
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 листопада 2018 року справа № 2340/4072/18
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кульчицького С.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду в Черкаській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
До Черкаського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 (далі – позивач) із позовом до Головного управління Пенсійного фонду в Черкаській області (далі – відповідач), в якому просить:
- визнати дії головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо відмови в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до підпункту 5 пункту 2 статті 114 Розділу XIV1 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» з 08.12.2017 протиправними;
- зобов’язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області призначити пенсію за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 відповідно до підпункту 5 пункту 2 статті 114 Розділу XIV1 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» з 08.12.2017.
В обґрунтування заявленого позову позивач зазначає, що рішенням Черкаського окружного адміністративного суду у справі № 823/1447/18 від 10.05.2018, яке набрало законної сили 21.06.2018 встановлено, що позивач, маючи стаж роботи дояркою та свинаркою виконувала встановлені норми обслуговування, внаслідок чого для повного захисту прав позивача, судом визнано протиправним і скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 11.01.2018 за № 1 в частині не підтвердження пільгового стажу ОСОБА_1 за період з 03.01.1994 по 10.03.1994 на посаді свинарки та за період з 11.03.1994 по 27.09.1995 на посаді доярки. Однак, відповідачем всупереч вказаним обставинам, листом від 10.08.2018 № 831/В-10 відмовлено позивачеві в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п.п. 5 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».
Ухвалою суду від 09.10.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі, без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п’ятнадцяти днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі.
Відповідач у відзиві на позов, що поданий до суду 30.10.2018, позовні вимоги не визнав, просив суд відмовити в їх задоволенні, посилаючись на те, що відсутні правові підстави для призначення позивачу пенсії за віком на пільгових умовах, оскільки у позивача відсутній необхідний спеціальний стаж роботи, який дає право на пенсію на пільгових умовах.
Розгляд справи по суті відповідно до ч. 3 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) розпочато через п’ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі та проведено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд зазначає про таке.
У квітні 2018 року позивач звернулась до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, в якому просила визнати бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах протиправною, та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області призначити пенсію за віком на пільгових умовах ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, відповідно до п.п. “б” ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” від 05.11.1991 № 1788-ХІІ, п.п. 5 п. 2 ст. 14 ст. 114 розділу XIV-1 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 № 1058-IV.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 10.05.2018 у справі № 823/1447/18 позов ОСОБА_1 задоволено частково, визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 11.01.2018 за № 1 в частині не підтвердження пільгового стажу ОСОБА_1 (паспорт серії НЕ № 119350, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) за період з 03.01.1994 по 10.03.1994 на посаді свинарки та за період з 11.03.1994 по 27.09.1995 на посаді доярки.
Вказане рішення суду набрало законної сили 21.06.2018.
Відповідно до змісту рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 10.05.2018 у справі № 823/1447/18 судом при його ухваленні встановлено, що позивачу було протиправно відмовлено у зарахуванні стажу її роботи в колгоспі ім. Леніна з 03.01.1994 по 10.03.1994 - свинаркою, а з 11.03.1994 по 27.09.1995 – дояркою.
У подальшому позивач звернулась до відповідача із заявою щодо виконання рішення суду та про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Листом від 10.08.2018 № 831/В-10 позивачу було повідомлено, що оскільки рішенням суду від 10.05.2018 у справі № 823/1447/18 не зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду в Черкаській області зарахувати стаж роботи та призначити їй пенсію за віком на пільгових умовах, підстави для призначення пенсії на пільгових умовах згідно з п. 5 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на разі відсутні.
Вважаючи такі дії Головного управління Пенсійного фонду в Черкаській області протиправними позивач звернулась до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає, про таке.
Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до положень частини першої статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у старості.
Закон України від 5 листопада 1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій. Закон спрямований на те, щоб повніше враховувалася суспільно корисна праця як джерело зростання добробуту народу і кожної людини, встановлює єдність умов і норм пенсійного забезпечення робітників, членів колгоспів та інших категорій трудящих. Закон гарантує соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв’язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки республіки.
Згідно з нормами статті 1 цього Закону громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв’язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.
Відповідно до положень статті 5 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV (надалі Закон № 1058-IV) цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються, зокрема, умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат, порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням.
Згідно з нормами статті 114 зазначеного Закону право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом ОСОБА_2 України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Повторно відмовляючи позивачеві у призначенні пенсії відповідно до пп.5 п. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» на підставі рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 10.05.2018 у справі № 823/1447/18 відповідач послався на те, що вказаним рішенням суду не зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду в Черкаській області зарахувати стаж роботи позивача та призначити їй пенсію за віком на пільгових умовах.
Однак, право позивача на призначення пенсії за віком на пільгових умовах підтверджується обставинами встановленими Черкаським окружним адміністративним судом під час розгляду адміністративної справи № 823/1447/18, предметом дослідження якої було підтвердження стажу роботи позивача в колгоспі ім. Леніна з 03.01.1994 по 10.03.1994 - свинаркою, а з 11.03.1994 по 27.09.1995 – дояркою.
