Рішення № 77858880, 06.11.2018, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №1340/3652/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2018 року

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Брильовського Р.М.

секретар судового засідання Сільник Н.Є.

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1

представника відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Хандлопекс” до Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Хандлопекс” звернулося з позовом до Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДФС у Львівській області від 16.05.2018 № НОМЕР_1 в частині збільшення грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на суму 59581, 99 грн та від 16.05.2018 № НОМЕР_2 в частині збільшення грошового зобов'язання з військового збору на суму 4165, 27 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що ТзОВ «Хандлопекс» не приймало рішення про прощення заборгованості за придбані товари фізичним особам. Станом на 30.09.2017 року по бухгалтерському обліку підприємства рахується дебіторська заборгованість за реалізовані товари по контрагентах-покупцях: ОСОБА_3 сума заборгованості 4100,0 грн., ФОП ОСОБА_4 сума заборгованості 9930,0 грн. ФОП ОСОБА_5 сума заборгованості 124916,0 грн. ФОП ОСОБА_6 сума заборгованості 16237,0 грн. Наявність дебіторської заборгованості за придбані товари вказаними особами згідно даних бухгалтерського обліку на 30.09.2017 підтверджує відсутність рішення ТзОВ «Хандлопекс» про прощення заборгованості. Наявність заборгованості фізичних осіб перед ТзОВ «Хандлопекс» підтверджується оборотно-сальдовими відомостями по рахунку 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями» 30.09.2017р, 01.10.2017 року та 10.10.2018 року. Відсутність факту прощення заборгованості засвідчено і в ОСОБА_7 перевірки. Стверджує, що нарахування податку з доходів фізичних осіб ТзОВ «Хандлопекс» в сумі 33362,06грн. за порушення абзацу "д" пп. 164.2.17 п.164.2 ст.16 Податкового кодексу України є безпідставним, оскільки ТзОВ «Хандлопекс» не проводив в 3-му кварталі 2017 року прощення боргів. Вважає, що ревізори при проведенні перевірки ТзОВ «Хандлопекс» помилково застосували норму абзацу "д" пп. 164.2.17 п.164.2 ст.164 Податкового кодексу (оподаткування доходу, отриманий платником податку як додаткове благо, де податковим агентом виступає ТзОВ «Хандлопекс») замість п.п.164.2.7 Податкового кодексу України (оподатковуваного заборгованості платника податку за укладеним ним цивільно-правовим договором, за якою минув строк позовної давності, де фізична особа самостійно сплачує податок з таких доходів). Оскільки, ТзОВ «Хандлопекс» не приймав рішення в 3-му кварталі 2017 року про прощення заборгованості за придбані товари фізичним особам: ОСОБА_3, ОСОБА_8, ОСОБА_5, ОСОБА_6, відповідно, і нарахування військового збору ТзОВ «Хандлопекс» в сумі 2327,75 грн. за порушення п.п. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168. п. 176.2 ст. 176, п.п.1.5 пп.1.6 п. 161 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України є безпідставним. ТзОВ «Хандлопекс» також не погоджується із сумами донарахованих штрафних (фінансових) санкцій згідно оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, оскільки органи ДФС України за попередні останні 1095 днів не визначали ТзОВ «Хандлопекс» податкових зобов’язань на підставі ст. 127 Податкового кодексу України. Вважає, що застосування по оскаржуваних податкових повідомленнях рішеннях штрафних санкцій в розмірі 75% є помилковим та таким, що суперечить законодавству України. Просить суд позов задовольнити.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити.

