Ухвала суду № 77872014, 12.11.2018, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/6962/18

Провадження № 2/522/6140/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(вступна та резолютивна частини)

12 листопада 2018 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси

у складі: судді – Бондар В.Я.,

за участю секретаря судового засідання - Грищук В.О.,

розглянувши у судовому засіданні матеріали цивільної справи за позовом заступника керівника Одеської міської прокуратури № 3 в інтересах держави в особі Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради до ОСОБА_1. Державний реєстратор Єреміївської сільської ради Роздільнянського району Одеської області ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та приведення об’єкту нерухомості в попередній стан, -

ВСТАНОВИВ:

До суду 20.04.2018 року звернувся позивач з позовом до ОСОБА_1. Державний реєстратор Єреміївської сільської ради Роздільнянського району Одеської області ОСОБА_2 та просив суд: - визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень державного реєстратора Єреміївської сілької ради Роздільнянського району Одеської області ОСОБА_2 від 07.08.2017 року на підставі якого за ОСОБА_1 зареєстровано право на нежитлове приміщення №2 «Н» по вул. Академічній, 16А в м. Одесі; - зобов’язати ОСОБА_1 власними силами і за власний рахунок привести у попередній стан самовільно реконструйовану квартиру АДРЕСА_1 у нежиле приміщення №2 «Н».

Ухвалою суду від 27.04.2018 року позовну заяву залишено без руху, позивачу надано 10-дений термін для усунення недоліків позову.

Після усунення недоліків позову, ухвалою суду від 18.05.2018 року провадження у справі відкрите, справа призначена до розгляду за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання на 03.07.2018 року.

До суду 26.06.2018 року надійшов відзив на позовну заяву від представника ОСОБА_1 – ОСОБА_3 (а.с.68-73).

Розгляд справи у підготовчому засіданні 03.07.2018 року було відкладено на 27.09.2018 року та в подальшому на 12.11.2018 року.

У судовому засіданні 12.11.2018 року представник ОСОБА_1 – ОСОБА_3 заявив клопотання про закриття провадження у справі, обґрунтовуючи його тим, що справа підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.

Представник позивача – ОСОБА_4А заперечувала проти задоволення клопотання та відповідно закриття провадження у справі.

Державний реєстратор Єреміївської сільської ради Роздільнянського району Одеської області ОСОБА_2 в судове засідання не з’явився, про час, дату та місце судового розгляду був повідомлений належним чином.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників справи, приходить до висновку про закриття провадження у справі, на підставі наступного.

Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у пункті 24 рішення від 20 липня 2006 року в справі «Сокуренко і Стригун проти України» зазначив, що фраза «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Термін «судом, встановленим законом» у пункті 1 статті 6 Конвенції передбачає усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

За правилами частин першої та другої статті 19 ЦПК суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Законом може бути передбачено розгляд інших справ за правилами цивільного судочинства.

Згідно із частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Справою адміністративної юрисдикції у розумінні пункту 1 частини першої статті 4 КАС є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.

В свою чергу публічно-правовий спір – це спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв’язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов’язує надавати такі послуги виключно суб’єкта владних повноважень, і спір виник у зв’язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб’єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв’язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб’єкта владних повноважень або іншої особи.

За правилами пункту 1 частини першої статті 19 КАС юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли законом встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до пункту п’ятого частини четвертої статті 46 КАС громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, громадські об'єднання, юридичні особи, які не є суб'єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень, зокрема, в інших випадках, коли право звернення до суду надано суб’єкту владних повноважень законом.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про основи містобудування» державне регулювання у сфері містобудування здійснюється, зокрема, органами місцевого самоврядування, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими органами в порядку, встановленому законодавством.

Згідно з пунктом 2.2.4 Положення про Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, затвердженого рішенням Одеської міської ради №3043-VII від 21.03.2018 року, управління відповідно до покладених на нього завдань здійснює державний архітектурно-будівельний контроль за дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, проектної документації щодо об'єктів, розташованих у межах м. Одеси.

Також пунктом 2.2.6 Положення передбачено, що управління подає позови до суду про знесення самочинно збудованого об'єкта з компенсацію витрат та виступає замовником робіт зі знесення самочинно збудованого об'єкта.

Однією з вимог позову є зобов’язання ОСОБА_1 власним силами та за власний рахунок привести у попередній стан самовільно реконструйовану квартиру АДРЕСА_2. Загальною площею 47,1 кв.м. у нежиле приміщення №2 «Н» по вул. Академічній у м. Одесі площею 85,5 кв.м.

Отже, спірні правовідносини в цій справі обумовлені реалізацією позивачем повноважень щодо здійснення державного контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності. Здійснення такого державного контролю означає обов'язковість прийнятих за його результатами рішень для підконтрольного суб'єкта, що свідчить про владно-управлінський характер, а відтак і публічно-правову природу таких правовідносин.

Таким чином, суд приходить до висновку, що спори, які виникають за участю суб'єкта владних повноважень з метою реалізації у спірних відносинах наданих йому законодавством владних управлінських функцій, є публічно-правовими.

В конкретному випадку суб'єкт владних повноважень перебуває із особою, яка здійснила самочинне будівництво у адміністративних відносинах, оскільки діє на виконання своїх владних управлінських функцій, спрямованих на захист інтересів держави.

Такої ж правової позиції притримується велика палата Верховного Суду у постанові від 10 квітня 2018 року у справі № 1519/2-787/11.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Вимога про скасування рішення про державну реєстрації до державного реєстратора є також такою, що підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.

Таким чином, зважаючи на вищевикладене та беручи до уваги предмет спору та сторони спору, суд приходить до висновку, що даний спір є публічно-правовим і не підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства, а тому провадження у справі підлягає закриттю.

Згідно ч. 1 ст. 256 ЦПК України якщо провадження у справі закривається з підстав, визначених пунктом 1 частини першої статті 255 цього Кодексу, суд повинен повідомити заявникові, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.

Враховуючи вимоги діючого законодавства та предмет позову, позов заступника керівника Одеської місцевої прокуратури №3 в інтересах держави в особі Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради за предметно-територіальною юрисдикцією підсудний окружному адміністративному суду та підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 76, 89, 255, 256, 258-260, 353, 354 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНИВИВ:

Закрити провадження по справі за позовом заступника керівника Одеської міської прокуратури № 3 в інтересах держави в особі Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради до ОСОБА_1. Державний реєстратор Єреміївської сільської ради Роздільнянського району Одеської області ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та приведення об’єкту нерухомості в попередній стан.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Одеської області через Приморський районний суд міста Одеси шляхом подачі апеляційної скарги протягом 15 днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали суду складено 15.11.2018 року.

Суддя: Бондар В.Я.