Рішення № 77855799, 09.11.2018, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2018 року справа № 2340/3510/18

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Руденко А.В., розглянувши у письмовому провадженні в спрощеному позовному провадженні без виклику сторін в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з позовною заявою до Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області, в якій просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №25963-13-2016 від 09.08.2018.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що є власником нерухомого майна, розташованого в м. Черкаси, та 15.08.2018 отримала податкове повідомлення-рішення №25963-13-2016 від 09.08.2018, яким відповідач визначив їй суму податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2016 рік 11 253 грн. 44 коп.

Позивач вважає, що оскаржуване рішення підлягає скасуванню з тих підстав, що відповідач при нарахуванні податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, протиправно застосував ставку податку, передбачену рішенням Черкаської міської ради №2-136 від 28.01.2016 “Про податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на території міста Черкаси”, оскільки вказане рішення скасоване постановою Соснівського районного суду м. Черкаси від 06.09.2016 у справі №712/2617/16-а. Також зазначив, що рішення Черкаської міської ради №2-1312 від 25.06.2015 “Про затвердження Положення та ставок місцевих податків і зборів на території міста Черкаси” не може бути застосоване відповідачем при визначенні ставок податку на нерухоме майно, оскільки у зв’язку із внесенням до нього змін рішенням Черкаської міської ради №2-136 від 28.01.2016 “Про податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на території міста Черкаси” анульовано його дію в попередній редакції, також вказане рішення не було оприлюднене в установленому законом порядку.

Відповідач проти позову заперечив. 27.09.2018 надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що Черкаською міською радою було прийнято рішення №2-1312 від 25.06.2015 «Про затвердження Положення та ставок місцевих податків і зборів на території міста Черкаси» та рішення №2-136 від 28.01.2016 «Про внесення змін до рішення Черкаської міської ради». Відповідно до ухвали Вищого адміністративного суду України від 07.06.2017 у справі №К/800/33547/16 касаційну скаргу Черкаської міської ради залишено без задоволення, а постанову Соснівського районного суду м. Черкаси від 06.09.2016 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 10.11.2016 - без змін, а саме: визнано незаконним та скасовано пункт 6.2 Положення «Про податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на території м. Черкаси», затвердженого рішенням Черкаської міської ради №2-136 від 28.01.2016. Тобто, ставки податку, визначені у рішенні Черкаської міської ради №2-136 від 28.01.2016 скасовані.

Діючим є рішення Черкаської міської ради №2-1312 від 25.06.2015 «Про затвердження Положення та ставок місцевих податків і зборів на території міста Черкаси», яким визначено, що у м. Черкаси ставка податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки для об’єктів житлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних осіб, встановлена у розмірі 0,5% розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного року і складає 6 грн. 89 коп. за 1 кв.м.

Щодо відшкодування витрат на правову допомогу зазначив, що у договорі про надання правничої допомоги не визначено, що саме по даній справі адвокат зобов’язаний надати правничу допомогу позивачу, не визначено, в якому суді адвокат повинен здійснювати представництво інтересів позивача, не наданого доказів оплати послуг адвоката. Позивачем надано акт виконаних робіт на суму 5400 грн., проте незрозуміло, яким чином позивач визначає суму, що підлягає відшкодуванню. Крім цього зазначив, що на підтвердження доказів оплати послуг адвоката, позивачем не надано Книгу обліку доходів і витрат адвоката.

Відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу у порядку письмового провадження.

Дослідивши подані суду письмові докази, доводи сторін, викладені у позовній заяві та відзиві на позовну заяву, суд встановив наступне.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна від 21.09.2018 ОСОБА_1 є власником нежитлових приміщень загальною площею 1633,30 кв.м. по вул. Громова, буд. 146 в м. Черкасах.

09.08.2018 Головним управлінням ДФС у Черкаській області на підставі пп. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 та пп. 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України винесено податкове повідомлення-рішення №25963-13-2016, яким позивачу визначено податкове зобов’язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2016 рік у сумі 11253 грн. 44 коп.

Не погоджуючись з вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернулась до суду.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд виходить з наступного.

Відповідно до п.п. 266.1.1. п. 266.1. ст. 266 Податкового кодексу України платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка (п.п. 266.2.1. п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України).

Згідно з п.п. 266.3.1. п. 266.3 ст. 266 Податкового кодексу України базою оподаткування є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.

База оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності (п.п. 266.3.2. п. 266.3 ст. 266 Податкового кодексу України).

