Рішення № 77852778, 24.10.2018, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

24 жовтня 2018 року м. Ужгород№ 0740/1019/18 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Микуляк П.П.

при секретарі Петрус К.І.,

за участю:

позивача: ОСОБА_1, представник - не з'явився,

відповідача: ГУПФ України в Закарпатській області, представник - Секерня О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

У відповідності до ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України проголошується вступна та резолютивна частини Рішення. Повний текст Рішення виготовлено та підписано 29 жовтня 2018 року.

ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачу призначено пенсію з 17 серпня 2005 у розмірі 76% грошового забезпечення відповідно Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» за №2262-ХІІ від 09.04.1992.

З 01.01.2018 року позивачу перераховано пенсію за вислугу років військової служби в розмірі 70% від розміру грошового забезпечення на підставі Постанови Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» №103 від 21.02.2018. При перерахунку пенсії відповідачем зменшено основний розмір пенсії з 76% до 70% грошового забезпечення.

31 серпня 2018 року позивач звернувся до відповідача із заявою про проведення перерахунку пенсії.

Згідно листа-відповіді позивачу відмовлено у перерахунку пенсії.

Вважає дії відповідача при перерахунку пенсії у розмірі 70% грошового забезпечення протиправними.

В судове засідання позивач не з'явився, але подав до суду клопотання згідно якого заявлену позовну заяву підтримує в повному обсязі та просив суд розглянути справу без його участі.

Представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву.

У відзиві просив суд в задоволенні позову відмовити та зазначив, що Єдиним чинним нормативно-правовим актом, який визначає умови, порядок і розміри перерахунку пенсії військовослужбовцям та деяким іншим категоріям громадян є постанова Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (надалі, також Постанова №103), якою передбачено право особи на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби, що визначені станом на 1 березня 2018 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб». Вказав, що правових підстав для перерахунку пенсії виходячи з 76% відповідних сум грошового забезпечення немає, оскільки відповідно до вимог п.8 розділу 11 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» №3668-17 від 08.07.2011р., який набрав чинності з 01.10.2011р. та п.23 розділу 11 Закону України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» №1166-V11 від 27.03.2014р., який набрав чинності з 01.05.2014р., до ч.2 ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» внесено зміни, якими обмежено максимальний розмір пенсії, а саме цифри "90" замінено цифрами "80" та цифри "80" замінено цифрами "70" відповідно. Тому, позивачу правомірно проведено перерахунок пенсії за вислугу років в розмірі 70 % грошового забезпечення, визначеного відповідно до вимог Постанови №103.

У судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечив та просив суд відмовити у його задоволенні.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Закарпатській області.

17 серпня 2005 року відповідно до Закону України від 09.04.1992р. №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та інших осіб» позивачу була призначена пенсія за вислугу років військової служби, розмір пенсії становив 76% суми грошового забезпечення, при календарній вислузі 27 років.

01.01.2018 року позивачу був здійснений перерахунок пенсії за вислугу років військової служби в розмірі 70% від розміру грошового забезпечення.

В подальшому, 31 серпня 2018 року позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії.

Листом від 05 вересня 2018 року №426/С-99-01 відповідач повідомив позивача, що перерахунок пенсії здійснений з 01.01.2018р. за чинною на цю дату редакцією Закону України «про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та була обчислена вірно.

Відповідно до ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 9 квітня 1992 року № 2262-XII (в редакції чинній на час призначення позивачу пенсії) пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах: особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (п."а" ст.12): за вислугу 20 років - 50 %, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я - 55 % відповідних сум грошового забезпечення (ст.43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 % відповідних сум грошового забезпечення.

Загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 % відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, - 100 %, до категорії 2, - 95 % (ч.2 в редакції Закону від 17.07.2009).

Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 8 липня 2011 року внесено зміни до ч.2 ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 9 квітня 1992 року, яким встановлено, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 80 % відповідних сум грошового забезпечення (ст.43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 %, до категорії 2, - 95 %.

Законом України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» від 27 березня 2014 року внесено зміни у ч.2 ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», згідно яких цифри « 80» замінено цифрами « 70».

Суд зазначає, що оскільки призначення та перерахунок пенсії є різними за змістом та механізмом процедурами їх проведення, внесені зміни до ч.2 ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 80 %, а потім 70 % грошового забезпечення не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії, отже, при перерахунку пенсії відповідним категоріям військовослужбовців має застосовуватися норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії.

Аналогічна правова позиція викладена в рішенні Верховного Суду від 24.04.2018 у справі за № 686/12623/17 (провадження № К/9901/849/17).

Крім того, таке право позивача захищене пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», яким передбачено, що обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.

Враховуючи, що при перерахунку пенсії відповідним категоріям військовослужбовців має застосовуватися норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії, суд дійшов до висновку про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо проведення перерахунку призначеного позивачу основного розміру - 76 % суми грошового забезпечення.

Крім того, вирішуючи питання про застосування норм Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» у часі, суд виходить із того, що згідно зі ст.22 Конституції України закріплені нею права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законодавчих актів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них зокрема, належать громадяни, які відповідно до ст.17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме - у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 6 липня 1999 року №8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).

У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян які під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей.

Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно - правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.

Оскільки, перерахунок пенсії позивачу здійснено відповідачем з 01.01.2018 на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», право позивача на перерахунок пенсії та її виплату в редакції ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення звільнених з військової служби та деяких інших осіб» (чинної станом на дату призначення пенсії), слід проводити саме з моменту набуття цього права - з 01.01.2018.

Виходячи із висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постановах від 3 квітня 2018 року у справі №175/1665/17(2-а/175/41/17; провадження №К9901/9950/18) і від 24 квітня 2018 року у справі №686/12623/17 (провадження №К/9901/849/17), а також Вищим адміністративним судом України в ухвалі від 8 листопада 2017 року у справі №161/7413/17 (провадження №К/800/36811/17).

Таким чином, позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про зобов'язання вчинити дії підлягає до задоволення.

Беручи до уваги наведене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення.

На підставі наведеного та керуючись ст. 242-246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про зобов'язання вчинити дії - задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Закарпатській області щодо здійснення перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2018 року у розмірі 70% грошового забезпечення.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Закарпатській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 в розмірі 76% грошового забезпечення, починаючи з 01.01.2018 року та виплатити різницю між фактично отриманою пенсією та новим розміром після проведеного перерахунку та продовжити виплату пенсії у новому розмірі.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, РНОКПП - НОМЕР_1) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Закарпатській області (м. Ужгород, пл. Народна, буд. 4, Закарпатська обл., код ЄДРПОУ - 20453063) сплачений судовий збір у розмірі 704,80 грн.

Рішення суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст.255 КАС України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

СуддяП.П. Микуляк