
Справа № 489/5252/18
Номер провадження 2-а/489/231/18
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 листопада 2018 року м. Миколаїв,
вул. Космонавтів,81/16 (81/17),
зал судових засідань №11
Ленінський районний суд м. Миколаєва в складі:
головуючого - судді Тихонової Н.С.,
секретар судового засідання - Супрун Т.О.,
за участю:
представника позивача - ОСОБА_1,
представника відповідача - Єгорова О.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,
ВСТАНОВИВ:
27.08.2018 року ОСОБА_3 звернувся із зазначеним позовом до відповідача, яким просив поновити йому строк на подання вказаного позову та скасувати постанову про накладення на нього адміністративного стягнення №247-ДК/0228По/08/011-18 від 07.08.2018 року, винесену головним спеціалістом здійснення державного контролю за додержанням земельного законодавства та оперативного реагування управління контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області ОСОБА_9
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що:
-03.07.2018 року позивач отримав поштою складений 20.06.2018 року інспектором ОСОБА_7. Акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об'єктом - земельної ділянки, зі змісту якого вбачається, що позивачем самовільно зайнято земельні ділянки площею 20,9 га та 50.4 га в межах території Возсіятської сільської ради Єланецького району Миколаївської області;
-07.08.2018 року інспектором ОСОБА_9 винесена Постанова про накладення на позивача адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. 00 коп.;
-проте, зі змісту оскаржуваної постанови незрозуміло кого саме притягують до адміністративної відповідальності - ОСОБА_3 як громадянина, чи ОСОБА_3 як голову ФГ «Компроміс»;
-вказана Постанова є незаконною, оскільки чинним законодавством не урегульовано порядок проведення перевірок щодо дотримання вимог земельного законодавства у зв'язку із втратою чинності більшості нормативно-правових актів у цій сфері, через що інспектор ОСОБА_7 не була особою, уповноваженою на проведення перевірки;
-позивача про проведення перевірки належним чином повідомлено не було.
Згідно наданого відзиву представник відповідача вказував, що:
-інспектором ОСОБА_7. правомірно проведено перевірку земельних ділянок, які самовільно зайняті позивачем, на підставі Інформації, отриманої від Возсіятської сільської ради Єланецького району Миколаївської області;
-позивачем дійсно самовільно зайнято земельні ділянки площею 20,9 га та 50,4 га на території Возсіятської сільської ради Єланецького району Миколаївської області та засіяно вказані ділянки соняшником;
-доводи позивача про відсутність законодавчого врегулювання щодо проведення перевірок на предмет дотримання вимог земельного законодавства є безпідставними, оскільки законодавче урегулювання існує, однак воно визначене іншими нормативно-правовими актами, ніж ті, на які посилався позивач.
Ухвалою від 07.09.2018 року відкрито провадження та справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Ухвалою від 23.10.2018 року справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, наполягав на їх задоволенні.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, посилаючись на правомірність винесеної відносно позивача постанови.
При цьому, згідно частини 3 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може пропонувати сторонам надати докази.
Проте, представник відповідача у судовому засіданні на пропозицію суду щодо надання доказів по справі на підтвердження доводів, викладених у відзиві на позов, вважав, що докази у справі зібрані у повному обсязі та потреба долучати до справи інші докази - відсутня, через що суд вбачає за доцільне здійснити розгляд справи на підставі наданих сторонами доказів.
Встановивши фактичні обставини, дослідивши надані сторонами докази, суд виходить з такого.
Згідно Наказу від 30.05.2018 року за №247-ДК, в.о.начальника ГУ Держгеокадастру у Миколаївської області Ю. Лостік, доручено державному інспектору ОСОБА_7 у термін з 30.05.2018 року по 22.06.2018 року здійснити захід державного контролю за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів шляхом проведення перевірки щодо земельних ділянок, розташованих в межах території Возсіятської та Нововасилівської сільської ради Єланецького району Миколаївської області.