Відповідач у встановлений судом строк подав відзив на позов, в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог. Заперечення мотивує тим, що перевіркою встановлено, що станом на 30.09.2017 року в оборотно-сальдовій відомості по рахунку 361 на підприємстві рахується безнадійна дебіторська заборгованість (більш трьох років) по фізичних особах: ОСОБА_7 в сумі 4100,0 грн. (отримання товару в серпні 2014 ОСОБА_8 в сумі 9930,0 грн (отримання товару 03.2014), ОСОБА_5 в сумі 124916,0 грн. (отримана товару в листопаді 2013), ОСОБА_6 в сумі 16237,0 грн (отримання товару в червні 2014) - підприємством не вжито жодних заходів щодо погашення вище зазначених сум боргу по вказаних фізичних особах. ТзОВ „Хандлопекс” в порушення пп.14.1.11 п.14.1 ст.14, "д’ пп. 164.2.17 п.164.2 ст.164, п.164.5 ст.164, пп.168.1.1 п.168.1 ст.168. ст.167 ПКУ не перераховано податок з доходів фізичних осіб в сумі 33362,06 грн, з анульованої (прощеної) безнадійної заборгованості фізичним особам. Також, даною перевіркою встановлено, що в порушення п.51.1 ст.51, абз. „б” п. 176.2 ст.176 ПКУ не відображено в Податковому розрахунку за формою 1ДФ у 3 кварталі 2017р. суму прощення заборгованості фізичним особам ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_5, за ознакою доходу „126”, а також не відображено надання додаткового блага ОСОБА_9 за ознакою доходу „126” у період з 2015р. по 3 квартал 2017р. Зазначає, що ревізором - інспектором під час проведення перевірки було взяте до уваги, що порушення податкового законодавства, а саме заниження ПДФО (ті самі дії) відбувалося неодноразово. Відповідно до п. 1 ст. 127 ПКУ дії, передбачені абзацом першим цього пункту, вчинені протягом 1095 днів втретє та більше, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 75 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. З огляду на викладене, відповідач вважає, що податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Львівській області є правомірними. Просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представник відповідача в судовому засіданні щодо задоволення позовних вимог заперечив, з підстав викладених у відзиві на позов.

Згідно з пунктом 3 частини 3 статті 246 КАС України, суд зазначає, що 17 серпня 2018 року ухвалою Львівського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

У судовому засіданні 25 жовтня 2018 року судом закінчено підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.

Суд, заслухавши думку представників сторін, з’ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

Головне управління ДФС у Львівській області провело документальну позапланову виїзну перевірку ТзОВ «Хандлопекс» (код ЄДРПОУ 37800770) за результатами якої складено ОСОБА_7 від 27.04.2018 року №1051/13-01-14-12/37800770 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТзОВ «Хандлопекс», код ЄДРПОУ 37800770 з питань, що стали предметом оскарження висновків акта планової виїзної перевірки від 13.03.2018 №655/13-01-14-12/37800770» (надалі ОСОБА_7).

Згідно з пунктами 6 та 7 висновку ОСОБА_7 перевірки ТзОВ «Хандлопекс» встановлено порушення: п. 6) п.п.14.1.11 п.14.1 ст.14, "д" пп. 164.2.17 п.164.2 ст.164, п.164.5 ст.164, пп.168.1.1 п. 168.1 ст.168. ст.167 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями, не утримано та не перераховано податок з доходів фізичних осіб в сумі 33362,06 грн., з анульованої (прощеної) заборгованості фізичним особам; п. 7) п.п. 168.1.2 п. 168.1 ст.168. п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями, п.п. 1.5 пп.1.6 п. 161 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями, донараховано до бюджету військовий збір в розмірі 2530,15 гривень.

На підставі ОСОБА_7 від 27.04.2018 року №1051/13-01-14-12/37800770 відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення:

- від 16.05.2018 року №0189621308 на збільшення грошового зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 62 856,70 грн. (в тому числі: податкове зобов’язання 35981,83 грн., штрафні санкції 26874,87грн.),

- від 16.05.2018 року №0189631308 на збільшення грошового зобов’язання з військового збору на загальну суму 4418,27 грн. (в тому числі: податкове зобов’язання 2530,15 грн., штрафні санкції 1888,12 грн.).

