Рішення № 77869752, 12.11.2018, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

Справа № 489/5248/18

Номер провадження 2-а/489/230/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2018 року м. Миколаїв,

вул. Космонавтів,81/16 (81/17),

зал судових засідань №11

Ленінський районний суд м. Миколаєва в складі:

головуючого - судді Тихонової Н.С.,

секретар судового засідання - Супрун Т.О.,

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1,

позивача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Управління патрульної поліції у Миколаївській області Департаменту патрульної поліції України про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

27.08.2018 року ОСОБА_2 звернувся із зазначеним позовом до відповідача, яким просив поновити йому строк на подання вказаного позову та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАВ № 555462 від 24.08.2018 року.

Позивач вказує на те, що 24.08.2018 року він рухався на транспортному засобі «Fiat Fiorino», державний номер НОМЕР_1, та був зупинений інспектором патрульної поліції, яким в подальшому винесено Постанову та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255,00 грн. за порушення вимог ч. 2 ст. 122 КУпАП, посилаючись на те, що позивач начебто здійснив зупинку в зоні дії дорожнього знаку «Зупинка заборонена», чим порушив вимоги п.8.4.в) ПДР України.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що:

-інспектор патрульної поліції розглянув справу на місці вчинення зупинки, хоча мав здійснити розгляд за місцем знаходження органу, уповноваженого розглядати такі справи;

-інспектор позбавив позивача скористатись правами, передбаченими ст. 268 КУпАП;

-також інспектором порушено вимоги щодо процедури розгляду справи, передбачені ст.ст.278,279 КУпАП;

- в діях позивача відсутні склад адміністративного правопорушення.

Згідно наданого відзиву представник відповідача вказував, що:

-працівником поліції встановлено факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення;

-позивачем порушено ПДР України, а саме він здійснив зупинку транспортного засобу в зоні дії дорожнього знаку 3.34 «Зупинка заборонена»;

-поліцейським проведено розгляд справи про адміністративне правопорушення належним чином, а саме позивачу роз'яснено права та обов'язки, порядок та строки оскарження постанови.

Ухвалою від 12.09.2018 року відкрито провадження та справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Ухвалою від 23.10.2018 року справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, наполягав на їх задоволенні.

Представник відповідача не з'явився, повідомлений належним чином.

Встановивши фактичні обставини, дослідивши надані сторонами докази, суд виходить з такого.

24.08.2018 року ОСОБА_2 керував транспортним засобом марки «Fiat Fiorino», державний номер НОМЕР_1, в м. Миколаєві пр. Миру. Його було зупинено інспектором патрульної поліції УПП в Миколаївській області ДПП, за вчинення порушення ПДР України, а саме: позивач керуючи транспортним засобом не виконав вимоги дорожнього знаку 3.34 «Зупинка заборонена», здійснив зупинку в зоні дії вказаного знаку, чим порушив вимоги п. 8.4.в) ПДР України.

Інспектором УПП винесено Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАВ № 555462 за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, відповідно до якої на позивача було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн. 00 коп.

Закон України «Про дорожній рух» регулює суспільні відносини у сфері дорожнього руху та його безпеки, визначає права, обов'язки і відповідальність суб'єктів - учасників дорожнього руху, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, об'єднань, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та господарювання.

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасниками дорожнього руху є особи, які використовують автомобільні дороги, вулиці, залізничні переїзди або інші місця, призначені для пересування людей та перевезення вантажів за допомогою транспортних засобів. Учасники дорожнього руху зобов'язані, у тому числі, знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Відповідно до п.п. 8.4 в) ПДР України встановлює групу заборонних дорожніх знаків, що запроваджують або скасовують певні обмеженні у русі.

Відповідно до ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи, зокрема про порушення правил дорожнього руху, в тому числі за ст.122 КУпАП.

Щодо посилань позивача з приводу порушення його прав внаслідок розгляду справи безпосередньо на місці вчинення правопорушення, суд виходить з такого.

Так, відповідно до положень ст. 283 КпАП України - розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Відповідно до ст. 276 КУпАП - справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.

Пунктом 2.3 рішення Конституційного суду України від 26 травня 2015 року № 5-рп\2015 передбачено, що у частинах першій, другій статті 258 КпАП України визначено випадки, коли протокол про вчинення адміністративного правопорушення не складається, а адміністративне стягнення накладається і стягується на місці вчинення правопорушення, якщо особа не оспорює допущеного нею порушення і адміністративного стягнення, що на неї накладається, а розмір штрафу не перевищує передбаченого у Кодексі неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. Перелік адміністративних правопорушень, за які адміністративні стягнення накладаються на місці їх вчинення, є вичерпним і може бути змінений лише законом.

