Рішення № 77869571, 09.11.2018, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

Справа № 489/4294/18

Номер провадження 2/489/2099/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2018 року м. Миколаїв,

вул. Космонавтів,81/16 (81/17),

зал судових засідань №11

Ленінський районний суд м. Миколаєва в складі:

головуючого – судді Тихонової Н.С.,

секретар судового засідання – Супрун Т.О.,

за участю :

позивача – ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (правонаступник – Акціонерне товариство Комерційний банк»Приватбанк»), Інгульського відділу державної виконавчої служби м. Миколаїв Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню та скасування постанови державного виконавця ,

ВСТАНОВИВ:

05 липня 2018 року ОСОБА_1 звернувся з позовом, яким просив визнати виконавчий напис № 4679 від 26.05.2017 року вчинений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_2, таким що не підлягає виконанню та скасувати постанову головного державного виконавця Інгульського відділу ДВС м. Миколаїв Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області від 05.10.2017 року про стягнення кредитної заборгованості,

Свої вимоги мотивував тим,що:

- 13.04.2010 року позивач отримав кредит в розмірі 9 600 грн. 00 коп. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, зі сплатою відсотків за користування кредитними коштами;

-10.02.2017 році з позивача на користь відповідача за рішенням суду стягнуто заборгованість за кредитним б/н від 13.04.2010 року;

- 26.05.2017 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_2 було вчинено виконавчий напис, який зареєстрований в реєстрі № 4679, та за яким з позивача було стягнуто грошові кошти в розмірі 36 325 грн. 02 коп. у зв’язку з неналежним виконанням кредитного договору № б/н від 13.04.2010 року;

- нотаріусом при вчиненні виконавчого напису належним чином, у відповідності до вимог чинного законодавства, не було перевірено безспірність заборгованості позивача;

- на час вчинення виконавчого напису з позивача вже було стягнуто заборгованість на користь відповідача за кредитним договором.

Відповідачі своїм право на подання відзиву на позову заяву не скористалися.

Від третьої особи приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_2 надійшли письмові пояснення на позовну заяву, за якими він вказував, що:

- позивач в позовній заяві зазначає про наявність заборгованості перед банком, проте не обґрунтовує відсутність заборгованості або наявність боргу в меншому розмірі, а також не вказує сум, які ним були сплачені, а також не підтверджує факт погашення заборгованості жодним документом;

- вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом поданих документів стягувачем, із відповідним Переліком документів, які підтверджують безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем.

Відповідно до Ухвали від 06.07.2018 року відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню та скасування постанови державного виконавця, за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до Ухвали від 06.07.2018 року було витребувано у приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_2, документи, які стали підставою для вчинення напису № 4679 від 26.05.2017 року.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечував

Представник ПАТ КБ «Приватбанк» в судове засідання не з’явився, про дату та час повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив. Право на подання відзиву не скористався.

Представник Інгульського відділу державної виконавчої служби м. Миколаїв Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області в судове засідання не з’явився, про дату та час повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив. Право на подання відзиву не скористався.

Третя особа Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_2 подано заяву про розгляд справи за її відсутності.

Згідно ухвали суду проводиться заочний розгляд справи.

На підставі наданих доказів, судом було встановлено такі фактичні обставини.

13 квітня 2010 року між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк» (правонаступник – Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк») був укладений Договір № б/н, відповідно до якого позивач отримав кредит в розмірі 9 600 грн. 00 коп. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжній картці зі сплатою відсотків за її використання в розмірі 36.00 % на рік на залишок заборгованості, а також зобов’язався сплачувати інші платежі в порядку, на умовах та в строки, визначені цим Договором.

Проте в порушення умов, передбачених кредитним договором, ОСОБА_1 грошові зобов’язання перед кредитодавцем належним чином не виконані, внаслідок чого виникла заборгованість, через що Банк звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості в грудні 2016 року.

