Рішення № 77862984, 19.09.2018, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/7841/18

Провадження № 2/369/3032/18

РІШЕННЯ

Іменем України

19.09.2018 року Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючої судді: Дубас Т.В.,

при секретарі Яцевич В.А.,

за участю представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача Сухая М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк», третя особа Державна іпотечна установа про визнання припиненим правовідношення за договором іпотеки, -

В С Т А Н О В И В:

У липні 2018 року позивач ОСОБА_3 звернувся до суду за захистом своїх прав за даним позовом до відповідача Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк», третя особа Державна іпотечна установа про визнання припиненим правовідношення за договором іпотеки. Свої вимоги мотивував тим, що 27 серпня 2008 року між ВАТ «Родовід Банк», правонаступником якого є ПАТ «Родовід Банк» було укладено Договір про іпотечний кредит №77.2 /СЖ-194.08.1, відповідно до умов якого Позичальник отримала кредит у розмірі 537 000 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 15%. З листа Банку від 18 січня 2017 року Позивачу стало відомо про те, що 07 жовтня 2008 року між Банком та Державної іпотечною установою булоукладено договір відступлення права вимоги за Договором про іпотечний кредит, Договором поруки та Іпотечним договором, посвідчений приватним нотаріусом Морозовою С.В. та зроблено відповідний запис в Державному реєстрі правочинів та в Державному реєстрі іпотек. В цьому ж листі Банком було повідомлено, що в лютому 2009 року Державна іпотечна установа здійснила зворотнє відступлення Банку права вимоги за Договором про іпотечний кредит, Договору поруки та Іпотечного договору. І що ніби то з лютого 2009 року Банк є єдиним кредитором за даними договорами. Отримавши 17 лютого 2017 рокуінформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно позивачу стало відомо, що дійсно 07 жовтня 2008 року на підставі договору відступлення права вимоги відбулась заміна кредитора (іпотекодержателя) з Банку на Державну іпотечну установу, про що зроблено відповідний запис в державному реєстрі іпотек.

При цьому, згідно даної інформаційної довідки стало відомо, що відомості про зворотнє відступлення права вимоги від Державної іпотечної установи до Банку в лютому 2009 року, на яку посилався Банк у своєму листі від 18 січня 2017 року не зареєстровані у встановленому законодавством порядку - відомості з державного реєстру іпотек про відступлення права вимоги та передачу прав від Державної іпотечної установи на користь ПАТ «Родовід Банк» відсутні.

Таким чином, Банк не набув статуса належного кредитора (іпотекодержашеля) з тих підстав, що не зареєстрував в установленому порядку відомості про відступлення прав за іпотечним договором, які ніби йому були передані Державною іпотечною установою (попереднійіпотекодержатель). Державна іпотечна установа не визнає себе кредитором (іпотекодержателем), не висуває до Позивача жодних вимог та не має на меті звернути стягнення на предмет іпотеки. Позивавач, будучи майновим поручителем, позбавлений можливості виконати зобовязання та задовольнити вимоги іпотекодержателя за рахунок предмета іпотеки (враховуючи відсутність належного іпотекодержателя) та не має можливості набути права кредитора за основним зобов'язанням в разі звернення стягнення на предмет іпотеки та припинити своє зобов 'язання за іпотечним договором.

Враховуючи вищевикладене, з метою захисту прав Позивача, як іпотекодавця -майнового поручителя, наявні правові підстави для визнання правовідношення за договором іпотеки припиненим на підставі рішення суду.

Тому позивач просив суд визнати припиненим правовідношення між Публічним акціонерним товариством «Родовід Банк» та ОСОБА_3 за Договором іпотеки № 77.2 /СЖ-194.08.1і від 27.08.2008 року, укладеним між Відкритим акціонерним товариством «Родовід Банк» та ОСОБА_3

Ухвалою судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 05.07.2018 року відкрито провадження у зазначеній цивільній справі та призначено підготовче засідання на 07 серпня 2018 року.

