Рішення № 77865506, 15.11.2018, Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа № 401/1503/18

Провадження № 2/401/843/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2018 року місто Світловодськ

Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі:

головуючий суддя - Кадигроб С.М.

за участю секретаря судового засідання - Федоренко О.В.

відповідача – ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області, в порядку спрощеного позовного провадження, за участю сторін, цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором б/н від 26 січня 2011 року у розмірі 50379 грн. 97 коп. та судові витрати у розмірі 1762 грн. 00 коп.

В обґрунтуванні позову посилається на те, що 26 січня 2011 року між позивачем та ОСОБА_1 укладено кредитний договір, відповідно до якого позивач надав відповідачу кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту у розмірі 8000 грн. на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Позивач свої зобов’язання за договором виконав у повному обсязі, надавши ОСОБА_1 кредит у розмірі, встановленому договором. В анкеті-заяві про укладення кредитного договору від 26 січня 2011 року відповідач підтвердив свою згоду на те, що ця заява разом з "Умовами та правилами надання банківських послуг, "Правилами користування платіжною карткою", "Тарифами Банку", які викладені на банківському сайті http://privatbank.ua/terms/pages/70/, складає між ними договір. У позовній заяві позивач вказує, що договором та зазначеними правилами передбачено порядок та умови погашення кредиту, погашення заборгованості за кредитним лімітом, сплати нарахованих за період користування кредитом відсотків, за перевитрати платіжного ліміту, комісії за користування кредитом та інших витрат. Позивач зазначає, що відповідач належним чином не виконує зобов’язання за кредитним договором, в результаті чого станом на 30 квітня 2018 року виникла заборгованість в сумі 50379 грн. 97 коп., яка складається з 3493 грн. 28 коп. заборгованості за кредитом, 40711 грн. 45 коп. заборгованості по процентам за користування кредитом, 3300 грн. 00 коп. – заборгованість за пенею та комісією, 500 грн. штрафу (фіксована частина) та 2375 грн. 24 коп. штрафу (процентна складова).

Ухвалою Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 04 липня 2018 року вирішено відкрити провадження у справі та розглядати її в порядку спрощеного позовного провадження, за участю сторін та надано відповідачу строк для подання відзиву, терміном 15 днів з дня вручення даної ухвали суду.

Відповідач відзив в порядку ст.178 ЦПК України не подав.

Представник позивача в судове засідання не з’явився. Разом з позовною заявою до суду написав заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримує повністю, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач в судовому засіданні позов визнав частково, лише щодо стягнення з нього заборгованості за кредитом в сумі 3493 грн. 28 коп. Пояснив, що факт отримання кредиту не заперечує. 19 травня 2014 року на підставі Указу Президента України «Про часткову мобілізацію» був призваний у Збройні Сили України. У період з травня 2014 року по березень 2017 року, до часу отримання травми в результаті бою в зоні АТО він захищав Україну. Коли перебував у відпустках, звертався до Приватбанку за місцем свого проживання та реєстрації, надавав копії військового квитка, щоб банк не нараховував відсотків за користування кредитом та штрафних санкцій. Документи працівники банку завжди брали, але говорили, що остаточне рішення прийматиме керівництво банку, так результатів розгляду заяв йому не повідомляли.

Ухвалою суду від 25 жовтня 2018 року судом з власної ініціативи витребувано докази на підтвердження чи спростування фактів вказаних банком у позовній заяві та пояснень відповідача.

Заслухавши пояснення відповідача, дослідивши письмові докази у справі, судом встановлено слідуючі факти та відповідні їм правовідносини.

21 травня 2018 року ПАТ КБ «Приватбанк» змінило свою назву на АТ КБ «Приватбанк».

26 січня 2011 року між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір у формі заяви, складовими та невід'ємними частинами якої є "Умови та правила надання банківських послуг", "Тарифи Банку", викладені на банківському сайті http://privatbank.ua, згідно яких відповідач отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту у розмірі 8000 грн. на платіжну картку «Універсальна» 5577 2127 0533 8419, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Строк дії картки – 01/15.

Відповідач зобов'язався повертати кредит щомісячно. Разом з цим, відповідач був ознайомлений з умовами та правилами надання банківських послуг, правилами користування платіжною карткою та тарифами банку, та підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з умовами надання банківських послуг, правилами користування платіжною карткою складає між ним та банком договір, що підтверджується підписом у заяві.

За пунктами 2.1.1.2.3. та 2.1.1.2.4. умов кредитування вказаного договору, позичальник надав банку згоду на те, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку і клієнт дає право банку в будь-який момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт.

Відповідно до довідки про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки клієнта ОСОБА_1 20 квітня 2011 року встановлено кредитний ліміт в розмірі 300 грн., в той же день збільшений ліміт до 4600 грн., 21 серпня 2011 року збільшено до 5400 грн., 29 лютого 2012 року знижено ліміт до 5000 грн., 26 грудня 2012 року збільшено до 8000 грн., 16 серпня 2013 року знижено до 7530 грн., 19 вересня 2013 року знижено до 6630 грн., 18 квітня 2014 року знижено до 3500 грн., який до часу закінчення дії картки вже був незмінний.

Згідно виписки до картці вбачається, що ОСОБА_1 регулярно користувався даною карткою, а саме знімав готівку, розраховувався в магазинах, тим самим підтверджував свою згоду на умови банку щодо встановленого ліміту.

Відповідно до умов кредитування вказаного договору, передбачено порядок та умови погашення заборгованості за кредитним лімітом та сплату нарахованих за період користування кредитом відсотків.

Згідно пункту 2.1.1.5.5. правил кредитування зазначеного кредитного договору ОСОБА_1 зобов'язався погашати заборгованість за кредитом, проценти за користування кредитом, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором.

Відповідно до пунктів 2.1.1.2.3, 2.1.1.2.4 Умов та правил надання банківських послуг банк має право в односторонньому порядку без попереднього повідомлення клієнта встановлювати на платіжну картку кредитний ліміт у валюті картки з наступною зміною його розміру у відповідності до кредитної історії.

Як вбачається з розрахунку заборгованості за договором №б/н від 26.01.2011 року, ОСОБА_1 з часу отримання кредиту і до грудня 2013 року регулярно сплачував заборгованість по кредиту.

Згідно військового квитка серії СО №846088 виданого на ім’я ОСОБА_1, 19 травня 2014 року на підставі Указу Президента України №454/2014 від 06.05.2014 року «Про часткову мобілізацію» він був призваний у Збройні Сили України, і лише 17 травня 2015 року демобілізований в запас на підставі Указу Президента «Про часткову мобілізацію №254/2015 року. У період з 10 червня 2015 року по 19 червня 2018 року перебував у зоні проведення АТО по контракту, та 20 червня 2018 року звільнений з військової служби, за станом здоров’я. На сьогоднішній день він являється інвалідом ІІІ групи та прирівняний до інвалідів війни.

Згідно зі ст.5 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» учасниками бойових дій є особи, які брали участь у виконанні бойових завдань по захисту Батьківщини у складі військових підрозділів, з'єднань, об'єднань всіх видів і родів військ Збройних Сил діючої армії (флоту), у партизанських загонах і підпіллі та інших формуваннях як у воєнний, так і у мирний час.

Згідно зі ст.6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» до осіб, які належать до учасників бойових дій, належать особи, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції.

Законом України від 20 травня 2014 року № 1275-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення оборонно-мобілізаційних питань під час проведення мобілізації» внесено зміни до статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», яку доповнено пунктом 15 наступного змісту - військовослужбовцям з початку і до закінчення особливого періоду, а резервістам та військовозобов'язаним - з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду штрафні санкції, пеня за невиконання зобов'язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються.

Згідно із Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливим періодом є функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

В Україні особливий період розпочався 18 березня 2014 року і триває по теперішній час.