Заочним Рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєві від 10.02.2017 року у справі № 489/4795/16-ц з ОСОБА_1 на користь Банку було стягнуто заборгованість за вказаним кредитним договором в розмірі 20 994 грн. 48 коп. яка складається із 11011,77 грн. тіла кредиту, 3764,57 грн. відсотків за користування кредитом, 6361,05 грн. пені за прострочене зобов’язання, 950,00 грн. пені за несвоєчасну сплату боргу на суму від 100 грн., 500,00 грн. - штраф (фіксована складова), 975,93 грн. - штраф (процентна складова), з них 2568,84 грн. – внесено коштів на погашення заборгованості з 01.06.2015 року та судовий збір в розмірі 2756 грн. 00 коп. станом на 11.09.2016 року.

17.03.2017 року Ленінським районним судом м. Миколаєва видано виконавчий лист №489/4795/16-ц про стягнення з позивача заборгованості.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 09.08.2017 року, скасоване заочне рішення Ленінського районного суду м. Миколаєві від 10.02.2017 року та призначено справу до розгляду.

26.05.2017 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_2 вчинено виконавчий напис, за реєстровим № 4679, яким пропонується з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» стягнути грошові кошти у сумі 36 325 грн. 02 коп. за Кредитним договором б/н від 13.04.2010 року, а саме: залишок заборгованості за тілом кредиту в розмірі 8442 грн. 93 коп., залишок заборгованості за відсотками в розмірі 3764 грн. 57 коп., пеня – 19867 грн. 52 коп., пеня за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн. в розмірі 1250 грн. 00 коп., а також витрати пов’язані з вчиненням виконавчого напису нотаріуса 3 000 грн.00 коп.

05.10.2017 року головним державним виконавцем Інгульського відділу державної виконавчої служби м. Миколаєва Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області ОСОБА_3 було винесено Постанову про відкриття виконавчого провадження № 54836597 щодо стягнення з ОСОБА_1, заборгованості в розмірі 36 325 грн. 02 коп. за Кредитним договором б/н від 13.04.2010 року, а саме: залишку заборгованості 8442 грн. 93 коп., за відсотками 3764 грн. 57 коп., пеня 19 867 грн. 52 коп., пеня за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн. в розмірі 1250 грн. 00 коп., а також витрати пов’язані з вчиненням виконавчого напису нотаріуса 3 000 грн.00 коп.

За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України «Про нотаріат» нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов'язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (ч. 1 ст. 39 Закону «Про нотаріат»). Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012р. № 296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22.02.2012р. за № 282/20595.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (п. 19 ст. 34 Закону України «Про нотаріат»).

Так, згідно зі ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

При цьому ст. 50 Закону України «Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

За результатами аналізу вищенаведених норм можна дійти наступних висновків.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису – це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права.

Тому, вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 ЗУ «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками наданими стягувачем документами згідно з Переліку документів за якими стягнення проводиться у безспірному порядку.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей15,16,18 ЦК України, ст.50,87,88 ЗУ «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Тому, при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не обмежується лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі необхідно перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Згідно з п. 3.2. глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22 лютого 2012 року в редакції, чинній на час вчинення виконавчого напису, безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.

Відповідно до п. 1-1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172, нотаріусу, окрім іншого, повинні бути надані оригінали розрахункового документа про надання послуг поштового зв'язку та опису вкладення, що підтверджують надіслання боржнику письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов'язання.

Копії вказаних документів було долучено нотаріусом до письмових пояснень.

Отже, суд вважає дії нотаріуса під час вчинення виконавчого напису правомірними.

Проте вважає, що виконавчий напис є таким, що не підлягає задоволенню, оскільки документи нотаріусу Банком було подано та виконавчий напис вчинено після того, як було ухвалено рішення Ленінського районного суду м. Миколаєві від 10.02.2017 року у справі № 489/4795/16-ц про стягнення з ОСОБА_1 на користь Банку заборгованість за вказаним кредитним договором в розмірі 20 994 грн. 48 коп. яка складається із 11011,77 грн. тіла кредиту, 3764,57 грн. відсотків за користування кредитом, 6361,05 грн. пені за прострочене зобов’язання, 950,00 грн. пені за несвоєчасну сплату боргу на суму від 100 грн., 500,00 грн. - штраф (фіксована складова), 975,93 грн. - штраф (процентна складова), з них 2568,84 грн. – внесено коштів на погашення заборгованості з 01.06.2015 року та судовий збір в розмірі 2756 грн. 00 коп. станом на 11.09.2016 року. Та за яким 17.03.2017 року Ленінським районним судом м. Миколаєва видано виконавчий лист №489/4795/16-ц про стягнення з позивача заборгованості.

Про вказані обставини нотаріусу не було відомо, проте з огляду на наведене, сума боргу, за яким вчинено виконавчий напис є сумнівною, отже спірною, оскільки тіло кредиту було стягнуто за рішенням суду, як і інші обов'язкові до сплати платежі ( залишок заборгованості за відсотками) та пеня. В той час, як, між іншим, відповідно до статті 61 Конституції України законодавством України заборонено притягнення особи до подвійної відповідальності за одне і теж правопорушення.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги в частині визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню підлягають задоволенню.

Також, позивачем заявлена вимога щодо скасування постанови головного державного виконавця Інгульського відділу державної виконавчої служби м. Миколаїв Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області ОСОБА_3 про відкриття виконавчого провадження від 05.10.2017 року, щодо стягнення з ОСОБА_1, залишку заборгованості за кредитним договором б/н від 13.04.2010 року в розмірі 8442 грн. 93 коп., за відсотками 3764 грн. 57 коп., пеня 19 867 грн. 52 коп., пеня за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн. в розмірі 1250 грн. 00 коп., а також витрати пов’язані з вчиненням виконавчого напису нотаріуса 3 000 грн.00 коп.

Проте, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження, щодо примусового стягнення коштів, оскільки скасування виконавчого документу судом, згідно п.5 ч.1 ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження", є підставою для закінчення виконавчого провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У разі задоволення позову - покладається на відповідача.

Таким чином, з Акціонерного банку Комерційний банк «Приватбанк» на користь позивача підлягають стягненню судового збору в сумі 704 грн. 80 коп.

Керуючись ст. ст. 4, 12, 89, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (правонаступник – Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк») про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.

Визнати Виконавчий напис, вчинений 26.05.2017 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_2, зареєстрований в реєстрі за № 4679, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» невиплачених в строк, відповідно до кредитного договору б/н від 13.04.2010 р.,а саме залишок заборгованості за тілом кредиту в розмірі 8442 грн. 93 коп., залишок заборгованості за відсотками в розмірі 3764 грн. 57 коп., пеня – 19867 грн. 52 коп., пеня за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн. в розмірі 1250 грн. 00 коп., а також витрати пов’язані з вчиненням виконавчого напису нотаріуса 3 000 грн.00 коп.- таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в розмірі 704 грн.80 коп.

В задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до Інгульського відділу державної виконавчої служби м. Миколаєва Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку відповідачем шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду або через Ленінський районний суд м. Миколаєва протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення може бути оскаржено позивачем до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Ленінський районний суд м. Миколаєва протягом тридцяти днів з дня його проголошення або з дня складання повного тексту рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач – ОСОБА_1,ІНФОРМАЦІЯ_1, номер та серія паспорта ЕР 161339, місце реєстрації: АДРЕСА_1;

Відповідач - Приватне акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» (правонаступник – Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк») місце знаходження: м. Київ, вул. Грушевського,1-д, код ЄДРПОУ 14360570;

Відповідач – Інгульський відділ державної виконавчої служби м. Миколаїв Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області, місце знаходження: м. Миколаїв, вул. Космонавтів, 61, код ЄДРПОУ 34993225;

Третя особа – Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_2, місце знаходження: м. Дніпро, вул. Центральна, 6, офіс 9.

Повне судове рішення складено 15.11.2018.

Суддя Н.С. Тихонова