Ухвала суду № 77859407, 15.11.2018, Черкаський окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про зупинення провадження в адміністративній справі

15 листопада 2018 року справа № 2340/3866/18

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гаврилюка В.О.,

розглядаючи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу ОСОБА_1 до Департаменту соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації про визнання протиправною відмови та зобов’язання вчинити певні дії,

встановив:

ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1, позивач) подав позов до Департаменту соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації (далі – Департамент, відповідач), в якому просить:

- визнати протиправною відмову Департаменту соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації у встановленні ОСОБА_1 статусу особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи та видачі посвідчення категорії 1;

- зобов’язати Департамент соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації вирішити питання надання ОСОБА_1 статусу особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи та видачі посвідчення категорії 1 із вкладкою.

Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду від 16.10.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справі (у письмову провадженні).

Суд з’ясував, що предметом розгляду даної адміністративної справи є встановлення позивачеві статусу особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи та видача посвідчення І категорії у зв’язку з встановленням другої групи інвалідності внаслідок захворювання, пов’язаного з впливом аварії на ЧАЕС.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відмова комісії Черкаської обласної державної адміністрації з питань видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи є необґрунтованою, оскільки виключення з 01.01.2015 зони посиленого радіоекологічного контролю з переліку територій, що зазнали радіоактивного забруднення, здійснено з метою скасування пільг і компенсацій особам, віднесеним до категорії 4, які були гарантовані державою до 01.01.2015, та не позбавляє позивача статусу особи потерпілої від Чорнобильської катастрофи, який зберігається довічно.

В письмовому відзиві на адміністративний позов відповідач зазначив, що Законом України “Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України” від 28.12.2014 № 76-VIII, абзац п’ятий частини другої (визначення зони посиленого радіоекологічного контролю) Закону України “Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи” виключений.

При цьому, як зазначає відповідач, підстави для задоволення позовних вимог відсутні, оскільки ОСОБА_1 на час встановлення захворювання, пов’язаного з впливом аварії на ЧАЕС та встановлення інвалідності вже не проживав в зоні посиленого радіоекологічного контролю внаслідок її виключення згідно із Законом України від 28.12.2014 № 76-VIII.

Стосовно вказаних обставин свою позицію висловив Верховний Суд у постанові від 26 червня 2018 року у адміністративній справі 375/555/17 (провадження К/9901/29715/18), відповідно до якої Верховний Суд зазначив, що Законом України “Про внесення змін та визначення такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України” від 28 грудня 2014 року № 76-VII абзац п’ятий частини другої (визначення зони посиленого радіоекологічного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи”, який визначав зони посиленого радіоекологічного контролю, виключено. Цим же законом статті 2 (“Визначення категорії зон радіоактивного забруднення територій”) та 23 (“Компенсації та пільги громадян, віднесеним до категорії 4”) Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” виключені, вказані зміни до Закону вступили в силу з 1 січня 2015 року. Позивач на час встановлення захворювання, пов’язаного з впливом аварії на Чорнобильській АЕС та інвалідності не проживає в зоні посиленого радіоекологічного контролю, згідно вищенаведених змін до законодавства, оскільки такої зони, відповідно до чинного законодавства, немає, отже посвідчення потерпілого 4 категорії втратило чинність з 1 січня 2015 року, а також позивач не являється потерпілою від Чорнобильської катастрофи.

Разом з цим, відповідно до ухвали Верховного Суду від 19.09.2018 у адміністративній справі № 697/121/17 за позовом ОСОБА_2 до Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Канівської міської ради та Департаменту соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити дії, колегія суддів відступила від правового висновку, який викладено у постанові Верховного Суду у адміністративній справі № 375/555/17 (К/9901/29715/18) та зазначила, що виключення зони посиленого радіоекологічного контролю із переліку радіоактивно забруднених територій не позбавляє осіб, яким раніше були видані посвідчення постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи, відповідного статусу.

Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 236 Кодексу адміністративного судочинства України, суд має право зупинити провадження у справі в разі перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об’єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду - до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції.

Зважаючи на те, що позиції Верховного Суду стосовно одного і того ж питання різняться, та враховуючи той факт, що адміністративну справу № 697/121/17 з касаційною скаргою Департаменту соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації на постанову Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 08.02.2017 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22.03.2017 передано на розгляд палати, до якої входить колегія, що розглядає цю справу, суд вважає за доцільне зупинити провадження у справі № 2340/3866/18 до набрання законної сили судовим рішенням суду касаційної інстанції у справі № 697/121/17.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 236, 241, 248, 256, 262, 263, 291, 295, підпунктом 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ухвалив:

Зупинити провадження у справі № 2340/3866/18 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації про визнання протиправною відмови та зобов’язання вчинити певні дії до набрання законної сили рішенням суду касаційної інстанції у справі № 697/121/17 за позовом ОСОБА_2 до Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Канівської міської ради та Департаменту соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити дії.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання, однак може бути оскаржена в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом п’ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Ухвала складена у повному обсязі та підписана 15.11.2018.

Суддя В.О. Гаврилюк