
ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 500/2107/18
14 листопада 2018 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Баранюка А.З. розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Тернопільського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити дії, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (далі -позивач) звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області (далі - відповідач) про визнання дій відповідача щодо відмови у призначенні пенсії із зниженням пенсійного віку протиправною та зобов'язання призначити пенсію із зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 11.01.2018 року.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 2, що підтверджується посвідченням серії А №049187, виданого 10.11.1992, зі штампом про перереєстрацію від 22.04.1997. Проте, на звернення з письмовою заявою від 23.01.2018 про призначення пенсії із зменшенням пенсійного віку на 8 років, листом відповідача від 21.05.2018 відмовлено позивачу у призначенні пенсії на підставі відсутності підтвердження документами факту перебування в зоні відчуження 14 календарних днів.
Вказану відмову позивач вважає протиправною та просить суд зобов'язати Тернопільське об'єднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської області призначити пенсію із заниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 11.01.2018.
Ухвалою судді від 17.10.2018 відкрито провадження в адміністративній справі №500/2107/18 та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін на 14.11.2018.
Представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву від 31.10.2018, у якому зазначив, що згідно архівної довідки Галузевого Державного архіву Міністерства оборони України, у документах військової частини 93632 відображено, що ОСОБА_1 прибув на 180- денні спеціальні збори з 11.08.1987 і вибув 21.11.1987. Дні виїзду в зону (на об'єкти, населенні пункти) по ліквідації наслідків аварії не вказано. Дози отримання опромінення не відображено. Місце дислокації частини – селище ОСОБА_2. Інших первинних документів, які б підтверджували участь у роботах в зоні відчуження немає.
У зв’язку із не підтвердженням документами факту перебування в зоні відчуження 14 календарних днів, у позивача відсутнє право на пенсію згідно статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" зі зменшенням пенсійного віку на 8 років.
За даних обставин, вважає, що відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Просив у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
Представник позивача в судове засідання не прибув, проте подав до суду заяву, в якій просить проводити розгляд справи без участі їх представника в письмовому провадженні.
Представник відповідача у судове засідання також не прибув, подав до суду заяву, в якій просить розглянути справу без участі представника, в письмовому провадженні. Просить відмовити у його задоволенні з мотивів викладених у відзиві на позов.
У відповідності до частини третьої статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі КАС України), учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.
Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив наступне.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1, є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 2, що підтверджується посвідченням серії А №049187, виданого 10.11.1992 Тернопільською обласною державною адміністрацією, зі штампом про перереєстрацію від 22.04.1997 року (а.с.7).
На адресу Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області 23.01.2018 року надійшла заява позивача про призначення пенсії за віком згідно статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". До заяви було додано копію посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, довідок з місця роботи, з військової частини, військового квитка, тощо.
В ході розгляду звернення позивача, Тернопільським об’єднаним управлінням Пенсійного фонду України Тернопільської області листом від 21.05.2018 №7217/05 позивачу відмовлено у задоволенні вказаної заяви (а.с.8-9).
Не погоджуючись з такою відмовою, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.
Приписами частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
До спірних правовідносин суд застосовує наступні правові норми.
Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" встановлено основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення.
Відповідно до частини першої статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Так, згідно пункту 1 вказаної норми учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у 1987 році у зоні відчуження не менше 14 календарних днів пенсійний вік зменшується на 8 років.
Як передбачено підпунктом 5 пункту 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року N 22-1, до заяви про призначення пенсії за віком додаються документи, які засвідчують особливий статус особи, серед яких, посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09.03.1988 року N 122, або довідка військової частини, у складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об'єкт, де особою виконувались роботи з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС; посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення, видана органами місцевого самоврядування (підприємствами, установами, організаціями) (при призначенні пенсії за віком із застосуванням норм статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи").
Згідно із пунктом 3 статті 65 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" та "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи" є документами, що підтверджують статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими цим Законом.
Правила видачі посвідчень учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи регулює Порядок видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20.01.1997 №51.
Відповідно до пункту 3 цього порядку інвалідам з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і потерпілим від Чорнобильської катастрофи, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, хворим внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу, віднесеним до категорії 1, а також учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження з моменту аварії до 1 липня 1986 р. - незалежно від кількості робочих днів, з 1 липня 1986 р. до 31 грудня 1986 р. - не менше 5, а у 1987 р. - не менше 14 календарних днів, віднесеним до категорії 2, видаються посвідчення синього кольору, серія ОСОБА_3 цьому у посвідченні на правій стороні по діагоналі зліва направо ставиться штамп фарбою червоного кольору "Перереєстровано" і на вільному місці виконується запис про дату перереєстрації. Починаючи з 1 жовтня 1998 року зазначене посвідчення без такого штампу вважається недійсним.
Позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 2, статус якого підтверджується посвідченням серії А № 049187, виданого 10.11.1992 Тернопільською обласною державною адміністрацією, зі штампом про перереєстрацію від 22.04.1997.
Як слідує із матеріалів справи, комісія вирішила відмовити ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком із зниженням пенсійного віку згідно Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", у зв'язку з не підтвердженням документально, яку саме кількість днів позивач перебував у зоні (на об’єкті, населеному пункті).
Суд відзначає, що визначення категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, для встановлення пільг і компенсацій передбачено статтею14 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", відповідно до норм якої до категорії 2, зокрема, належать учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження у 1987 році - не менше 14 календарних днів, а також потерпілі від Чорнобильської катастрофи.
Відповідно до частини першої статті 15 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" підставами для визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС є період роботи (служби) у зоні відчуження, що підтверджено відповідними документами.
Із наведених законодавчих норм слідує, що єдиним документом, що підтверджує статус громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право на користування пільгами, встановленими Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", у тому числі призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, є посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" або "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи". Довідки про період роботи (служби) у зоні відчуження, про евакуацію, відселення, самостійне переселення, про період проживання та роботи на забруднених територіях тощо є підставами для визначення в установленому порядку статусу учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та потерпілих від Чорнобильської катастрофи.
Відтак, наданням позивачу статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та віднесенням саме до категорії 2 відповідно до посвідчення серії А № 049187, виданого 10.11.1992 Тернопільською обласною державною адміністрацією, зі штампом про перереєстрацію від 22.04.1997, є підтвердженням факту роботи позивача у 1987 році у зоні відчуження не менше 14 календарних днів.
ОСОБА_4 Міністрів СРСР і ВЦРПС N 665-195 від 05.06.1986 була встановлена оплата праці працівників, зайнятих на роботах в 3, 2 та 1 зонах небезпеки, відповідно у 4-х, 3-х і 2-кратних розмірах (із врахуванням 100 % тарифної ставки), понад середньомісячну заробітну плату, виходячи з тарифної ставки (окладу), встановлену по основному місцю роботи (п. 1).
Суд звертає увагу на те, що відповідно до довідки Тернопільської кондитерської фабрики, яку позивач подав відповідачу разом із заявою про призначення пенсії із зменшенням пенсійного віку, в листопаді 1987 року ОСОБА_1 отримав підвищену заробітну плату у трикратному розмірі, у зв’язку із перебуванням у зоні відчуження з 10.08.1987 по 21.11.1987 (а. с. 10).
Серед іншого, згідно даних, що містяться у військовому квитку серії НК № 4936074, позивач з 10.08.1987 по 21.11.1987 виконував обов'язки із ліквідації наслідків аварії Чорнобильської АЕС (а.с.12).
Крім того, в матеріалах справи наявна довідка військової частини 93632 №879 від 21.11.1987 (а. с. 11), архівна довідка Галузевого Державного архіву Міністерства оборони України № 1442/05 від 29.01.2018, з яких слідує, що ОСОБА_1 у 1987 році, а саме в період з 11.08.1987 по 21.11.1987 приймав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
Фактично рішення комісії Тернопільського об’єднаного УПФУ Тернопільської області від 21.05.2018 №7217/05 спростовує факт роботи позивача в зоні відчуження у 1987 році не менше 14 календарних днів та вказує на безпідставність видачі йому посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС серії А № 049187, виданого 10.11.1992 Тернопільською обласною державною адміністрацією, зі штампом про перереєстрацію від 22.04.1997 2 категорії. Вказану позицію комісії суд вважає необґрунтованою та безпідставною.
Таким чином, з огляду на встановлені в ході судового розгляду обставини, що підтверджують факт роботи позивача в зоні відчуження не менше 14 календарних днів, суд вважає, що ОСОБА_1 досяг відповідного віку та має право на призначення пенсії згідно із статтею 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Приписами пункту 1 частини першої статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
З матеріалів справи вбачається, і не оспорюється сторонами, що позивач звернувся до відповідача із заявою за призначенням пенсії 23.01.2018, тобто в межах трьох місячного строку після досягнення пенсійного віку.
Відтак, суд приходить до переконання, що у даному випадку має місце порушення відповідачем прав позивача, які підлягають захисту шляхом зобов'язання відповідача призначити позивачу пенсію із зниженням пенсійного віку, відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 11.01.2018.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
При цьому, згідно частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За наслідками судового розгляду, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду достатніх беззаперечних доказів на обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності оскаржуваних дій та рішень.
Отже, з урахуванням вищенаведеного, суд приходить до переконання, що позовні вимоги є обґрунтованими, дії відповідача щодо відмови у призначенні пенсії із зниженням пенсійного віку є протиправними, а тому позовні вимоги слід задовольнити та зобов'язати відповідача призначити пенсію із зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 11.01.2018 року.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
1. Адміністративний позов задовольнити.
2. Визнати дії Тернопільського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії із зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» протиправними.
3. Зобов'язати Тернопільське об'єднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської області (вул. Руська, 17, м. Тернопіль, 46001, код ЄДРПОУ 40377598) призначити ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 46016, РНОКПП НОМЕР_1) пенсію із зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 11.01.2018.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Баранюк А.З.
копія вірна
Суддя Баранюк А.З.
Судове рішення № 77855033, Тернопільський окружний адміністративний суд було прийнято 14.11.2018. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 500/2107/18. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: