Рішення № 77856813, 08.11.2018, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2018 року м. ПолтаваСправа № 1640/3098/18

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Головка А.Б.,

за участю:

секретаря судового засідання – Крутько О.В.,

позивача – ОСОБА_1,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції у Полтавській області про стягнення невиплачених коштів та середнього заробітку, -

В С Т А Н О В И В:

05 вересня 2018 року ОСОБА_1 звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної екологічної інспекції у Полтавській області про стягнення невиплачених коштів у сумі 51911,76 грн та середнього заробітку за весь час затримки виплати всіх сум під час звільнення, що належать ОСОБА_1, починаючи з 16.08.2018 по день постановляння рішення.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що наказом Державної екологічної інспекції у Полтавській області від 13.08.2018 №111-о ОСОБА_1 звільнено з посади з 15 серпня 2018 року за п.1 ст. 36 КЗпП України за угодою сторін. При звільненні позивачу нараховано 51911,76 грн., однак виплати всіх належних сум відповідачем проведено не було. Позивач зазначає, що відповідно до вимог ч.1 ст.117 КЗпП України, відповідач повинен виплатити їй середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

09.10.2018 відповідач подав відзив на адміністративний позов, в якому вимоги позивача, викладені у позовній заяві, визнав та не заперечував проти задоволення позовних вимог /а.с. 19/.

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового розгляду повідомлений належним чином, надав до суду клопотання про розгляд справи без участі представника Державної екологічної інспекції у Полтавській області.

Суд, заслухавши пояснення позивача, вивчивши та дослідивши матеріали справи, дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 працювала у Державній екологічній інспекції у Полтавській області на посаді головного спеціаліста відділу екологічного контролю водних ресурсів та атмосферного повітря - державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Полтавської області /а.с. 48/.

Наказом начальника Державної екологічної інспекції у Полтавській області від 13.08.2018 №111-о ОСОБА_1 звільнено з посади з 15 серпня 2018 року за угодою сторін відповідно до п.1 ст. 36 КЗпП України, ст. 86 Закону України "Про державну службу" /а.с. 6/.

Відповідно до довідки від 31.08.2018 №2461/01-14/03-03 при звільненні ОСОБА_1 нараховано заробітну плату за серпень 2018 року при звільненні в розмірі 51911,76 грн, однак відповідачем не проведено виплати всіх належних сум при звільненні /а.с. 8/.

Не погоджуюсь із такими діями відповідача, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Частиною 2 статті 19 Конституції України закріплено обов'язок органів державної влади та їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та Законами України.

Відповідно до ч.1 ст.47 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП), власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення або не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

На вимогу суду відповідачем не надано доказів виплати ОСОБА_1 нарахованої заробітної плати з серпень 2018 року при звільненні в розмірі 51911,76 грн. та відповідачем у відзиві на позовну заяву не заперечується.

Таким чином, з урахуванням вищезазначеного, позовні вимоги щодо стягнення невиплачених коштів в розмірі 51911,76 грн. підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 16.08.2018, суд виходить з наступного.

Статтею 43 Конституції України передбачено право на своєчасне одержання винагороди за працю, яке захищається законом.

Відповідно до частини першої статті 3 Кодексу законів про працю України законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Згідно із ч. 1 ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст.116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Отже, не проведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у зазначені строки є підставою для відповідальності, передбаченої статтею 117 Кодексу, тобто виплати працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку. Після ухвалення судового рішення про стягнення заборгованості із заробітної плати роботодавець не звільняється від відповідальності, передбаченої статтею 117 КЗпП України, а саме виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, тобто за весь період невиплати власником або уповноваженим ним органом належних працівникові при звільненні сум.

Відповідно до п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.12.1999 №13 “Про практику застосування судами законодавства про оплату праці”, установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при непроведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Суд вважає, що оскільки вина відповідача у невиплаті у встановлені законом строки ОСОБА_1 належних сум була доведена судовим рішенням, тому є підстави для застосування положень ст.ст. 116 та 117 КЗпП України.

При визначенні розміру сум, що підлягають сплаті судом враховані положення "Порядку обчислення середньої заробітної плати" затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100.

Згідно зазначеного Порядку, нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Відповідно до довідки Державної екологічної інспекції у Полтавській області, заробітна плата ОСОБА_1 за червень 2018 року становила - 7184,14 грн. та за липень 2018 року - 39420 грн. /а.с. 7/.

Середньоденна заробітна плата ОСОБА_1 за період червень-липень 2018 року становить 764 грн.

Середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 16.08.2018 по 08.11.2018 складає 45076 грн. (59 дні х 764 грн).

Отже, адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 36000, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до Державної екологічної інспекції у Полтавській області (вул. Коцюбинського, 6, м. Полтава, 36039, код ЄДРПОУ 38019348) про стягнення невиплачених коштів та середнього заробітку задовольнити.

Стягнути з Державної екологічної інспекції у Полтавській області на користь ОСОБА_1 заробітну плату у сумі 51911,76 грн. (п'ятдесят одна тисяча дев'ятсот одинадцять гривень сімдесят шість копійок).

Стягнути з Державної екологічної інспекції у Полтавській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку з 16.08.2018 по 08.11.2018 у сумі 45076 грн. (сорок п'ять тисяч сімдесят шість гривень).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 13 листопада 2018 року.

Суддя А.Б. Головко