Рішення № 77849200, 12.11.2018, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.11.2018м. ДніпроСправа № 904/3774/18Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Петренко І.В.

за участю секретаря судового засідання Пономарьова Є.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу

за позовом ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "НАЦІОНАЛЬНА АКЦІОНЕРНА КОМПАНІЯ "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ"

до ДОЧІРНЬОГО ПІДПРИЄМСТВА "ВЕРХНЬОДНІПРОВСЬКТЕПЛОЕНЕРГО" КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА "ДНІПРОТЕПЛОЕНЕРГО" ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОСОБА_1"

про стягнення 85944,18грн. пені; 19765,80грн. трьох відсотків річних; 174770,79грн. інфляційних втрат (договір №677/14-БО-3 від 06.12.2013 купівлі-продажу природного газу)

Представники:

від позивача ОСОБА_2 довіреність №14-84 від 14.04.2017

від відповідача ОСОБА_3 довіреність від 06.09.2018

СУТЬ СПОРУ:

ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "НАЦІОНАЛЬНА АКЦІОНЕРНА КОМПАНІЯ "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ" (далі - позивач) звернулося до господарського суду з позовною заявою до ДОЧІРНЬОГО ПІДПРИЄМСТВА "ВЕРХНЬОДНІПРОВСЬКТЕПЛОЕНЕРГО" КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА "ДНІПРОТЕПЛОЕНЕРГО" ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОСОБА_1" (далі - відповідач) в якій просить суд стягнути 85944,18грн. пені; 19765,80грн. трьох відсотків річних; 174770,79грн. інфляційних втрат.

Судові витрати по справі позивач просив суд стягнути з відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач неналежним чином виконував умови укладеного між сторонами договору №677/14-БО-3 від 06.12.2013 купівлі-продажу природного газу.

За протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.08.2018 справу №904/3774/18 передано судді Петренку Ігорю Васильовичу.

Ухвалою від 27.08.2018 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження. Учасників процесу повідомлено, що розгляд справи буде здійснюватися за правилами загального позовного провадження; підготовче судове засідання призначено на 25.09.2018.

14.09.2018 від відповідача отримано відзив (від 14.09.2018 за вих.№13/7-1) в якому просить в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі і додатком до якого є заява про застосування строку позовної давності (від б/д за вих.№б/н), а 18.09.2018 від відповідача отримано уточнений відзив (від 13.09.2018 за вих.№13/7-1) з аналогічними вимогами і додатком до якого є заява про застосування строку позовної давності (від б/д за вих.№б/н).

Відповідач вказує, що на останнього поширюється дія Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії". Крім того, зазначає, що відповідно до інформації, що міститься на сайті Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України боржника включено до Реєстру теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії, згідно наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 03.08.2017 №190.

Додатково відповідач заявив про застосування наслідків пропуску строку позовної давності.

Судове засідання, яке призначено на 25.09.2018 не відбулося, у зв'язку з відсутністю судді Петренка Ігоря Васильовича.

Ухвалою від 01.10.2018 підготовче засідання призначено на 16.10.2018.

Ухвалою від 16.10.2018 строк підготовчого провадження продовжено на 30 (тридцять) календарних днів, а саме по 26.11.2018; підготовче судове засідання відкладено на 30.10.2018. Позивачу та відповідачу надано строк для подачі відповіді на відзив та заперечень відповідно.

16.10.2018 від позивача отримано відповідь на відзив на якій відмітка відповідача про отримання відзиву 16.10.2018. Позивач заперечує проти застосування до спірних правовідносин Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії", у зв'язку з тим, що остаточний розрахунок здійснено 21.12.2017.

Крім того, сторонами збільшено строк позовної давності до 5 (п'яти) років.

Ухвалою від 16.10.2018 строк підготовчого провадження продовжено на 30 (тридцять) календарних днів, а саме по 26.11.2018; підготовче судове засідання відкладено на 30.10.2018.

30.10.2018 від відповідача отримано заперечення в яких зазначено, що станом на 30.11.2016, тобто на день набрання чинності Законом України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" заборгованість відповідача перед позивачем становила 200000,00грн. Відтак, на думку відповідача, саме на вказану суму слід нараховувати пеню, три відсотки річних та інфляційні втрати.

Ухвалою від 30.10.2018 підготовче провадження закрито; справу призначено до судового розгляду по суті на 12.11.2018.

В судовому засіданні, яке відбулося 12.11.2018 здійснено розгляд справи по суті.

Завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат (стаття 194 Господарського процесуального кодексу України).

В судовому засіданні оглянуто всі оригінали первинних документів на підставі яких виник спір.

Господарський суд констатує, що сторони мали реальну можливість надати всі існуючі докази в обґрунтування своїх позовних вимог та заперечень суду першої інстанції .

В судовому засіданні, яке відбулося 12.11.2018 в порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Судовий процес, на виконання статті 222 Господарського процесуального кодексу України, фіксувався за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, -

ВСТАНОВИВ:

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів господарський суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (стаття 174 Господарського кодексу України).

При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору (частина 3 статті 180 Господарського кодексу України).

Між ПУБЛІЧНИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ "НАЦІОНАЛЬНА АКЦІОНЕРНА КОМПАНІЯ "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ" (далі - позивач, продавець) та ДОЧІРНІМ ПІДПРИЄМСТВОМ "ВЕРХНЬОДНІПРОВСЬКТЕПЛОЕНЕРГО" КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА "ДНІПРОТЕПЛОЕНЕРГО" ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОСОБА_1" (далі - відповідач, покупець) укладено договір №677/14-БО-3 від 06.12.2013 купівлі-продажу природного газу (далі - договір).

За умовами пункту 1.1 договору позивач зобов’язується передати у власність відповідачу у 2015 році природний газ, ввезений на митну територію України Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" за кодом УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, а відповідач зобов’язується прийняти та оплатити цей природний газ (далі - газ) на умовах даного договору.

Відповідно до пункту 1.2 договору, з урахуванням змін внесених додатковою угодою №1 від 29.01.2014 газ, що продається за цим договором, використовується відповідачем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами та організаціями (далі - споживачам покупця).

Цей Договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками, і діє в частині поставки газу до 31.12.2014, а в частині розрахунків до їх повного здійснення (пункт 11.1 договору).

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (стаття 204 Цивільного кодексу України).

Договір у встановленому порядку не оспорений, не визнаний недійсним.

Таким чином, укладений між сторонами договір є дійсним, укладеним належним чином та є обов'язковим для виконання сторонами.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором купівлі-продажу.

Статтею 655 Цивільного кодексу України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 статті 656 Цивільного кодексу України визначено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Таким чином, відносини, що виникли між сторонами по справі на підставі договору купівлі-продажу, є господарськими зобов'язаннями, а згідно з приписами статей 193 Господарського кодексу України, 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Статтею 662 Цивільного кодексу України визначено, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу (стаття 663 Цивільного кодексу України).

Як зазначено у пункті 3.3 договору, приймання-передача газу, переданого позивачем відповідачеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу.

На виконання умов укладеного між сторонами договору позивач передав відповідачу газ, що підтверджується:

- актом приймання-передачі природного газу від 31.01.2014 на суму 586659,43грн. (січень 2014 року);

- актом приймання-передачі природного газу від 28.02.2014 на суму 476334,44грн. (лютий 2014 року);

- актом приймання-передачі природного газу від 31.03.2014 на суму 299448,31грн. (березень 2014 року);

- актом приймання-передачі природного газу від 30.04.2014 на суму 139403,50грн. (квітень 2014 року);

- актом приймання-передачі природного газу від 31.10.2014 на суму 95728,51грн. (жовтень 2014 року);

- актом приймання-передачі природного газу від 30.11.2014 на суму 758857,88грн. (листопад 2014 року);

- актом приймання-передачі природного газу від 31.12.2014 на суму 1160294,09грн. (грудень 2014 року).

Частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до пункту 6.1 договору оплата за газ здійснюється відповідачем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу.

Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Відповідач погасив заборгованість перед позивачем за природний газ в період з 15.02.2014 по 21.12.2017, проте з порушенням встановлених договором строків, що стало підставою для звернення позивача з даним позовом про стягнення пені, 3 % річних та інфляційних втрат.

Згідно статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до статті 1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно статті 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України, передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 7.1 договору визначено, що за невиконання або неналежне виконання договірних зобов'язань сторони несуть відповідальність у випадках, передбачених чинним законодавством України, а також цим договором.

У разі невиконання покупцем умов пункту 6.1 цього договору він зобов'язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу (пункт 7.2 договору).

Позивач нарахував відповідачу пеню за загальний період прострочення з 15.01.2015 по 14.07.2015 у розмірі 85944,18грн.

Відповідач здійснив перерахунок пені та визнав правильною суму у розмірі 671,17грн.

Оцінивши позиції сторін господарський суд встановив, що відповідача 23.01.2018 включено до Реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії", що підтверджується наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 06.12.2017 за №319.

30.11.2016 набрав чинності Закон України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" (далі - Закон), яким визначено комплекс організаційних та економічних заходів, спрямованих на забезпечення сталого функціонування теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення.

Відповідно до приписів статті 1 Закону заборгованістю, що підлягає врегулюванню відповідно до цього Закону, зокрема, є кредиторська заборгованість перед постачальником природного газу теплопостачальних та теплогенеруючих організацій за спожитий природний газ, використаний для виробництва теплової та електричної енергії, надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води.

Згідно зі статтею 2 Закону дія останнього поширюється на відносини із врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії.

За положеннями частини 1 статті 3 Закону для участі у процедурі врегулювання заборгованості теплопостачальні та теплогенеруючі організації, підприємства централізованого водопостачання та водовідведення включаються до реєстру, який веде центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері житлово-комунального господарства.

Відповідно до частини 3 статті 7 Закону на заборгованість за природний газ, використаний для виробництва теплової та електричної енергії, надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, погашену до набрання чинності цим Законом, (тобто до 30.11.2016р.), неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних не нараховуються, а нараховані підлягають списанню з дня набрання чинності цим Законом.

Позивач фактично нарахував пеню за заборгованістю по акту приймання-передачі природного газу від 31.12.2014 на суму 1160294,09грн. (грудень 2014 року), за період з 15.01.2015 по 14.07.2015.

Господарський суд встановив, що до 30.11.2016 позивач погасив заборгованість по акту приймання-передачі природного газу від 31.12.2014 на суму 1160294,09грн. (грудень 2015 року) частково. Залишок заборгованості по акту приймання-передачі природного газу від 31.12.2014 на суму 1160294,09грн. (грудень 2014 року) станом на 01.01.2017 становив 200000,00грн. Відтак, господарський суд вважає правильним саме на суму 200000,00грн., яка не була погашена до набрання чинності Законом України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" нараховувати пеню за період з 15.01.2015 по 14.07.2015.

Отже, за перерахунком господарського суду стягненню підлягає пеня у розмірі 52504,11грн.

Щодо заяви про застосування позовної давності.

Відповідно до статті 257 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 259 Цивільного кодексу України закріплено, що позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін.

Пунктом 9.3 договору визначено, що строк, у межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за цим договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, штрафів, пені, відсотків річних, інфляційних нарахувань, встановлюється тривалістю у 5 (п'ять) років.

Отже, позивач звернувся до суду в межах визначеної сторонами позовної давності і підстави для її застосування відсутні.

Статтею 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач нарахував відповідачу три відсотки річних за загальний період прострочення з 15.01.2015 по 20.12.2017 у розмірі 19765,80грн.

Відповідач здійснив контррозрахунок трьох відсотків річних та визнав правильною сумою до стягнення 13728,78грн.

Господарський суд встановив, що до 30.11.2016 позивач погасив заборгованість по акту приймання-передачі природного газу від 31.12.2014 на суму 1160294,09грн. (грудень 2015 року) частково. Залишок заборгованості по акту приймання-передачі природного газу від 31.12.2014 на суму 1160294,09грн. (грудень 2014 року) станом на 01.01.2017 становив 200000,00грн. Відтак, господарський суд вважає правильним саме на суму 200000,00грн., яка не була погашена до набрання чинності Законом України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" нараховувати три відсотки річних за період з 15.01.2015 по 09.11.2017. Враховуючи, що 10.11.2017 відповідач частково погасив заборгованість за період з 10.11.2017 по 22.11.2017 розрахунок трьох відсотків річних слід проводити на суму 93145,86грн. З урахуванням часткового погашення заборгованості за період з 23.11.2017 по 20.12.2017 слід три відсотки річних нараховувати на суму 28170,23грн.

Отже, за перерахунком господарського суду стягненню підлягають три відсотки річних у розмірі 17079,43грн.

Позивач нарахував відповідачу інфляційні втрати за загальний період прострочення з лютого 2015 року по листопад 2017 року у розмірі 174770,79грн.

Відповідач здійснив контррозрахунок інфляційних втрат за період з серпня 2015 року по грудень 2017 року та визнав правильною суму до стягнення 58161,70грн.

Господарський суд встановив, що до 30.11.2016 позивач погасив заборгованість по акту приймання-передачі природного газу від 31.12.2014 на суму 1160294,09грн. (грудень 2015 року) частково. Залишок заборгованості по акту приймання-передачі природного газу від 31.12.2014 на суму 1160294,09грн. (грудень 2014 року) станом на 01.01.2017 становив 200000,00грн. Відтак, господарський суд вважає правильним саме на суму 200000,00грн., яка не була погашена до набрання чинності Законом України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" нараховувати інфляційні втрати за період з лютого 2015 року по жовтень 2017 року. Враховуючи, що в листопаді 2017 року заборгованість відповідача становила 28170,23грн., саме на вказану суму і слід нараховувати інфляційні втрати за листопад 2017 року.

Отже, за перерахунком господарського суду стягненню підлягають інфляційні втрати у розмірі 148673,26грн.

З урахуванням положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 3274,05грн., з урахуванням того, що 77,82% позовних вимог позивача судом задоволено.

Керуючись ст.ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241, 254, 265-259, пунктом 17.5 Розділу ХІ Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, господарський суд –

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "НАЦІОНАЛЬНА АКЦІОНЕРНА КОМПАНІЯ "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ" (01601, м.Київ, ВУЛИЦЯ БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО, будинок 6; ідентифікаційний код 20077720) до ДОЧІРНЬОГО ПІДПРИЄМСТВА "ВЕРХНЬОДНІПРОВСЬКТЕПЛОЕНЕРГО" КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА "ДНІПРОТЕПЛОЕНЕРГО" ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОСОБА_1" (51600, Дніпропетровська обл., Верхньодніпровський район, місто Верхньодніпровськ, ПРОСПЕКТ ШЕВЧЕНКА, будинок 5; ідентифікаційний код 02128098) про стягнення 85944,18грн. пені; 19765,80грн. трьох відсотків річних; 174770,79грн. інфляційних втрат (договір №677/14-БО-3 від 06.12.2013 купівлі-продажу природного газу) задовольнити частково.

Стягнути з ДОЧІРНЬОГО ПІДПРИЄМСТВА "ВЕРХНЬОДНІПРОВСЬКТЕПЛОЕНЕРГО" КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА "ДНІПРОТЕПЛОЕНЕРГО" ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОСОБА_1" (51600, Дніпропетровська обл., Верхньодніпровський район, місто Верхньодніпровськ, ПРОСПЕКТ ШЕВЧЕНКА, будинок 5; ідентифікаційний код 02128098) на користь ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "НАЦІОНАЛЬНА АКЦІОНЕРНА КОМПАНІЯ "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ" (01601, м.Київ, ВУЛИЦЯ БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО, будинок 6; ідентифікаційний код 20077720) 52504,11грн. (п'ятдесят дві тисячі п'ятсот чотири грн. 11 коп.) пені; 17079,43грн. (сімнадцять тисяч сімдесят дев'ять грн. 43 коп.) трьох відсотків річних; 148673,26грн. (сто сорок вісім тисяч шістсот сімдесят три грн. 26 коп.) інфляційних втрат; 3274,05грн. (три тисячі двісті сімдесят чотири грн. 05 коп.) судового збору.

В решті позовних вимог, а саме в частині стягнення з ДОЧІРНЬОГО ПІДПРИЄМСТВА "ВЕРХНЬОДНІПРОВСЬКТЕПЛОЕНЕРГО" КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА "ДНІПРОТЕПЛОЕНЕРГО" ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОСОБА_1" (51600, Дніпропетровська обл., Верхньодніпровський район, місто Верхньодніпровськ, ПРОСПЕКТ ШЕВЧЕНКА, будинок 5; ідентифікаційний код 02128098) на користь ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "НАЦІОНАЛЬНА АКЦІОНЕРНА КОМПАНІЯ "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ" (01601, м.Київ, ВУЛИЦЯ БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО, будинок 6; ідентифікаційний код 20077720) 33440,07грн. пені; 2686,37грн. трьох відсотків річних; 26097,53грн. інфляційних втрат відмовити.

Видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (частини 1,2 статті 241 Господарського процесуального кодексу України).

Рішення суду може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 2 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до п. 17.5 Розділу ХІ Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст рішення буде складено протягом десяти днів з дня закінчення розгляду справи.

Дата підписання та складення повного судового рішення - 15.11.2018

Суддя ОСОБА_4