04.06.2018 року Возсіятською сільською радою Єланецького району Миколаївської області направлено до Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області інформацію про те, що земельна ділянка розміром 20,90 га на території сільської ради, яка надана в постійне користування та земельна ділянка розміром 50,40 га надана на праві довічного успадкованого володіння землею, надана ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3, обробляються ФГ «Компроміс», а саме сином ОСОБА_6 і входять до складу земель ФГ «Компроміс». Також повідомлено, що останній проживає за адресою: АДРЕСА_1.
20.06.2018 року державним інспектором - головним спеціалістом відділу контролю за використанням та охороною земель у Братському, Вознесенському, Єланецькому, Новоодеському районах та м. Вознесенську управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області ОСОБА_7, за участю спеціаліста-землевпорядника Возсіятської сільської ради - ОСОБА_8, проведено перевірку з питання дотримання вимог земельного законодавства під час використання земельних ділянок в межах території Возсіятської сільської ради гр. ОСОБА_3
За результатами перевірки державним інспектором складено Акт №247-ДК/556/АП/09/01/-18, зі змістом якого встановлено, що на земельній ділянці, площею 20,90 га, розташованій в межах Возсіятської сільської ради, виявлено посіви соняшнику, та відповідно самовільного зайняття земельної ділянки головою ФГ «Компроміс» - ОСОБА_3
Також, державним інспектором складено Акт №247-ДК/555/АП/09/01/-18, згідно якого на земельній ділянці, площею 50,40 га, розташованій в межах Возсіятської сільської ради, виявлено посіви соняшнику, та відповідно самовільного зайняття земельної ділянки головою ФГ «Компроміс» - ОСОБА_3
У графі «план-схема земельної ділянки» у вказаних Актах державним інспектором зазначено, що до Актів додаються фото та картографічні матеріали, проте жодних доказів на підтвердження існування цих матеріалів відповідачем під час розгляду справи не надано.
На підставі складених Актів та встановлених обставин, державним інспектором 30.07.2018 року було складено Протоколи №247-ДК/0227П/07/011-18 та №247-ДК/0226П/07/011-18 про адміністративні правопорушення, якими зафіксовано вчинення адміністративних правопорушень у сфері дотримання вимог земельного законодавства.
07.08.2018 року державним інспектором - головним спеціалістом відділу здійснення державного контролю за додержанням земельного законодавства та оперативного реагування управління з контролю за використанням та охороною земель ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області ОСОБА_9 на підставі вказаних Протоколів про адміністративні правопорушення винесено Постанову про накладення адміністративного стягнення №247-ДК/0228По/08/011-18, за якою на ОСОБА_3, який є головою ФГ «Компроміс» накладено штраф у розмірі 340 грн. 00 коп.
Вказана Постанова була направлена позивачу поштою 09.08.2018 року, що підтверджується матеріалами справи та отримана позивачем 11.08.2018 року (а.с.28-29).
Позивач стверджує, що прийняття відповідачем постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності є протиправним через відсутність доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення у вигляді самовільного зайняття земельної ділянки, передбаченого ст.53-1 КУпАП, та відсутність у державного інспектора повноважень щодо проведення перевірки.
Відповідно до вимог ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно вимог статті 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Статтею 53-1 Кодексу України про адміністративне правопорушення встановлена відповідальність за самовільне зайняття земельної ділянки у вигляді накладення штрафу на громадян від десяти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від двадцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
За приписами ст. 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.
На підставі п. «б» частини 1 ст. 211 Земельного кодексу України за самовільне зайняття земельних ділянок громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства.
Разом з цим, стаття 251 КУпАП визначає, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Суд звертає увагу відповідача, що з метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимог статті 245 КУпАП щодо своєчасного, всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи, вирішення її у відповідності з законом уповноважений орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна ця особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При накладенні стягнення необхідно враховувати характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність (частина друга статті 33 КУпАП).
