Рішення № 77879418, 14.11.2018, Зарічненський районний суд Рівненської області

РІШЕННЯ

іменем України

(заочне)

смт Зарічне

14 листопада 2018 року Справа № 561/896/18

Зарічненський районний суд Рівненської області у складі:

головуючого судді - Дідика А. В.,

за участю секретаря судового засідання - Расевич Г. І.,

представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у смт Зарічне Рівненської області цивільну справу за позовною заявою Зарічненської селищної ради Рівненської областідо ОСОБА_2 про відшкодування збитків,-

ВСТАНОВИВ:

Зарічненська селищна рада Рівненської області звернулась до суду із позовною заявою з вимогою до ОСОБА_2 про відшкодування збитків. У обґрунтування позовних вимог позивач у позовній заяві вказав, що відповідачка ОСОБА_2 без дозволу позивача та без укладеного договору оренди 18 вересня 2015 року самовільно зайняла земельну ділянку комунальної власності площею 72 м. кв., яка розташована між багатоквартирними будинками, що у смт Зарічне по вул. Л. Українки, 2 та вул. Фестивальній, 21 (далі – Земельна ділянка).

Всупереч рішенню Господарського суду Рівненської області від 10 квітня 2017 року у справі № 918/633/16, яке набрало законної сили 21 квітня 2017 року та, яким було зобов’язано відповідачку звільнити самовільно зайняту Земельну ділянку шляхом демонтажу тимчасової споруди та приведення земельної ділянки у первинний стан за рахунок відповідача та повернути вказану земельну ділянку Зарічненській селищній раді ОСОБА_2 користувалась нею у період з 18 вересня 2015 року по 09 серпня 2018 року та за цей час позивачем було нараховано спричинені йому збитки загальною сумою 78 337,68 грн., виходячи з нормативної грошової оцінки 1 м2 самовільно зайнятої земельної ділянки у відповідному році з урахуванням коефіцієнтів індексації, площі ділянки та періоду її самовільного зайняття.

Ухвалою суду від 20 вересня 2018 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 18 жовтня 2018 року, коли у зв’язку з неявкою позивачки підготовче судове засідання відкладалось на 06 листопада 2018 року.

Представник позивача у судове засідання з’явився, позовні вимоги підтримав з підстав, зазначених у позовній заяві. На стадії з’ясування обставин справи та перевірки їх доказами додатково пояснив, що оскільки відповідачка 15 серпня 2018 року за власною заявою припинила реєстрацію як суб’єкта підприємницької діяльності фізичної особи то позов пред’явлено до неї як до фізичної особи оскільки здійснюючи підприємницьку діяльність як фізична особа суб’єкт підприємницької діяльності вона несе відповідальність усім своїм майном. Просив позовні вимоги задоволити повністю.

Відповідач в судове засідання не з'явилась, хоча належним чином повідомлялась про час, дату і місце проведення судового засідання. Подала на адресу суду заяву про відкладення судового засідання, призначеного на 14 листопада 2018 року, оскільки є інвалідом 3-ї групи та постійно хворіє та у зв’язку з необхідністю залучення представника, доказів у обґрунтування необхідності відкладення судового засідання суду не подала. Відмовляючи у задоволенні заяви про відкладення судового розгляду судом враховано процесуальну поведінку відповідачки, яка будучи повідомленою про дату час та місце, зокрема підготовчого судового засідання не з’являлась у судові засідання 18 жовтня 2018 року та 06 листопада 2018 року, відзиву на позовну заяву не подала, поважних причин для відкладення судового розгляду суду не надала та про причини неявки у судове засідання суд не повідомила, а також враховано необхідність дотримання процесуальних строків. визначених ч. 2 ст. 196 та ст. 210 ЦПК України. Позивач щодо заочного розгляду справи не заперечував, що за змістом ч. 1 ст. 280 ЦПК України свідчить про наявність усіх умов для проведення заочного розгляду справи на підставі наявних у справі даних та доказів за згодою позивача.

Дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, суд приходить до наступних висновків.

Як встановлено судом 16 липня 2013 року відділом містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства Зарічненської районної державної адміністрації на ім’я замовника ОСОБА_2 був виданий паспорт прив’язки тимчасової споруди для підприємницької діяльності по вул. Лесі Українки у смт Зарічне Рівненської області – павільйону для здійснення підприємницької діяльності на земельній ділянці між будинками №2 по вул. Лесі Українки та №21 по вул. Фестивальній (далі – тимчасова споруда).

Як встановлено у Рішенні Господарського суду Рівненської області від 10 квітня 2017 року у справі № 918/633/16, яке залишено без змін Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 12 червня 2017 року та Постановою Верховного Суду від 16 травня 2018 року (далі – Рішення судів) у зв'язку з чисельними зверненнями мешканців багатоквартирних житлових будинків по вул. Фестивальній, 21 та вул. Лесі Українки, 2 у смт Зарічне Рівненської області було проведено перевірку щодо встановлення на прибудинковій території між цими будинками тимчасової споруди. Для з'ясування наведеного питання Зарічненської районною радою Рівненської області створено комісію по вирішенню земельних спорів, якою 18 вересня 2015 складено акт № 557 обстеження земельної ділянки та зелених насаджень; за висновками комісії заборонено проведення будь-яких робіт щодо самовільного зайняття земельної ділянки та приведення її у попередній стан.

Відсутність рішення органу місцевого самоврядування про надання земельної ділянки в користування відповідачу та наявність обставин використання земельної ділянки комунальної власності з порушенням вимог земельного законодавства, стало підставою для звернення Зарічненською селищною радою Рівненської області з позовом про зобов'язання відповідача звільнити самовільно зайняту земельну ділянку, шляхом демонтажу тимчасової споруди, приведення земельної ділянки у первинний стан за рахунок відповідача та повернути земельну ділянки позивачеві.

Рішеннями судів позов задоволено, зобов'язано ФОП ОСОБА_2 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку за наведеною вище адресою та зобов’язано привести її у первинний стан за рахунок відповідача, повернути земельну ділянку Зарічненській селищній раді.

Таким чином в діях відповідачки наявний склад цивільного правопорушення, що є необхідною передумовою для покладення на неї відповідальності у вигляді відшкодування збитків. Вказана позиція, висловлена у Постанові Верховного Суду від 25 травня 2018 року у справі №922/3413/17, а саме, що для застосування такого заходу відповідальності як відшкодування шкоди слід встановити як наявність у діях винної особи усіх чотирьох елементів складу цивільного правопорушення (протиправної поведінки), так і ступінь вини у розумінні статті 1193 ЦК України.

Обгрунтовуючи наявність підстав для відшкодування позивачеві збитків, завданих відповідачем внаслідок самовільного заняття і користування спірною земельною ділянкою, суд виходить з такого.

За змістом норм статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у разі їх порушення, невизнання чи оспорювання; одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди. За статтею 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування; збитками, зокрема, є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно з частиною першою статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Підстави для настання цивільно-правової відповідальності за порушення земельного законодавства встановлено, зокрема у Земельному кодексі України (далі – ЗК України). Згідно ст. 211 ЗК України за самовільне зайняття земельних ділянок громадяни та юридичні особи несуть відповідно до законодавства цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність. Статтею 152 ЗК України встановлено, що держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю; власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов’язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

За змістом ст. ст. 116, 122, 123, 124 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Сільські, селищні міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу шляхом укладення договору оренду земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Згідно зі ст. 157 ЗК України відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також громадяни та юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів. Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 3 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 1993 року № 284 (далі - Постанова), відшкодуванню підлягають збитки власників землі та землекористувачів, у тому числі орендарів, включаючи і неодержані доходи, якщо вони обґрунтовані.

Перевіряючи визначений позивачем розмір збитків судом враховано, що згідно п. 5 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого Постановою, встановлено, що збитки відшкодовуються власникам землі і землекористувачам, у тому числі орендарям, підприємствами, установами, організаціями та громадянами, що їх заподіяли, за рахунок власних коштів не пізніше ніж протягом одного місяця після затвердження актів комісій.

Акт № 1 з визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам від 15 серпня 2018 року, складений комісією із визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, був затверджений розпорядженням № 180 голови Зарічненської районної державної адміністрації 16 серпня 2018 року. Згідно цього акту розмір збитків визначений у розмірі 78 338,69 гривень з огляду на те, що ОСОБА_2 протягом 2015-2018 рр. не сплачує орендну плату за користування земельною ділянкою з урахуванням коефіцієнтів індексації, зокрема така оцінка у 2015 році складала - 261,59 грн./м2 , у 2016 році – 374,85 грн./м2 , у 2017 році – 397,34 грн./м2 , у 2018 році – 397,34 грн./м2 .

Таким чином наведений позивачем розрахунок збитків, а саме: за період з 18 вересня 2015 року по 31 грудня 2015 року:261,59 грн./м2 х 72 м2 / 365 дн. х 105 дн. = 5418,14 грн.; за 2016 рік: 374,85 грн./м2 х 72 м2 = 26 989,20 грн., за 2017 рік: 397,34 грн./м2 х 72 м2 = 28 608,48 грн., за період з 01 січня 2018 року по 09 серпня 2018 року 397,34 грн./м2 х 72 м2 / 365 дн. х 221 дн. = 17 321,85 грн., є підставним, обґрунтованим та законним.

30 серпня 2018 року на ім’я ОСОБА_2 надсилалась претензія №1 про відшкодування збитків на суму 78 337,68 грн., отримана нею у цей же день, однак погашення збитків не відбулось.

З урахуванням суб’єктного складу сторін, судом враховано, що відповідачем є фізична особа, яка до 15 серпня 2018 року була зареєстрована як Фізична особа підприємець, а після цієї дати за власною заявою підприємницьку діяльність припинено, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб , фізичних осіб підприємців та громадських формувань № НОМЕР_1.

За змістом ст. 52 ЦК України фізична особа – підприємець відповідає за зобов’язаннями, пов’язаними з підприємницькою діяльністю усім своїм майном, крім майна на яке не може бути звернено стягнення.

З огляду на викладене позовні вимоги Зарічненської селищної ради Рівненської області підлягають до задоволення у повному обсязі.

Згідно ст. 141 ЦПК України оскільки позовні вимоги задоволені у повному обсязі з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у розмірі 1762,00 гривень.

З огляду на викладене на підставі ст. ст. 12, 81, 141, 259, 263-265, 280-282, 354 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Зарічненської селищної ради Рівненської області (місцезнаходження вул. Фестивальна, 22 смт Зарічне Рівненської області ЄДРПОУ 04385632) до ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, адреса реєстрації та проживання ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП НОМЕР_2) про відшкодування шкоди задоволити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Зарічненської селищної ради Рівненської області 78 337 (сімдесят вісім тисяч триста тридцять сім) гривень 68 коп. завданих збитків спричинених самовільним зайняттям земельної ділянки.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Зарічненської селищної ради Рівненської області 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні) 00 коп. судового збору.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарги подаються учасниками справи через Зарічненський районний суд Рівненської області до Рівненського апеляційного суду.

Заочне рішення може бути переглянуто Зарічненським районним судом Рівненської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного тексту заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Рівненського апеляційного суду через Зарічненський районний суд Рівненської області протягом тридцяти днів з дня його підписання суддею. складення повного заочного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення суду виготовлено 14 листопада 2018 року.

Суддя А. В. Дідик