Рішення № 77874009, 26.10.2018, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа №711/2681/18

Провадження № 2/711/1140/18

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2018 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого: судді Кондрацької Н.М.

при секретарі: Мелещенко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Придніпровського районного суду м. Черкаси цивільну справу за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про виплату страхового відшкодування, -

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_2 (транспортне) страхове бюро України звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про виплату страхового відшкодування. Свої позовні вимоги мотивує тим, що 21.01.2014 року о 16:50 год. по вулиці Б.Хмельницького, навпроти будинку №146 в місті Черкаси сталася дорожньо-транспортна пригода за участю двох транспортних засобів: «ВАЗ 21081», д.н.851-07МА, яким керував ОСОБА_1 та «KIA CEED» д.н.НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_3 Цивільно-правова відповідальність потерпілого була застрахована в ТДВ «СТДВ «Глобус» при використанні транспортного засобу «KIA CEED» д.н.НОМЕР_1 за договором обов’язкового страхування № 6659320. Потерпілий звернувся до позивача із повідомленням про настання ДТП та з заявою про виплату відшкодування заподіяної шкоди. Постановою Придніпровського районного суду м. Черкаси, відповідача було визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Потерпілий своєчасно звернувся до позивача із заявою про виплату страхового відшкодування. Вартість відновлювального ремонту автомобіля потерпілого, пошкодженого внаслідок ДТП, складала 36867 грн. 40 коп. Позивачем було виплачено відшкодування заподіяної шкоди внаслідок ДТП у розмірі 6004 грн. 57 коп., що підтверджується платіжним дорученням №3/22769 від 20.03.2015 р., 4917 грн. 26 коп., що підтверджується платіжним дорученням №7760 від 21.10.2014, 25105 грн. 57 коп., що підтверджується платіжним дорученням №5578 від 05.03.2014. Відповідно до ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник має до особи, відповідальної за завдані збитки. Згідно п. 1 ч.1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки одній особі, з вини іншої особи відшкодовується винною особою. Таким чином, відповідальною особою за завдані потерпілому збитки, к даному випадку є відповідач. 24.12.2014 відповідачу було направлено лист №3/1-05/35766 з вимогою сплатити суму відшкодування заподіяної шкоди. Відповідач вказаної суми не сплатив, тому МТСБУ звернувся до суду з даним позовом в якому просить стягнути з ОСОБА_1 на користь МТСБУ суму сплаченого страхового відшкодування в розмірі 36867,40 грн. та судовий збір в розмірі 1762 грн.

Представник позивача МТСБУ по довіреності ОСОБА_4 в судове засідання не з’явилася, звернулася до суду з заявою про розгляд справи без її участі. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання повторно не з’явився, про причину неявки суду не повідомив, був належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання, про причину неявки суд не повідомив. Відзив на позовну заяву подано не було.

Суд, на підставі ст.ст. 280, 281 ЦПК України ухвалив про заочний розгляд справи на підставі наявних в справі доказів, оскільки позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Враховуючи думку представника позивача, дослідивши письмові матеріали справи та докази в їх сукупності, на підставі повного, об’єктивного та всебічного дослідження, суд встановив наступні обставини та відповідні ним правовідносини:

21.01.2014 року о 16:50 год. по вулиці Б.Хмельницького, навпроти будинку №146 в місті Черкаси сталася дорожньо-транспортна пригода за участю двох транспортних засобів: «ВАЗ 21081», д.н.851-07МА, яким керував ОСОБА_1 та «KIA CEED» д.н.НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_3

Цивільно-правова відповідальність потерпілого ОСОБА_3 була застрахована в ТДВ «СТДВ «Глобус» при використанні транспортного засобу «KIA CEED» д.н.НОМЕР_1 за договором обов’язкового страхування Поліс АС/№ 6659320 від 16.01.2014.

Потерпілий своєчасно звернувся до позивача із повідомленням про настання ДТП та з заявою про виплату відшкодування заподіяної шкоди.

Постановою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 07.02.2014, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, було визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 та ч.1 ст. 130 КУпАП.