Ухвалою судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 05.07.2018 року у задоволені заяви позивача ОСОБА_3 про забезпечення позову відмовлено.

07 серпня 2018 року у судовому засіданні представником відповідача подано до суду відзив на позовну заяву. Заперечення обґрунтовані тим, що рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 17.09.2013 року щодо справи № 369/142/13-ц за позовом АТ «РОДОВІД БАНК» до ОСОБА_7, ОСОБА_3 та ОСОБА_7 про стягнення заборгованості за договором про іпотечний кредит №77.2 /СЖ-194.08.1 і встановлено, що ОСОБА_7 зобов'язання щодо своєчасного погашення заборгованості за кредитним договором не виконує. Рішенням Апеляційного суду Київської області від 29 травня 2014 року вирішено стягнути солідарно з ОСОБА_7 та ОСОБА_8 на користь ПАТ «Родовід Банк» заборгованість за договором про іпотечний кредит №77.2 /СЖ-194.08.1 від 27 серпня 2008 току в розмірі 1 016 696,95 грн. В рахунок погашення заборгованості за договором про іпотечний кредит №77.2 /СЖ- .94.08.1 від 27 серпня 2008 року в розмірі 1 016 696,95 грн. звернути стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором №77.2/СЖ-194.08.1і від 27 серпня 2008 року - однокімнатну квартиру № 59, загальною площею 61,3кв.м., житловою площею 17,1 кв.м. зі всіма об'єктами функціонально пов'язаними з цим нерухомим майном, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу квартири від 12.06.2008 року за реєстровим № 4626, шляхом продажу предмету іпотеки на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження за початковою ціною встановленому на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності, незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій. Відповідно до Розрахунку заборгованості щодо Договору про іпотечний кредит У7.2/СЖ-194.08.1 від 27.08.2008 року, укладеного з ОСОБА_7 станом на 25 липня 2018 року загальна сума заборгованості за кредитним договором становить 7 459 007.83 грн. Отже, оскільки судом встановлено факт порушення боржником Основного зобов'язання, похідним від якого є Договір іпотеки №77.2/СЖ-194.08.1і, то відповідно до встановлених законом та договором норм, такий Договір не може бути припиненим і буде дійсним до припинення основного зобов'язання, так як зобов'язання за Основним зобов'язанням не виконані у повному обсязі. Окрім того, Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта, отриманої 26.07.2018 року Іпотекодержателем Предмету іпотеки є ВАТ «РОДОВІД БАНК» Код ЄДРПОУ - 14349442, 04136, м. Київ, вул. Північно-Сиренька. 1-3), правонаступником якого є ПАТ «РОДОВІД БАНК», а не Державна іпотечна установа, як стверджує Позивач. Підставою обтяження іпотекою визначено Договір відступлення права вимоги № 1973/08 від 07.10.2008 року, посвідчений приватним нотаріусом Морозовою С.В. Отже, відомості про зворотнє відступлення права вимоги від ДІУ до Банку були зареєстровані у встановленому законодавством порядку. Відсутність у Реєстрі записів про зворотнє відступлення права вимоги від Банку до ДІУ 07.10.2008 року та від ДІУ до Банку у лютому 2009 року лише свідчить про те, що Реєстр відображає останні відомості щодо стану об'єкту обтяження та не змінює той факт, що АТ РОДОВІД БАНК» є Іпотекодержателем за Договором іпотеки. А відсутність письмового повідомлення строк боржника про відступлення прав за іпотечним договором і права вимоги за основним зобов'язанням у п'ятиденний не є підставою для припинення правовідношення за Договором іпотеки між Банком та Позивачем. Таким чином, позивач, будучи майновим поручителем, не позбавлений можливості виконати зобов'язання та задовольнити вимоги іпотекодержателя за рахунок предмета іпотеки, не позбавлений можливості набути право кредитора за основним зобов'язанням у разі звернення стягнення на предмет іпотеки та припинити своє зобов'язання за іпотечним договором, а всі зазначені у Позовній заяві підстави не є підставами для припинення правовідношення за договором іпотеки. Тому просив суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

