Вирок № 77866946, 15.11.2018, Полтавський районний суд Полтавської області

Справа № 545/617/18

Провадження № 1-кп/545/142/18

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15.11.2018 року Полтавський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді - Путрі О.Г.,

при секретарі - Кузуб Л.В. , Радченко В.О.,

з участю прокурора - Запорожець Н.О.,

потерпілої - ОСОБА_1,

потерпілої - ОСОБА_2 та її представника ОСОБА_3

обвинуваченого - ОСОБА_4,

захисника - Губи О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтава кримінальне провадження по обвинуваченню :

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Ворожба, Медвянського району Курської області, гр. України, із середньою освітою, одруженого,

пенсіонера, інваліда 2 групи , проживаючого в АДРЕСА_1, раніше не судимого,

у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4, 09 листопада 2017 року близько 16:30 години, рухаючись по автодорозі Київ-Харків порушив вимоги п. 10.1. та 12.3 Правил дорожнього руху, у результаті чого пасажири його автомобіля ОСОБА_2 та ОСОБА_1 отримали тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості.

Так, 09 листопада 2017 року близько о 16:30 години ОСОБА_4 керуючи автомобілем ЗАЗ VIDA д/н НОМЕР_1 рухався по автодорозі Київ-Харків із сторони м. Харкова у напрямку м. Полтави.

В цей час на 343-му км вказаної автодороги Київ-Харків до перехрестя з під'їзною дорогою від с. Ковалівка Полтавського району із сторони м. Полтави у напрямку м. Харкова рухався автомобіль КрАЗ д/н НОМЕР_2 з причепом - тралом, з військовою технікою БАТ-2 на ньому, під керуванням водія-військовослужбовця ОСОБА_6, якому на даному перехресті необхідно було повернути ліворуч у напрямку с. Ковалівка. Даний військовий автомобіль рухався у супроводі екіпажу працівників ВАІ на службовому автомобілі.

Під'їхавши до даного перехрестя працівниками ВАІ було перекрито рух автомобілів по автодорозі Київ-Харків, для безпечного виконання маневру повороту автомобіля КрАЗ д/н НОМЕР_2. Після цього водій автомобіля КрАЗ д/н НОМЕР_2 із ввімкненим проблисковим маяком жовтого кольору почав виконувати поворот ліворуч.

Рухаючись по 343-му км вказаної автодороги Київ-Харків водій автомобіля ЗАЗ VIDA д/н НОМЕР_1 ОСОБА_4, в порушення вимог п.12.3 Правил дорожнього руху виявивши на смузі свого руху дану небезпеку для руху, не вжив своєчасних заходів до зменшення швидкості руху керованого ним транспортного засобу аж до його зупинки, та в порушення вимог п. 10.1 Правил дорожнього руху перед зміною напряму руху керованого ним транспортного засобу не переконався у безпечності виконання маневру, змінив напрям руху для об'їзду даної небезпеки, у результаті чого , виїхавши на розділювальну смугу, скоїв наїзд на металеве огородження, яке знаходилось на розділювальній смузі.

У результаті вказаної ДТП пасажири автомобіля ЗАЗ VIDA д/н НОМЕР_1

- ОСОБА_2 згідно висновку судово-медичної експертизи № 182 від 26.02.2018р. отримала тілесні ушкодження у вигляді: закритого перелому середньої третини лівої плечової кістки з компресійно-ішемічною нейропатією лівого променевого нерву, закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, забійної рани голови, заочеревної ненапруженої гематоми, які відносяться до ушкоджень середнього ступеня тяжкості, за ознакою тривалого розладу здоров'я;

- ОСОБА_1 згідно висновку судово-медичної експертизи № 185 від 26.02.2018 року отримала тілесні ушкодження у вигляді: закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, параорбітальної гематоми обличчя та перелому лівої гомілки, множинних саден шкіри обличчя та верхньої кінцівки, які відносяться до ушкоджень середнього ступеня тяжкості, за ознакою тривалого розладу здоров'я;

За вищевказаних обставин, що були об'єктивно встановлені згідно всіх здобутих доказів, та згідно висновку судової авто-технічної експертизи № 96 від 27.02.2018 p., причиною дорожньо-транспортної пригоди та наставших наслідків є невідповідності вимогам п. 10.1 та 12.3 Правил дорожнього руху з боку водія автомобіля ЗАЗ VIDA д/н НОМЕР_1 ОСОБА_4, згідно з якими:

10.1. Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.

12.3. У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину по пред»явленому обвинуваченню визнав частково. Вказав , що на його думку інспектор військової інспекції безпеки дорожнього руху служби правопорядку повинен був надати перевагу для руху його транспортному засобу шляхом свого розміщення на проїзджій частині автодороги та відповідного знаходження службового автомобіля. В судових дебатах та останньому слові вину у вчиненні інкримінованого злочину визнав в повному обсязі , розкаявся. Показання обвинуваченого ОСОБА_4 в повному обсязі спростовуються показаннями свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8 - інспекторів військової інспекції безпеки дорожнього руху служби правопорядку , показаннями

свідка ОСОБА_9 - військовослужбовця , механіка військового автомобіля та показаннями потерпілої ОСОБА_2

Так, свідок ОСОБА_8 - інспектор військової інспекції безпеки дорожнього руху служби правопорядку пояснив , що разом з інспектором Кучером Р.В. на службовому автомобілі супроводжували військовий транспортний засіб Краз.Під час руху на автотрасі Київ - Харків для можливості здійснення маневру військовою машиною ( повороту ліворуч в напрямку с.Ковалівка Полтавського району ) за допомогою жезла зупинив транспортні засоби, які рухались . Всі учасники дорожнього руху виконали його сигнали про зупину транспортних засобів та зупинилися, за виключенням обвинуваченого , який керуючи транспортним засобом , взагалі не відреагував на сигнал зупинки , продовжив рух , внаслідок чого допустив зіткнення з відбійником. Свідок вказав , що під час здійснення регулювання дорожнього руху знаходився у спецзасобі - форменому желеті , який внаслідок передбачених властивостей -світловідбиття, освітлення фар транспортним засобом дозволяв його побачити та ідентифікувати як поліцейського на значній відстані. Додатково дорожній рух був перекритий службовим транспортним засобом- автомобілем, який мав відповідні встановлені законом маркування та був обладнаний світловим сигналом - проблисковими маячками , які можливо було помітити учасникам дорожнього руху завчасно . Крім того, військовий транспортний засіб також був обладнаний проблисковими маячками , які знаходилися в діючому стані. Відповідно до вказаного , обвинувачений ОСОБА_4 заздалегіть та наявно за будь-яких умов мав можливість виявити перешкоду та небезпеку для руху його транспортного засобу . Аналогічні показання в судовому засіданні надали свідок ОСОБА_7- інспектор військової інспекції безпеки дорожнього руху служби правопорядку , свідок ОСОБА_9 - військовослужбовець , механік військового автомобіля та потерпіла ОСОБА_2 , які в повному обсязі узгоджуються з показаннями свідка ОСОБА_8 , підтверджуючи їх достовірність.

Показання потерпілої ОСОБА_1 - дружини обвинуваченого ОСОБА_4 , дані на підтвердження показань обвинуваченого , суд оцінює критично та не приймає до уваги , як показання зацікавленої особи, оскільки вони в повному обсязі спростовуються встановленими судом фактичними обставинами злочину інкримінованого обвинуваченому та дослідженими в судовому засіданні матеріалами кримінального провадження. Вина обвинувачено також підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами : - висновком експерта № 96 від 27.02.2018 року згідно якого вбачається, що в заданій дорожній обстановці, мінімальна швидкість руху автомобіля ЗАЗ VIDA , д.н.з. НОМЕР_1, до моменту початку гальмування, визначається рівною, не менше 99,5 -101,1 км/год.

В заданій дорожній обстановці в діях водія автомобіля ЗАЗ VIDA , д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_4 вбачаються невідповідності з вимогами п.п. 10.1, 12.3 ПДР України, які з технічної точки зору знаходилися в причинному зв`язку з виникненням даної пригоди.

В заданій дорожній обстановці водій автомобіля ЗАЗ VIDA , д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_4 мав технічну можливість уникнути вказаної ДТП шляхом виконання

вимог п.п. 10.1,12.3 ПДР України, для чого у нього не було будь-яких перешкод технічного характеру.

В заданій дорожній обстановці в діях водія автомобіля КрАЗ , д.н.з. НОМЕР_2 з причепом - тралом ОСОБА_6 будь-яких невідповідностей з вимогами ПДР, які б з технічної точки зору знаходилися в причинному зв`язку з виникненням вказаної ДТП, не вбачається.

В судовому засіданні експерт ОСОБА_10 в повному обсязі підтвердив висновки поведеної ним експертизи № 96 та спростував безпідставні доводи обвинуваченого .

- висновком судово-медичної експертизи № 182 від 26.02.2018р. , згідно якого потерпіла ОСОБА_2 отримала тілесні ушкодження у вигляді: закритого перелому середньої третини лівої плечової кістки з компресійно-ішемічною нейропатією лівого променевого нерву, закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, забійної рани голови, заочеревної ненапруженої гематоми, які відносяться до ушкоджень середнього ступеня тяжкості, за ознакою тривалого розладу здоров'я;

- висновком експерта № 185 від 26.02.2018 року , згідно якого ОСОБА_1 отримала тілесні ушкодження , які по механізму утворення можна розділити на декілька груп :

до першої групи відносяться : закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку, пара орбітальна гематома обличчя та перелом лівої гомілки, які могли утворитись від дії тупих обмежених предметів, якими могли бути виступаючі частини салону автомобіля;

до другої групи відносяться : множинні садна шкіри обличчя та верхньої кінцівки, які могли утворитись від дії предметів з гострим краєм, яким могла бути осип скла автомобіля. Тілесні ушкодження обох груп могли утворитись в строк та при обставинах, вказаних вище, кваліфікуються лише в своїй сукупності, як ушкодження середнього ступеня тяжкості, за ознакою тривалого розладу здоров`я ( п.2.2.1,2.2.2. « Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень » Наказу № 6 МОЗ України від 17.01.95 р. ) ; - протоколом огляду місця дорожньо-транспорної пригоди від 09.11.2018 року та планом -схемою до нього .

З урахуванням викладеного, проаналізувавши зібрані по справі докази , суд , прийшов до переконання, що дії обвинуваченого вірно кваліфіковано за ст.286 ч.1 КК України , як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Призначаючи покарання обвинуваченому, суд виходить із положень ст.65 КК України , враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини , які пом`якшують та обтяжують покарання.

Також враховує вимоги ч.2 ст.61 Конституції України про те , що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер , відповідно до ч.2 ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару , а й виправлення засудженого , а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим , так і іншими особами.

За місцем проживання обвинувачений характеризується позитивно, є пенсіонером , інвалідом 2 групи .

Перебуває із 06.05.2016 року в Полтавському обласному наркологічному диспансері під диспансерним наглядом з приводу психічних та поведінкових розладів внаслідок вживання алкоголю , синдром залежності. Обставин, які обтяжують покарання судом не виявлено.

Обставинами, які пом'якшують покарання ОСОБА_4, судом визнано щире каяття , той факт ,що одна з потерпілих ОСОБА_1 являється його дружиною , частково відшкодував шкоду потерпілій ОСОБА_2, є інвалідом 2 групи , особою похилого віку , має негативний стан здоров"я.

Згідно досудової доповіді, наданої органом пробації, виправлення ОСОБА_4 можливе без позбавлення або обмеження волі на певний строк.

З урахуванням викладеного, враховуючи обставини скоєного злочину, ступінь його тяжкості, особу винного, ставлення обвинуваченого до скоєного, обставини, які пом'якшують покарання, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому мінімальне покарання в межах санкції статті у виді штрафу з позбавленням права керування транспортним засобом . Суд вважає за необхідне застосовувати до ОСОБА_4 додаткову міру покарання у виді позбавлення права керування транспортним засобом, оскільки ОСОБА_4 за порушення правил дорожнього руху раніше вже тричі притягувався до адміністративної відповідальності за ст . ч.1 ст.126 , ст.124 , ч.1 ст.130 КУпАП , що свідчить про систематичність порушення обвинуваченим ПДР України.

Позови прокурора Полтавської місцевої прокуратури

- в інтересах держави в особі Третьої міської клінічної лікарні м. Полтави стосовно витрат на стаціонарне лікування потерпілої ОСОБА_1 в розмірі 3359, 32 грн. ,

- в інтересах держави в особі Першої міської клінічної лікарні м. Полтави стосовно витрат на стаціонарне лікування потерпілої ОСОБА_2 в розмірі 6946,58 грн. ,

- в інтересах держави в особі Фінансового управління Полтавської районної адміністрації Полтавської області стосовно витрат на лікування потерпілої ОСОБА_1 в розмірі 2187,88 грн. та на лікування потерпілої ОСОБА_2 в розмірі 4644,61 грн. підлягають задоволенню згідно ст.128 КПК України та ст.1206 ЦК України, так як позовні вимоги доводиться матеріалами кримінального провадження в повному обсязі. Згідно ст.124 ч.2, ст.126 КПК України необхідно стягнути з обвинуваченого на користь держави документально підтвердженні судові витрати за проведення судової експертизи в розмірі 715 грн.

Керуючись ст.ст.373- 374 КПК України суд ,-

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.286 КК України та призначити покарання у вигляді двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3 400 грн. ( три тисячі чотириста гривень ) з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 ( один ) рік .

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави в особі Третьої міської клінічної лікарні м. Полтави ( 36005 м. Полтава , пл. Слави, 2 р/р 31551261109124, ГУДКСУ в Полтавській області МФО 831019 ЄДРПОУ 01111581 ) витрати на стаціонарне лікування потерпілої ОСОБА_1 в розмірі 3 359,32 ( три тисячі триста п`ятдесят дев`ять гривень) грн.32 коп.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави в особі Першої міської клінічної лікарні м. Полтави ( 36039 м. Полтава , вул. Олеся Гончара, 27-а р/р 31554256146854, ГУДКСУ в Полтавській області МФО 831019 ЄДРПОУ 01999655 ) витрати на стаціонарне лікування потерпілої ОСОБА_2 в розмірі 6 946,58 ( шість тисяч дев`ятсот сорок шість гривень) грн.58 коп.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави в особі Фінансового управління Полтавської районної адміністрації Полтавської області ( 36011 м. Полтава , вул. Шевченка, 7 , ЄДРПОУ 38019526 ) витрати на стаціонарне лікування потерпілої ОСОБА_1 в розмірі 2 187,88 ( дві тисячі сто вісімдесят сім гривень) грн.88 коп.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави в особі Фінансового управління Полтавської районної адміністрації Полтавської області ( 36011 м. Полтава , вул. Шевченка, 7 , ЄДРПОУ 38019526 ) витрати на стаціонарне лікування потерпілої ОСОБА_2 в розмірі 4 644,61 ( чотири тисячі шістсот сорок чотири гривні) грн.61 коп.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави судові витрати за проведення судової експертизи в розмірі 715 грн. ( сімсот п`ятнадцять гривень)

Вирок може бути оскаржений до Полтавського апеляційного суду через Полтавський районний суд Полтавської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку, а тим учасникам, які не були присутніми в судовому засіданні, копія вироку надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя: О. Г. Путря