Ухвала суду № 77854572, 15.11.2018, Олександрівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Запоріжжя)

15.11.2018

ЄУН 331/4389/18

Провадження № 1-кс/331/5307/2018

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2018 року місто Запоріжжя

Слідчий суддя Жовтневого районного суду міста Запоріжжя Клименко Л.В., при секретарі судового засідання Петровій А.П., розглянувши клопотання слідчого СВ Олександрівського ВП Дніпровського ВП ГУНП України в Запорізькій області Радченка Є.В. про арешт майна по кримінальному провадженню № 12018080020001469, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19.06.2018 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 358 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Слідчий СВ Олександрівського ВП Дніпровського ВП ГУНП України в Запорізькій області Радченко Є.В. за погодженням з прокурором Запорізької місцевої прокуратури № 1 Воронцовим М.М., звернувся до слідчого судді з клопотанням про арешт майна по кримінальному провадженню № 12018080020001469, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19.06.2018 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 358 КК України.

В обґрунтування клопотання зазначено, що в невстановлений досудовим розслідуванням час, у ОСОБА_3 виник умисел на заволодіння чужим майном, а саме: квартирою АДРЕСА_2 та нежитловим приміщенням-апартаментами АДРЕСА_3, тому він звернувся до невстановлених досудовим розслідуванням осіб з метою виконання заздалегідь підготовленого злочинного плану та, надалі, виконуючи роль організатора, в період з 25 жовтня 2016 року по 24 листопада 2016 року, за попередньою змовою з ОСОБА_4, ОСОБА_5 та невстановленими особами, матеріали відносного яких виділені в окреме провадження, діючи умисно, з корисливих мотивів, відповідно до підготовленого ним злочинного плану з розподіленням ролей, використовуючи заздалегідь підроблені документи, заволодів майном ОСОБА_6, шляхом обману, спричинивши потерпілій матеріальну шкоду на суму 19 145 716 гривень 00 копійок, що в шістсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян і за цим критерієм є особливо великим розміром.

12.11.2018 року ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 190 КК України - який кваліфікується як: співучасть (організатор) у заволодінні чужим майном шляхом обману вчинене в особливо великих розмірах.

Також під час досудового розслідування встановлено, що за підозрюваним ОСОБА_3, зареєстровано право власності на об'єкт нерухомого майна: - ? частки квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер 1491028823101).

На підставі вищевикладеного, слідчий просить суд накласти арешт на вищезазначену частину квартири, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_3 із забороною його відчуження та розпорядження, з метою забезпечення можливої конфіскації майна та відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення.

Слідчий в судове засідання не з'явився, звернувся до суду із заявою про розгляд вказаного клопотання без його участі, клопотання просив задовольнити в повному обсязі.

Враховуючи викладене, слідчий суддя приходить до висновку, що розгляд клопотання за відсутності слідчого не є порушенням права на справедливий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду.

Згідно ч. 2 ст. 172 КПК України, клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

Враховуючи зазначену вимогу КПК України, суд вважає за необхідне розглянути клопотання без виклику власника майна.

Дослідивши доводи клопотання та додані до нього матеріали, якими воно обґрунтовуються, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність його задоволення, виходячи з наступного.

Згідно ч.1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Метою арешту майна є збереження речових доказів , спеціальної конфіскації, конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. ( ч. 2 ст. 170 КПК).

Матеріалами, доданими до клопотання, встановлено, що слідчим відділом Олександрівського ВП Дніпровського ВП ГУНП України в Запорізькій області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12018080020001469 від 19.06.2018 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 358 КК України.

12.11.2018 року ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 190 КК України.

Оскільки санкція ч. 4 ст. 190 КК України передбачає обов'язкове застосування додаткового покарання у вигляді конфіскації майна, існує необхідність накласти арешт на майно підозрюваного ОСОБА_3 для забезпечення можливої конфіскації майна.

Крім того, представником потерпілої ОСОБА_6 - адвокатом ОСОБА_7 подано позовну заяву про солідарне стягнення з ОСОБА_4 та ОСОБА_3 матеріальної та моральної шкоди, завданої кримінальними правопорушеннями.

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, № 144945910 від 12.11.2018 року встановлено, що за підозрюваним ОСОБА_3, зареєстровано право власності на об'єкт нерухомого майна, а саме ? частку квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер 1491028823101).

Згідно ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен врахувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Враховуючи викладене та беручи до уваги, що забезпечення можливого відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільного позову) та можливої конфіскації майна ОСОБА_3 в інший спосіб неможливо, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність задоволення клопотання слідчого СВ Олександрівського ВП Дніпровського ВП ГУНП України в Запорізькій області Радченка Є.В. про арешт майна підозрюваного.

Керуючись ст. ст. 40, 131, 132, 171-173 КПК України, слідчий суддя,

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого СВ Олександрівського ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області Радченка Є.В., погодженого прокурором Запорізької місцевої прокуратури № 1 Воронцовим М.М. про арешт майна по кримінальному провадженню № 12018080020001469, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19.06.2018 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 358 КК України - задовольнити.

Накласти арешт на об'єкт нерухомого майна, а саме ? частку квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер 1491028823101), право власності на яку належить ОСОБА_3, із забороною її відчуження та розпорядження.

Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.

Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя Л.В. Клименко