07 серпня 2018 року у судовому засіданні представник третьої особи надав суду пояснення по суті спору. Зазначив, що 07.10.2008р. між Державною іпотечною установою та ВАТ «Родовід Банк» було укладено договір відступлення права вимоги №1973/08, посвідчений Морозовою Г.В., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу та зареєстрований в реєстрі за №24608, за умовами якого Банк передає, а Установа приймає всі права вимоги за Договором про іпотечний кредит між Банком та ОСОБА_7 №77.2/СЖ-194.08.1 від 27.08.2008р.; Іпотечним договором між Банком та ОСОБА_3 №77.2/СЖ-194.08.1і, посвідчений 27.08.2008р. Палладій Н.В., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, зареєстрованим в реєстрі за №3491, який виступає в якості забезпечення виконання зобов'язань, що випливають з кредитного договору; Договором поруки між Банком і ОСОБА_8 від 28.08.2008 року. Пунктом 1.2. Договору відступлення Установа передає, а Банк приймає всі права вимоги за договорами, вказаними у пункті 1.1. Договору та у Вимозі зворотнього відступлення прав вимоги. Згідно п.4.1. Договору відступлення, не пізніше наступного робочого дня з дня виявлення обставин, зазначених у пункті 2.3. Договору, Установа зобов'язана за допомогою державного підприємства спеціального зв'язку або електронної пошти НБУ доставити в Банк Вимогу, у якій наводяться підстави для набрання чинності пунктом 1.3 Договору, визначається сума (розмір) зобов'язань Банку по зворотньому зідступленню права вимоги та кінцева дата перерахування Банком на користь Установи усіх платежів за зворотнє відступлення права вимоги. Однією з умов зворотнього відступлення права вимоги є прострочення сплати чергового платежу за іпотечним кредитом та відсотків, згідно умов Кредитного договору, протягом двох місяців (п.п.2.3.1. Договору відступлення). У зв'язку із простроченням позичальником сплати чергового платежу за іпотечним кредитом протягом двох місяців, що призвело до невідповідності іпотечного кредиту Стандартам Установи, 27.01.2009р. за допомогою електронної пошти НБУ Державна іпотечна установа направила ВАТ «Родовід Банк» повідомлення про відступлення права вимоги (Вимога) №373-5 від 27.01.2009р., у якому зазначалося, що Установа визначає, що з 28 січня 2009 року вважаються від ступленими права вимоги за іпотечним кредитом, які були набуті Установою у відповідності до Договору про відступлення прав вимоги №1973/08 від 07.10.2008р. На виконання умов Договору відступлення та вимог чинного, на момент зворотнього відступлення, законодавства України, було внесено зміни до Державного реєстру іпотек, що підтверджується витягом про реєстрацію у Державному реєстрі іпотек (реєстрація змін) №133292284 від 06.08.2018 року. Відповідно до зареєстрованих змін, внаслідок відступлення права вимоги було вилучено іпотекодержателя Державна іпотечна установа та додано іпотеко держателя ВАТ «Родовід Банк». Тому просили суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

