл на виготовлення проекту відведення зі складу земель житлової та громадської забудови міста земельної ділянки по вул.Карла Лібкнехта, 81-л, площею 1000 м.кв. для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд; визнати незаконним та скасувати рішення виконавчого комітету Октябрської районної у м. Полтаві ради від 26.01.2010 року за №26, яким затверджено проект відведення та передано у власність ОСОБА_2 зі складу земель житлової та громадської забудови міста земельну ділянку по вул.Карла Лібкнехта,81-л, площею 1000 м.кв. для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд; визнати незаконним та скасувати рішення сесії Октябрської районної у м. Полтаві ради від 28.01.2010 року про затвердження рішення виконавчого комітету Октябрської районної у м. Полтаві ради від 26.01.2010 року № 26, яким надано дозвіл ОСОБА_2 на розроблення проекту відведення земельної ділянки по вул.К.Лібнехта, 81-л у м. Полтаві площею 1000 кв.м; визнати недійсним та скасувати рішення сесії Октябрської районної у м. Полтаві ради від 30.07.2009 року про затвердження рішення виконавчого комітету Октябрської районної у м. Полтаві ради від 28.07.2009 року № 332, яким затверджено ОСОБА_2 проект відведення земельної ділянки по вул.К.Лібнехта, 81-л у м. Полтаві площею 1000 кв.м. для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та передачу їх у власність; визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯИ №262290 від 12.05.2010 року кадастровим номером 5310137000:15:017:0031; зобов’язати ОСОБА_2 повернути до земель запасу Полтавської міської ради земельну ділянку у м. Полтаві по вул.Карла Лібкнехта, 81-л, площею 1000 м.кв. кадастровим номером 5310137000:15:017:0031 вартістю 193 800 грн; стягнути солідарно з виконавчого комітету Октябрської районної у м. Полтаві ради, Октябрської районної у м.Полтаві ради та ОСОБА_2 на користь прокуратури Полтавської області понесені витрати на сплату судового збору в сумі 9797 гривень.

Рішенням Октябрського районного суду м.Полтави від 10.11.2016 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Полтавської області від 16.02.2017 року, по даній цивільній справі у задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 13.09.2017 року рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 10.11.2016 року та ухвала апеляційного суду Полтавської області від 16.02.2017 року скасовані, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою суду від 14.11.2017 року цивільну справу прийнято до провадження та призначено до судового розгляду.

Згідно розпорядження керівника апарату Октябрськього районного суду м.Полтави №2168 від 28.09.2018 року призначено повторний автоматизований розподіл судових справі, у зв’язку з рішенням Вищої ради правосуддя від 25.09.2018 року про звільнення судді Кулешової Л.В. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючим по справі визначено суддю Чуванову А.М.

Ухвалою суду від 02.10.2018 року вказана цивільна справа була прийнята до провадження за правилами спрощеного позовного провадження.

Представник Шевченківської районної у м.Полтаві ради та її виконавчого комітету надав заяву про застосування наслідків спливу позовної давності, у зв’язку з обізнаністю з 2010 року прокуратури Октябрського району м.Полтави про прийняття оскаржуваних рішень, а саме з 25.05.2010 року (т.3 а.с.196-198).

Представник Шевченківської районної у м.Полтаві ради та її виконавчого комітету надав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. В обгрунтування своїх заперечень зазначив, що постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 20.01.2014 року та вирок суду відносно ОСОБА_3 не мають преюдиційної сили, оскільки в адміністративній справі вони не брали участі та позовні вимоги і оскаржувані дії відповідача не стосуються дій, вчинених винною особою. Окрім цього, на час розгляду даної справи у суді не існує жодного документа, затвердженого в установленому законом порядку, який би визначав межі парку пам’ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення «Парк «Перемоги». У поданому позові прокурор не обґрунтував належними доказами порушення державного інтересу за захистом якого він міг би звернутися у цій справі(т.3 а.с.202-209).

Згідно письмових пояснень щодо позову Полтавської міської ради, є незаконними та необґрунтованими доводи позивача щодо факту існування у конкретних земельних правовідносинах, що виникли між фізичною особою та органами місцевого самоврядування м.Полтави інтересу держави Україна (загальнодержавного інтересу), що має цивільну правову природу. Матеріали судової справи не містять жодного доказу про існування рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування про створення парку-пам’ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення – парку «Перемоги» на площі 30,9 га. Прокурором не доведено жодним чином наявність суспільного інтересу щодо позбавлення ОСОБА_2 його власної земельної ділянки. Позов керівника Полтавської місцевої прокуратури заявлено з пропуском строку позовної давності, оскільки про наявність оскаржуваних рішень прокурору було відомо із 25.05.2010 року. Просив відмовити прокурору у задоволенні позовних вимог повністю(т.3 а.с.18-29).

Відповідно заперечень Полтавської місцевої прокуратури Полтавської області на пояснення третьої особи, право приватної власності незаконно набуто ОСОБА_2 на спірну земельну ділянку із земель комунальної власності, тому позовні вимоги не суперечать загальним принципам і критеріям правомірного втручання в право особи на мирне володіння майном. Прокурором строк позовної давності не пропущений, оскільки жодних даних, що площу парку «Перемога» зменшено за рахунок спірної земельної ділянки, в ході перевірки та в ході судового розгляду справи №816/4424/13-а прокуратурою не отримано. Більше того, адміністративний позов прокурора, який стосувався порушень під час зміни меж парку «Перемога» задоволено лише 20.01.2014 року. 25.01.2014 року начальником відділу представництва інтересів громадян і держави в судах прокуратури м.Полтави зареєстровано рапорт та в цей же день до ЄРДР внесено відомості за ч.2 ст.367 КК України. З позовом прокуратура звернулась до суду у березні 2016 року (т.3 а.с.43-54).

Відповідач ОСОБА_2 подав до суду заяву про застосування позовної давності, в якій вказав, що з подання прокурора вбачається, що позивачу про порушення прав територіальної громади, зменшення розміру земельної ділянки парку «Перемога» достовірно стало відомо в червні 2013 року. Прокурор звернувся в суд з позовом в грудні 2016 року поза межами строку позовної давності (т.3 а.с.82).

Згідно відповіді на відзив, прокурор просив відмовити у задоволенні заяви представника відповідачів виконавчого комітету Шевченківської районної у м. Полтаві ради та Шевченківської районної у м. Полтаві ради про застосування наслідків спливу позовної давності.

Підставою для скасування спірних рішень є, перш за все, порушення виконавчим комітетом Шевченківської районної у м. Полтаві ради, Шевченківською районною у м. Полтаві радою ч. 4 ст. 83 Земельного кодексу України, згідно якої до земель комунальної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать, зокрема, землі під об'єктами природно-заповідного фонду.

Знаходження земельної ділянки під об’єктом природно-заповідного фонду підтверджується вироком Київського районного суду м.Полтави від 23.04.2015 року, залишеним в силі ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 02.07.2015 року та ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 19.11.2015 року та матеріалами відповідного кримінального провадження, постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 20.01.2014 року у справі №816/4424/13-а, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 09.04.2014 року, матеріалами проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_2, графічними матеріалами створення парку, графічними матеріалами містобудівної документації міста Полтави.

Відповідно до судової земельно-технічної експертизи №5630/10685 від 29.09.2014 року земельна ділянка по вул. Карла Лібкнехта, 81-л у м. Полтаві розташована в межах парку-пам’ятки садово-паркового мистецтва «Парк «Перемога». Також, містобудівною документацією не передбачено використання спірної земельної ділянки для містобудівних цілей.

Прокурор, згідно уточнених позовних вимог, просив позов задовольнити повністю.

Представник виконавчого комітету Шевченківської районної у м. Полтаві ради, Шевченківської районної у м. Полтаві ради до суду не з’явився, відповідачі належним чином повідомлені про повідомлені про дату, час та місце розгляду справи. Відповідачі надали відзив на позов прокурора.

Відповідач ОСОБА_2 до суду не з’явився, про розгляд справи повідомлений належним чином.

Представник третьої особи Полтавської міської ради до суду не з’явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутність, в якій заперечував проти задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Представник третьої особи Управління з питань містобудування та архітектури виконавчого комітету Полтавської міської ради до суду не з’явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутність, просив залишити позовні вимоги без задоволення.

Треті особи: Полтавське міське управління земельних ресурсів та земельного кадастру, Управління Держгеокадасту у м.Полтаві, Полтавський міський парк культури та відпочинку «Перемога» до суду своїх представників не направили, про розгляд справи повідомлені належним чином.