Скорочене провадження у справах про зазначені адміністративні правопорушення передбачає, зокрема, фіксацію адміністративного правопорушення і накладання адміністративного стягнення на правопорушника безпосередньо на місці його вчинення. Застосування посадовою особою процедури скороченого провадження в інших випадках, які не визначені законом, тобто розгляд справи про адміністративне правопорушення безпосередньо на місці його вчинення, а не за місцезнаходженням органу, уповноваженого законом розглядати справу про таке правопорушення, призводить до порушення процесуальних прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, закріплених у статтях 257, 268, 277, 278, 279, 280 Кодексу.

За КпАП України до цього переліку належать, зокрема, такі адміністративні правопорушення: порушення вимог пожежної безпеки в лісах (стаття 77); порушення правил полювання (частина перша статті 85); порушення правил рибальства (частина третя статті 85); порушення правил щодо карантину тварин, інших ветеринарно-санітарних вимог (стаття 107); викидання сміття та інших предметів з вікон і дверей вагонів поїздів, прохід по залізничних коліях у невстановлених місцях (частина третя статті 109); викидання за борт річкового або маломірного судна сміття та інших предметів (частина третя статті 116-2); провезення ручної кладі понад установлені норми і неоплаченого багажу (стаття 134); безквитковий проїзд (стаття 135); прояв неповаги до суду (стаття 185-3). Притягнення особи до адміністративної відповідальності у вказаних випадках фактично відбувається у скороченому провадженні.

Таким чином, Конституційний Суд України у зазначеній справі дійшов висновку, що всі інші види правопорушень розгляду у скороченому провадженні не підлягають. (ВАСУ справа № К/800/37207/15 від 26 жовтня 2016 року).

Частина третя ст. 258 КУпАП передбачає, що працівник патрульної поліції може винести постанову на місці вчинення правопорушення. Проте, постанова не може бути винесена без розгляду адміністративної справи. Постанова щодо притягнення особи до відповідальності виноситься за результатами розгляду справи.

Частина третя ст. 258 КУпАП вказує на те, що працівник патрульної поліції повинен дотримуватись вимог ст. 283 КУпАП, яка зазначає, що постанова виноситься тільки за результатами розгляду справи.

При цьому зміни до ст. 258 КУпАП, якими надано можливість працівникам Національної поліції не складати протоколи про адміністративні правопорушення, та Інструкція № 1395, якою врегульовано порядок оформлення адміністративних правопорушень саме у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, набрали чинності пізніше, ніж було прийняте вищевказане рішення Конституційного Суду України і вказаним нормативним актам не надавалось тлумачення Конституційним Судом України.

Отже, приписи постанови Конституційного Суду України по справі № 1-11/2015 від 26.05.2015 року повинні застосовуватись з урахуванням законодавчих змін, що відбулися у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, внесених Законом України від 14.07.2015 року № 596-VІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення дорожнього руху» та вищевказаною Інструкцією.

З огляду на викладене, вбачається, що розгляд справи на місці зупинки транспортного засобу не є порушенням процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення, яке утворює самостійну підставу для скасування постанови, винесеної за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Суд приймає до уваги доводи позивача щодо того, що позивачу не було роз'яснено його права та обов'язки, згідно вимог ст.268 КУпАП, та не встановлено всі обставини справи при її розгляді в повному обсязі у відповідності до ст.ст.279,280 КУпАП, що є підставами для скасування постанови про адміністративне правопорушення.

Доводи наведені відповідачем у відзиві щодо проведення інспектором розгляду справи про адміністративне правопорушення не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки на їх підтвердження суд не надано жодних належних доказів.

Рапорт інспектора Колонтаєва В.І. суд не вважає належним доказом, що може підтверджувати викладені у відзиві доводи та факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення (порушення ПДР України), оскільки позивачем оскаржуються дії саме цієї посадової особи.

Будь-яких доказів, які б свідчили про вчинення позивачем правопорушення та його вини (матеріали фотозйомки, відеозйомки, покази свідків тощо), проведення інспектором розгляду справи про адміністративне правопорушення належним чином у відповідності до вимог чинного законодавства, представником відповідача не надано.

Згідно ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративні правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні, та інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність…, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги, що відповідачем не доведено факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, а також того, що розгляд справи про адміністративне правопорушення було здійснено з дотриманням вимог чинного законодавства, суд дійшов висновку, що вимоги підлягають задоволенню.

Згідно ст. 139 КАС судові витрати віднести за рахунок держави.

Керуючись ст.ст. 18, 19, 30, 72, 73, 241-246 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_2 до Управління патрульної поліції у Миколаївській області Департаменту патрульної поліції України про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.

Скасувати Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАВ № 555462 від 24.08.2018 року, складену відносно ОСОБА_2.

Закрити справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду або через Ленінський районний суд м. Миколаєва протягом десяти днів з дня складання повного тексту рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Позивач - ОСОБА_2, проживає за адресою: АДРЕСА_1;

Відповідач - Управління патрульної поліції у Миколаївській області Департаменту патрульної поліції, код ЄДРПОУ 40108646, місце знаходження: м. Миколаїв, вул. Новозаводська, 1-б.

Повне судове рішення складено 15.11.2018.

Суддя Н.С. Тихонова