Рішення № 77887203, 07.11.2018, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/8680/17

Категорія 26

2/295/498/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Заочне

07.11.2018 року м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомира в складі:

Головуючого судді Чішман Л.М.

за участю секретаря судового засідання Білінської Л.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Житомирі цивільну справу за позовом акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому, з урахуванням уточнень від 14.08.2017 року, просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у розмірі 106160,82 грн. за кредитним договором №б/н від 06.08.2008 року та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1600,00 грн.

В обгрунтування вимог позивач пояснив, що відповідачем за умовами договору було надано кредит у розмірі 15000,00 грн., в подальшому відповідач не надавала своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками і іншими витратами та таким чином, у порушення умов договору, ухиляється від сплати заборгованості у зв’язку з чим, виникла заборгованість.

Ухвалою суду від 14.05.2018 року провадження у справі за позовом акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зупинено до закінчення перегляду судового рішення у цивільній справі №444/9519/12-ц у подібних правовідносинах (у іншій справі) у касаційному порядку.

Ухвалою суду від 16.07.2018 року провадження у справі поновлено.

Представник позивача надав клопотання про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечував.

Відповідач в судове засідання не з’явилась, про час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином. 15.09.2017 року від відповідача надійшла заява, в якій остання просила застосувати до позовних вимог строки позовної давності.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, не подав відзив, позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Враховуючи, що в матеріалах справи зібрано достатньо доказів про взаємовідносини сторін, на підставі ст.ст. 211, 280 ЦПК України суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності сторін.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 06.08.2008 року відповідачем підписано заяву, яка разом з Пам’яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, Тарифами банку складає між сторонами договір про надання банківських послуг (далі – Договір). Відповідно до вказаного договору відповідачу надано кредит у розмірі 15000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

Відповідно до п. 6.5 Умов та правил надання банківських послуг позичальник зобов’язаний погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, оплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором.

Згідно п. 6.6 Умов та правил надання банківських послуг у разі невиконання зобов’язань за договором на вимогу банку виконати зобов’язання з повернення кредиту (у тому числі простроченого кредиту та Овердрафту), оплати винагороди банку.

Зі змісту довідки про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна ОСОБА_2» встановлено, що розмір щомісячних платежів (включаючи плату за використання кредитних коштів в звітному періоді) складає 7% від заборгованості, але не менше 50грн./10доларів і не більше залишку заборгованості.

Строк внесення щомісячних платежів до 25 числа місяця наступного за звітним (а.с. 10).

15.09.2017 року від відповідача надійшла заява, в якій остання просила застосувати до позовних вимог строки позовної давності.

Проте, суд вважає, що вказана заява до задоволення не підлягає, з огляду на наступне.

Згідно ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звертатися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (ст. 256 ЦК України).

Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).

За правилами статей 253-254, 260 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Строк, що визначений роками, спливає у відповідні місяць та число останнього року строку.

Відповідно до ч. 5 ст. 261 ЦК України за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. За зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.

У пунктах 91-93 Постанови ОСОБА_3 Верховного Суду від 28.03.2018 року у справі № 444/9519/12-ц зроблено висновок, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.

Якщо кредитний договір встановлює окремі зобов'язання, які деталізують обов'язок позичальника повернути борг частинами та передбачають самостійну відповідальність за невиконання цього обов'язку, то незалежно від визначення у договорі строку кредитування право кредитодавця вважається порушеним з моменту порушення позичальником терміну внесення чергового платежу. А відтак, перебіг позовної давності стосовно кожного щомісячного платежу у межах строку кредитування згідно з частиною п'ятою статті 261 ЦК України починається після невиконання чи неналежного виконання (зокрема, прострочення виконання) позичальником обов'язку з внесення чергового платежу й обчислюється окремо щодо кожного простроченого платежу.

Поряд з викладеним, стаття 264 ЦК України визначає, що перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується (частини 1, 3).

