Рішення № 77894263, 01.11.2018, Троїцький районний суд Луганської області

Троїцький районний суд Луганської області

Справа № 433/1870/18

Провадження №2/433/762/18

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.11.2018 року

Троїцький районний суд Луганської області у складі:

головуючого судді Суського О.І.,

за участю секретаря судового засідання Яковлєвої В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в спрощеному провадженні у залі суду в смт. Троїцьке цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «ПРАВЕКС-БАНК» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

Акціонерне товариство «ПРАВЕКС-БАНК» звернулось до Троїцького районного суду Луганської області з позовною заявою до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, якою просило солідарно стягнути з них на користь цього банку заборгованість за кредитним договором №3196-001/07Р від 16.05.2007 року, яка станом на 25.07.2018 року складає 4603,61 дол. США, з яких 3039,41 дол. США - кредит; 1564,20 дол. США - проценти, та пеню за несвоєчасну сплату процентів по кредиту у розмірі 20805,87 грн. Крім того, просить стягнути солідарно з відповідачів судовий збір в сумі 2147,77 грн.

В судове засідання представник позивача не з'явився, суду надав заяву про розгляд справи без його участі, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідачі в судове засідання не з'явилися, про час, дату та місце розгляду справи були повідомлені належним чином шляхом розміщення оголошень про виклик на офіційному Веб-сайті Троїцького районного суду Луганської області. Причини неявки суду не повідомили.

Судом винесено ухвалу про заочний розгляд справи.

Суд, дослідивши письмові докази, вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судовим розглядом встановлено, що 16.05.2007 між ОСОБА_1 та АКБ «ПРАВЕКС-БАНК», укладено кредитний договір № 3196-001/07Р, за яким банк надав ОСОБА_1 кредит у розмірі 13500,00 дол. США строком до 16.05.2032 року, а ОСОБА_1 взяла на себе зобов'язання повернути кредит, а також сплатити проценти в розмірі 11,99% річних за користування кредитом (а.с.6-9).

Також, 16.05.2007 року між АКБ «ПРАВЕКС-БАНК» та ОСОБА_2 був укладений договір поруки № 3196-001/07Р (а.с.10), за яким ОСОБА_2 взяла на себе зобов'язання відповісти солідарно за своєчасне та повне виконання ОСОБА_1 своїх зобов'язань за кредитним договором №3196-001/07Р від 16.05.2007.

Відповідно до ч.1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до змісту ч.1ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язується повернути позикодавцю позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку; поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Відповідно до положень статті 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредиторами як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Статтею 543 ЦК України встановлено, що у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі.

Згідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до вимог статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до положень частини 1статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язань або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до приписів ч.1ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором (а.с. 12-14), відповідачі належно не виконували свої зобов'язання за договором, внаслідок чого станом на 25.07.2018 року виникла заборгованість за кредитним договором у розмірі 4603,61 дол. США, з яких 3039,41 дол. США - кредит; 1564,20 дол. США - проценти, та пеня за несвоєчасну сплату процентів по кредиту у розмірі 20805,87 грн.

Таким чином, суд приходить до висновку про те, що вимоги позивача про стягнення солідарно з відповідачів заборгованості за кредитним договором у розмірі 4603,61 дол. США, з яких 3039,41 дол. США - кредит; 1564,20 дол. США - проценти (що за курсом НБУ станом на 25.07.2018 складає 44615,84 грн.) є обґрунтованими та підлягають задоволенню. Розмір заборгованості та його розрахунок відповідачами не спростований.

В частині стягнення з відповідача пені за несвоєчасну сплату процентів по кредиту в загальній сумі 20805,87 грн., суд дійшов наступного.

Відповідно ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Отже, зобов'язання за своїм значенням поділяються на: основні зобов'язання які можуть існувати самостійно, та додаткові (акцесорні) зобов'язання які забезпечують належне виконання основних зобов'язань і виникають та існують виключно за умови існування основного зобов'язання.

Відповідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Отже, основним зобов'язанням позичальника ОСОБА_1 за кредитним договором є погашення кредитних коштів та сплата процентів за користування ними, додатковим зобов'язанням є сплата неустойки (штрафа, пені).

Відповідно ст. 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року, зокрема, громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція. Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов'язані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.

Згідно правового висновку Верховного Суду України від 13.03.2017 року у справі за № 6-2879цс16 при обчисленні розміру стягуваної заборгованості за кредитними договорами з громадян України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, суди повинні враховувати вимоги статті 2 Закону України від 2 вересня 2014 року № 1669-VII «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції».

Указом Президента України № 405/2014 від 14.04.2014 року було введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України».

Отже, антитерористична операція на території Луганської області була запроваджена з 14.04.2014 року.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1275-р від 02.12.2015 року затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція, в якому міститься м. Луганськ.

Як вбачається зі справи, відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1, а тому вони є суб'єктами Закону України №1669-VII від 02.09.2014 року, відносно яких, відповідно до ст. 2 вищезазначеного Закону, встановлено мораторій щодо нарахування штрафних санкцій за неналежне виконання кредитних зобов'язань.

Крім того, комерційним банкам Національним Банком України у листі за № 18-112/62138 від 27.10.2014 року були надані роз'яснення, згідно з якими банки зобов'язані у період проведення антитерористичної операції скасувати штрафні санкції за кредитами громадянам України, які проживають або переселилися з населених пунктів у зоні АТО, а також юридичним особам та підприємцям в зоні АТО. Національний банк України наголошує на необхідності суворого і неухильного дотримання банками положень Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» і повідомляє, що невиконання законних вимог є підставою для застосування для порушників адекватних заходів впливу.

З наданого позивачем розрахунку заборгованості за договором №3196-001/07Р від 16.05.2017 року, укладеного між АКБ «ПРАВЕКС-БАНК» та ОСОБА_1 вбачається, що позивачем до 14 квітня 2014 року, тобто до встановлення заборони нарахування штрафних санкцій, пеня не нараховувалась, у зв'язку з чим суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідачів пені за несвоєчасну сплату процентів в сумі 20805,87 грн. задоволенню не підлягають.

Вирішуючи питання стосовно судового збору суд виходить з наступного.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з оригіналами платіжних доручень №306616 від 07.09.2018 року та № 3424 від 11.05.2018 року при подачі позову позивачем був сплачений судовий збір на загальну суму 2147,77 грн.

Так як позовні вимоги задоволені частково на 68,19%, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно до задоволеної частки позовних вимог в сумі 1464,56 грн. (2147,77*68,19%=1464,56 грн.)

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 259, 526, 530, 536, 553, 554, 610-612, 1054 ЦК України, ст.ст. 10, 12, 13, 76, 141, 247, 258, 263-265, 268, 273, 280-284, 354, 355 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

Позовні вимоги Акціонерного товариства «ПРАВЕКС-БАНК» (Кловський узвіз, 9/2, м. Київ, ЄДРПОУ 14360920) до ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1), ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_2) про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1), ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_2) на користь Акціонерного товариства «ПРАВЕКС-БАНК» (Кловський узвіз, 9/2, м. Київ, ЄДРПОУ 14360920) заборгованість за кредитним договором № 3196-001/07Р від 16.05.2007, яка складає 4603 (чотири тисячі шістсот три) долари США 61 цент.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1), ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_2) на користь Акціонерного товариства «ПРАВЕКС-БАНК» (Кловський узвіз, 9/2, м. Київ, ЄДРПОУ 14360920) судовий збір в сумі 1464 (одна тисяча чотириста шістдесят чотири) грн. 56 коп.

У решті позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення із урахуванням п.п 15.5 п. 15 Перехідних положень ЦПК України (в редакції, яка набрала чинності 15.12.2017 року). Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя О.І. Суський

01.11.18