Суд вважає можливим, у відповідності до положень ст.223 ЦПК України, розглянути справу у відсутність учасників справи, які не з’явились до суду, на підставі наявних у справі даних і доказів. Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, вивчивши матеріали справи та надані сторонами докази, вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що рішенням виконавчого комітету Октябрської районної у м.Полтаві ради від 28.07.2009 року № 332 «Про надання дозволу на виготовлення проектів відведення земельних ділянок» надано ОСОБА_2 дозвіл на виготовлення проекту відведення зі складу земель житлової та громадської забудови міста земельної ділянки по вул. Карла Лібкнехта, 81-Л у м. Полтаві, площею 1000,29 кв. м, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (т.1 а.с.18-19).

Рішенням виконавчого комітету Октябрської районної у м. Полтаві ради від 26.10.2010 року № 26 «Про передачу у власність земельних ділянок для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд та для ведення садівництва» погоджено проект відведення та передання у власність ОСОБА_2 вищевказаної земельної ділянки (т.1 а.с.20).

Рішеннями тридцять третьої та тридцять восьмої сесій V скликання Октябрської районної у м. Полтаві ради від 30.07.2009 року та від 28.01.2010 року «Про затвердження рішень виконавчого комітету Октябрської районної у м. Полтава ради» затверджено вищезазначені рішення виконавчого комітету Октябрської районної у м. Полтаві ради.

Відповідно до ст. 51 ЗК України до земель рекреаційного призначення належать земельні ділянки зелених зон і зелених насаджень міст та інших населених пунктів.

Статтею 19 ЗК України (тут і далі - у редакції, що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) визначено перелік категорій земель за їх цільовим призначенням, а саме: а) землі сільськогосподарського призначення ; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Відповідно до преамбули Закону України «Про природно-заповідний фонд» (тут і далі - у ред. від 08.01.2004), природно-заповідний фонд становлять ділянки суші і водного простору, природні комплекси та об'єкти яких мають особливу природоохоронну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність і виділені з метою збереження природної різноманітності ландшафтів, генофонду тваринного і рослинного світу, підтримання загального екологічного балансу та забезпечення фонового моніторингу навколишнього природного середовища.

Стаття 3 вказаного Закону, а також ст. 43 ЗК України визначають, що до природно-заповідного фонду належать, зокрема, штучно створені об'єкти - ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва.

Рішенням виконавчого комітету Полтавської обласної ради депутатів трудящих від 24.12.1970 року № 555 затверджено та взято під охорону пам'ятки природи місцевого значення, згідно з додатком, до якого включено парк «Перемога» (т.1 а.с.37-38).

Рішенням Полтавської обласної ради від 22.11.1984 року № 453 «Про межі територій і об'єктів природно заповідного фонду області згідно класифікації» віднесено до парку пам'ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення парк «Перемоги», який розташований на земельній ділянці, площею 30,9 га.

27.05.2001 року дирекцією міського парку культури та відпочинку взято на себе охоронне зобов'язання з забезпечення режиму охорони та збереження парку пам'ятки садово-паркового мистецтва парк «Перемоги» відповідно до рішення виконавчого комітету Полтавської обласної ради депутатів трудящих від 24 грудня 1970 року № 555 у межах м. Полтави, загальною площею 30,9 га.

Як встановлено судом, належна ОСОБА_2 земельна ділянка по вул. Карла Лібкнехта, 81-л у м. Полтаві була виділена останньому зі складу земель житлової та громадської забудови.

Згідно з висновком комісійної судової земельно-технічної експертизи від 29.09.2014 року земельна ділянка по вул. Карла Лібкнехта, 81-л у м. Полтаві розташована в межах парку пам'ятки садово-паркового мистецтва «Парк Перемоги», основне цільове призначення земельної ділянки не змінювалося. Розроблені проекти землеустрою щодо відведення у власність вказаної земельної ділянки та технічна документація на земельну ділянку не відповідають вимогам чинного законодавства (т.1 а.с.30-32).

Також, постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 20.01.2014 року у справі № 816/4424/13-а, встановлена обставина, що з дати прийняття рішень від 24.12.1970 року №555 та від 22.11.1984 року №453 парк «Перемога» з відповідними площами відноситься (є підставою) для включення до Переліку об'єктів природно-заповідного фонду Полтавської області. Крім того, вказаним судовим рішенням, яке набрало законної сили, достеменно встановлено, що станом на 01.01.2009, 01.01.2011 та 01.01.2013 року земельні ділянки площею 30,9 га мали статус об'єкта природно-заповідного фонду Полтавської області, що також стверджує Департамент з питань нафтогазового комплексу, промисловості, екології та природних ресурсів в листі від 25.12.2013 року № 2069/06/14 (т.1 а.с.21-25).