Як вбачається зі змісту розрахунку заборгованості за договором №б/н від 06.08.2008 року (а.с. 33-38), 09.07.2014 року ОСОБА_1 було здійснено платежі в сумі 75,71 грн. на погашення відсотків та в сумі 200,00 грн. на погашення наданого кредиту. Такі дії відповідача можуть свідчити про визнання нею свого боргу перед позивачем та з урахуванням положень ст. 264 ЦК України строк позовної давності було перервано.

Як вже зазначалось, строк внесення щомісячних платежів за даним кредитним договором - до 25 числа місяця наступного за звітним.

Враховуючи, що відповідач не у повному обсязі здійснила щомісячний платіж, зокрема у липні 2014 року, з урахуванням порядку його здійснення, право позивача було порушено з 25 числа місяця наступного за звітним, тобто з 25.08.2014 року та саме з цього часу розпочався перебіг позовної давності.

Позовна заява ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості надійшла до суду 08.08.2017 року поштовим відправленням. Згідно відміток на конверті (а.с. 24) позовну заяву було відправлено 31.07.2017 року.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позивач звернувся до суду в межах визначеного законодавством трирічного строку, підстав для застосування строку позовної давності не встановлено та заява ОСОБА_1 до задоволення не підлягає.

Принцип свободи договору як один із загальних засад цивільного законодавства декларується в ст. 3 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 Цивільного кодексу України).

Підстави виникнення цивільних прав та обов’язків визначені в статті 11 Цивільного кодексу України, зокрема з договорів та інших правочинів.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог та умов – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов’язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

Згідно ч. 1 ст. 550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідач належним чином не виконала взяті на себе зобов'язання за кредитним договором, внаслідок чого утворилась заборгованість.

Зі змісту розрахунку заборгованості за договором №б/н від 06.08.2008 року, наданого позивачем, станом на 30.06.2017 року заборгованість ОСОБА_1 становить 106160,82 грн., з яких: загальний залишок заборгованості за наданим кредитом – 10454,06 грн., заборгованість за відсотками – 86675,29 грн., заборгованість за пенею – 3500,00 грн., заборгованість по судовим штрафам – 5531,47 грн. (а.с. 33-38).

Дослідивши розрахунок заборгованості по відсотках, суд приходить до висновку, що нарахування відсотків, які підлягають стягненню, проведено з порушенням умов договору, з огляду на наступне.

Зі змісту довідки про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна ОСОБА_2» встановлено, що базова відсоткова ставка в місяць становить 2,5 % (а.с. 10).

Із розрахунку заборгованості по кредитному договору вбачається, що починаючи із 01.09.2014 року та у подальшому банк збільшував розмір відсотків за користування кредитом, який станом на день нарахування заборгованості становив вже 42 % річних.

Відповідно до ст. 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» банкам забороняється в односторонньому порядку змінювати умови укладених з клієнтами договорів, зокрема, збільшувати розмір процентної ставки за кредитними договорами або зменшувати її розмір за договорами банківського вкладу (крім вкладу на вимогу), за винятком випадків, встановлених законом.

10 січня 2009 року набрав чинності ОСОБА_4 України від 12 грудня 2008 року № 661-VІ, яким ЦК України доповнено ст. 1056-1, якою передбачено, що фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору; установлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено банком в односторонньому порядку; умова договору щодо права банку змінювати розмір процентів в односторонньому порядку є нікчемною.

ОСОБА_4 не скасовує і не пом’якшує цивільної відповідальності особи, а отже, не має зворотної дії в часі.

Таким чином, рішення банку щодо збільшення процентної ставки за кредитом в односторонньому порядку, які прийняті з 10 січня 2009 року, є неправомірними.

Якщо ж умовами кредитного договору, щодо яких сторони дійшли згоди під час його укладення, передбачено право банку в односторонньому порядку збільшувати розмір процентної ставки за користування кредитом у разі настання певних умов з додержанням встановленої кредитним договором процедури повідомлення позичальника, то збільшення банком розміру процентної ставки за цим кредитним договором в односторонньому порядку є правомірним, за умови, що рішення банку про таку зміну розміру процентної ставки було прийнято до набрання чинності Закону України від 12 грудня 2008 року № 661-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони банкам змінювати умови договору банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку», тобто до 9 січня 2009 року.