ТзОВ «Хандлопекс» з податковими повідомленнями-рішеннями від 16.05.2018 року №0189621308 та №0189631308 не погоджується, вважає їх протиправними в частині: збільшення грошового зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб на суму 59581,99 грн (в тому числі: податкове зобов’язання 33362,06 грн, штрафні санкції 26219,93грн), збільшення грошового зобов’язання з військового збору на загальну суму 4165,27 грн (в тому числі: податкове зобов’язання 2327,75 грн, штрафні санкції 1837,52 грн).

ТзОВ «Хандлопекс» не оскаржує донарахування податку на доходи фізичних осіб в сумі 3274,71 грн. (в тому числі: податкове зобов’язання 2 619,77 гри., штрафні санкції 654,94 грн) по заправці керівником підприємства ОСОБА_9 службового автомобіля у неробочі дні.

Відповідно до вимог частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Статтею 62 Податкового кодексу України (далі - ПК України) передбачено, що податковий контроль здійснюється шляхом: ведення обліку платників податків; Податкового кодексу України; перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Відповідно до підпункту 20.1.4. пункту 20.1. статті 20 ПК України, контролюючі органи мають право, зокрема, проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Пунктом 44.1 статті 44 ПК України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до пункту 162.1 статті 162 ПК України платниками податку на доходи фізичних осіб є фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні; податковий агент.

Пунктом 163.1 статті 163 ПК України визначено, що в резидента об'єктом оподаткування податку на доходи фізичних осіб є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Згідно з абзацом д) підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються: дохід, отриманий платником податку як додаткове благо у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року. Кредитор зобов'язаний повідомити платника податку - боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному цим підпунктом, такий кредитор зобов'язаний виконати всі обов'язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом.

Відповідно до розділу 3.1.4.3. акту перевірки від 27.04.2018 року №1051/13-01-14-12/37800770 Головним управління ДФС у Львівській області встановлено, що ТзОВ «Хандлопекс» не оподаткувало податком на доходи фізичних осіб суми заборгованості платників податку за якою минув термін позовної давності, а саме:

- заборгованість фізичної особи ОСОБА_3 з врахуванням 25 % однієї мінімальної заробітної плати та коефіцієнту - К становить 4024,38 грн.. сума податку на доходи фізичних осіб не утриманого та не перерахованого до бюджету становить 724,39 гривень;

- заборгованість фізичної особи ОСОБА_8 з врахуванням 25 % однієї мінімальної заробітної плати та коефіцієнту - К становить 11134,13 грн., сума податку на доходи фізичних осіб не утриманого та не перерахованого до бюджету становить 2004,14 гривень:

- заборгованість фізичної особи ОСОБА_5 з врахуванням 25 % однієї мінімальної заробітної плати та коефіцієнту - К становить 151360,70 грн., сума податку на доходи фізичних осіб не утриманого та не перерахованого до бюджету становить 27244,93 гривень;

- заборгованість ОСОБА_6 з врахуванням 25 % однієї мінімальної заробітної плати та коефіцієнту - К становить 18825,58 грн., сума податку на доходи фізичних осіб не утриманого та не перерахованого до бюджету становить 3388,60 гривень;

В результаті цього відповідач зазначив, що ТзОВ "Хандлопекс" порушило пп.14.1.11 п.14.1 ст.14, "д" пп. 164.2.17 п.164.2 ст.164, п.164.5 ст.164. пп. 168.1.1 п. 168.1 ст.168. ст.167 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-V1 зі змінами та доповненнями, не утримано та не перераховано податок з доходів фізичних осіб в сумі 33362,06 грн., з анульованої (прощеної) заборгованості фізичним особам (ст. 22 акту перевірки).

Позивач з такими висновками не погоджується посилаючись на те, що станом на 30.09.2017 року по бухгалтерському обліку підприємства рахується дебіторська заборгованість за реалізовані товари по контрагентах-покупцях:

ФО ОСОБА_3 сума заборгованості 4100,0 грн.;

ФОП ОСОБА_4 сума заборгованості 9930,0 грн.;

ФОП ОСОБА_5 сума заборгованості 124916,0 грн.;

ФОП ОСОБА_6 сума заборгованості 16237,0 грн.

Наявність дебіторської заборгованості за придбані товари фізичними особами: ОСОБА_3, ОСОБА_8, ОСОБА_5, ОСОБА_6, згідно даних бухгалтерського обліку на 30.09.2017р., підтверджує відсутність рішення ТзОВ «Хандлопекс» про прощення заборгованості.

В підтвердження наявності заборгованості фізичних осіб перед ТзОВ «Хандлопекс» надано оборотно-сальдові відомості по рахунку 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями» за 30.09.2017 року, 01.10.2017 року та 10.10.2018 року, з яких вбачається, що ТзОВ «Хандлопекс» не прощало заборгованість фізичними особами: ОСОБА_3, ОСОБА_8, ОСОБА_5, ОСОБА_6.

Аналіз абзацу д) підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України свідчить про те, що для виникнення підстав включення до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку суми боргу необхідно, щоб були виконані наступні умови:

підприємство-кредитор здійснив прощення (анулювання) боргу за самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства,

строк позовної давності по такій заборгованості не закінчився.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

Відповідач не надав підтверджень факту прощення ТзОВ «Хандлопекс» заборгованості фізичним особам-покупцям: ОСОБА_3 сума заборгованості 4100,0 грн., ОСОБА_4 сума заборгованості 9930,0 грн., ОСОБА_5 сума заборгованості 124916,0 грн., ОСОБА_6 сума заборгованості 16237,0 грн., натомість позивач надав підтвердження наявності заборгованості вищевказаних фізичних осіб на останній день періоду який перевірявся, 01.10.2017 року та 10.10.2018 року.

Як зазначається в акті перевірки, стверджується відповідачем та не заперечується позивачем, заборгованість вищевказаних фізичних осіб є безнадійною (минув термін позовної давності).

Відповідно до пункту 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вище викладене, суд дійшов висновку про безпідставність донарахування податку на доходи фізичних осіб та застосування штрафних санкцій відповідачем на підставі абзацу д) підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України, оскільки відповідачем не доведено прощення ТзОВ «Хандлопекс» заборгованості фізичним особам ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, по цій заборгованості сплив термін позовної давності. Відповідно донарахування податкового зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб в сумі 33 362,06 грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 25021,55 грн. згідно податкового повідомлення-рішення від 16.05.2018 року №0189621308 є неправомірним.

Що стосується податкового повідомлення-рішення від 16.05.2018 року №0189631308 на збільшення грошового зобов’язання з військового збору на загальну суму 4418,27 грн. (в тому числі: податкове зобов’язання 2530,15 грн., штрафні санкції 1888,12 грн.) суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 161 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір. Платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 ПК України. Об'єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 ПК України. Ставка збору становить 1,5 відсотка від об'єкта оподаткування. Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 ПК України. Відповідальними за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) збору до бюджету є особи, визначені у статті 171 ПК України. Платники збору зобов'язані забезпечувати виконання податкових зобов'язань у формі та спосіб, визначені статтею 176 ПК України.

Згідно з розділом 3.3.2. акту перевірки від 27.04.2018 року №1051/13-01-14-12/37800770 Головним управління ДФС у Львівській області встановлено, що ТзОВ «Хандлопекс» не оподаткувало військовим збором суми заборгованості платників податку за якою минув термін позовної давності, а саме: Станом на 30.09.2017 року у оборотно-сальдовій відомості по рахунку 361 на підприємстві рахується безнадійна дебіторська заборгованість (більше трьох років) по фізичних особах: ОСОБА_3 в сумі 4100.0 грн. (отримання товару 08.2014), ОСОБА_8 в сумі 9930,0 грн. .(отримання товару 03.2014), ОСОБА_5 в сумі 124916,0 грн. (отримання товару 11.2013). ОСОБА_6 в сумі 16237,0 грн. (отримання товару 06.2014), підприємством не вжито жодних заходів щодо погашення вище зазначених сум боргу по вказаних фізичних особах.

