Ухвала суду № 77871115, 15.11.2018, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 520/15041/14-к

Провадження № 1-кп/520/546/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.11.2018 року Київський районний суд м. Одеси у складі:

Головуючого - судді Войтова Г.В.,

за участю секретаря Кондрашевої К.С.,

прокурора Мрихина К.О.,

захисників Єлуашвілі І.В.,

розглянувши у залі суду в м. Одесі у підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42014160000000256 від 11.06.2014 року, відносно ОСОБА_2 та ОСОБА_3, обвинувачених у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ст.368 ч. 3 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В проваджені Київського районного суду м. Одеси знаходиться кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №42014160000000256 від 11.06.2014 року, відносно ОСОБА_2 та ОСОБА_3, обвинувачених у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ст.368 ч. 3 КК України.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.06.2018 року, судді Київського районного суду м. Одеси Войтову Г.В. передані матеріали зазначеного кримінального провадження.

Вивчи матеріали кримінального провадження, суд вважає необхідним розпочати судовий розгляд спочатку, оскілки обставини, що були раніше з'ясовані судом, від якого надійшло кримінальне провадження, і зроблені ним висновки не мають для суду, до якого воно надійшло, наперед встановленої сили і під час нового судового провадження не враховуються. Тому, судове провадження у даному кримінальному провадженні розпочинається зі стадії підготовчого судового засідання.

Прокурор просить призначити справу до судового розгляду, так як обвинувальний акт складений із дотриманням вимог ст. 291 КПК України, підстав для закриття справи, внесення подання про визначення підсудності немає.

Захисник Єлуашвілі І.В. заявив письмове клопотання про повернення обвинувального акту з додатками у кримінальному провадженні прокурору Одеської області для усунення недоліків, викладених у клопотанні.

Обвинувачені ОСОБА_2 та ОСОБА_3 підтримали клопотання захисника Єлуашвілі І.В. про повернення зазначеного обвинувального акту прокурору.

Вислухавши думку учасників провадження, дослідивши обвинувальний акт з додатками, суд вважає, що обвинувальний акт не відповідає вимогам, передбаченим ст. 291 КПК України та підлягає поверненню прокурору з наступних підстав.

Згідно вимог ст.314 ч.3 п. 3 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про повернення обвинувального акту прокурору, якщо він не відповідає вимогам КПК України, тобто за наявності таких порушень вимог процесуального закону, які перешкоджають призначенню справи до судового розгляду. Отже, повернення обвинувального акту прокурору передбачає не формальну невідповідність такого акту вимогам закону, а наявність в ньому таких недоліків, які перешкоджають суду призначити судовий розгляд.

Відповідно до ч.4 ст. 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування.

Вимоги до обвинувального акту визначені ст. 291 КПК України, де в п.5 ч.2 цієї статті зазначено, що обвинувальний акт має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Європейський суд з прав людини (далі - Суд) у справі «Абрамян проти Росії» від 09 жовтня 2008 року зазначив, що у тексті пп. «а» п. 3 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому йдеться про право особи бути негайно і детально проінформованим зрозумілою для нього мовою про характер і причини обвинувачення, висунутого проти нього, вказано на необхідність приділяти особливу увагу роз'ясненню «обвинувачення» особі, стосовно якої порушено кримінальну справу. Деталі вчинення злочину можуть відігравати вирішальну роль під час розгляду кримінальної справи, оскільки саме з моменту доведення їх до відома підозрюваного він вважається офіційно письмово повідомленим про фактичні та юридичні підстави пред'явленого йому обвинувачення (див. рішення від 19 грудня 1989 р. у справі «Камасінскі проти Австрії», №9783/82, п.79). Крім того, суд нагадує, що положення підпункту «а» п. 3 ст. 6 Конвенції необхідно аналізувати у світлі більш загальної норми про право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 цієї статті. У кримінальній справі надання повної, детальної інформації щодо пред'явленого особі обвинувачення та відповідно, про правову кваліфікацію, яку суд може дати відповідним фактам, є важливою передумовою забезпечення справедливого судового розгляду (див.: рішення від 25 березня 1999 р. у справі «Пелісьє та Сассі проти Франції» (ВП), №25444/94, п. 52; рішення від 25 липня 2000 р. у справі «Матточіа проти Італії», №23969/94, п. 58; рішення від 20 квітня 2006 р. у справі «І.Н. та інші проти Австрії», №42780/98, п. 34).