Вартість відновлювального ремонту автомобіля потерпілого, пошкодженого внаслідок ДТП, склала 36867 грн. 40 коп. Позивачем було виплачено відшкодування заподіяної шкоди внаслідок ДТП у розмірі 6004 грн. 57 коп., що підтверджується платіжним дорученням №3/22769 від 20.03.2015 р., 4917 грн. 26 коп., що підтверджується платіжним дорученням №7760 від 21.10.2014, 25105 грн. 57 коп., що підтверджується платіжним дорученням №5578 від 05.03.2014.

Пунктом 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» від 27.03.92 № 6 встановлено, що джерелом підвищеної небезпеки належить визнавати будь-яку діяльність, здійснення якої створює підвищену імовірність заподіяння шкоди через неможливість контролю за нею людини, а також діяльність по використанню, транспортуванню, зберіганню предметів, речовин і інших об’єктів виробничого, господарського чи іншого призначення. Майнова відповідальність за шкоду, заподіяну діями таких джерел, має наставати як при ціле направленому їх використанні, так і при мимовільному прояву їх шкідливих властивостей. Під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа, або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав.

У відповідності до ч. 2 ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом.

Пунктом 6 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» від 01.03.2013 року № 4 встановлено, що особою, яка зобов’язана відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, є фізична або юридична особа, що на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, позички тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об’єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ст.39 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» ОСОБА_2 (транспортне) страхове бюро України є єдиним об’єднанням страховиків, які здійснюють обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам. Участь страховиків у МТСБУ є умовою здійснення діяльності щодо обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Згідно ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірним рішенням, дією чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної чи юридичної особи відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно висновку експертного автотоварознавчого дослідження № 25 від 05.02.2014, вартість відновлювального ремонту автомобіля НОМЕР_2 складає 32654,68 грн. Судовий експерт ОСОБА_5 проводив огляд пошкодженого автомобіля НОМЕР_3 в присутності власника транспортного засобу ОСОБА_3 в світлий час доби 24.01.2014.

Згідно ст. 6. Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров’ю та/або майну потерпілого.

Відповідно до ч.1 ст.990 ЦК України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяв страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта.

Відповідно до ст. 27 ЗУ «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом. Відповідно до ст.ст. 22, 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна, вартості його відновлення на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно до платіжного доручення №5578 від 05.03.2014, позивачем сплачено потерпілому 25105 грн. 57 коп., за платіжним дорученням №3/22769 від 20.03.2015 сплачено 6004 грн. 57 коп. відшкодування, за платіжним дорученням №7760 - 4917 грн. 26 коп. страхового відшкодування. Загальна сума, яка була виплачена ОСОБА_3 складає 36867 грн. 40 коп.

На основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які посилався позивач, як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв’язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд дійшов висновку про можливість задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача МТСБУ слід стягнути судовий збір в сумі 1762,00 грн.

На підставі вищевикладеного та керуючись ЗУ «Про страхування», ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.ст. 22, 990, 1166, 1191, 1192 ЦК України, ст.ст. ст.ст. 3, 4, 5, 10, 12, 13, 19, 76-81, 141, 259, 265, 268, 273, 274, 277, 279, 280-284, 354, 355 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позов Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про виплату страхового відшкодування – задоволити.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, 18016) на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (02002, м.Київ-2, бульв.Русанівський, а/с 272, код ЄДРПОУ 21647131, р/р 2600101284871 в АТ «Укрексімбанк», м.Київ, МФО 322313) суму сплаченого страхового відшкодування в розмірі 36867,40 грн. (тридцять шість тисяч вісімсот шістдесят сім гривень 40 коп.).

Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, 18016) на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (02002, м.Київ-2, бульв.Русанівський, а/с 272, код ЄДРПОУ 21647131, р/р 2600101284871 в АТ «Укрексімбанк», м.Київ, МФО 322313) судовий збір в розмірі 1762,00 грн. (одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні 00 коп.).

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Головуючий: ОСОБА_6