Ухвала суду № 77887892, 15.11.2018, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 304/1521/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15.11.2018 місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючого судді – Світлик О.М.,

за участю секретаря судового засідання – Гайданки Г.В.,

прокурора – Стефанцова А.М.,

обвинуваченого – ОСОБА_1,

захисника – ОСОБА_2,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні у залі суду в місті Ужгороді кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12018070130000353 від 17.08.2018 року, про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,

В С Т А Н О В И В:

До Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із Закарпатського апеляційного суду надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12018070130000353 від 17.08.2018 року, про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

Ухвалою суду від 14.11.2018 року призначено підготовче судове засідання у вказаному кримінальному провадженні.

Прокурор у підготовчому судовому засіданні вважає за необхідне призначити кримінальне провадження до судового розгляду.

Обвинувачений та його захисник, представник потерпілого не заперечили щодо призначення кримінального провадження до судового розгляду.

Заслухавши думку учасників судового провадження суд приходить до висновку, що кримінальне провадження підлягає призначенню до судового розгляду з наступних підстав.

Обвинувальний акт відносно обвинуваченого ОСОБА_1 складений у відповідності з вимогами КПК України і поверненню прокурору не підлягає. Провадження за обвинувальним актом підсудне Ужгородському міськрайонному суду Закарпатської області. Порушення вимог КПК України, які б унеможливлювали призначення провадження до судового розгляду, відсутні.

Сторони кримінального провадження клопотань щодо прийняття рішень, передбачених п. п. 1-4 ч. 3 ст. 314 КПК України, не заявили.

Під час досудового розслідування у даному кримінальному провадженні відносно обвинуваченого було обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Прокурор у підготовчому судовому засіданні подав клопотання про обрання відносно обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, копію якого вручено обвинуваченому та його захиснику.

В обґрунтування вказаного клопотання прокурор посилається на те, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у інше приміщення, вчинене повторно.

ОСОБА_1, будучи засудженим вироком Перечинського районного суду Закарпатської області від 31.10.2016 року за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 389 КК України, з урахуванням ухвали апеляційного суду Закарпатської області від 23.06.2017 року, до позбавлення волі строком на чотири роки десять днів, якому Шевченківським районним судом м. Львова ухвалою від 17.05.2018 року замінено невідбуту частину покарання у виді позбавлення волі більш м’яким покаранням у виді 200 годин громадських робіт, належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став, а повторно вчинив кримінальне правопорушення.

Ухвалою слідчого судді Перечинського районного суду від 18.08.2018 року ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 16.10.2018 року з можливістю внесення застави у розмірі 36820 грн., а ухвалою від 12.10.2018 року строк дії запобіжного заходу продовжено до 17.11.2018 року.

Прокурор зауважує, що 08.11.2018 року досудове розслідування вказаного кримінального провадження було закінчено, обвинувальний акт скеровано до суду для розгляду по суті. Обґрунтованість обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення підтверджується заявою начальника КП «Комунальник» від 17.08.2018 року про вчинення крадіжки, протоколом огляду місця події – земельної ділянки напроти будинку № 121 у м. Перечин по вул. Ужгородській, де було виявлено та вилучено викрадені речі, постановою про визнання вилучених речей речовим доказом від 17.08.2018 року, вимогою про судимість ОСОБА_1 від 17.08.2018 року, протоколом затримання ОСОБА_1 від 17.08.2018 року, висновком експерта № 529 від 03.10.2018 року, протоколом проведення слідчого експерименту від 07.11.2018 року.

За твердженням прокурора, враховуючи те, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання від 3 до 6 років позбавлення волі, беручи до уваги те, що ОСОБА_1 є раніше судимим за вчинення злочинів проти власності, корисливий мотив вчинення кримінального правопорушення, відсутність у нього постійного місця роботи/навчання, а відтак і постійного джерела доходів, що на думку сторони обвинувачення спонукає його до вчинення корисливих злочинів та вагомість наявних доказів, що обґрунтовують обставини вчинення кримінального правопорушення, в сторони обвинувачення є підстави вважати, що ОСОБА_1 може переховуватися від суду, оскільки усвідомлює неминучість покарання за вчинене, знаючи про тяжкість самого покарання, що йому загрожує у разі визнання винуватим у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення з метою уникнення відповідальності, а також вчинити інші кримінальні правопорушення, а тому існує ризик його протиправної поведінки у майбутньому, у зв’язку з чим особисте зобов’язання, особиста порука, застава, домашній арешт будуть недостатньо ефективними запобіжними заходами для запобігання ризикам порівняно із триманням під вартою.

Крім того, прокурор зазначає, що при обранні запобіжного заходу у виді тримання під вартою у відповідності до ч. 3 ст. 183 КПК України слід враховувати те, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою зобов’язаний визначити розмір застави, у зв’язку з чим вважає, що ОСОБА_1, з урахуванням його майнового стану, буде необхідним і достатнім для забезпечення виконання покладених на нього обов’язків визначити розмір застави у сумі, що складає двадцять мінімальних заробітних плат, а саме 36820 грн.

Беручи до уваги наведене, у сторони обвинувачення існують обґрунтовані підстави вважати про існування ризиків – можливого переховування від суду, а також вчинення інших кримінальних правопорушень, а тому прокурор просить обрати щодо обвинуваченого ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, що зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, та фактично проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів.

Обвинувачений у судовому засіданні залишив вирішення питання про обрання щодо нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою на розсуд суду.

Захисник у судовому засіданні проти задоволення клопотання прокурора заперечив та усно заявив клопотання про обрання щодо його підзахисного запобіжного заходу, не пов’язаного з триманням під вартою, а саме у виді домашнього арешту.

Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.

За ст. 131 КПК України запобіжний захід є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.

У відповідності до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов’язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Згідно з ч. 2 цієї ж статті підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Крім того, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, враховуються обставини, передбачені ст. 178 КПК України: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров’я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв’язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

За приписами ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов’язаний оцінити в сукупності всі обставини, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п’ятою статті 176 цього Кодексу.

Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Під час розгляду клопотання встановлено, що стороною обвинувачення ОСОБА_1 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, який згідно зі ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжкого злочину та за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до шести років.

Перевіряючи обґрунтованість обвинувачення, суд виходить з практики Європейського суду з прав людини та вважає, що дані, які вказують на обґрунтоване обвинувачення, та навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів щодо можливого вчинення обвинуваченим інкримінованого йому злочину, містяться в їх сукупності в матеріалах, здобутих в ході проведення досудового розслідування у рамках кримінального провадження № 12018070130000353 та долучених до клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Оцінюючи наявність ризиків у кримінальному провадженні, суд виходить з того, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув’язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв’язками з державою, у якій його переслідують, та міжнародними контактами.

Беручи до уваги вивчені матеріали клопотання, обґрунтування сторони обвинувачення, особу обвинуваченого, який є раніше судимим та на даний час йому інкримінуються вчинення нього умисного злочину проти власності, його вік та стан здоров’я, а також те, що обвинувачений не працює та постійного джерела прибутку не має, міцність його соціальних зв’язків, суд вважає доведеними в ході розгляду клопотання наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 5 ст. 177 КПК України, а саме: можливість переховування обвинуваченого від суду, враховуючи тяжкість злочину, у вчиненні якого обґрунтовано обвинувачується ОСОБА_1 та суворість покарання, що загрожує йому в разі визнання його винуватим, що оцінені в сукупності з даними про особу обвинуваченого; можливість вчинення обвинуваченим іншого кримінального правопорушення, оскільки він є раніше неодноразово судимим.

З урахуванням вимог ст. ст. 177, 178, 183 КПК України, враховуючи обґрунтованість обвинувачення, тяжкість ймовірного покарання, конкретні обставини кримінального правопорушення, встановлені ризики, що оцінені в сукупності із даними про особу обвинуваченого, суд вважає, що належний контроль за поведінкою ОСОБА_1 та дієве запобігання встановленим в провадженні ризикам неможливе шляхом застосування запобіжного заходу, не пов’язаного з триманням під вартою, а відтак, клопотання сторони обвинувачення про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою є підставним та підлягає до задоволення.

Разом з тим, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, визначаючи розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов’язків, передбачених цим Кодексом, суд виходить з вимог ч. 4 та п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, і вважає, що розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов’язків, передбачених цим Кодексом, становить двадцять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, регламентованого ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік», відповідно складає 36820 грн.

Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України обвинувачений або заставодавець мають право в будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Крім того, у разі внесення застави на обвинуваченого у відповідності до ч. 5 ст. 194 КПК України слід покласти наступні обов’язки: прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду на їх першу вимогу; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає (вул. Партизанська, 34, м. Перечин, Закарпатська область), без дозволу слідчого, прокурора та суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.

Що стосується усного клопотання захисника суд зауважує, що виходячи з правил, передбачених розділом ІІ КПК України, а саме, положень ст. 201 КПК України, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов’язків, передбачених ч. 5 ст. 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання. При цьому, копія відповідного клопотання та матеріалів, якими воно обґрунтовується, надається прокурору не пізніше ніж за три години до початку розгляду клопотання. Частиною 3 ст. 201 КПК України визначений перелік документів, які мають бути додані до клопотання про зміну запобіжного заходу.

Відтак, сторона захисту не позбавлена права подати до суду письмове клопотання про зміну обвинуваченому запобіжного заходу з відповідним обґрунтуванням та наданням документів, які мають бути додані до клопотання про зміну запобіжного заходу.

Зазначене судове засідання з урахуванням принципу гласності та відкритості судового провадження слід проводити у відкритому судовому засіданні, так як обмеження щодо цього, передбачені ч. 2 ст. 27 КПК України, відсутні.

Керуючись ст. ст. 27, 177, 178, 181, 183, 194, 314-316, 369, 372, 376 КПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Призначити кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12018070130000353 від 17.08.2018 року, про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, до судового розгляду у відкритому судовому засіданні на 11 год. 15 хв. 23 листопада 2018 року у залі судових засідань Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області за адресою: вул. Загорська, 53, м. Ужгород, Закарпатська область.

Обрати відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Строк дії ухвали закінчується 13 січня 2019 року, включно.

Визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, обов’язків, передбачених КПК України, – 20 (двадцять) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що відповідно становить 36820 (тридцять шість тисяч вісімсот двадцять) гривень.

Роз’яснити, що обвинувачений ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, або заставодавець мають право в будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

У разі внесення застави на ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, у відповідності до ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти наступні обов’язки:

прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду на їх першу вимогу;

не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає (вул. Партизанська, 34, м. Перечин, Закарпатська область), без дозволу слідчого, прокурора та суду;

повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.

Згідно з ч. 6 ст. 194 КПК України обов’язки, передбачені частиною п’ятою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов’язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов’язки скасовуються.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Розгляд кримінального провадження здійснювати суддею одноособово.

У судове засідання викликати прокурора, обвинуваченого, його захисника, представника потерпілого.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає.

Визначити час проголошення повного тексту ухвали 16 листопада 2018 року о 09 год. 50 хв.

Головуюча О.М. Світлик