Загальна сума анульованої (прощеної) безнадійної дебіторської заборгованості складає 155183,0 гривень, не утримано та не перераховано військового збору в сумі 2327,75 грн. з анульованої (прощеної) безнадійної заборгованості фізичним особам. (ст.24 акту перевірки).

Позивач з такими висновками не погоджується посилаючись на те, що станом на 30.09.2017 року по бухгалтерському обліку підприємства рахується дебіторська заборгованість за реалізовані товари по контрагентах-покупцях:

ФО ОСОБА_3 сума заборгованості 4100,0 грн.,

ФОП ОСОБА_4 сума заборгованості 9930,0 грн.

ФОП ОСОБА_5 сума заборгованості 124916,0 грн.

ФОП ОСОБА_6 сума заборгованості 16237,0 грн.

Наявність дебіторської заборгованості за придбані товари фізичними особами: ОСОБА_3, ОСОБА_8, ОСОБА_5, ОСОБА_6, згідно даних бухгалтерського обліку на 30.09.2017р., підтверджує відсутність рішення ТзОВ «Хандлопекс» про прощення заборгованості.

В підтвердження наявності заборгованості фізичних осіб перед ТзОВ «Хандлопекс» надано оборотно-сальдові відомості по рахунку 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями» за 30.09.2017 року, 01.10.2017 року та 10.10.2018 року.

Відповідач не надав підтверджень факту прощення ТзОВ «Хандлопекс» заборгованості фізичним особам-покупцям: ОСОБА_3 сума заборгованості 4100,0 грн., ОСОБА_4 сума заборгованості 9930,0 грн., ОСОБА_5 сума заборгованості 124916,0 грн., ОСОБА_6 сума заборгованості 16237,0 грн..

Враховуючи вище викладене, суд дійшов висновку про безпідставність донарахування військового збору та застосування штрафних санкцій відповідачем на підставі підпункту 1.5 підпункту 1.6 пункту 161 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України оскільки відповідачем не доведено прощення ТзОВ «Хандлопекс» заборгованості фізичним особам ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 Відповідно донарахування податкового зобов’язання з військового збору в сумі 2327,75 грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 1 745,81 грн. згідно податкового повідомлення-рішення від 16.05.2018 року №0189631308 є неправомірним.

Згідно з розділом 3.1.4.3. та розділу 3.3.2. акту перевірки від 27.04.2018 року №1051/13-01-14-12/37800770 Головним управління ДФС у Львівській області встановлено, що ТзОВ «Хандлопекс» за період з 01.01.2015 по 30.09.2017 року відповідно до авансових звітів надавало працівникам кошти для заправки пальним автомобіля. Відповідно до чеків касового апарату з автозаправних станцій встановлено факти заправки автомобіля пальним у неробочі дні (субота, неділя), при тому, що згідно табелів обліку робочого часу працівники не працювали у вихідні дні. Маршрутні листи на використання автотранспорту у зазначені в касовому чеку вихідні дні відсутні. Загальна вартість пального, яке використане керівником в позаробочий час та отриманого як додаткове благо у 2015 році становить 7951,73 грн. з врахуванням коефіцієнта становить 9354,97 грн., у 2016 році становить 2796,34 грн. з врахуванням коефіцієнта становить 3410,16 грн., у 2017 році становить 2745,57 грн. з врахуванням коефіцієнта становить 3348,25 грн. Сума податку на доходи фізичних осіб не утриманого та не перерахованого до бюджету у 2015 році становить 1403,25 грн., у 2016 році становить 613,83 грн.. у 2017 році становить 602,69 гривень. Виходячи з вище наведеного перевіркою ТзОВ «Хандлопекс» донараховано:

податок з доходів фізичних осіб в сумі 2619,77 гривень. (ст. 19-20 акту перевірки)

військовий збір в сумі 202,40 гривень (ст. 24 акту перевірки).

Позивач не оскаржує донарахування податку на доходи фізичних осіб в сумі 2619,77 грн. та військового збору в сумі 202,40 грн., також погоджується із застосуванням 25% штрафних санкцій на підставі пункту 127.1 статті 127 Податкового кодексу України за ці порушення (654,94 грн. по податку на доходи фізичних осіб та 50,60 грн. по військовому збору) проте не погоджується з розміром штрафних санкцій, застосованого відповідачем підвищеного розміру штрафних санкцій (50% та 75%) на підставі пункту 127.1 статті 127 Податкового кодексу України, а саме:

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд зазначає, що відповідно до пункту 127.1 статті 127 ПК України не нарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Ті самі дії, вчинені повторно протягом 1095 днів, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 50 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Дії, передбачені абзацом першим цього пункту, вчинені протягом 1095 днів втретє та більше, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 75 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

При цьому, згідно з п.61.1 ст.61 ПК України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до пункту 62.1 статті 62 ПК України податковий контроль здійснюється, зокрема, шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Згідно з підпунктом 54.3.5 пункту 54.3 статті 54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом.

Відповідно до пункту 86.1 статті 86 Податкового Кодексу України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт.

Отже, факт порушення податкового законодавства може бути встановлений не інакше як за результатами перевірки платника податків, за результатами якої складається акт.

Підвищені розміри штрафів у разі повторного виявлення податкових порушень (50%, 75%) застосовуються не за сам факт виявлення будь-яких порушень, а за повторне вчинення діянь за обставин, передбачених, зокрема, підпунктом 54.3.5 пункту 54.4 статті 54 ПК України.

З аналізу вищенаведеної норми вбачається, що застосування штрафу більшого розміру можливе у разі встановлення контролюючим органом повторності порушення протягом 1095 днів, яке зафіксовано в акті перевірки та, відповідно, в податковому повідомленні-рішенні.

Вказана правова позиція узгоджується з позицією Верховного Суду від 11.09.2018 року в справі №805/3649/17-а.

Згідно з розрахунком штрафних (фінансових) санкцій до податкового повідомлення-рішення, контролюючим органом застосовано до позивача штрафну санкцію вперше у розмірі 25%, в подальшому у розмірі 50% та 75% суми податку, що була неутримана та не перерахована до бюджету.

Однак, в даному випадку факт повторного протягом 1095 днів неутримання та неперерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб відповідачем жодним актом встановлено та зафіксовано не було, не надано доказів винесення податкових повідомлень-рішень, якими позивачу були б збільшені суми грошового зобов'язання двічі тричі протягом попередніх 1095 днів, що передували прийняттю оскарженого податкового повідомлення-рішення.

Таким чином, суд зазначає, що контролюючий орган безпідставно застосував до позивача штрафну (фінансову) санкцію по не утриманому і не перерахованому до бюджету податку з доходів фізичних осіб та по військовому збору в розмірах 50% та 75%, тому в цій частині податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Львівській області не відповідають вимогам чинного законодавства та підлягає скасуванню, а саме:

- податкове повідомлення-рішення від 16.05.2018 року №0189621308 в частині донарахування штрафних санкцій з податку на доходи фізичних осіб в сумі 1198,39 грн.,

- податкове повідомлення-рішення від 16.05.2018 року №0189631308 в частині донарахування штрафних санкцій з військового збору осіб в сумі 91,71 грн.

Суд наголошує, що пунктом 127.1 ст. 127 ПК України передбачено, що не нарахування і неутримання та/або несплати (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, - тягне за собою накладення штрафу у розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Ті самі дії, вченні повторно протягом 1095 днів, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 50 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Дії передбачені абзацом першим цього пункту, вчинені протягом 1095 днів втретє та більше, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 75 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Положення ст. 127 ПК України встановлюється як міра відповідальності, яка покладається на платника податків, в тому числі і на податкового агента, саме за несплату (неперерахування) податків, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, при чому відповідність розміру штрафних санкцій за вчинення такого порушення визначається (обчислюється) з кількості разів допущених таких порушень протягом певного періоду часу. Тобто склад порушення передбачає, що нарахування, сплата чи утримання податку не відбулися до чи на момент виплати доходу.

