Рішення № 77850565, 13.11.2018, Господарський суд Чернігівської області

РІШЕННЯ

Іменем України

13 листопада 2018 року м. Чернігівсправа № 927/775/18 Господарський суд Чернігівської області у складі: головуючого судді Федоренко Ю.В., секретаря судового засідання Ткач І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом:

Приватного акціонерного товариства «Видобувна компанія «Укрнафтобуріння»

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Бахмачгазбудсервіс»

Предмет спору: про стягнення 56 148,80 грн.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність від 12.07.2018.

від відповідача: не з’явився.

У судовому засіданні 13.11.2018 була проголошена вступна та резолютивна частини рішення на підставі ст.240 Господарського процесуального кодексу України.

22.10.2018, Приватним акціонерним товариством «Видобувна компанія «Укрнафтобуріння» подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бахмачгазбудсервіс» про стягнення 56148,80 грн., з яких 18825,82 грн. сума основного боргу за газовий конденсат, видобутий із Сахалінського нафтогазоконденсатного родовища (НГКР) (Україна) та поставлений на підставі договору від 04.05.2018 за № 11-С/ГК купівлі-продажу газового конденсату; 357,69 грн. сума інфляції за період з 12.05.2018 по 15.10.2018; 242,93 грн. сума трьох відсотків річних за той же період, 2822,32 грн. сума пені за той же період та 33900,03 грн. сума штрафу, що нараховані за порушення грошових зобов’язань.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору від 04.05.2018 за № 11-С/ГК купівлі-продажу газового конденсату.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 24.10.2018 позовну заяву ПрАТ «ВК «Укрнафтобуріння» до ТОВ «Бахмачгазбудсервіс» про стягнення 56148,80 грн., - було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Судом ухвалено здійснювати розгляд даної справи за правилами спрощеного позовного провадження, розгляд справи по суті призначено на 13.11.2018.

Позивач у судовому засіданні 13.11.2018 позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач відзив на позов не надав, проти позовних вимог не заперечив, у судове засідання 13.11.2018 не з’явився, повноважного представника не направив, будь-яких заяв чи клопотань на адресу суду не надіслав, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення за № 1400041698588.

У відповідності до ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь – якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. За приписами п. 1 ч. 3 вказаної статті, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи, зокрема, у разі його неявки без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Зважаючи на те, що згідно ст. 42, 43 Господарського процесуального кодексу України сторони повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу, сприяти своєчасному, всебічному, повному та об’єктивному встановленню всіх обставин справи, подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази, відтак неявка відповідача у судове засідання 13.11.2018, не подання ним відзиву на позов не є перешкодами для розгляду справи за наявними доказами у відповідності до статтей 178, 202 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши повноважного представника позивача, з’ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, суд, -

В С Т А Н О В И В:

Виходячи зі змісту ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

З матеріалів справи вбачається, що 04 травня 2018 року між Приватним акціонерним товариством «Видобувна компанія «Укрнафтобуріння» (надалі – продавець, позивач по справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Бахмачгазбудсервіс» (надалі – покупець, відповідач по справі) укладено договір за № 11-С/ГК купівлі-продажу газового конденсату, за умовами якого позивач зобов’язався передати газовий конденсат, видобутий із Сахалінського нафтогазоконденсатного родовища (НГКР) (Україна) (надалі – товар або газовий конденсат), який є власністю продавця, у власність покупця, а покупець зобов’язався прийняти товар і оплатити його вартість відповідно до умов договору (п. 1.1. договору № 11-С/ГК).

Розділом 2 «Ціна, обсяг та загальна вартість товару» до договору № 11-С/ГК сторони погодили, що ціна однієї тони газового конденсату, що передається за договором, складає 18833,35 грн, крім того ПДВ – 3766,67 грн, ціна однієї тони з ПДВ – 22600,02 грн. Обсяг газового конденсату, який передається за договором, складає 30 тон (+/-10%). Вартість газового конденсату, що передається складає 565000,50 грн, крім того ПДВ 20% - 113000,00 грн. Загальна вартість газового конденсату з ПДВ складає 678000,60 грн (+/-10%).

Передача товару від продавця покупцю здійснюється на умовах EXW – УПГ-2 ТОВ «Сахалінське» Сахалінського НГКР, землі Олексіївської сільради, за межами населених пунктів Краснокутського району Харківської області. Фактичний обсяг відвантаженого газового конденсату встановлюється вимірно-об’ємним методом відповідно градувальних таблиць, на підставі яких складається акт прийому-передачі товару, що підписується уповноваженими представниками сторін. Продавець здійснює передачу товару покупцю по кількості та якості згідно умов договору у період з 07.05.2018 до 11.05.2018 включно за умови оплати покупцем загальної вартості товару (партії товару) згідно п. 5.2 договору у відповідності до узгодженого графіку. Товар вважається переданим покупцю після надання товарно-транспортної накладної на товар і автомобіль, наданий покупцем виїхав за межі УПГ-2. Право власності на товар переходить до покупця з моменту підписання сторонами акту прийому-передачі товару (п. 3.1-3.4 договору № 11-С/ГК).

Розділом 5 договору № 11-С/ГК сторони встановили порядок розрахунків за договором, згідно якого покупець проводить 100% попередню оплату за товар по договору шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок продавця. Оплата 100% загальної вартості товару здійснюється покупцем не пізніше 08.05.2018 включно. Датою оплати загальної вартості товару вважається зарахування коштів на поточний рахунок продавця.

При цьому, у разі зміни обсягу товару, сторони узгоджують такі зміни шляхом підписання додаткової угоди до договору, а оформлення розрахунків здійснюється на підставі акту прийому-передачі товару, в якому зазначаються кількість та вартість фактично переданого товару. Узгодження та оформлення акту здійснюється не пізніше 3-х робочих днів з дня передачі товару по договору. Після визначення фактичного обсягу переданого товару згідно п. 5.3 договору, у разі перевищення обсягу переданого товару над оплаченим обсягом, остаточний розрахунок проводиться покупцем протягом 3-х банківських днів з дати підписання акту, передбаченого п. 5.3 договору (п. 5.1-5.4 договору № 11-С/ГК)

Відповідно до п. 9.1 договір вступає в дію з дати його підписання (04.05.2018) і діє до 31.12.2018 з можливою пролонгацією при умові укладення сторонами додаткової угоди до договору.

На виконання умов договору № 11-С/ГК, позивачем згідно акту від 08.05.2018 за № 1 прийому-передачі та на підставі товарно-транспортної накладної від 08.05.2018 за № 200030 було передано, а відповідачем в особі повноважного представника ОСОБА_2, діючого на підставі довіреності від 08.05.2018 за № 12, прийнято газовий конденсат на умовах EXW – УПГ-2 ТОВ «Сахалінське» Сахалінського НГКР, в обсязі 30,833 тон, загальною вартістю 696826,42 грн. (з ПДВ). Акт прийому-передачі від 08.05.2018 за № 1, складений до договору від 08.05.2018 за № 11-С/ГК купівлі-продажу газового конденсату, підписаний та завірений печатками обох сторін.

На умовах попередньої оплати, з урахуванням умов п. 2.3, 5.1 - 5.2 договору № 11-С/ГК, відповідачем в рахунок поставленого товару сплачено 678000,60 грн, про що свідчить належним чином завірена копія платіжного доручення від 08.05.2018 за № 36, додана до матеріалів справи.

З огляду на умови п. 5.4 договору № 11-С/ГК, відповідач мав розрахуватися за фактичний обсяг поставленого товару протягом 3 банківських днів з дати підписання акту приймання-передачі від 08.05.2018, тобто до 14.05.2018 включно, з урахуванням вимог статтей 253-254 Цивільного кодексу України.

Однак, як встановлено судом, до цього часу відповідач за поставлений товар в сумі 18825,82 грн. (696826,42 грн. – 678000,60 грн.) не розрахувався, наявну заборгованість перед позивачем не погасив, доказів сплати до суду не надав.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором, або законом. Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов’язання, якщо він не виконав його у строк, встановлений договором.

За приписами ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України, виконання зобов’язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов’язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожний день прострочення виконання.

Частинами 4 та 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобов’язання застосовуються у розмірі передбаченому сторонами у договорі. Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Пунктом 6.2. договору № 11-С/ГК сторони передбачили, що за порушення умов та строку оплати загальної вартості товару за договором, покупець сплачує додатково до встановленої законодавством України відповідальності на користь продавця пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день такого прострочення, та додатково штраф у розмірі 5% від загальної вартості товару. При цьому, за приписами п. 6.9 договору № 11-С/ГК, пеня, передбачена даним розділом нараховується за увесь період порушення відповідного зобов’язання.

Позивачем на підставі пункту 6.2 договору заявлено до стягнення 33900,03 грн. штрафу (в розмірі 5% від загальної вартості товару, узгодженої сторонами п. 2.3) та 2822,32 грн. пені (в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочення за увесь період порушення відповідного зобов’язання, з урахуванням вимог п. 6.9) за період з 12.05.2018 по 15.10.2018.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що сторони є вільними в укладені договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

При цьому суд вважає за необхідне зазначити, що одночасне застосування штрафу поряд пенею до грошового зобов’язання не є притягненням до відповідальності за одне й те саме правопорушення двічі, так як відповідальність настає лише один раз - у вигляді сплати неустойки, яка включає у себе і пеню, і штраф як форми її сплати. Вказана позиція узгоджується з правовим висновком Вищого господарського суду України, наведеним у п. 2.1 постанови Пленуму ВГСУ від 17.12.2013 за № 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов’язань».

Таким чином, виходячи із принципу свободи договору, суд дійшов висновку про можливість одночасного стягнення пені та штрафу як різновидів неустойки.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Керуючись приписами ст. 625 Цивільного кодексу України, позивачем нараховано та заявлено до стягнення 242,93 грн. відсотків річних та 357,69 грн. інфляційних втрат за період з 12.05.2018 по 15.10.2018 за порушення відповідачем грошових зобов’язань за договором від 04.05.2018 за № 11-С/ГК.

Враховуючи прострочення відповідачем виконання грошових зобов’язань з остаточного розрахунку за поставлений газовий конденсат, дослідивши матеріали справи, перевіривши проведений позивачем розрахунок, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі в частині стягнення основного боргу в сумі 18825,82 грн та штрафу в сумі 33900,03 грн та про часткове задоволення позову в частині стягнення трьох відсотків річних в сумі 238,29 грн та пені в сумі 2769,72 грн, враховуючи що позивач невірно визначив дату прострочення виконання відповідачем грошових зобов’язань за договором від 04.05.2018 за № 11-С/ГК, що починає свій перебіг з 15.05.2018 (замість 12.05.2018 як рахує позивач), беручи до уваги умови п. 5.4 договору та вимоги статтей 253-254 Цивільного кодексу України. Позов в частині стягнення інфляційних втрат також підлягає частковому задоволенню в сумі 223,41 грн за заявлений період, з огляду на те, що позивачем безпідставно при нарахуванні інфляційних втрат не враховано місяці, в яких індекс інфляції був менше одиниці (тобто мала місце дефляція). Вказана позиція узгоджується з правовим висновком Вищого господарського суду України, наведеним у п. 3.2 постанови Пленуму ВГСУ від 17.12.2013 за № 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов’язань».

За приписами статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладаються при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, враховуючи вимоги статті 129 ГПК України, відповідачем має бути відшкодовано позивачу судовий збір, сплачений за подачу позову до суду, - в сумі 1755,99 грн.

Керуючись ст. 129, 232, 233, 236-238, 240-241,252 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково і стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Бахмачгазбудсервіс», вул. В. Винниченка, 78 м. Бахмач Чернігівської області, код ЄДРПОУ 35800585, на користь Приватного акціонерного товариства «Видобувна компанія «Укрнафтобуріння», вул. Московська, 32/2, м. Київ, код ЄДРПОУ 33152471, 18825,82 грн. боргу, 33900,03 грн. штрафу, 223,41 грн. інфляційних, 2769,72 грн. пені, 238,29 грн. відсотків річних та 1755,99 грн. витрат по оплаті судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В решті позову – відмовити.

Рішення набирає законної сили в строк і в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду у строки визначені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.

Повне рішення складено 15.11.2018.

Суддя Ю.В.Федоренко