Так, згідно з рішенням Черкаського окружного адміністративного суду у справі № 823/1447/18 від 10.05.2018, яке набрало законної сили 21.06.2018, судом встановлено, що відповідно до даних трудової книжки серії БТ-ІI № 2136949, архівної довідки КУ “Царичанський районний трудовий архів” Царичанської РДА від 25.10.2017 за № 717 та № 718 підтверджується трудовий стаж роботи позивача в колгоспі ім. Леніна свинаркою, дояркою.
Отже, в силу частини 4 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Преюдиція – це обов'язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набуло законної сили, в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиційно встановлені факти не підлягають доказуванню.
Преюдиційне значення мають не правові висновки суду, а обставини (факти), встановлені судом в іншій справі. Правові висновки суду і встановлені ним обставини не є тотожними поняттями. Висновки судів щодо прав та обов'язків сторін не є преюдиціальними для інших судів при розгляді ними справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини.
Дії відповідача щодо повторної відмови позивачу у призначенні пенсії на пільгових умовах на підставі обставин, встановлених Черкаським окружним адміністративним судом при ухваленні рішення у справі № 823/1447/18 свідчать про недбале ставлення пенсійного органу до вирішення такого важливого питання як пенсійне забезпечення особи, яке гарантується статтею 46 Конституції України і визначено законодавцем як джерело існування громадянина держави.
З урахуванням вищевикладеного, суд вважає необґрунтованою відмову відповідача щодо не зарахування до пільгового стажу позивача періоду роботи з з 03.01.1994 по 10.03.1994 - свинаркою, а з 11.03.1994 по 27.09.1995 – дояркою.
З урахуванням наведеного, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та оцінки наявних у матеріалах справи доказів в їх сукупності, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги щодо визнання протиправними дій головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області стосовно відмови в призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до підпункту 5 пункту 2 статті 114 Розділу XIV1 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» з 08.12.2017, є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.
Щодо позовної вимоги зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області призначити пенсію за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 відповідно до підпункту 5 пункту 2 статті 114 Розділу XIV1 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» з 08.12.2017, суд зазначає наступне.
Завданням адміністративного судочинства, є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Адміністративний суд у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, виконуючи завдання адміністративного судочинства щодо перевірки відповідності їх прийняття (вчинення) не втручається та не може втручатися у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.
Поняття дискреційних повноважень наведене у Рекомендації Комітету ОСОБА_2 Європи № R (80)2, яка прийнята Комітетом ОСОБА_2 11 березня 1980 року на 316-й нараді, відповідно до якої під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. Тобто, дискреційними є повноваження суб'єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною.
Разом з тим, враховуючи положення статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, захист прав у сфері публічно-правових відносин можливий у спосіб зобов'язання відповідача прийняти певне рішення чи зобов'язання вчинити певні дії.
Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року №3-рп/2003).
Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому, під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Зважаючи на те, що судом встановлено неправомірність оскаржуваних дій відповідача, суд висновує про необхідність зобов’язати відповідача призначити позивачеві пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до підпункту 5 пункту 2 статті 114 Розділу XIV1 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» з 08.12.2017, що є належним способом захисту та поновлення порушеного права позивача.
Суд зазначає, що за загальним правилом, встановленим ст.45 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» пенсія призначається з дня звернення за пенсією. Позивач звернувся до відповідача із відповідною заявою 08.12.2017.
Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Відтак, з урахуванням зазначеного, на підставі встановлених фактів та обставин, враховуючи, що докази, наведені відповідачем під час розгляду адміністративної справи є недоведеними та безпідставними та не дають адміністративному суду підстав для постановлення висновків, які б спростовували правову позицію позивача, суд дійшов до висновку, що позов слід задовольнити повністю.
Відповідно до ч.1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст.ст. 2, 90, 139-143, 242-246, 250, 255, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
В И Р І Ш И В :
Позов ОСОБА_1 (20921, Черкаська область, Чигиринський район, с. Боровиця, вул. П.Солонька, 8, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до Головного управління Пенсійного фонду в Черкаській області (18000, м. Черкаси, вул. Смілянська, 23, ідентифікаційний код 21366538) про визнання протиправними дій та зобовязання вчинити певні дії – задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо відмови в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до підпункту 5 пункту 2 статті 114 Розділу XIV1 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» з 08.12.2017.
Зобов’язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до підпункту 5 пункту 2 статті 114 Розділу XIV1 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» з 08.12.2017.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в сумі 704 (сімсот чотири) грн 80 коп.
Копію рішення направити сторонам.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення до суду апеляційної інстанції через Черкаський окружний адміністративний суд. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 08.11.2018.
Суддя С.О. Кульчицький
Судове рішення № 77855741, Черкаський окружний адміністративний суд було прийнято 08.11.2018. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2340/4072/18. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: