Рішення № 77851596, 22.10.2018, Горохівський районний суд Волинської області

Пр.№ 2/155/763/18

Справа № 155/1169/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2018 року Горохівський районний суд

Волинської області

в складі: головуючого - судді Адамчук Г.М.

при секретарі судового засідання Ревуцькій М.В.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі засідань Горохівського районного суду в м.Горохів Волинської області справу за позовом ОСОБА_1 до Колодеженської сільської ради Горохівського району Волинської області про визнання права власності на спадкове майно, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся з позовом до відповідача - Колодеженської сільської ради Горохівського району Волинської області про визнання права власності на спадкове майно, зазначаючи у позовній заяві про те, що ІНФОРМАЦІЯ_6 помер батько позивача ОСОБА_2, після смерті якого залишилося спадкове майно, а саме житловий будинок з господарськими та побутовими будівлями та спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1, та земельні ділянки передані безоплатно у приватну власність згідно виписки з рішення Колодеженської сільської ради Горохівського району Волинської області від 30 грудня 1993 року №19/7 ОСОБА_2, а саме площею 0,60 га. для ведення особистого підсобного господарства та площею 0,25 га. для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель. Оскільки правовстановлюючих документів на вищевказаний житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами та на зазначені земельні ділянки немає, а нотаріальна контора відмовила позивачу у видачі йому свідоцтва про право на спадщину на вищевказане спадкове майно, то позивач просить визнати за ним в порядку спадкування за законом право власності на вищевказаний житловий будинок з господарськими та побутовими будівлями та спорудами, а також право на завершення приватизації та реєстрацію права власності на своє ім'я земельних ділянок після смерті ОСОБА_2

Представник відповідача - Колодеженської сільської ради Горохівського району Волинської області в підготовче судове засідання не з'явився, однак звернувся до суду з письмовим клопотанням про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги визнає повністю.

Представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 в підготовче судове засідання не з'явився, однак в матеріалах справи міститься заява в якій представник позивача просить провести розгляд справи у його та позивача відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити.

Оскільки сторони в судове засідання не з'явились, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксація судового засідання з допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд вважає, що даний позов підлягає до задоволення повністю з наступних підстав.

Із витягу з погосподарської книги № 1 за 2018 рік Колодеженської сільської ради Горохівського району Волинської області вбачається, що по особовому рахунку № НОМЕР_1 будинок з надвірними будівлями та спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1, належить ОСОБА_2 (а.с.11)

Відповідно до ст.14 Конституції України право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до Закону.

Із виписки з рішення сесії Колодеженської сільської ради Горохівського району від 30 грудня 1993 року № 19/7 "Про розгляд заяв" вбачається, що ОСОБА_2 передано безоплатно у приватну власність земельні ділянки, надані для ведення особистого підсобного господарства площею 0,60 га. та для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель площею 0,25 га. (а.с.8).

Як вбачається із свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2, виданого ІНФОРМАЦІЯ_6 виконавчим комітетом Колодеженської сільської ради Горохівського району Волинської області (а.с.18), ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_6 в с.Колодеже Горохівського району Волинської області і після його смерті відкрилася спадщина.

Із довідки Колодеженської сільської ради Горохівського району Волинської області №178 від 01 червня 2018 року (а.с.9), вбачається, що ОСОБА_2 до ІНФОРМАЦІЯ_6 проживав з дружиною ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та сином ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, які продовжують проживати по даний час в АДРЕСА_1. Спадкоємцями після померлого ОСОБА_2 за законом є дружина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, син ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, син ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, син ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4. Син ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 вступив у фактичне володіння майном шляхом спільного проживання в АДРЕСА_1 та написання заяви в Горохівську державну нотаріальну контору.

Згідно з ч.1 ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно з ч.1 ст.1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Згідно інформаційної довідки зі Спадкового реєстру № 53100452 від 28 серпня 2018 року, виданої Горохівською державною нотаріальною конторою, заповіт від імені померлого ОСОБА_2 не посвідчувався.

Згідно ч.1 ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно ч.2 ст.1274 ЦК України спадкоємець за законом має право відмовитися від прийняття спадщини на користь будь-кого із спадкоємців за законом незалежно від черги.

Матеріалами спадкової справи № 50/2018, заведеної 12 лютого 2018 року Горохівською державною нотаріальною конторою після смерті ОСОБА_2 стверджується, що крім позивача, із заявами про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 ніхто не звертався. Крім того, ОСОБА_4, ОСОБА_1, ОСОБА_1 від належних їм часток спадщини, що лишилась після смерті ОСОБА_2 відмовились в користь спадкодавця ОСОБА_1. Спадкоємець ОСОБА_1 отримав свідоцтво про право на спадщину за законом на земельну ділянку площею 2,4145 га.

Як вбачається із свідоцтва про народження серії НОМЕР_3, виданого 03 червня 1978 року Колодежі сільрадою Горохівського району Волинської області, позивач ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_7 в с.Колодежі Горохівського району Волинської області, його батьком є ОСОБА_2 (а.с.14).

Отже, судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем майна померлого ОСОБА_2 за законом, який прийняв спадщину шляхом постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Як вбачається із технічної документації на садибний житловий будинок, який знаходиться в АДРЕСА_1, даний будинок побудовано з дотриманням встановлених будівельних та технічних норм.

Разом з тим, відповідно до ст.1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення. До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені. До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, яка необхідна для їх обслуговування, якщо інший її розмір не визначений заповітом.

Статтею 125 Земельного кодексу України встановлено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають із моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно п.7 розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи, що одержали у власність, у тимчасове користування, в тому числі на умовах оренди, земельні ділянки у розмірах, що були передбачені раніше діючим законодавством, зберігають права на ці ділянки.

Відповідно до п.3.5 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 16 травня 2013 року № 4-753/0/4-13 "Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування", якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно зі ст.125 ЗК, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, а органами місцевого самоврядування відмовлено спадкоємцям у завершенні процедури приватизації, то спадкоємці мають право звертатися до суду із позовами про визнання відповідного права в порядку спадкування - права на завершення приватизації та одержання державного акта про право власності на землю на ім'я спадкоємця, а не права власності на земельну ділянку.

На підставі абз.2 п.1 розділу X "Перехідні положення" ЗК України рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийняті органами місцевого самоврядування відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року "Про приватизацію земельних ділянок", є підставою для реєстрації права власності на земельні ділянки цих громадян або їх спадкоємців відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень". Державна реєстрація таких земельних ділянок здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Як вбачається із постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії Горохівської державної нотаріальної контори від 24 липня 2018 року, позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів на спадкове майно (а.с.19).

За таких обставин, суд вважає, що позивач, прийнявши спадщину після смерті спадкодавця, набув право на спадкування усіх прав та обов'язків, що належали останньому, включно із правом на завершення приватизації земельних ділянок, у зв'язку з чим, суд вважає, позовні вимоги в цій частині обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Крім того, згідно ч.ч.3, 4 ст.200 ЦПК України у випадку визнання відповідачем позову, суд ухвалює рішення в порядку встановленому статтею 206 цього кодексу.

Відповідно до положень ч.4 ст.206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Встановивши, що визнання відповідачем позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд приходить до висновку про необхідність його задоволення.

Отже, судом встановлено, що ОСОБА_1 як спадкоємець майна померлого ОСОБА_2 за законом першої черги, має право на спадкування його майна, прийняв спадщину в установленому порядку, але у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів не має можливості належним чином оформити на себе спадщину та користуватися нею, а тому суд визнає за позивачем право власності на житловий будинок з відповідними господарськими та побутовими будівлями та спорудами, який знаходиться в АДРЕСА_1, та право на завершення приватизації вищевказаних земельних ділянок, наданих спадкодавцю безоплатно у приватну власність, а також право на реєстрацію права власності на ці земельні ділянки на його ім'я в порядку спадкування за законом першої черги після померлого ІНФОРМАЦІЯ_6 батька ОСОБА_2.

Керуючись ст.ст.12, 13, 89, 200, ч.4 ст.206, 259, 264-265 ЦПК України, ст.ст. 1217, 1222, 1261, 1268, 1269, 1270, 1272, 1274 ЦК України розділом X "Перехідні положення" ЗК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом першої черги право власності на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, який знаходиться в АДРЕСА_1, після померлого ІНФОРМАЦІЯ_6 батька ОСОБА_2.

Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом першої черги після померлого ІНФОРМАЦІЯ_6 батька ОСОБА_2 право на завершення приватизації та реєстрацію права власності відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» земельної ділянки площею 0,60 га., призначеної для ведення особистого селянського господарства та земельної ділянки площею 0,25 га., призначеної для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, які були передані у приватну власність ОСОБА_2 на підставі виписки з рішення Колодеженської сільської ради Горохівського району від 30 грудня 1993 року № 19/7 "Про розгляд заяв".

Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У відповідності до п.п.15.5) п.1 Розділу ХШ Перехідних положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Головуючий: /підпис/

Згідно з оригіналом.

Суддя Горохівського районного суду

Волинської Г.М.Адамчук