Отже, висновки про наявність чи відсутність в діях особи адміністративного правопорушення мають бути зроблені на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин та доказів.
На підставі ч.1 ст.76 Кодексу адміністративного судочинства України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Наявні докази у справі підтверджують факт самовільного зайняття земельної ділянки, але достеменно не визначають особу, яка таке використання здійснює, так як Возсіятською сільською радою повідомлено відповідача про самовільне зайняття земельних ділянок громадянином ОСОБА_6, в той час як перевірку здійснено відносно громадянина ОСОБА_3.
До того ж, повідомлення про проведення перевірки на відповідачем ні на адресу позивача, ні на адресу ФГ «Компроміс» не направлялось.
Доказів протилежного представником відповідача під час розгляду справи не надано.
Позивач заперечує факт самовільного використання земельної ділянки.
Відповідно до вимог ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у звязку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановленому законом. Якщо такі підстави відсутні або якщо вина особи у вчиненні проступку з цих підстав не доказана, особа не може бути піддана адміністративному стягненню.
Враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги те що відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ст.53-1 КУпАП, суд приходить до висновку про недоведеність вчинення адміністративного правопорушення саме позивачем.
Щодо доводів сторін про наявність повноважень у державного інспектора повноважень на проведення перевірки, суд вважає за доцільне зазначити таке.
Здійснення заходів державного контролю та застосування уповноваженими на це органами і посадовими особами заходів адміністративного стягнення проводиться у межах їх компетенції, у точній відповідності із законом.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі та в межах повноважень у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Згідно ч. 2 ст. 188 Земельного кодексу України порядок здійснення державного контролю за використанням та охороною земель встановлюється законом, яким є Закон України «Про державний контроль за використанням та охороною земель».
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» одним з основних завдань державного контролю за використанням та охороною земель є забезпечення додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами земельного законодавства України.
Положеннями ст. 9 зазначеного Закону визначено, що державний контроль за використанням та охороною земель, дотримання вимог законодавства України про охорону земель і моніторинг ґрунтів здійснюється, зокрема, шляхом проведення перевірок.
Згідно статті 10 Закону до повноважень державних інспекторів у сфері державного контролю за використанням та охороною земель та дотриманням вимог законодавства України про охорону земель належить право в тому числі: складати акти перевірок чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, а також подавати в установленому законодавством України порядку до відповідних органів матеріали перевірок щодо притягнення винних осіб до відповідальності; передавати до органів прокуратури, органів досудового розслідування акти перевірок та інші матеріали про діяння, в яких вбачаються ознаки кримінального правопорушення.
За положеннями статті 244 КУпАП центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, розглядає справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з порушенням законодавства у сфері використання та охорони земель і порядку та умов ведення насінництва та розсадництва, правил технічної експлуатації самохідних сільськогосподарських машин і правил техніки безпеки під час їх експлуатації (статті 52 - 53-4, 54 - 56, 104-1, 108 та 188-5).
Від імені зазначеного органу розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право:
1) головний державний інспектор сільського господарства України - штраф на громадян до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
2) головні державні інспектори сільського господарства в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, їх заступники - штраф на громадян до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
3) старші державні інспектори сільського господарства, державні інспектори сільського господарства - штраф на громадян до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно матеріалів справи перевірку щодо дотримання вимог земельного законодавства на території Возсіятської сільської ради було здійснено державним інспектором - головним спеціалістом відділу контролю за використанням та охороною земель у Братському, Вознесенському, Єланецькому, Новоодеському районах та м. Вознесенську управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області ОСОБА_7, посада якої не відноситься до вищевказаного переліку посад державних інспекторів.
Також, оскаржувана постанова про накладення адміністративного стягнення від 07 серпня 2018 року, винесена державним інспектором - головним спеціалістом відділу здійснення державного контролю за додержанням земельного законодавства та оперативного реагування управління з контролю за використанням та охороною земель ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області ОСОБА_9, посада якого не відноситься до визначених ст. 244 КУпАП уповноважених на розгляд справи про адміністративне правопорушення за ст. 53-1 КУпАП осіб.
Суд не може взяти до уваги доводи представника відповідача про те, що оскільки функції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, виконує Держгеокадастр, а тому головний спеціаліст управління контролю за використанням та охороною земель діяв в межах повноважень.
Так, постановою КМУ від 22 липня 2016 року № 482 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України» внесено зміни до Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою КМУ від 14 січня 2015 року № 15, згідно яких визначено Держгеокадастр центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.
Розпорядженням КМУ від 30 листопада 2016 року № 910-р погоджено пропозицію Міністерства аграрної політики та продовольства України щодо можливості забезпечення здійснення покладених на Державну службу з питань геодезії, картографії та кадастру постановою КМУ від 14 січня 2015 року № 15 «Про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру» функцій і повноважень Державної інспекції сільського господарства, що припиняється, із здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.
Оскільки Кодекс України про адміністративні правопорушення має вищу юридичну силу по відношенню до Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру та Положення про Головне управління Держгеокадастру в Миколаївській області, а тому виходячи з пріоритетності закону над підзаконним нормативним актом суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про відсутність у головного спеціаліста відділу контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру розглядати справи про адміністративні правопорушення та накладати адміністративні стягнення за правопорушення передбачене статтею 53-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у Постанові від 11.04.2018 року по справі №591/2475/17.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладаються на відповідача.
Таким чином, у спірних правовідносинах відповідач повинен був довести, що саме ОСОБА_3 або ФГ «Компроміс» самовільно зайняв спірну земельну ділянку, проте доказів на підтвердження вказаного відповідач не надав..
До того ж, відповідачем не надано жодного доказу на підтвердження юридичного зв'язку ФГ «Компроміс» та ОСОБА_3 на час розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Враховуючи викладене, з огляду на те, що ОСОБА_3 заперечує своє відношення до самовільного зайняття земельної ділянки, а іншими належними та допустимими доказами (письмовими, речовими доказами, показаннями сторонніх осіб-свідків) не підтверджується вчинення саме позивачем адміністративного правопорушення, державні інспектори не мали відповідних повноважень на проведення перевірки та винесення постанови про накладення на позивача адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.53-1 КУпАП, суд приходить до висновку про відсутність підстав для притягнення позивача до адміністративної відповідальності за наявними обставинами.
Згідно з ч.3 ст.286 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду справ з приводу рішень суб'єкта владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності суд має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Згідно п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за обставин відсутності складу адміністративного правопорушення.
Отже, постанова про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ст.53-1 КУпАП підлягає скасуванню як протиправна, а провадження по справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 53-1 КУпАП.
Також, з огляду на обставини справи суд вважає, що необхідно поновити позивачу строк оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення через поважність причин його пропуску, та відповідно відмовити відповідачу у клопотанні про залишення позову без розгляду.
Згідно ст. 139 КАС судові витрати віднести за рахунок держави.
Керуючись ст.ст. 18, 19, 30, 72, 73, 241-246 КАС України, суд -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_3 до Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Поновити ОСОБА_3 строк оскарження Постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.
Скасувати Постанову про накладення адміністративного стягнення №247-ДК/0228По/08/011-18 від 07.08.2018 року, складену відносно ОСОБА_3.
Закрити справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_3.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду або через Ленінський районний суд м. Миколаєва протягом десяти днів з дня складання повного тексту рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Позивач - ОСОБА_3, проживає за адресою: АДРЕСА_2;
Відповідач - Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області, код ЄДРПОУ 39825404, місце знаходження: м. Миколаїв, пр. Миру, 34.
Повне судове рішення складено 15.11.2018.
Суддя Н.С. Тихонова
Судове рішення № 77869577, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва) було прийнято 12.11.2018. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 489/5252/18. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: