Рішення № 77857608, 15.11.2018, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 листопада 2018 р. Справа№200/12337/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді: Аканова О.О., розглянувши у письмову провадженні адміністративну справу за заявою Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби до Державного підприємства “Вугільна компанія “Краснолиманська” про зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків до надання податковому керуючому інформації та документів: облікові регістри в розрізі контрагентів (юридичних осіб), номенклатури (послуги (у разі наявності), журнали ордери та відомості по рахунках 361,362,363,364 (разом з субрахунками) станом на дату надання інформації), договори (разом з додатковими угодами), документи, що підтверджують дату та суму дебіторської заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із заявою до Державного підприємства “Вугільна компанія “Краснолиманська” про зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків до надання податковому керуючому інформації та документів: облікові регістри в розрізі контрагентів (юридичних осіб), номенклатури (послуги (у разі наявності), журнали ордери та відомості по рахунках 361,362,363,364 (разом з субрахунками) станом на дату надання інформації), договори (разом з додатковими угодами), документи, що підтверджують дату та суму дебіторської заборгованості.

Вимоги заяви обґрунтовані тим, що Державне підприємство “Вугільна компанія “Краснолиманська” має загальний податковий борг перед бюджетом у сумі 354462102,17грн. з податку на додану вартість та податку на прибуток, що виникла на підставі несплачених грошових зобов’язань нарахованих податковим органом за результатами перевірки та самостійно узгоджених грошових зобов’язань задекларованих самим платником податків.

Заявник зазначив, що наказом Офісу великих платників податків ДФС від 20.04.2017 №824 податковим керуючим за вказаним боржником призначено ОСОБА_1 23.05.2018 року на адресу відповідача направлено повідомлення про визнання джерелом погашення податкового боргу дебіторської заборгованості від 23.05.2018 року, яке вручене 29.05.2018 року. Податковий керуючий намагався провести перевірку дебіторської заборгованості, проте посадовими особами підприємства було відмовлено у наданні будь-якої інформації. Зазначені обставини стали підставою для звернення податкового органу до суду із заявою про зупинення видаткових операцій платника податків.

Листом від 04.10.2018 року зроблено запит на надання інформації, документів та облікових регістрів в розрізі контрагентів (юридичних осіб), номенклатури (послуги (у разі наявності), журнали, ордери та відомості по рахунках 361,362,363,364 (разом з субрахунками) станом на дату надання інформації); договорів (разом з додатковими угодами); документи, що підтверджують дату та суму дебіторської заборгованості.

У наданні запитуваної податковим керуючим інформації посадовими особами ДП «Вугільна компанія «Краснолиманська» було відмовлено.

Оскільки платник податків проігнорував законну вимогу податкового керуючого надати інформацію щодо дебіторської заборгованості та запитуваних даних бухгалтерського та аналітичного обліку, копій договорів, видаткових накладних, на підставі яких виникла дебіторська заборгованість, контролюючий орган звернувся до суду із позовом про зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків та зобов’язання такого платника виконати законні вимоги податкового керуючого.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 13 листопада 2018 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено розгляд на 15 листопада 2018 року.

Представник заявника просив суд задовольнити їх заяву в повному обсязі.

Представник ДП “Вугільна компанія “Краснолиманська” просив суд відмовити у задоволенні заяви в повному обсязі. Надав відзив посилається на п. 87.5 ст. 87 Податкового кодексу України відповідно до якого, контролюючий орган повинен був звернутися до платника податків із пропозицією укласти договори про переведення права вимоги дебіторської заборгованості. Проте, із зазначеною пропозицією податковий орган до підприємства не звертався. Вважає, що Порядком призначення та звільнення податкового керуючого не надані повноваження на витребування первинних документів по дебіторський заборгованості платника.

Сторони просили суд розглянути справу у письмовому провадженні.

Відповідно до частини 9 статті 205 КАС України суд розглядає справу у письмовому провадженні.

З’ясувавши всі обставини у справі та перевіривши їх письмовими доказами, суд встановив наступне.

Державне підприємство “Вугільна компанія “Краснолиманська” (далі - відповідач) зареєстроване як юридична особа (ЄДРПОУ 31599557) за юридичною адресою: 85310, Донецька область, м. Покровськ, вул. Перемоги, буд.9, що підтверджено витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань та перебуває на податковому обліку у Запорізькому управлінні Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби.

Станом на теперішній час ДП “Вугільна компанія “Краснолиманська” має загальний податковий борг перед бюджетом у сумі 354 462 102,17 грн. з податку на додану вартість та податку на прибуток, що виникла на підставі несплачених грошових зобов’язань нарахованих податковим органом за результатами перевірки та самостійно узгоджених грошових зобов’язань задекларованих самим платником податків, що підтверджується роздруківками інтегрованих карток платника податку.

Відповідно до наказу Офісу великих платників податків ДФС від 20.04.2017 №824 податковим керуючим за вказаним боржником призначено ОСОБА_1

На адресу ДП «Вугільна компанія «Краснолиманська» податковим органом надіслано повідомлення про визначення джерелом погашення податкового боргу дебіторської заборгованості платника податків, яке отримано 29.05.2018 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Листом від 04.10.2018 року зроблено запит на надання інформації, документів та облікових регістрів в розрізі контрагентів (юридичних осіб), номенклатури (послуги (у разі наявності), журнали, ордери та відомості по рахунках 361,362,363,364 (разом з субрахунками) станом на дату надання інформації); договорів (разом з додатковими угодами); документи, що підтверджують дату та суму дебіторської заборгованості.

Державне підприємство “Вугільна компанія “Краснолиманська” надала відповідь на лист заявника від 04.10.2018 року в якому зазначила, що запитувана документація стосується великого обсягу інформації. Крім того, зазначила, що на їх підприємстві правоохоронними органами проводились чисельні виїмки первинної документації та господарських договорів з додатковими угодами.

У зв’язку з цим податковим керуючим складено Акт про перешкоджання платником податків виконанню повноважень податковим керуючим №4 від 12.11.2018, який в той же день разом з заявою про зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків було направлено до Державного підприємства “Вугільна компанія “Краснолиманська”.

Приписами ст. 16 Податкового кодексу України визначені зобов’язання платників податків, одне з яких зобов’язує, зокрема, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до ст. 31 Податкового кодексу України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно. Момент виникнення податкового обов'язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою. Строк сплати податку та збору обчислюється роками, кварталами, місяцями, декадами, тижнями, днями або вказівкою на подію, що повинна настати або відбутися. Строк сплати податку та збору встановлюється відповідно до податкового законодавства для кожного податку окремо. Зміна платником податку, податковим агентом або представником платника податку чи контролюючим органом встановленого строку сплати податку та збору забороняється, крім випадків, передбачених цим Кодексом..

Платники податків, податкові агенти та/або їх посадові особи несуть відповідальність у разі вчинення порушень, визначених законами з питань оподаткування та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (п. 110.1. ст. 110 ПКУ), зокрема: фінансову відповідальність (пп. 111.1.1. п. 111.1. ст. 111 ПКУ).

Фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства встановлюється та застосовується згідно з Податковим кодексом України та іншими законами. Фінансова відповідальність застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені (п. 111.2. ст. 111 ПКУ).

Відповідно до п. 113.3. ст. 113 Податкового кодексу України, штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за порушення норм законів з питань оподаткування або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються у порядку та у розмірах, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Податковим кодексом України встановлено, що податковий борг – сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

З огляду на наведене, оскільки податкові зобов’язання відповідачем не сплачені в установлені строки, такі зобов’язання є податковим боргом.

Приписами Податкового кодексу України встановлені обов’язки платників податків, такі як, виконання законних вимог контролюючих органів щодо усунення виявлених порушень законів.

Згідно підпункту 87.2. статті 87 Податкового кодексу України, джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Відповідно до пункту 88.1. статті 88 Податкового кодексу України, з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов’язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення (пункт 88.2. статті 88 ПКУ).

Право податкової застави, відповідно до пункту 89.1. статті 89 Податкового кодексу України, виникає у разі: несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

З урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

Згідно п. 89.3. ст. 89 Податкового кодексу України, майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акту опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, яке пред’являється платнику податків, що має податковий борг.

Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Згідно розділу ІІІ «Порядку призначення та звільнення податкового керуючого з визначенням його функцій та повноважень» (далі – Порядок), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.05.2017 року за № 529, основними функціями та повноваженнями податкового керуючого щодо податкової застави є:

-заведення на кожного платника податків, який має податковий борг, справи, у якій у хронологічному порядку зберігаються всі документи, що стосуються здійснюваних платником податків відповідних заходів із погашення податкового боргу;

-надсилання (вручення) платнику податків податкової вимоги;

-одержання від платника податків документів, необхідних для опису майна в податкову заставу;

-здійснення опису майна у випадках, передбачених Кодексом, та складання акта опису такого майна;

-складання акта про відсутність майна, що має бути описане у податкову заставу;

-складання акта відмови платника податків від опису майна у податкову заставу;

-реєстрація податкової застави у відповідних державних реєстрах та її виключення з таких реєстрів;

-підготовка документів для звернення контролюючого органу до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків, зокрема шляхом накладення арешту на цінні папери та/або кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку (крім операцій з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску, а також визначених контролюючим органом грошових зобов'язань платника податків, погашення податкового боргу), та зобов'язання такого платника податків виконати законні вимоги податкового керуючого, передбачені Кодексом;

-здійснення перевірки стану збереження майна, що перебуває у податковій заставі;

-складання акта про перешкоджання платником податків виконанню повноважень податковим керуючим за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку;

-підготовка рішення про складання відповідних актів та направлення такого рішення банкам, іншим фінансовим установам, а також платнику податків для поновлення видаткових операцій на рахунках платника податків та скасування заборони на відчуження майна;

-підготовка рішення про дострокове скасування зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку та направлення такого рішення банкам та іншим фінансовим установам для дострокового поновлення видаткових операцій на рахунках платника податків;

-підготовка відповіді платнику податків на його звернення щодо надання (ненадання) згоди на відчуження майна та/або заміну майна, яке перебуває у податковій заставі;

-отримання від платника податків інформації та документів про операції з майном, яке перебуває у податковій заставі;

-вимагання від платника податків або його службових (посадових) осіб пояснення щодо відчуження майна, яке перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу (за умови, коли наявність такої згоди має бути обов'язковою згідно з вимогами Кодексу);

-підготовка матеріалів для застосування штрафу у разі відчуження майна, що перебуває в податковій заставі, без згоди контролюючого органу;

-розгляд звернення платника податків та підготовка документів для надання йому розстрочення (відстрочення) сплати грошових зобов'язань (податкового боргу);

-здійснення заходів щодо списання безнадійного податкового боргу;

-забезпечення отримання від платника податків інформації про майно, яке перебуває у податковій заставі, а також технічної, технологічної та іншої супровідної документації на таке майно.

Виходячи з аналізу вказаного розділу, суд не вбачає повноважень у податкового керуючого щодо витребування первинних документів по дебіторський заборгованості платника.

Окрім того, суд звертає увагу, що приписами п. 87.5 ст. 87 Податкового кодексу України визначено, що у разі якщо здійснення заходів щодо погашення податкового боргу платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, не привело до повного погашення суми податкового боргу або у разі недостатності у платника коштів для погашення податкового боргу, контролюючий орган визначає дебіторську заборгованість платника податків, строк погашення якої настав, джерелом погашення податкового боргу такого платника податків.

Контролюючий орган укладає з платником податків договір щодо переведення права вимоги такої дебіторської заборгованості. Така дебіторська заборгованість продовжує залишатися активом платника податків, що має податковий борг, про що зазначається в договорі між платником податків і контролюючим органом, та повинна бути відповідним чином розкрита в примітках до фінансової звітності.

Податковий борг продовжує обліковуватися за платником податків, у якого він виник, до надходження коштів до бюджету за рахунок стягнення цієї дебіторської заборгованості. Контролюючий орган повідомляє платнику податків про таке надходження в п’ятиденний строк з дня отримання відповідного документа.

У разі відмови платника податків, що має податковий борг, від укладення з контролюючим органом договору щодо переведення права вимоги дебіторської заборгованості такий контролюючий орган звертається до суду щодо зобов’язання платника податків укласти зазначений договір.

З наведеної норми вбачається, що податковий орган повинен був звернутися до платника податків із пропозицією укласти договір щодо переведення права вимоги дебіторської заборгованості, проте в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження складання вказаного договору.

Відповідальність за перешкоджання виконанню податковим керуючим своїх повноважень визначена п. 91.4 ст. 91 Податкового кодексу України. У разі якщо платник податків, що має податковий борг, перешкоджає виконанню податковим керуючим повноважень, визначених цим Кодексом, такий податковий керуючий складає акт про перешкоджання платником податків виконанню таких повноважень у порядку та за формою, що встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Контролюючий орган звертається до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків та зобов'язання такого платника податків виконати законні вимоги податкового керуючого, передбачені цим Кодексом. Строк, на який можуть бути зупинені видаткові операції, визначається судом, але не більше двох місяців.

Як вже зазначалось податковим керуючим, ОСОБА_1 складено Акт про перешкоджання платником податків виконанню повноважень № 4 від 12.11.2018 року, та в подальшому Офіс великих платників податків ДФС звернувся до суду із заявою про зупинення видаткових операцій платника податків.

Приписами статті 283 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що провадження у справах за зверненням органів доходів і зборів при здійсненні ними визначених законом повноважень здійснюється на підставі заяви таких органів щодо, зокрема, зупинення видаткових операцій платника податків на рахунках платника податків. У разі постановлення судом ухвали про відкриття провадження у справі суд приймає рішення по суті заявлених вимог не пізніше 96 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення заявника до суду.

Проаналізувавши встановлені обставини справи та норми законодавства які їх регулюють, суд вважає передчасним звернення податкового органу із заявою про зупинення видаткових операцій платника податків, оскільки з фактичних дій підприємства не вбачається перешкод податковому керуючому у виконанні наданих йому функцій та повноважень визначених вищезгаданим Порядком та Податковим Кодексом України.

Суд наголошує, що зупинення видаткових операцій на рахунках підприємства у даному випадку є непропорційним заходом.

Щодо посилання заявника на невиконання рішення Донецького окружного адміністративного суду по справі №805/4690/18-а від 19.06.2018 р. як підтвердження систематичного перешкоджання Державним підприємством “Вугільна компанія “Краснолиманська” виконанню податковим керуючим його повноважень, суд не приймає доводи заявника до уваги з огляду на наступне.

Відповідно до даних Єдиного державного реєстру судових рішень, постановою Донецького апеляційного адміністративного суду по справі № 805/4690/18-а скасоване рішення Донецького окружного адміністративного суду по справі №805/4690/18-а від 19.06.2018, в задоволенні заяви Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби – відмовлено.

Відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України підстави для розподілу судовий витрат відсутні.

Керуючись ст. 283 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні заяви Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 11г код ЄДРПОУ 39440996) до державного підприємства “Вугільна компанія “Краснолиманська” (85310, Донецька обл., м. Покровськ, м. Родинське, вул. Перемоги, 9 код ЄДРПОУ 31599557) про зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків до надання податковому керуючому інформації та документів: облікові регістри в розрізі контрагентів (юридичних осіб), номенклатури (послуги (у разі наявності), журнали ордери та відомості по рахунках 361,362,363,364 (разом з субрахунками) станом на дату надання інформації), договори (разом з додатковими угодами), документи, що підтверджують дату та суму дебіторської заборгованості - відмовити.

Рішення складено та підписано 15.11.2018.

Апеляційна скарга на судове рішення може бути подана сторонами протягом десяти днів з дня їх проголошення. Подання апеляційної скарги на рішення суду не перешкоджає його виконанню.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя Аканов О.О.