Постанова № 77893367, 07.11.2018, Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 487/5899/17

Провадження № 2-а/487/55/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.11.2018 року м. Миколаїв

Заводський районний суд м. Миколаєва в складі головуючого судді Павлової Ж.П., за участю секретаря Ігнатьєва А.О., позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2, представника відповідача Ізмайлової Н.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Центрального об'єднаного управління Пенсійного Фонду України м.Миколаєва Миколаївської області про визнання незаконним дій та зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в :

07.11.2017р. ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м.Миколаєва Миколаївської області про визнання протиправним та скасувати рішення щодо відмови у призначенні йому пенсії за вислугу років та зобов'язання призначити, здійснити нарахування і виплатити пенсію в період із 08.12.2016р..

В обґрунтування вимог позивач вказує на те, що з 31.10.1991 року по 20.01.2002р. працював завідуючим відділення профілактичної дезінфекції Миколаївського виробничого об'єднання "Профмед", в.о.директора та директором Миколаївського виробничого об'єднання "Профмед" та Миколаївського обласного державного комунального підприємства "Профілактична медицина". З 2002 року по 2016р. він працював директором (лікарем-дезинфекціоністом) комунального підприємства "Профілактична дезинфекція" та по 31.05.2016р. виконував обов'язки директора КП "Профдезінфекція".

05.05.2017р. він звернувся до Центрального об'єднаного управління Пенсійного Фонду України м.Миколаєва Миколаївської області, із заявою про призначення пенсії за вислугою років, проте, йому було відмовлено, у зв'язку із тим, що назва закладу, де він працював не відповідає назві закладів, зазначених в Переліку закладів охорони здоров'я і не відноситься до закладів охорони здоров'я , та згідно з постановою КМУ «Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоровя та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років» від 04.11.1993р. № 909 не передбачено зарахування до вислуги років роботи в цих закладах. З даним рішенням він не погоджується, зазначає, що його пільговий стаж роботи складає більше 29 років 4 місяці 29 днів.

Наказом відділу охорони здоров'я виконкому Миколаївської обласної ради "Про створення Миколаївського обласного госпрозрахункового виробничого об'єднання "Профмед" на нього було покладено функцію організації та проведення профілактичних, винищувальних дератизаційних та дезінсекційних робіт на території м.Миколаєва після ліквідації відділень профілактичної дезінфекції при Миколаївській дезінфекційній станції. Вказаним наказом було виведено із структури районних санепідемстанцій госпрозрахункові відділення профілактичної дезінфекції та надано їм статус районних відділень профілактичної дезінфекції та включено їх до структури Миколаївського госпрозрахункового виробничого об'єднання "Профмед". В подальшому реорганізація об'єднання та його філій проводилась без зміни функціонального навантаження.

Статутами цих вищезазначених установ встановлено, що це підприємство є установою охорони здоров'я санітарно-профілактичного профілю.

З огляду на вище зазначене, враховуючи те, що він працював на посадах, які відносяться до посад лікарів та середнього медичного персоналу , вважає, що має право на призначення йому пенсії за вислугу років у відповідності до ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», а тому просить позов задовольнити.

Відповідно до ухвали суду від 09.11.2017року по справі відкрито провадження та справу призначено до попереднього розгляду.

11.01.2018р. представником відповідача надано до суду відзив на позовну заяву, в якій він просить відмовити в задоволенні позову, посилаючись на те , що відповідно до записів трудової книжки позивача до його спеціального стажу управлінням зараховано 19 років 0 місяців 25 днів, що недостатньо для призначення пенсії за вислугу років відповідно до положень п.е ст.55 Закону №1788. Правові підстави для зарахування до спеціального стажу позивача періоду з 31.10.1991 по 20.01.2002р. відсутні. Тому вважають, що рішення управління від 20.09.2017р. №66/2 є законним та обгрунтованим.

Позивач та його представник в судовому засіданні позов підтримали з підстав, викладених у позовній заяві, просять позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, просить відмовити в його задоволенні, з підстав зазначених у відзиві на позовну заяву.

Вислухавши пояснення сторін та дослідивши матеріали справи суд приходить до наступного.

ОСОБА_1 в період з 31.10.1991 року по 20.01.2002р. працював завідуючим відділення профілактичної дезінфекції Миколаївського виробничого об'єднання "Профмед", в.о.директора та директором Миколаївського виробничого об'єднання "Профмед" та Миколаївського обласного державного комунального підприємства "Профілактична медицина". З 2002 року по 2016р. він працював директором (лікарем-дезинфекціоністом) комунального підприємства "Профілактична дезинфекція" та по 31.05.2016р. виконував обов'язки директора КП "Профдезінфекція".