Згідно зі ст.20 ЗК України віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земель провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою або приймають рішення про створення об'єктів природоохоронного та історико-культурного призначення. Зміна цільового призначення земель, які перебувають у власності громадян або юридичних осіб, здійснюється за ініціативою власників земельних ділянок у порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Доказів того, що органами виконавчої влади до передачі у власність ОСОБА_2 спірної земельної ділянки приймалось рішення про зміну цільового призначення зазначеної земельної ділянки, матеріали справи не місять.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На час прийняття оскаржуваного рішення «Про надання дозволу на виготовлення проектів відведення земельних ділянок» виконавчому комітету було надано інформацію щодо цільового призначення спірної земельної ділянки як землі житлової та громадської забудови, яка заздалегідь погоджена з відповідними контролюючими органами.

Згідно ч.ч. 4, 6 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Вироком Київського районного суду м. Полтави від 23.04.2015 року визнано завідуючого Полтавським сектором охорони навколишнього середовища Державного управління охорони навколишнього середовища у Полтавській області ОСОБА_3 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.367 КК України.

Зазначеним вироком встановлено протиправність дій ОСОБА_3 щодо погодження проектів землеустрою з відведення у власність 17 земельних ділянок із земель пам'ятки природи місцевого значення - парка «Перемоги» для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, загальною площею 1,62 га, у тому числі і належної ОСОБА_2 земельної ділянки.

Таким чином, беручи до уваги, що рішення про зміну цільового призначення земельної ділянки, виділеної у власність ОСОБА_2 не приймалось, розроблені проекти землеустрою щодо відведення у власність вказаної земельної ділянки та технічна документація на земельну ділянку не відповідають вимогам чинного законодавства, а протиправність дій завідуючого Полтавським сектором охорони навколишнього середовища Державного управління охорони навколишнього середовища у Полтавській області ОСОБА_3 щодо погодження проектів землеустрою з відведення у власність, зокрема, спірної земельної ділянки із земель пам'ятки природи встановлена вироком суду, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 21 ЗК України, порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для визнання недійсними рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування про надання (передачу) земельних ділянок громадянам та юридичним особам.

За таких обставин, встановивши факт незаконності передачі спірної земельної ділянки із земель пам'ятки природи, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог про визнання незаконними та скасування рішень виконавчого комітету Октябрської районної у м. Полтаві ради і сесій Октябрської районної у м. Полтаві ради про надання дозволу на виготовлення проекту відведення земельної ділянки, а також відведення і передання у власність земельної ділянки по вул.Карла Лібкнехта,81-л у м.Полтаві, площею 1 000 м.кв., ОСОБА_2

Також, підлягає задоволенню вимога позивача про визнання недійсним Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯИ №262290 від 12.05.2010 кадастровим номером 5310137000:15:017:0031, оскільки вказаний документ був виданий на підставі рішення виконавчого комітету Октябрської районної у м. Полтаві ради, яке визнано судом незаконним і скасовано.

Згідно п.п. а, в ч. 3 ст. 83 ЗК України (в редакції чинній на момент прийняття рішень) до земель комунальної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать : землі загального користування населених пунктів (майдани, вулиці, проїзди, шляхи, набережні, пляжі, парки, сквери, бульвари, кладовища, місця знешкодження та утилізації відходів тощо); землі під об'єктами природно-заповідного фонду, історико-культурного та оздоровчого призначення, що мають особливу екологічну, оздоровчу, наукову, естетичну та історико-культурну цінність, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Положеннями ст. 387 ЦК України власнику надано право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Статтею 330 ЦК України встановлено, що в разі, якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до ст. 388 ЦК України майно не може бути витребуване у нього.

Статтею 396 ЦК України встановлено, що особа, яка має речове право на чуже майно, має право на захист цього права відповідно до положень глави 29 ЦК України, в тому числі і на витребування цього майна від добросовісного набувача.

З аналізу наведених правових норм можна дійти висновку про обґрунтованість вимог позивача щодо покладення на ОСОБА_2 обов'язку повернути земельну ділянку по вул.Карла Лібкнехта,81-л у м.Полтаві, площею 1 000 м.кв, кадастровий номер 5310137000:15:017:0031.

Зазначене також узгоджується з судовою практикою ЄСПЛ у справі «Спорронґ і Льоннрот проти Швеції» від 23.09.1982 року та інших справах, які слід оцінювати на предмет сумісності заходу втручання в право особи на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу, а саме: чи є втручання законним; чи переслідує воно «суспільний», «публічний» інтерес; чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям. ЄСПЛ констатує порушення статті 1 Першого протоколу, якщо хоча б одного критерію не буде додержано.

Прийняття рішення про передачу в приватну власність землі державної чи комунальної власності позбавляє Український народ загалом (стаття 13 Конституції України) або конкретну територіальну громаду правомочностей власника землі в тому обсязі, який дозволяє її статус як землі відповідно державної чи комунальної власності. В цьому контексті в сфері земельних правовідносин важливу роль відіграє конституційний принцип законності набуття та реалізації права власності на землю в поєднанні з додержанням засад правового порядку в Україні, відповідно до яких органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (статті 14, 19 Конституції України).

Отже правовідносини, пов'язані з вибуттям земель із державної чи комунальної власності, становлять «суспільний», «публічний» інтерес, а незаконність (якщо така буде встановлена) рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, на підставі якого земельна ділянка вибула з державної чи комунальної власності, такому суспільному інтересу не відповідає.

Стаття 1 Першого протоколу гарантує захист права на мирне володіння майном особи, яка законним шляхом, добросовісно набула майно у власність, і для оцінки додержання «справедливого балансу» в питаннях позбавлення майна мають значення обставини, за якими майно було набуте у власність, поведінка особи, з власності якої майно витребовується.

В ході судового розгляду представники відповідачів, ОСОБА_2 заявили про пропуск позивачем строків позовної давності для звернення до суду.

Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Звертаючись до суду з позовом в квітні 2016 року позивач вказував, що згідно постанови заступника прокурора м. Полтави від 23.04.2013 року в порядку нагляду за додержанням і застосуванням законів у діяльності Полтавської міської ради проведено перевірку, якою встановлено порушення вимог земельного законодавства з боку Полтавської міської ради при розпорядженні землями парку «Перемога».

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 20.01.2014 року визнано протиправним та скасовано рішення 16 сесії Полтавської міської ради 6 скликання від 18.12.2011 року «Про затвердження технічної документації із землеустрою та оформлення права постійного користування земельною ділянкою за адресою просп..Першотравневий,20».

25.01.2014 року начальником відділу представництва інтересів громадян і держави в судах прокуратури м. Полтави зареєстровано рапорт та внесено відомості до Єдиного реєстру судових розслідувань за №42014170010000001, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України.

Таким чином, отримані представником прокуратури 25.05.2010 року вищевказані рішення виконавчого комітету для здійснення перевірки дотримання норм земельного законодавства не містили очевидних та безумовних порушень закону, натомість в них йшла мова про віднесення виділених земельних ділянок до земель житлової та громадської забудови.

Зазначені обставини потребували спеціальної перевірки, яка була проведена на підставі постанови прокурора Полтавської місцевої прокуратури від 23.04.2013 року та виявила порушення вимог земельного законодавства з боку Полтавської міської ради при розпорядженні землями парку «Перемога». До суду з позовом прокуратура звернулась в квітні 2016 року.

З огляду на викладене, строк позовної давності необхідно обраховувати саме з січня 2014 року, та зважаючи на час звернення з позовом до суду в квітні 2016 року, підстав вважати строк позовної давності пропущеним не має.

Відповідно до ст.141 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Враховуючи задоволення позовних вимог в повному обсязі, з відповідачів - виконавчого комітету Шевченківської районної у місті Полтаві ради, Шевченківської районної у місті Полтаві ради та ОСОБА_2 на користь прокуратури Полтавської області підлягають стягненню понесені судові витрати на загальну суму 9797 гривень, відповідно з кожного відповідача до стягнення підлягає по 3265,67 гривень.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12,13,81,141,223,259,263-265,268 ЦПК України, ст.ст.387,330,396 ЦК України,ст.ст.20,51,83,152 ЗК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов керівника Полтавської місцевої прокуратури ОСОБА_1 до виконавчого комітету Шевченківської районної у м. Полтаві ради, Шевченківської районної у м. Полтаві ради, ОСОБА_2 про визнання недійсним та скасування рішень про надання у власність земельної ділянки, визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку, повернення земельної ділянки, треті особи: Полтавська міська рада, Полтавське міське управління земельних ресурсів та земельного кадастру, Управління Держгеокадасту у м.Полтаві, Полтавський міський парк культури та відпочинку «Перемога», Управління з питань містобудування та архітектури виконавчого комітету Полтавської міської ради, - задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати рішення виконавчого комітету Октябрської районної у м. Полтаві ради від 28.07.2009 року за №332, яким ОСОБА_2 надано дозвіл на виготовлення проекту відведення зі складу земель житлової та громадської забудови міста земельної ділянки по вул.Карла Лібкнехта, 81-л, площею 1000 м.кв. для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

Визнати незаконним та скасувати рішення виконавчого комітету Октябрської районної у м. Полтаві ради від 26.01.2010 року за №26, яким затверджено проект відведення та передано у власність ОСОБА_2 зі складу земель житлової та громадської забудови міста земельну ділянку по вул.Карла Лібкнехта,81-л, площею 1000 м.кв. для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

Визнати незаконним та скасувати рішення сесії Октябрської районної у м. Полтаві ради від 28.01.2010 року про затвердження рішення виконавчого комітету Октябрської районної у м. Полтаві ради від 26.01.2010 року № 26, яким надано дозвіл ОСОБА_2 на розроблення проекту відведення земельної ділянки по вул.К. Лібкнехта, 81-л у м. Полтаві площею 1000 кв.м.

Визнати недійсним та скасувати рішення сесії Октябрської районної у м. Полтаві ради від 30.07.2009 року про затвердження рішення виконавчого комітету Октябрської районної у м. Полтаві ради від 28.07.2009 № 332, яким затверджено ОСОБА_2 проект відведення земельної ділянки по вул. К.Лібкнехта, 81-л у м. Полтаві площею 1000 кв.м. для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та передачу їх у власність.

Визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯИ №262290 від 12.05.2010 року кадастровим номером 5310137000:15:017:0031.

Зобов’язати ОСОБА_2 повернути до земель запасу Полтавської міської ради земельну ділянку у м. Полтаві по вул. Карла Лібкнехта, 81-л, площею 1000 м.кв. кадастровим номером 5310137000:15:017:0031 вартістю 193 800 гривень.

Стягнути з виконавчого комітету Шевченківської районної у м. Полтаві ради, місцезнаходження: вул. І.Мазепи,30, м. Полтава, Шевченківської районної у м. Полтаві ради, місцезнаходження: вул. І.Мазепи,30, та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, НОМЕР_1, виданий Тячівським РВ УМВС України в Закарпатській області 21.06.2000 року, на користь прокуратури Полтавської області, місцезнаходження: м.Полтава, вул. 1100-річчя Полтави, 7, р/р 35210088006160 банк ДКСУ м. Київ МФО 820172 ЗКПО 02910060, код класифікації видатків бюджету-2800, понесені судові витрати на загальну суму 9797 гривень, відповідно з кожного відповідача - по 3265,67 гривень.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Полтавського апеляційного суду шляхом подання протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

У відповідності до п.п.15.5 п.15 розділу 13 Перехідних положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Учасники справи:

позивач: Полтавська місцева прокуратура, місцезнаходження: 36020 вул.Козака,1, м.Полтава;

відповідачі:

виконавчий комітет Шевченківської районної у м.Полтаві ради, місцезнаходження: вул. І.Мазепи,30, м. Полтава;

Шевченківська районна у м. Полтаві рада, місцезнаходження: вул. І.Мазепи,30;

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючий за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, НОМЕР_1, виданий Тячівським РВ УМВС України в Закарпатській області 21.06.2000 року;

Треті особи:

Полтавська міська рада, місцезнаходження: вул.Соборності,36, м.Полтава, 36000;

Полтавське міське управління земельних ресурсів та земельного кадастру, місцезнаходження: вул.Соборності,36, м.Полтава, 36000;

Управління Держгеокадасту у м.Полтаві, місцезнаходження: вул.Крамського,9, м.Полтава,36000;

Полтавський міський парк культури та відпочинку «Перемога», місцезнаходження: просп.Першотравневий,20, м.Полтава,36011;

Управління з питань містобудування та архітектури виконавчого комітету Полтавської міської ради, місцезнаходження: вул.Соборності,36, м.Полтава, 36000.

Суддя: А.М.Чуванова