Ухвала суду № 77867999, 15.11.2018, Слобідський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд м. Харкова)

Комінтернівський районний суд м.Харкова

Провадження № 2-з/641/173/2018 Справа № 641/5624/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 листопада 2018 року м. Харків

Комінтернівський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді - Фанда О.А.,

розглянувши в порядку передбаченому ст. 153 ЦПК України заяву представника ОСОБА_1 – ОСОБА_2 про забезпечення позову,

в с т а н о в и в:

9 серпня 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3, третя особа – приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_4 про визнання частково недійсним договору купівлі – продажу, перевід прав і обов’язків покупця за договором купівлі – продажу.

Ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 17 жовтня 2018 року до участі у справі в якості співвідповідача залучено ОСОБА_5, яка є власником спірної земельної ділянки.

15 листопада 2018 року представником ОСОБА_1 – ОСОБА_2 подано клопотання про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку за адресою: м. Харків вул. Івана Сірка 6 і заборони вчиняти будь-які дії щодо розпорядження вказаною земельною ділянкою.

В обґрунтування заяви представник позивача посилається на те, що спірною є земельна ділянка за адресою: м. Харків вул. Івана Сірка 6, за яку ОСОБА_1 сплатила відповідачу ОСОБА_3 32 000 доларів США. Однак 17 травня 2018 року відповідачка уклала договір купівлі – продажу вказаної земельної ділянки з ОСОБА_5

Посилаючись на вказані обставини, а також на те, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, просила заяву задовольнити, вжити заходи забезпечення позову.

Розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову в порядку, передбаченому ст. 153 ЦПК України, суд приходить до висновку, що заява про вжиття заходів забезпечення позову підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред’явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

У відповідності з положеннями ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб, а також забороною вчиняти певні дії.

При цьому, види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 р. «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Розглянувши заяву про вжиття заходів забезпечення позову, дослідивши додані до заяви докази, суд приходить до висновку, що між сторонами дійсно виник спір, існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання рішення суду у разі відчуження відповідачем вказаної земельної ділянки та вважає за необхідне забезпечити позов шляхом накладення заборони вчиняти дії направлені на її відчуження.

В частині вимог про накладення арешту на спірну земельну ділянку суд відмовляє виходячи з наступного.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» вирішуючи питання про забезпечення позову суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв’язку із застосуванням відповідних заходів.

Враховуючи, що накладення арешту на майно передбачає не лише заборону його відчуження, а й заборону його використання, суд приходить до висновку, що накладення судом заборони відчуження спірної земельної ділянки в повній мірі може забезпечити виконання рішення суду та не призведе до порушення прав та інтересів інших осіб.

Вирішуючи питання про необхідність застосування зустрічного забезпечення суд виходить з того, що, на час вирішення клопотання про забезпечення позову, суд не має будь-яких відомостей про існування визначених ч. 3 ст. 154 ЦПК України обставин, за наявності яких, суд зобов’язаний застосувати зустрічне забезпечення.

Керуючись ст.ст. 149-153 ЦПК України, суд –

УХВАЛИВ:

Заяву представника ОСОБА_1 – ОСОБА_2 про вжиття заходів забезпечення позову – задовольнити частково.

Вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення заборони відчуження земельної ділянки № 6 за адресою: м. Харків, вул. Сірка Івана, яка належить ОСОБА_5.

В іншій частині клопотання про вжиття заходів забезпечення позову – відмовити.

У зв’язку з забезпеченням позову зустрічне забезпечення по справі не застосовано.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Ухвалу може бути оскаржено безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Відповідно до п.п. 15.5 п. 15 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя -ОСОБА_6