05.05.2017р. він звернувся до Центрального об'єднаного управління Пенсійного Фонду України м.Миколаєва Миколаївської області, із заявою про призначення пенсії за вислугою років. Рішенням від 20.09.2017року за №66/2 було скасовано рішення про призначення пенсії за вислугу років та відмовлено у призначені пенсії у зв'язку із відсутністю спеціального стажу роботи, який дає право на пенсію за вислугу років, у зв'язку із тим, що назва закладу, де він працював не відповідає назві закладів, зазначених в Переліку закладів охорони здоров'я і не відноситься до закладів охорони здоров'я , та згідно з постановою КМУ «Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоровя та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років» від 04.11.1993р. № 909 не передбачено зарахування до вислуги років роботи в цих закладах .

Відповідно до вимог ч.ч.1, 2 ст.11 Кодексу адміністративного суду України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

За нормами ч.1, п.1, 2, 3 ч.2 ст.162 Кодексу адміністративного суду України, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. У разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про, зокрема, визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення; зобов'язання відповідача вчинити певні дії; зобов'язання відповідача утриматися від вчинення певних дій.

Відповідно до вимог ст. 58 Закону України Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування, ст. 81 Закону України Про пенсійне забезпечення, призначення пенсій і оформлення документів для їх виплати здійснюється органами Пенсійного фонду України.

Згідно із ст. 101 Закону України Про пенсійне забезпечення, органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі. Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.

У відповідності до вимог ст.ст. 82, 104 Закону України Про пенсійне забезпечення, документи про призначення пенсій розглядаються органами Пенсійного фонду не пізніше 10 днів з дня їх надходження. Повідомлення про відмову в призначенні пенсії із зазначенням причин відмови та порядку оскарження орган, що призначає пенсії, видає або надсилає підприємству, організації або заявникові не пізніше 5 днів після винесення відповідного рішення. Зазначене рішення органу, який призначає пенсії, може бути оскаржено до суду.

Відповідно до Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та п."е" ч.1 статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (із змінами) право на пенсію за вислугу років незалежно від віку мають працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення при наявності спеціального стажу за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України. Пенсії за вислугу років працівникам охорони здоров'я в період з 01 квітня 2015 року по 31 березня 2016року призначаються при наявності спеціального стажу роботу не менше 25 років 6 місяців.

Постановою Кабінету Міністрів України "Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років" від 04.11.1993 №909 не передбачено зарахування до вислуги років періоду роботи в закладах, в яких працював позивач.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Крім того, відповідно до пункту 1 Порядку державної акредитації закладу охорони здоров'я, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 липня 1997 року № 765 , державна акредитація закладу охорони здоров'я - це офіційне визнання статусу закладу охорони здоров'я, наявності в ньому умов для надання певного рівня медико-санітарної допомоги, підтвердження його відповідності встановленим критеріям та гарантії високої якості професійної діяльності.

Згідно з пунктом 2 зазначеного Порядку акредитації підлягають незалежно від форми власності усі заклади охорони здоров'я.

Таким чином, організація офіційно набуває статусу закладу охорони здоров'я на підставі державної акредитації.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що до стажу роботи, який дає право на пенсію за вислугу років, зараховується, зокрема, робота у організаціях, які офіційно набули статусу закладу охорони здоров'я на підставі державної акредитації.

Але в матеріалах справи відсутні докази проходження Миколаївського госпрозрахункового виробничого об'єднання "Профмед" та Миколаївського обласного державного комунального підприємства "Профілактична медицина". де позивач працював у спірний період, проходження державної акредитації, а отже таке об'єднання та підприємство не має офіційного визнання статусу закладу охорони здоров'я і робота в цьому закладі не може бути зарахована до спеціального стажу. Таким чином, робота у цих підприємствах не може бути зарахована до спеціального стажу, який дає право на пенсію за вислугу років.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 17 вересня 2013 року № 21-241а13.

Відтак, підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 немає, оскільки в нього відсутній достатній стаж роботи на посадах, які дають право на призначення пенсії на пільгових умовах.

Враховуючи вищенаведені вимоги закону та встановленні обставини справи, суд приходить до переконання, що вимоги позивача ОСОБА_1 про визнання протиправним рішення відповідача щодо відмови у призначенні йому пенсії за вислугу років та зобовязання призначити, здійснити нарахування і виплатити з 08.12.2016р.пенсію за вислугу років задоволення не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст.6, 8, 9, 241 242, 246 КАС України, суд

В И Р І Ш И В

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Центрального об'єднаного управління Пенсійного Фонду України м.Миколаєва Миколаївської області про визнання незаконним дій та зобов'язання вчинити певні дії, відмовити.

Рішення набуває законної сили через 30 днів після його проголошення.

Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного адміністративного суду в порядку визначеному ст. 295,ст.296 КАС України.

Суддя: Ж.П. ПАВЛОВА