У відповіді на відзив позивач зазначив, що чинним законодавством передбачені окремі випадки припинення іпотеки, а профільне іпотечне законодавство передбачає також наявність інших підстав для припинення іпотеки, при цьому, загальні норми матеріального права щодо припинення зобов 'язання (будь -якого) поширюються також й на договори іпотеки. При цьому, аналіз норм чинного законодавства, дає можливість прийти до однозначного висновку про те, що наявність судового рішення про стягнення боргу не є тією підставою, що унеможливлює припинення іпотеки. А отже, позиція Відповідача про те, що іпотека має похідний характер від основного зобов'язання та не може бути припинена за його чинності є помилковою та хибною, такою, що висловлена (зроблена) на підставі невірного аналізу та тлумачення норм матеріального зуава. Висновки та посилання Банку про те, що він наразі є належним іпотекодержателем за Договором іпотеки є безпідставними. Окрім того, Банк у своєму відзиві наголошує, що 07 жовтня 2008 року між Банком та Державною іпотечною установою було укладено договір відступлення права вимоги за Договором про іпотечний кредит, Договором поруки та Іпотечним договором, посвідчений приватним нотаріусом Морозовою С.В. та зроблено відповідний запис в Державному реєстрі правочинів та в Державному реєстрі іпотек. Тобто, належним кредитором з жовтня 2008 року за Договором про іпотечний кредит, Договором поруки та Іпотечним договором стала Державна іпотечна установа. При цьому, у своєму відзиві на позов Банк наголошує, що ніби з лютого 2009 року та по сьогоднішній день кредитором (іпотекодержателем) є саме Банк, а не Державна іпотечна станова та відомості про зворотнє відступлення права вимоги від ДІУ до Банку були зареєстровані в установленому порядку. Однак, вже в наступному абзаці Відповідач зазначає про відсутність у Реєстрі записів про зворотнє відступлення права вимоги від ДІУ до Банку в лютому 2009 році, а отже незрозуміло з яких обставин Банк прийшов до висновку про те, що він є належним іпотекодержателем, враховуючи, що сам же зазначає та визнає про те, що відомості про зворотнє відступлення права вимоги до Банку в Реєстрі відсутні. Тому просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі. Отже, укладаючи договір про зворотнє відступлення права вимоги за Договором про Іпотечний кредит, Договором поруки та Іпотечним договором від Державної іпотечної установи до ПАТ «Родовід Банк» в лютому 2009 року, даний правочин повинен був бути нотаріально посвідчений, Банк повинен був звернутися до державного реєстратора з повідомленням щодо реєстрації відомостей в Державному реєстрі іпотек змін умов обтяження іпотекою нерухомості та внесення нового запису в державному реєстрі речових прав. Окрім цього, Банк повинен був у п'ятиденний строк повідомити Позивача про відступлення прав за іпотечним договором і права вимоги за основним зобов'язанням. Однак, ПАТ «Родовід Банк» зазначених дій не вчинив, тобто незрозуміло на якій правовій підставі Банк отримав право вимоги від ДІУ в лютому 2009 року. Отже, Банк не набув права вимоги за основним зобов'язанням та Іпотечним договором, а отже не може вважатися належним кредитором (іпотекодержателем), тому його позиція та висновки щодо того, що він з лютого 2009 року є дійсним та належним іпотекодержателем є безпідставною. Тому просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

У запереченнях на відповідь на відзив представник відповідача зазначив, що позивачем не зазначено чим зумовлена неможливість виконання зобов'язання, не надано жодних доказів, які б підтверджували наявність такої обставини, та якою саме є обставина, за яку не відповідає жодна зі сторін та яка унеможливлює виконання зобов'язання за договором іпотеки №77.2/СЖ-194.08.1і, а лише зазначає норму права, яка регулює припинення зобов'язання неможливістю його виконання. Відповідно до розрахунку заборгованості щодо Договору про іпотечний кредит №77.2/СЖ-194.08.1і від 27.08.2008 року, укладеного з ОСОБА_7, станом на 25 липня 2018 року загальна сума заборгованості за кредитним договором становить 7 459 007.83 грн. Отже, Договір іпотеки №77.2/СЖ-194.08.1і не може бути припиненим і буде дійсним до припинення основного зобов'язання, так як зобов'язання за Основним зобов'язанням не виконані у повному обсязі, а посилання Позивача на ст. 607 ТІК України не є обґрунтованим належним чином. Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта, отриманої 26.07.2018 року Іпотекодержателем Предмету іпотеки є ВАТ «РОДОВІД БАНК», правонаступником якого є ПАТ «РОДОВІД БАНК, а не Державна іпотечна установа, як стверджує Позивач. Підставою обтяження іпотекою визначено Договір відступлення права вимоги № 1973/08 від 07.10.2008 року, посвідчений приватним нотаріусом Морозовою С.В. Отже, відомості про зворотнє відступлення права вимоги від ДІУ до Банку були зареєстровані у встановленому законодавством порядку і з 28 січня 2009 року та по сьогоднішній день кредитором за Договором про іпотечний кредит являється банк. Відсутність у Реєстрі записів про зворотнє відступлення права вимоги від Банку до ДІУ 07.10.2008 року та від ДІУ до Банку у лютому 2009 року лише свідчить про те, що Реєстр відображає останні відомості щодо стану об'єкту обтяження без зазначення попередніх змін та відповідних дат, та не змінює той факт, що Реєстр містить запис про те, що АТ «РОДОВІД БАНК» є Іпотекодержателем за Договором іпотеки. А відсутність письмового повідомлення строк боржника про відступлення прав за іпотечним договором і права вимоги за основним зобов'язанням у п'ятиденний не є підставою для припинення правовідношення за Договором іпотеки між Банком та Позивачем.