Крім того, Національний банк України у своєму листі від 02 вересня 2014 року №18-112/48620 надав роз'яснення, що для звільнення від нарахування штрафів, пені та відсотків за користування кредитом мобілізовані позичальники повинні надати банку перелік документів, встановлений листом Міністерства оборони України від 21 серпня 2014 року № 322/2/7142. Такими документами є: військовий квиток, в якому у відповідних розділах здійснюються службові відмітки, або довідка про призов військовозобов'язаного на військову службу, видана військовим комісаріатом або військовою частиною, а для резервістів - витяг із наказу або довідка про зарахування до списків військової частини, які видаються військовою частиною. Тобто на вказані пільги мають право лише мобілізовані позичальники.

Згідно листа представника банку, вказано, що згідно виписки по рахунку 28 липня 2015 року було здійснено відміну штрафів військовослужбовців. В зв’язку з чим, суд приходить до висновку, що факт надання документів ОСОБА_1 до Приватбанку стосовно несення ним служби в зоні проведення АТО підтверджується. Банк лише здійснив відміну штрафів, проте це суперечить чинному законодавству, яке захищає його права і суперечить самим вимогам банку, де все ж таки мають місце і пеня в сумі 3300 грн., і штрафні санкції в сумі 2875 грн. 24 коп.

Таким чином, судом встановлено, що починаючи з травня 2014 року по червень 2018 року ОСОБА_1, спочатку був мобілізований, а потім служив по контракту у Збройних Силах України у зоні проведення АТО. Термін дії кредитної картки «Універсальна» 5577 2127 0533 8419, закінчився – 01/15. Виходячи з правового висновку викладеного в постанові Верховного Суду України від 19 березня 2014 року (справа № 6-14цс14), відповідно до правил користування платіжною карткою, які є складовою кредитного договору, картка діє в межах визначеного нею строку. За таким договором, що визначає щомісячні платежі погашення кредиту та кінцевий строк повного погашення кредиту перебіг позовної давності (ст.257 ЦК України) щодо місячних платежів починається після несплати чергового платежу, а щодо повернення кредиту в повному обсязі зі спливом останнього дня місяця дії картки (ст.261 ЦК України), а не закінченням строку дії договору. Час закінчення дії картки припадає на час перебування ОСОБА_1 у зоні АТО, як мобілізованого.

Таким чином, нарахування відсотків, пені та штрафів банком за період з травня 2014 року по червень 2018 року є безпідставними та такими, що суперечать законам які охороняють його права та обов’язки, як учасника АТО.

Відповідно до ч.1 ст.1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Оцінивши всі надані докази у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме щодо стягнення із ОСОБА_1 лише заборгованості за кредитом в сумі 3493 грн. 28 коп.

Відповідач є інвалідом ІІІ групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни – інвалідам війни. Враховуючи, постанову Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 572/2088/17, провадження № 61-12842св18, суд приходить до висновку, що судові витрати у справі в сумі 1762 грн. 00 коп., сплачені банком за звернення з позовом до суду, повинні бути віднесені за рахунок позивача.

Керуючись ст.ст.5, 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», Законом України від 20 травня 2014 року № 1275-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення оборонно-мобілізаційних питань під час проведення мобілізації», ст.ст.525-527, 530, 625, 629, 1049, 1054, 1056 ЦК України, ст.ст.81, 141, 263-265 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково на суму 3493 грн. 28 коп., в решті позовних вимог відмовити за безпідставністю вимог.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором б/н від 26 січня 2011 року в сумі 3493 грн. 28 коп. (три тисячі чотириста дев’яносто три гривні двадцять вісім копійок).

В решті позовних вимог відмовити.

Судові витрати у справі віднести за рахунок позивача.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення Світловодського міськрайонного суду може бути подана до Кропивницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому рішення не були вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» (місцезнаходження: місто Київ, вулиця Грушевського, 1Д, код ЄДРПОУ 14360570).

Відповідач: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт серії ЕА №619386 виданий Світловодським МРВ УМВС України в Кіровоградській області 08 квітня 1999 року, зареєстрований та проживаючий за адресою: вул.ОСОБА_2 (Калініна), 18, кв.45 в м.Світловодськ Кіровоградської області, ідентифікаційний код НОМЕР_1)

Головуючий суддя С.М. Кадигроб

15.11.2018