Формулювання обвинувачення визначає конкретний обсяг і межі судового розгляду та дає обвинуваченим можливість реалізувати своє право на захист та знати, в чому саме вони обвинувачуються. Однак, у зазначеному обвинувальному акті відносно ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не міститься сформульованого належним чином обвинувачення.

Отже, обвинувальний акт не відповідає вимогам ст. 291 ч. 2 п. п. 4, 5 КПК України, оскільки в ньому викладені лише анкетні дані обвинуваченого, зміст підозри, а також ті фактичні обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та правова кваліфікація кримінального правопорушення, в якому вони підозрюються. Разом з цим, такі відомості, у відповідності до положень ст. 277 КПК України, становлять зміст повідомлення про підозру, а за цим процесуальним рішенням ОСОБА_2 та ОСОБА_3 мають статус підозрюваних.

З врахуванням того, що в обвинувальному акті відсутнє формулювання обвинувачення у розумінні п. 13 ч. 1 ст. 3 КПК України, а за правилами ст. 377 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, суд вважає, що наявні обставини, перешкоджають судовому розгляду кримінального правопорушення відносно ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у суді першої інстанції.

Крім того, формулювання обвинувачення і виклад фактичних обставин в обвинувальному акті повинні бути викладені окремо щодо кожного обвинуваченого, але в порушення вимог загальної частини КПК України прокурор таких вимог не дотримався.

Таким чином, зазначені порушення в обвинувальному акті позбавляють суд можливості призначити судовий розгляд такого обвинувального акту і розглянути його.

Статтею 314 КПК України не передбачено можливості виправлення технічних чи інших помилок, а також внесення додаткових відомостей до обвинувального акту чи реєстру після їх надходження до суду, зокрема, у підготовчому судовому засіданні. Законом також не передбачено поділу недоліків обвинувального акту чи реєстру на суттєві та не суттєві чи такі, що перешкоджають розгляду або не перешкоджають розгляду справи по суті. Стаття 291 КПК України чітко передбачено категоричний перелік відомостей, які має містити обвинувальний акт. У статті 109 КПК України чітко передбачено категоричний перелік відомостей, які має містити реєстр матеріалів досудового розслідування. Виключень щодо можливості визнання несуттєвим недотримання прокурором чи слідчим будь-якої із вказаних вимог, Законом не передбачено.

Главою 28 КПК України, якою врегульовано процедуру судового розгляду, не передбачено процедури виправлення недоліків обвинувального акту, реєстру матеріалів досудового розслідування.

Виявлені недоліки неможливо усунути також шляхом зміни обвинувачення після його призначення до судового розгляду, це не відповідає нормам КПК України.

Так, згідно зі ст.ст. 338,339 КПК України, під час судового розгляду прокурор має право змінити обвинувачення тільки якщо під час судового розгляду встановлені нові фактичні обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та висунути додаткове обвинувачення у разі отримання відомостей про можливе вчинення обвинуваченим іншого кримінального правопорушення, щодо якого обвинувачення не висувалось і яке тісно зв'язане з первісним.

Залишення ж у матеріалах кримінального провадження обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування з недоліками є неприпустимі, оскільки це свідчить про неповагу до закону, до встановлених ним норм та вимог.

Єдиним процесуальним шляхом виправлення недоліків обвинувального акту, реєстру матеріалів досудового розслідування, передбаченим КПК України, є повернення обвинувального акту прокурору з метою усунення ним недоліків протягом розумного строку.

Таким чином, у зв'язку з тим, що обвинувальний акт не відповідає вимогам КПК України, зокрема ст. 291 КПК України, суд дійшов висновку, що він в силу п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України підлягає поверненню прокурору.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 109, 291, 314, 369-372 КПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання адвоката Єлуашвілі І.В. про повернення зазначеного обвинувального акту - задовольнити.

Обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42014160000000256 від 11.06.2014 року, відносно ОСОБА_2 та ОСОБА_3, обвинувачених у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ст.368 ч. 3 КК України, повернути прокурору Одеської області, як такий, що не відповідає вимогам діючого КПК України, з підстав, викладених у мотивувальній частині ухвали.

Ухвала про повернення обвинувального акту може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області протягом семи днів з дня її оголошення.

Головуючий Войтов Г. В.