Постанова № 77894640, 15.11.2018, Південноукраїнський міський суд Миколаївської області (до 25.04.2025 - Южноукраїнський міський суд Миколаївської області)

Справа №: 486/1353/18 Провадження № 3/486/502/2018

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 листопада 2018 року Южноукраїнський міський суд Миколаївської області

у складі: головуючого судді - Савіна О. І.

при секретарі - Архіповій К.В. , Устьянові Ю.М.

за участю: особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від Головного управління Державної фіскальної служби у Микоаївській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП: НОМЕР_1, працюючого директором ДП "КМУ" ПАТ "Теплоенергомонтаж", що проживає в ІНФОРМАЦІЯ_2 (Леніна), 12 кв. 116

за ч. 1 ст. 163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення №344 від 15.08.2018 року, який звернутий Головним управлінням Державної фіскальної служби у Миколаївській області, на думку останнього, ОСОБА_1, будучи директором ДП "КМУ" ПАТ "Теплоенергомонтаж", порушив порядок ведення податкового обліку занизивши податок на прибуток на суму 259 427 грн., чим порушив п.44.1 ст. 44, пп.134.1.1 п. 134.1, ст. 134 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року, занизив податок на додану вартість в сумі 281 256 грн., порушивши п. 198.1, п.198.3 ст. 198, п.200.1, п.200.2 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року, зі змінами та доповненнями.

У зв’язку з цим притягується до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме, за порушення керівниками та посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку.

В судовому засіданні ОСОБА_1 не визнав свою вину та пояснив, що податковий облік на підприємстві проводився відповідно до норм законодавства та встановленого порядку, жодних занижень на прибуток та податку на додану вартість не вчинялось, а відповідно не було жодних порушень податкового законодавства. Отриманий у поштовому відділенні Акт про результати перевірки, був в подальшому оскаржений до Державної Фіскальної Служби України, де і перебуває на розгляді. На підтвердження надав відповідні копії документів. Просив закрити провадження у справі.

Державний ревізор-інспектор відділу перевірок платників основних галузей економіки управління аудиту ОСОБА_2 в судове засідання не з’явилась, на адресу суду надійшло повідомлення Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області про її зайнятість в інших перевірках, у зв’язку з чим ДФС просять розглянути справу без її участі та участі представника і ухвалити судове рішення в межах Кодексу України про адміністративні правопорушення. Додатково повідомили, що на адресу суду були надіслані всі матеріали з додатками для розгляду справи.

Вислухавши пояснення ОСОБА_1, який не визнав своєї вини у вчиненні вказаного правопорушення, пославшись на відсутність об’єктивних доказів скоєння ним правопорушення враховуючи, що Головне управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області інших доказів вчинення ОСОБА_3 адміністративного правопорушення не надало, суд вправі вирішити справу на підставі доказів, що є у справі.

В судовому засіданні були досліджені Акт про результати документальної планової виїзної перевірки від 15.08.2018 року № 1974/14-29-14-01/36230557 (а.с. 1-30), Акт про неможливість розпочати документальну планову виїзну перевірку, через виїзд начальника в службове відрядження (а.с. 31-32) та Акт про неможливість вручення для ознайомлення та підписання акту документальної планової виїзної перевірки та протоколу про адміністративне правопорушення у зв’язку з перебуванням директора у відпустці (а.с. 33-34).

Статею 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності в судовому засіданні заперечує проти вчинення адміністративного правопорушення, єдиним доказом, долученим до протоколу про адміністративне правопорушення, являється Акт про результати перевірки, який не визнається ОСОБА_3, та який оскаржений у встановленому законом порядку. Оскільки законність вказаного Акту не підтверджено належним чином, інші докази на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення в матеріалах справи відсутні, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, не знайшла свого підтвердження в ході судового слідства.

Таким чином. всупереч положенням ст. 256 КУпАП, а також ст. 251 КУпАП, якою визначені докази в справі про адміністративне правопорушення, надані суду матеріали не містять належних доказів, які б давали суду можливість ухвалити судове рішення по суті адміністративного правопорушення.

Вина особи не може ґрунтуватись на припущеннях, а тому, відповідно до п. 1) ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення, провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв’язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 не вбачається складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, оскільки матеріали справи не містять достатніх доказів на підтвердження факту вчинення ним зазначеного адміністративного правопорушення.

У відповідності до ч. 1, 2 ст. 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: 1) про накладення адміністративного стягнення; 2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу; 3) про закриття справи. Постанова про закриття справи виноситься при оголошенні усного зауваження, передачі матеріалів на розгляд громадської організації чи трудового колективу або передачі їх прокурору, органу досудового розслідування, а також при наявності обставин, передбачених статтею 247 цього Кодексу.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що в розумінні п.1) ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення, в діях ОСОБА_1 відсутні подія і склад правопорушення передбаченого ч.1 ст. 163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у зв’язку з чим провадження у справі підлягає закриттю.

Керуючись ст.ст. 247, 283, п.3) ч.1 ст. 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд

П О С Т А Н О В И В :

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, закрити у зв’язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду через Южноукраїнський міський суд Миколаївської області, протягом десяти днів з дня її проголошення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя Южноукраїнського міського суду ОСОБА_4