Ухвала суду № 77874532, 15.11.2018, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/8395/16-ц

Провадження № 2-с/711/23/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 листопада 2018 року м. Черкаси

Суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси Позарецька С.М., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 про скасування судового наказу, -

В С Т А Н О В И В :

20 жовтня 2016 року Придніпровським районним судом м. Черкаси видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Черкаське хімволокно» в інтересах Відокремленого підрозділу «Черкаська ТЕЦ» заборгованості за спожиту теплову енергію в сумі 5360 грн. 63 коп. та судового збору в сумі 689 грн. 00 коп.

08 листопада 2018 року від боржника ОСОБА_1 надійшла заява про скасування вищевказаного судового наказу, в якій вона зазначила, що 07 листопада 2018 року вона отримала вищевказаний судовий наказ. Від стягувача на її адресу жодних повідомлень або попереджень щодо існуючої заборгованості за будь-який період часу не надходило.

Вважає, що вищевказаний судовий наказ підлягає скасуванню, оскільки у неї відсутня будь-яка інформація щодо заборгованості по оплаті за спожиту теплову енергію взагалі, що підтверджується належними доказами, а саме: квитанціями про сплату за теплопостачання на реквізити стягувача за 2016, 2017 та 2018 роки. Зокрема, із квитанції за вересень місяць 2018 року вбачається, що на особовому рахунку № 40686121 станом на 01 вересня 2018 борг відсутній (-0,00). Також, зазначає, що їй здійснено нарахування субсидії на 2018-2019 роки, а субсидія особам, які мають заборгованість в будь-якому розмірі не нараховується.

Крім того, звертає увагу суду, що судовий наказ винесений судом 20 жовтня 2016 року, а направлений на її адресу 31 жовтня 2018 року (супровідний лист № 17514/18-Вих/2-н/711/612/16) і отриманий нею 07 листопада 2018 року, а тому строк на подачу заяви про скасування судового наказу нею не пропущений. Відтак, вказує, що раніше дізнатись про судовий наказ не могла, а тому просить суд поновити строк для подачі заяви про скасування судового наказу.

Таким чином, заявник просить поновити пропущений строк для подачі заяви про скасування судового наказу та скасувати судовий наказ Придніпровського районного суду м. Черкаси № 711/8395/16-ц від 20 жовтня 2016 року.

Дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи в їх сукупності, всебічно, повно та об’єктивно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Згідно із ч. 2 ст. 171 ЦПК України заява боржника про скасування судового наказу, подана після закінчення строку, встановленого частиною першою статті 170 цього Кодексу, повертається, якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку для подання цієї заяви.

З матеріалів справи вбачається, що судовий наказ Придніпровського районного суду м. Черкаси № 711/612/16-ц від 20 жовтня 2016 року направлявся на адресу боржника – ОСОБА_1 рекомендованим листом з повідомленням (супровідний лист від 21 жовтня 2016 року № 711/8325/16-ц/12519/2016). Між тим, дані про його отримання відсутні. Також вказаний наказ направлений повторно (супровідний лист від 31 жовтня 2018 року №17514/18-Вих/2-н/711/612/16), про що свідчить наявне в матеріалах справи рекомендоване повідомлення про вручення 07.11.2018р. поштового відправлення № 1801505489990. Отже, про існування вказаного судового наказу ОСОБА_1 дізналася 07 листопада 2018 року.

В своїй заяві про скасування судового наказу ОСОБА_1 посилається на обставини, які можуть мати суттєве значення для правильного вирішення справи по суті (відсутність заборгованості).

Суд зазначає, що одним зі способів захисту прав суб’єктів цивільних правовідносин, в тому числі, права на доступ до суду, є скасування судового наказу, що передбачено статтею 171 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 171 ЦПК України заява про скасування судового наказу не пізніше наступного дня передається судді, визначеному у порядку, встановленому статтею 33 цього Кодексу.

Статтею дев’ятою Конституції України передбачено, що чинні міжнародні договори, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

На розширення цього положення Основного Закону в статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» зазначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов’язків цивільного характеру.

Порушення пункту першого статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод констатував Європейський суд з прав людини у справі «Устименко проти України», заява № 32053/13. Зокрема, ЄСПЛ вказав, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом першим статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто, принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов’язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (див. рішення у справі «Рябих проти Росії» (Ryabykh v. Russia), заява № 52854/99, пп. 51 і 52, ECHR 2003-X) (п. 46 рішення).

Відповідно до сталої практики ЄСПЛ, вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте, навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatis mutandis, рішення у справі «ОСОБА_2 проти України» (974_256) (Aleksandr Shevchenko v. Ukraine), заява № 8371/02, п. 27, рішення від 26 квітня 2007 року, та «Трух проти України» (Trukh v. Ukraine) (ухвала), заява № 50966/99, від 14 жовтня 2003 року).

У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності), коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків (пункт 41 рішення у справі «Пономарьов проти України» (Заява № 3236/03).

Враховуючи практику ЄСПЛ, зазначені положення законодавства та встановлені фактичні обставини, суд приходить до висновку про те, що в даному випадку слід поновити строк заявнику для подання заяви про скасування судового наказу, оскільки із змісту заяви вбачається необхідність перевірки відповідності судового наказу всім дійсним обставинам спірних правовідносин та виправлення можливої судової помилки.

У зв’язку із викладеним, з метою забезпечення права заявника на доступ до суду та перевірки відповідності судового наказу всім дійсним обставинам спірних правовідносин, суд вважає за необхідне поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду із заявою про скасування судового наказу, оскільки про наявність даного провадження заявнику стало відомо лише 07 листопада 2018 року, а тому причини пропуску строку на подачу заяви про скасування судового наказу слід вважати поважними.

Відповідно до ч. 3 ст. 171 ЦПК України у разі відсутності підстав для повернення заяви про скасування судового наказу, суддя не пізніше двох днів після її подання постановляє ухвалу про скасування судового наказу, в якій роз’яснює заявнику (стягувачу) його право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження. В ухвалі про скасування судового наказу суд за клопотанням боржника вирішує питання про поворот виконання судового наказу в порядку, встановленому статтею 444 цього Кодексу.

З поданої заяви про скасування судового наказу вбачається, що боржник наполягає на скасуванні судового наказу у зв’язку з тим, що вона регулярно сплачує кошти за надані послуги централізованого опалення та підігріву води і заборгованість перед Публічним акціонерним товариством «Черкаське хімволокно» за спожиту теплову енергію взагалі відсутня.

Таким чином, встановлено, що існують підстави для задоволення заяви про скасування судового наказу, оскільки між сторонами виник цивільно-правовий спір, який підлягає розгляду в порядку позовного провадження.

На підставі викладеного, керуючись статтями 127, 170, 171, 258, 260, 261 ЦПК України, суддя, -

У Х В А Л И В :

Поновити ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, зареєстроване місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2) строк для подання заяви про скасування судового наказу.

Заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу задовольнити.

Скасувати судовий наказ, виданий Придніпровським районним судом м. Черкаси 20 жовтня 2016 року по справі № 711/8395/16-ц про стягнення з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Черкаське хімволокно» в інтересах Відокремленого підрозділу «Черкаська ТЕЦ» заборгованості за спожиту теплову енергію в сумі 5360 грн. 63 коп. та судового збору в сумі 689 грн. 00 коп.

Роз’яснити заявнику (стягувачу), що він має право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Повний текст ухвали складено 13 листопада 2018 року.

Суддя: ОСОБА_3