Положеннями ст.174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 30.08.2018 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити в повному обсязі.

У судовому засіданні представник відповідач заперечував проти позову у повному обсязі з підстав, викладених у відзиві. Просив суд відмовити у задоволенні позову.

У судове засідання представник третьої особи не з'явився. Про час, день та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Суд, заслухавши пояснення сторін, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства й всебічно перевіривши обставини справи, розглянувши справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, дійшов до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи із наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. (ст. 81 ЦПК України).

В силу вимог ст.ст. 2, 4, 12, 76-81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести належними та допустимими доказами ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

При розгляді справи судом встановлено, що 27 серпня 2008 року між ВАТ «РОДОВІД БАНК», правонаступником якого є ПАТ «РОДОВІД БАНК», та ОСОБА_7 було укладено Договір про іпотечний кредит №77.2/СЖ- 194.08.1і, відповідно до умов якого Позичальник отримала кредит у розмірі 537 000 грн. на покращення житлових умов терміном до 27 серпня 2038 року зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 15% .

27 серпня 2008 року між Банком та ОСОБА_3 було укладено Договір іпотеки №77.2/СЖ-194.08.1 і, відповідно до умов якого Позивач надав в заставу належне йому нерухоме майно житлового призначення, а саме: однокімнатну квартиру зі всіма об'єктами функціонально пов'язаними з цим нерухомим майном загальною площею 61,3 кв.м., житловою площею 17,1 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (п.1 ч.2 ст. 11 ЦК України). Частиною 1 ст. 546 ЦК України встановлено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. У свою чергу, Іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи (ч.1 ст. 575 ЦК України).

Також ст. 1 Закону України «Про іпотеку» унормовано, що іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотеко держатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Статтею 598 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Пунктом 3.4 договору іпотеки №77.2/СЖ-194.08.1і визначено, що іпотека припиняється виконанням у повному обсязі Зобов'язань; б) в інших випадках, передбачених чиним законодавством України.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про іпотеку» іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до зичення строку дії іпотечного договору. У разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно зареєстровані після державної реєстрації іпотеки.

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 17.09.2013 року щодо справи № 369/142/13-ц за позовом АТ «РОДОВІД БАНК» до ОСОБА_7, ОСОБА_3 та ОСОБА_7 про стягнення заборгованості за договором про іпотечний кредит №77.2 /СЖ-194.08.1 і встановлено, що ОСОБА_7 зобов'язання щодо своєчасного погашення заборгованості за кредитним договором не виконує. Рішенням Апеляційного суду Київської області від 29 травня 2014 року вирішено стягнути солідарно з ОСОБА_7 та ОСОБА_8 на користь ПАТ «Родовід Банк» заборгованість за договором про іпотечний кредит №77.2 /СЖ-194.08.1 від 27 серпня 2008 току в розмірі 1 016 696,95 грн. В рахунок погашення заборгованості за договором про іпотечний кредит №77.2 /СЖ- .94.08.1 від 27 серпня 2008 року в розмірі 1 016 696,95 грн. звернути стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором №77.2/СЖ-194.08.1і від 27 серпня 2008 року - однокімнатну квартиру № 59, загальною площею 61,3кв.м., житловою площею 17,1 кв.м. зі всіма об'єктами функціонально пов'язаними з цим нерухомим майном, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу квартири від 12.06.2008 року за реєстровим № 4626, шляхом продажу предмету іпотеки на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження за початковою ціною встановленому на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності, незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій. Відповідно до Розрахунку заборгованості щодо Договору про іпотечний кредит У7.2/СЖ-194.08.1 від 27.08.2008 року, укладеного з ОСОБА_7 станом на 25 липня 2018 року загальна сума заборгованості за кредитним договором становить 7 459 007.83 грн.