Відповідно до п.п. 266.5.1. п. 266.5. ст. 266 Податкового кодексу України (в редакції, що діяла до 01.01.2017) ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об'єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує три відсотки розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.

Відповідно до п.п. 12.3.4. п. 12.3. ст. 12 Податкового кодексу України рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Рішенням Черкаської міської ради від 25.06.2015 №2-1312 «Про затвердження положень та ставок місцевих податків і зборів на території міста Черкаси» встановлена ставка податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки для об'єктів житлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних осіб у розмірі 0,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року.

Судом встановлено, що рішення Черкаської міської ради №2-1312 від 25.06.2015 опубліковано 30.06.2015 в газеті «Місто» №5.

28.01.2016 Черкаською міською радою прийнято рішення № 2-136 «Про внесення змін до рішення Черкаської міської ради від 25.06.2015 року за № 2-1312 «Про затвердження Положення та ставок місцевих податків і зборів на території міста Черкаси», яким внесено зміни до вказаного рішення Черкаської міської ради, зокрема Положення про податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на території міста Черкаси, викладено в новій редакції. Згідно з п. 6.2 Положення про податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на території міста Черкаси (нова редакція) ставка податку для об’єктів житлової або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюється у розмірі 1 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом.

Постановою Соснівського районного суду м. Черкаси від 06.09.2016 у справі №712/2617/16-а, залишеною без змін ухвалами Київського апеляційного адміністративного суду від 10.11.2016 та Вищого адміністративного суду України від 07.06.2017, визнано п.6.2 Положення «Про податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на території м.Черкаси», затвердженого рішенням Черкаської міської ради від 28 січня 2016 року, недійсним та нечинним - таким, що не набрав чинності з 01.01.2016 року.

Таким чином, застосуванню підлягає ставка податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на 2016 рік, визначена рішенням Черкаської міської ради №2-1312 від 25.06.2015, тобто 0,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати.

З розрахунку податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, від земельної ділянки, за 2016 рік до податкового повідомлення-рішення №25963-13-2016 від 09.08.2018 вбачається, що при нарахуванні позивачу податку відповідачем застосовано ставку 0,5% від мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня звітного року, тобто ставку, визначену рішенням Черкаської міської ради №2-1312 від 25.06.2015.

Статтею 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» від 25.12.2015 №928-VІІІ встановлено, що в 2016 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі: з 1 січня – 1378 грн., тому ставка податку на нерухоме майно за 1 кв.м. бази оподаткування у 2016 році становить 6 грн. 89 коп. (1378 грн. х 0,5% = 6 грн. 89 коп.)

Враховуючи викладене, в 2016 році позивач повинен сплачувати податок на нерухоме майно виходячи зі ставки податку в розмірі 6 грн. 89 коп.

Таким чином, за 2016 рік позивач мав сплатити 11 253 грн. 44 коп. (Розрахунок: 1633,30 кв.м. х 6 грн. 89 коп.).

Згідно розрахунку податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2016 рік по об?єктах оподаткування, які належать ОСОБА_1, сума податку за вказаний період складає 11 253 грн. 44 коп.

Посилання позивача на застосування відповідачем ставки податку, визначеної рішенням Черкаської міської ради №2-136 від 28.01.2016 є необґрунтованим, оскільки відповідач застосував ставку податку, визначену рішенням Черкаської міської ради №2-1312 від 25.06.2015.

Також посилання позивача на не оприлюднення в установленому законом порядку рішення Черкаської міської ради №2-1312 від 25.06.2015 є необґрунтованим, оскільки судом встановлено, що вказане рішення було опубліковано 30.06.2015 в газеті «Місто» №5.

Посилання позивача на анулювання дії рішення Черкаської міської ради №2-1312 від 25.06.2015 не приймаються судом, оскільки згідно рішення №2-136 від 28.01.2016 Положення про податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на території міста Черкаси, викладено в новій редакції, однак дія рішення №2-1312 від 25.06.2015 не скасована.

Таким чином, під час судового розгляду справи встановлено, що податкове повідомлення-рішення №25963-13-2016 від 09.08.2018 прийнято на законних підставах.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає.

У зв’язку з відмовою у задоволенні позову розподіл судових витрат (судовий збір, витрати на правничу допомогу) відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 6, 9, 14, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 (вул. Паризької Комуни, буд. 10, м. Черкаси, 18000, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до Головного управління державної фіскальної служби України у Черкаській області (вул. Хрещатик, 235, м. Черкаси, 18002, код ЄДРПОУ 39392109) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №25963-13-2016 від 09.08.2018 відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо її не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційного суду за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя А.В. Руденко