Рішення № 77887525, 12.11.2018, Житомирський районний суд Житомирської області

Справа № 278/2515/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2018 року м. Житомир

Житомирський районний суд Житомирської області

в складі: головуючого судді Зубчук І. В.,

секретаря судового засідання Лабенської Л. І.,

розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю “Страхова компанія “Кредо” про стягнення суми страхової виплати за договором добровільного страхування від нещасних випадків, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю “Страхова компанія “Кредо” про стягнення суми страхової виплати за договором добровільного страхування від нещасних випадківв якому зазначив, що 12 серпня 2016 року між сторонами був укладений договір добровільного страхування від нещасних випадків. 24 лютого 2018 року сталася страхова подія, а саме: відмороження стоп обох ніг ІІІ, ІV ступенів, яке призвело до ампутації лівої ступні та одного пальця правої ступні. Позивач звернувся до відповідача для отримання страхового відшкодування, однак отримав відмову.

У зв’язку з наведеним просить стягнути з відповідача на його користь страхову виплату в сумі 30000 грн.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, яким просив відмовити в задоволенні позову. В обгрунтування зазначив, що позивачем до заяви про страхову виплату було додано документи, які не відповідають вимогам умов страхування. Крім того, вказав що надані ним документи свідчать, про що він всупереч умовам страхування звернувся за допомогою з пропуском 48 годин з моменту настання нещасного випадку. Також зауважив, що факт ампутації одного пальця правої ступні взагалі не підтверджений медичними документами (а.с. 30-35).

Позивач подав відповідь на відзив, в якому повідомив, що доводи відповідача, наведені у відзиві, не відповідають фактичним обставинам справи (а.с. 129).

У судове засідання позивач не з’явився, подав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача в судове засідання також не з’явився, подав заяву про розгляд справи за його відсутності, у задоволенні вимог позивача просив відмовити.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

12 серпня 2016 року між сторонами був укладений договір добровільного страхування від нещасних випадків № ZRU0NS-167C1IRB, відповідно до умов якого ТОВ “Страхова компанія “Кредо” зобов’язалося у разі настання страхового випадку здійснити страхове відшкодування ОСОБА_1, а ОСОБА_1 зобов’язався своєчасно сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору та правил страхування (а.с. 38).

27 квітня 2018 року позивачем було повідомлено відповідача про страховий випадок, а саме пошкодження здоров’я внаслідок нещасного випадку шляхом обмороження (а.с. 59).

Страховим актом № Z184EPB7000098 від 16 травня 2018 року позивачу було відмовлено у виплаті страхового відшкодування (а.с. 68-69).

За змістом п. 3.2. зазначеного страхового акта підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування стали такі обставини:

у зв'язку з тим, що cтрахувальником (застрахованою особою) не надані документи, що підтверджують факт та обставини настання страхового випадку, дана подія не може бути кваліфікована як страхова подія, з настанням якої виникає обов'язок cтраховика здійснити страхову виплату;

надана медична довідка не може слугувати підтвердженням факту настання страхового випадку, оскільки не відповідає вимогам п. 3.3.1. умов страхування, що є підставою для відмови у страховій виплаті на підставі п. 4.1.5. умов страхування;

звернення за медичною допомогою відбулося пізніше 48 годин з моменту настання нещасного випадку;

навмисні дії застрахованої особи, спрямовані на настання страхового випадку.

Відповідно до положень ст.ст. 55, 124 Конституції України, ст. 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов’язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 509 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

За договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (ст. 979 ЦК України).

Страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката) (ч. 1 ст. 990 ЦК України).

Відповідно до п. 3.2. Умов страхування по договору добровільного страхування від нещасних випадків (далі - Умови) для отримання страхової виплати страхувальник у строк не пізніше тридцяти днів з дня настання події повинен звернутися до страховика із заявою про страхову виплату та надати документи, які підтверджують факт настання страхового випадку.

За змістом п. 3.3. Умов до заяви про страхову виплату повинні додаватися, зокрема, документи, що підтверджують факт настання страхового випадку (медична карта, виписка з історії хвороби, листок непрацездатності, довідка медичного закладу).

Пунктом 3.3.1. Умов встановлено, що медична довідка (або довідки повинна містити в собі: ПІБ пацієнта, точний діагноз, дату звернення за медичною допомогою, тривалість лікування; підписана відповідальною особою та завірена печаткою медичного закладу.

Судом були досліджені надані позивачем, як страхувальником, відповідачу, як страховику, документи, які, на його думку, підтверджують факт настання страхового випадку, а саме: довідку КУ “Обласна клінічна лікарня ім ОСОБА_2” Житомирської міської ради від 01 березня 2018 року (а.с. 15), довідку Центральної міської лікарні № 2 м. Житомир від 14 травня 2018 року № 73/4230 (а.с. 16) та епікриз Центральної міської лікарні № 2 м. Житомир від 16 травня 2018 року (а.с. 17).

Так, довідка КУ “Обласна клінічна лікарня ім ОСОБА_2” Житомирської міської ради від 01 березня 2018 року не завірена печаткою медичного закладу, що дає підстави для висновку про її невідповідність вимогам п. 3.3.1 Умов.

Стосовно довідки Центральної міської лікарні № 2 м. Житомир від 14 травня 2018 року № 73/4230 та епікризу Центральної міської лікарні № 2 м. Житомир від 16 травня 2018 року суд зазначає, що дані документи окрім відомостей про перебування останнього на стаціонарному лікуванні з 18 квітня 2018 року 14 травня 2018 року е містять іншої дати звернення позивача за медичною допомогою.

Таким чином, якщо брати до уваги той факт, що позивач відповідно до зазначеної довідки та епікризу Центральної міської лікарні № 2 м. Житомир звернувся за медичною допомогою лише18 квітня 2018 року, то є очевидним , що таке звернення відбулося пізніше 48 годин з моменту настання нещасного випадку, оскільки, як зазначає позивач, страхова подія сталася ще 24 лютого 2018 року.

Пунктами п.п. 4.1.5. та 4.1.6. Умов визначено, що підставою для відмови страховика у здійсненні страхової виплати є надання страхувальником (застрахованою особою) документів (медичних довідок), що не відповідають вимогам, зокрема, п. 3.3.1. Умов страхування та звернення застрахованої особи за медичною допомогою, використовуючи будь-які доступні способи, пізніше 48 годин з моменту настання нещасного випадку.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відмова відповідача у виплаті позивачу страхового відшкодування є правомірною та такою що відповідає вимогам Умов страхування, а саме п.п. 4.1.5. та 4.1.6., оскільки позивачем на підтвердження факту настання страхового випадку не було надано документів, які б відповідали вимогам п. 3.3.1. Умов, та не було надано доказів того, що він звернувся за медичною допомогою не пізніше 48 годин з моменту настання нещасного випадку.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 має бути відмовлено.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 12, 13, 76-83, 89 ЦПК України, ст.ст. 526, 628, 629, 979 ЦК України, суд -

ВИРІШИВ:

Відмовити в задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю “Страхова компанія “Кредо” про стягнення суми страхової виплати за договором добровільного страхування від нещасних випадків.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження в разі пропуску строку з поважних причин. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя І. В. Зубчук