07.10.2008р. між Державною іпотечною установою та ВАТ «Родовід Банк» було укладено договір відступлення права вимоги №1973/08, посвідчений Морозовою Г.В., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу та зареєстрований в реєстрі за №24608, за умовами якого Банк передає, а Установа приймає всі права вимоги за Договором про іпотечний кредит між Банком та ОСОБА_7 №77.2/СЖ-194.08.1 від 27.08.2008р.; Іпотечним договором між Банком та ОСОБА_3 №77.2/СЖ-194.08.1і, посвідчений 27.08.2008р. Палладій Н.В., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, зареєстрованим в реєстрі за №3491, який відступає в якості забезпечення виконання зобов'язань, що випливають з кредитного договору; Договором поруки між Банком і ОСОБА_8 від 28.08.2008 року.

Частиною 1 ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 24 Закону України «Про іпотеку» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) відступлення прав за іпотечним договором здійснюється без необхідності отримання згоди іпотекодавця, якщо інше не встановлено іпотечним договором, і за умови, що одночасно здійснюється відступлення права вимоги за основним зобов'язанням. Якщо не буде доведено інше, відступлення прав за іпотечним договором свідчить про відступлення права вимоги за основним зобов'язанням. Іпотекодержатель зобов'язаний письмово у п'ятиденний строк повідомити боржника про відступлення прав за іпотечним договором і права вимоги за основним зобов'язанням. Правочин про відступлення прав за іпотечним договором підлягає нотаріальному посвідченню. Відомості про таке відступлення підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.

Частиною 1 статті 516 Цивільного кодексу України визначено, що заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно ст.24 Закону України «Про іпотеку» відступлення прав за іпотечним договором здійснюється без необхідності отримання згоди іпотекодавця, якщо інше не встановлено іпотечним договором, і за умови, що одночасно здійснюється і віступлення права вимоги за основним зобов'язанням.

Правочин про відступлення права вимоги за іпотечним договором підлягає нотаріальному посвідченню. Відомості про таке відступлення підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.

Згідно п.1 Тимчасового порядку державної реєстрації іпотек, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №410 від УКОЗ.2004р. (що була чинна на момент виникнення спірних правовідносин) державний реєстр іпотек - єдина комп'ютерна база даних про обтяження і зміну умов обтяження нерухомого майна іпотекою, відступлення прав за іпотечним договором, передачу, анулювання, видачу дубліката заставної та видачу нової заставної.

Пунктом 2 Тимчасового порядку встановлено, що внесення запису до Реєстру - занесення до єдиної комп'ютерної бази даних за порядковим номером відомостей про обтяження і зміну умов обтяження нерухомого майна іпотекою, відступлення прав за іпотечним договором, передачу, анулювання, видачу дубліката заставної та видачу нової заставної.

Внесення змін і додаткових відомостей до запису здійснюється реєстратором на підставі повідомлення іпотекодержателя або уповноваженої особи (п.17 Тимчасового порядку.

Про внесення змін і додаткових відомостей до запису реєстратор видає іпотекодержателю або уповноваженій ним особі примірник витягу. Другий примірник витягу реєстратор протягом п'яти днів надсилає іпотекодавцям (п.23 Тимчасового порядку).

Відповідно до зареєстрованих змін, внаслідок відступлення права вимоги було залучено іпотекодержателя ВАТ «Родовід Банк» та додано іпотекодержателя Державна іпотечна установа.