ОСОБА_5 позиція Верховного суду України викладена у рішеннях від 19 грудня 2012 року у справі № 6-144цс12 та від 26 вересня 2012 року у справі № 6-89цс12).

Наданий позивачем розрахунок заборгованості по відсотках суперечить вимогам законодавства з огляду на нарахування відсотків на тіло кредиту та підвищення в односторонньому порядку процентної ставки за кредитним договором.

Згідно розрахунку заборгованості, з урахуванням процентної ставки за користування кредитом у розмірі 30,00 % на рік, суд приходить до висновку про необхідність стягнення з ОСОБА_6 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованості зі сплати відсотків в сумі 8927,48 грн. (10454,06 грн. - заборгованість по тілу кредиту, х 30,00% - відсоткова ставка за кредитом, : 365 х 1039 днів - кількість прострочених днів за період з 25.08.2014 року по 30.06.2017 року).

Крім того, заявлена позивачем вимога про стягнення з відповідача одночасно і пені і штрафу є безпідставною та незаконною, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).

За положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Враховуючи порядок нарахування пені, передбачений у довідці про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна ОСОБА_2», суд дійшов висновку, що позивачем не обґрунтовано та не доведено суму пені у розмірі 3500,00 грн.

Відповідно до п. 8.6 Умов надання банківських послуг при порушенні позичальником строків платежу по кожному з грошових зобов’язань, передбачених цим договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов’язаний сплатити банку штраф у розмірі 500 грн. + 5% від суми позову.

Оскільки умовами договору, який був укладений між сторонами, двічі передбачено цивільно-правову відповідальність у вигляді нарахування як пені, так і штрафу за одне те й саме порушення – строків виконання грошових зобов’язань за кредитним договором, що свідчить про положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 21.10.2015 року у справі № 6-2003цс15, яка згідно зі ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковою для всіх судів України.

Таким чином, за порушення виконання зобов’язання з відповідача слід стягнути лише штраф у розмірі 1469,07 грн. (500,00 грн. – фіксована складова + 969,07 грн. – відсоткова складова) та відмовити у задоволенні вимоги про стягнення пені.

З урахуванням викладеного вище, оскільки відповідачем допущено порушення умов кредитного договору, взяті зобов’язання не виконано належним чином, заборгованість за договором не погашено, суд стягує з ОСОБА_1 заборгованість у розмірі 20850,61 грн., з яких заборгованість за кредитом 10454,06 грн., заборгованості за процентами 8927,48 грн., штраф (фіксована частина) – 500 грн., штраф (процентна складова) – 969,07 грн.

Крім того, на підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судові витрати пропорційно до розміру задоволених вимог, а саме судовий збір в сумі 314,24 грн.

Керуючись ст.ст.12,77, 81, 141, 259, 263-268, 354 ЦПК України, ст. ст. 6, 253, 254, 256, 257, 261, 267, 526, 10, 1050, 1054 ЦК України, суд,-

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про застосування строку позовної давності – відмовити.

Позовну заяву Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" заборгованість за договором № б/н від 06.08.2008 року, станом на 30.06.2017 року, у розмірі 20850,61 грн., з яких: заборгованість за кредитом 10454,06 грн., заборгованість за процентами 8927,48 грн., штраф (фіксована частина) – 500 грн., штраф (процентна складова) – 969,07 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" суму сплаченого судового збору у розмірі 314,24 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Богунський районний суд м. Житомира протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач: Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк», місцезнаходження: м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50, ідентифікаційний код: 14360570.

Відповідач: ОСОБА_1, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1 (Чапаєва), 16, кв. 4; РНОКПП: НОМЕР_1.

Суддя Л.М. Чішман