Відповідні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду України від 10 листопада 2015 року у справі № 813/6793/13-а та від 22 березня 2016 року у справі № 813/6774/13-а.

Судом встановлено, що, застосовуючи штрафні (фінансові) санкції та збільшуючи суму грошового зобов'язання Підприємства за податком з доходів фізичних осіб, контролюючий орган діяв на підставі п. 127.1 ст. 127 ПК України.

Разом з цим Відповідач не надав жодних доказів (актів перевірок, податкових повідомлень-рішень) того, що контролюючі органи протягом останніх 1095 днів, до проведення цієї перевірки, встановлювали аналогічне порушення та застосовували до ТзОВ «Хандлопекс» штрафні санкції на підставі п.127.1 ст. 127 Податкового кодексу України.

Доводи відповідача з приводу того, що контролюючий орган правомірно застосував до позивача штрафні санкції у розмірі 50% та 75% через щомісячну несплату податку з доходів фізичних осіб впродовж 1095 днів, суд відхиляє, оскільки протягом спірного періоду позивач вчиняв одне і те саме продовжуване порушення щодо невиплати (неперерахування) податку з доходів фізичних осіб у визначений законодавством термін, а для встановлення факту повторності порушення податкового законодавства необхідною умовою є вчинення аналогічного порушення протягом 1095 днів та притягнення платника податків за це до фінансової відповідальності.

Відповідно до ст. 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення. Виходячи з цих конституційних приписів, за дії (бездіяльність), які у своїй сукупності складають єдине продовжуване правопорушення, можливо притягнути до відповідальності одного виду лише один раз.

Вказана правова позиція узгоджується з позицією Верховного Суду від 24.10.2018 року у справі №820/2405/16.

За викладених обставин, суд дійшов висновку, що податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Львівській області від 16.05.2018 № НОМЕР_1 в частині збільшення грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на суму 59581, 99 грн та від 16.05.2018 № НОМЕР_2 в частині збільшення грошового зобов'язання з військового збору на суму 4165, 27 грн слід визнати протиправними та скасувати.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статей 9, 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Суд зазначає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний приймати рішення, а дії - вчиняти відповідно до встановлених законом повноважень, не перевищуючи їх, дотримуючись встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби.

Згідно з ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та Вуліч проти Швеції» ЄСПЛ визначив, що адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.

Вирішуючи спір, суд також враховує, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).

Системний аналіз наведених правових норм при застосуванні до правовідносин, що є предметом судового дослідження, вказує на те, що відповідач, який є суб'єктом владних повноважень при прийнятті оскаржуваних рішень діяв без врахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), та без дотримання принципу верховенства права

За обставин справи, відповідачем не наведено належних доводів проти позову та не доведено правомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, отже, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Згідно з частиною 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, суд дійшов висновку, що слід стягнути на користь позивача понесені ним судові витрати зі сплати судового збору за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд, –

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Львівській області від 16.05.2018 № НОМЕР_1 в частині збільшення грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на суму 59581, 99 грн та від 16.05.2018 № НОМЕР_2 в частині збільшення грошового зобов'язання з військового збору на суму 4165, 27 грн.

Стягнути з Головного управління ДФС у Львівській області (79003, м. Львів, вул. Стрийська, 35, код ЄДРПОУ 39462700) за рахунок його бюджетних асигнувань 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн сплаченого судового збору на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Хандлопекс” (79040, м. Львів, вул. Городоцька, 355-3, код ЄДРПОУ 37800770).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 15.11.2018.

Суддя Р.М. Брильовський