Пунктом 1.2. Договору відступлення Установа передає, а Банк приймає всі права вимоги за договорами, вказаними у пункті 1.1. Договору та у Вимозі зворотнього відступлення прав вимоги.

Згідно п.4.1. Договору відступлення, не пізніше наступного робочого дня з дня виявлення обставин, зазначених у пункті 2.3. Договору, Установа зобов'язана за допомогою державного підприємства спеціального зв'язку або електронної пошти НБУ доставити в Банк Вимогу, у якій наводяться підстави для набрання чинності пунктом 1.3 Договору, визначається сума (розмір) зобов'язань Банку по зворотньому зідступленню права вимоги та кінцева дата перерахування Банком на користь Установи усіх платежів за зворотнє відступлення права вимоги.

Однією з умов зворотнього відступлення права вимоги є прострочення сплати чергового платежу за іпотечним кредитом та відсотків, згідно умов Кредитного договору, протягом двох місяців (п.п.2.3.1. Договору відступлення).

27.01.2009р. за допомогою електронної пошти НБУ Державна іпотечна установа направила ВАТ «Родовід Банк» повідомлення про відступлення права вимоги (Вимога) №373-5 від 27.01.2009р., у якому зазначалося, що Установа визначає, що з 28 січня 2009 року вважаються від ступленими права вимоги за іпотечним кредитом, які були набуті Установою у відповідності до Договору про відступлення прав вимоги №1973/08 від 07.10.2008р.

На виконання умов Договору відступлення було внесено зміни до Державного реєстру іпотек, що підтверджується витягом про реєстрацію у Державному реєстрі іпотек (реєстрація змін) №133292284 від 06.08.2018 року.

Відповідно до зареєстрованих змін, внаслідок відступлення права вимоги було вилучено іпотекодержателя Державна іпотечна установа та додано іпотеко держателя ВАТ «Родовід Банк».

Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта від 26.07.2018 року Іпотекодержателем Предмету іпотеки є ВАТ «РОДОВІД БАНК» код ЄДРПОУ - 14349442, 04136, м. Київ, вул. Північно-Сиренька. 1-3), правонаступником якого є ПАТ «РОДОВІД БАНК», а не Державна іпотечна установа, як стверджує Позивач. Підставою обтяження іпотекою визначено Договір відступлення права вимоги № 1973/08 від 07.10.2008 року, посвідчений приватним нотаріусом Морозовою С.В.

Отже, відомості про зворотнє відступлення права вимоги від ДІУ до Банку були зареєстровані у встановленому законодавством порядку.

Стаття 76 ЦПК України визначає що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Стаття 81 ЦПК України визначає що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Так, положеннями ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1959р (ратифіковано Україною 17.07.1997р) визначено, що кожен, чиї права,свободи,визнані в Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Верховний суд України у постанові від 12.06.2013 року по справі №6-32цс13 зробив наступний висновок,що законодавчі обмеження матеріально-правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень ст.ст.55,124 Конституції України та ст.13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захист, не заборонений законом. Оскільки положення Конституції України (ст.8,9) та Конвенції мають вищу юридичну сил, а обмеження матеріального права суперечить цим положенням, порушення цивільного права чи цивільного інтересу підлягають судовому захисту і у спосіб, не передбачений законом, зокрема ст.16 ЦК України, але який є ефективним засобом захисту,тобто таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його правопорушення та наслідком, спричиненим порушенням.

Разом з тим, позивачем в ході судового розгляду позивачем не надано належного підтвердження про порушення свого цивільного права, за захистом якого він змушений був звернутись до суду.

Відповідно до ст.ст. 15, 16, 516, 546, 575, 598 ЦК України та керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 76-82, 141, 258-259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

В позові ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства "Родовід Банк", третя особа: Державна іпотечна установа про визнання припиненим правовідношення за договором іпотеки - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Апеляційного суду Київської області, або через Києво-Святошинський районний суд Київської області.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення суду складено 28 вересня 2018 року.

Суддя: Дубас Т.В.